Поезія - Валентина Попелюшка - Після грози або Таке буває у житті...

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2026.03.12 07:24

* * *

Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

2026.03.12 01:36

Спокій

Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі та забуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко

2026.03.11 22:40

Кроки нечемних їжаків

Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко

2026.03.11 17:44

Краплі ведмежого меду

Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук

2026.03.11 15:49

Реванш

Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк

2026.03.11 14:04

Бабусенько, люба

У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М

2026.03.11 12:15

Невзаємне (The Rolling Stones)

був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря

2026.03.11 10:47

Спалена книжка

Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен

2026.03.10 20:45

Естафета (без)відповідальності

І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз

2026.03.10 18:53

Мій Шевченко

А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,

Микола Дудар

2026.03.10 13:03

Вітаю, сонечко...

Дивує березень хурмою…
Підмерзла. Наче вже й весна.
Сьогодні восьме, ти зі мною
І я не той, і ти не та…
Сидиш навпроти у мовчанні,
А я з мовчанки в пам’ять зліг.
Щось є у цім протистоянні…
Чому на восьме? Видно збіг.

Іван Потьомкін

2026.03.10 11:25

НЕ ВИДНО КІНЦЯ КРАЮ...

Заздрю Вам, Блаженний Феофілакте,
І часу, в якому Ви жили:
Сьогодні не частина, а все небо
Перетворилося на пекло,
І людина не може захисток знайти,
Аби спокійно за Божим заповітом
Квітчати Землю і багатства множить,
І розум, даний Всевишнім на пр

Борис Костиря

2026.03.10 10:51

Стихійне лихо

Не буде яблук споважнілих,
Не буде вже дарів небес.
Ночей не буде спорожнілих,
Де вітер від краси воскрес.

Стихійне лихо нас накрило,
Як неба замисел лихий,
У таємниці потопило,

Віктор Кучерук

2026.03.10 06:15

* * *

Весна несе не лиш турботи,
Є й задоволень аж надмір, -
Уже в саду кипить робота
І впорядковується двір.
Минає млявість безнастанна,
Коли біліє довго день, -
Весна-красна, як горда панна,
На чистоту й порядок жде.

Володимир Бойко

2026.03.09 22:56

Улюблені думи про себе

Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк

2026.03.09 22:03

Сповідь

Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл

2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн

2026.02.26

Богдан Райковський Райко

2026.02.25

2026.02.24

2026.02.14

2026.02.11

2026.02.05

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

До раю навряд чи потраплю я - Гріхи не пускають на волю. Ти злився з останньою краплею У чаші терпіння та болю. *** Не стерпіла байдужість і втому, Може, варто сказати їм: досить! Я померла пів-вічності тому, А ніхто не помітив і досі...	*** І стільки болю у душі, Вона від нього аж німіє, А всі близькі - такі чужі! Своєю стати їм не вмію. Нема рятунку в забутті. Безсонням виплакані ночі. Таке буває у житті, Та я не хочу так! Не хочу!!!

*** В нашім небі раптом загриміло, І зійшлися хмари звідусіль. Не бажаю, щоб тобі боліло, Заберу увесь нестерпний біль. Я не можу дихати без тебе, Охолонь, прости і повернись. І якщо у тому є потреба, То на мене навіть не дивись. Просто поруч будь, щоб тільки знала, Що з тобою справді все гаразд. А моя любов і не минала, Їй, коханий, боляче за нас.	*** Я не сплю, та прокинутись хочу. Хай скоріше біда промине! О, небесного кольору очі! Ви не любите більше мене? Памятаю, як дні ми лічили І чекали в призначений строк Нашу доню з такими ж очима, А росте кароокий синок. Мов приречена, майже не плачу, Та згасає надії свіча… Чи колись у житті ще побачу Синє небо в коханих очах?

*** Я відповідь собі ніяк не дам: Невже такою доля бути хоче? Я мучусь тут, а ти, напевно, там, А сатана вдоволено регоче…	*** Не завжди, до рук узявши весла, Сісти в човен маєш на меті... Щось в душі померло - щось воскресло, Так буває іноді в житті. Я тобі довіритись хотіла, Розказати, що мені болить. А тепер і ніч осиротіла, І на двох світанку не ділить. Прагнула, щоб вислухав і втішив, Ти ж утік, як справді від мерця. Я сама зробила тільки гірше, І мене катує думка ця.

*** Надію у серці плекаю, Що вернешся, неначе не йшов. Молюся за нас і чекаю, Що все переможе любов	*** Не повірю нізащо, мій милий, Що тепер ми - навіки чужі. Та не знаю, чи вистачить сили Не дійти до тієї межі, За якою настане байдужість, Що наркозом у душу вповзе. Боже! Дай нам і силу, і мужність, Щоб любов переважила все

*** Я не можу заснути й не хочу. Звідкіля негаразди взялись? Побажай мені доброї ночі, Як учора - хоч так відзовись. Спить самотньо у ліжку синочок, Рученята і ніжки простер. Побажай мені доброї ночі - Все, про що я благаю тепер.	*** Хай тобі насниться наше щастя, Ми його врятуємо удвох, Але це тоді нам тільки вдасться, Як у наших душах буде Бог. Гордість, нерозважливість і впертість В щастя бур’янами заплелись... Хай тебе мої цілунки пестять, Хоч у снах, як в дійсності колись.

	*** Після грози світлішає природа, Дощем умита, ніжно-запашна. Після страждання гідна нагорода – Очищена молитвою душа. В такій душі - троянди в буйнім цвіті Радіють, що скінчився буревій. І ми з тобою, зливою умиті, - Рідніші на десяток снів і мрій.

Дата публікації	2013-05-24 03:08:12
Переглядів сторінки твору	4271
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	5.219 / 5.5 (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / 0 (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.803
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не оцінювати
Конкурси. Теми	Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті	2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину	відсутній