ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Після грози або Таке буває у житті...
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.




До раю навряд чи потраплю я -
Гріхи не пускають на волю.
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.

***
Не стерпіла байдужість і втому,
Може, варто сказати їм: досить!
Я померла пів-вічності тому,
А ніхто не помітив і досі...
***
І стільки болю у душі,
Вона від нього аж німіє,
А всі близькі - такі чужі!
Своєю стати їм не вмію.

Нема рятунку в забутті.
Безсонням виплакані ночі.
Таке буває у житті,
Та я не хочу так! Не хочу!!!




***
В нашім небі раптом загриміло,
І зійшлися хмари звідусіль.
Не бажаю, щоб тобі боліло,
Заберу увесь нестерпний біль.

Я не можу дихати без тебе,
Охолонь, прости і повернись.
І якщо у тому є потреба,
То на мене навіть не дивись.

Просто поруч будь, щоб тільки знала,
Що з тобою справді все гаразд.
А моя любов і не минала,
Їй, коханий, боляче за нас.
***
Я не сплю, та прокинутись хочу.
Хай скоріше біда промине!
О, небесного кольору очі!
Ви не любите більше мене?

Памятаю, як дні ми лічили
І чекали в призначений строк
Нашу доню з такими ж очима,
А росте кароокий синок.

Мов приречена, майже не плачу,
Та згасає надії свіча…
Чи колись у житті ще побачу
Синє небо в коханих очах?



***
Я відповідь собі ніяк не дам:
Невже такою доля бути хоче?
Я мучусь тут, а ти, напевно, там,
А сатана вдоволено регоче…
***
Не завжди, до рук узявши весла,
Сісти в човен маєш на меті...
Щось в душі померло - щось воскресло,
Так буває іноді в житті.

Я тобі довіритись хотіла,
Розказати, що мені болить.
А тепер і ніч осиротіла,
І на двох світанку не ділить.

Прагнула, щоб вислухав і втішив,
Ти ж утік, як справді від мерця.
Я сама зробила тільки гірше,
І мене катує думка ця.


***
Надію у серці плекаю,
Що вернешся, неначе не йшов.
Молюся за нас і чекаю,
Що все переможе любов
***
Не повірю нізащо, мій милий,
Що тепер ми - навіки чужі.
Та не знаю, чи вистачить сили
Не дійти до тієї межі,

За якою настане байдужість,
Що наркозом у душу вповзе.
Боже! Дай нам і силу, і мужність,
Щоб любов переважила все


***
Я не можу заснути й не хочу.
Звідкіля негаразди взялись?
Побажай мені доброї ночі,
Як учора - хоч так відзовись.

Спить самотньо у ліжку синочок,
Рученята і ніжки простер.
Побажай мені доброї ночі -
Все, про що я благаю тепер.
***
Хай тобі насниться наше щастя,
Ми його врятуємо удвох,
Але це тоді нам тільки вдасться,
Як у наших душах буде Бог.

Гордість, нерозважливість і впертість
В щастя бур’янами заплелись...
Хай тебе мої цілунки пестять,
Хоч у снах, як в дійсності колись.




***
Після грози світлішає природа,
Дощем умита, ніжно-запашна.
Після страждання гідна нагорода –
Очищена молитвою душа.

В такій душі - троянди в буйнім цвіті
Радіють, що скінчився буревій.
І ми з тобою, зливою умиті, -
Рідніші на десяток снів і мрій.







Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-24 03:08:12
Переглядів сторінки твору 4172
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.219 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 10:59:01 ]
Песиместичний початок і оптимістична кінцівка... Цікаво! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:20:33 ]
Мабуть, у житті кожного подружжя бувають такі "грози". Добре, коли вони закінчуються так, як описано у цій підбірці. І саме вірші-смс, у яких ЛГ не приховує власних переживань з приводу непорозуміння, допомогли побачити веселку після грози
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:25:13 ]
Валю, мені ця серйозна робота дуже сподобалася.

З кожною строфою розвиток теми, як на мене, майстерний, глибина почуттів, зміна настрою, як воно буває в житті, самоаналіз, боротьба емоцій, висновки...
Усе як є на серці, чесно, відверто...

Оформлення твору мені також дуже сподобалося, музичний супровід - само собою.

Спасибі, Валю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:26:11 ]
Від мене як мінімум 6!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:21:48 ]
Дякую Вам, Лесю! А за оформлення - Санатору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 11:39:22 ]
Дуже гарно скомпонована підбірка. А якщо зважити, що ці вірші з "жанру" смс, - інтерактивна розмова в онлайні, - то і не бачиться сенсу робити якісь зауваги стосовно поглиблення художності чи образності. Це - реальна розмова двох сердець, яка допомогла їм налагодити стосунки після сімейної грози... Добре, що все налагодилось ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:22:37 ]
Дякую, Галю! А за "гарно скомпонована" - щира подяка Феркові Санатору. Оформлення - це його робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 13:41:47 ]
Таке буває у житті, це правда...Романтичного післягроззя ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:08:06 ]
Дякую і від ЛГ, і від себе:))
У житті чого тільки не буває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 13:42:04 ]
Ніжно і з любов'ю...
(ЗАберу увесь нестерпний біль)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:10:20 ]
Дякую, Мирославе! Зараз виправлю.
Любов і ніжність насправді - велика сила.
Вони долають ділянки "бездоріжжя" у житті там, де самолюбство, гордість, впертість і кроку ступити не можуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 15:06:03 ]
Ця історія мала б бути настільним посібником молодих і не тільки молодих сімейних пар бо пройнята справжньою жіночою мудрістю...
Чи одна сімя була б спасена від невідворотного, якби його учасники мали подібний собі за основу.
Браво, Попелюшка.
------------------------------------
От дурень Ваш "принц"!
Полінувався шукати по загубленій туфельці...
А якби знайшов, то міг би продати обидві туфельки, а так ні сам не гам ні тобі іншим не дам :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:14:20 ]
Будете сміятися, але саме по "загубленій туфельці" й знайшов. Дякувати Богу, не продав:)) За розміром ноги покупця важко знайти:)
А повчитися у цієї "грозовиці" і справді є чому, як і завжди в історії з чужими граблями. Тільки чомусь більшості людей таки хочеться наступити на свої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 19:45:22 ]
Усе переможе любов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 21:32:45 ]
Дякую, Оленко!
Так, любов сильніша за обрАзи, амбіції, принципи...