ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Після грози або Таке буває у житті...
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.




До раю навряд чи потраплю я -
Гріхи не пускають на волю.
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.

***
Не стерпіла байдужість і втому,
Може, варто сказати їм: досить!
Я померла пів-вічності тому,
А ніхто не помітив і досі...
***
І стільки болю у душі,
Вона від нього аж німіє,
А всі близькі - такі чужі!
Своєю стати їм не вмію.

Нема рятунку в забутті.
Безсонням виплакані ночі.
Таке буває у житті,
Та я не хочу так! Не хочу!!!




***
В нашім небі раптом загриміло,
І зійшлися хмари звідусіль.
Не бажаю, щоб тобі боліло,
Заберу увесь нестерпний біль.

Я не можу дихати без тебе,
Охолонь, прости і повернись.
І якщо у тому є потреба,
То на мене навіть не дивись.

Просто поруч будь, щоб тільки знала,
Що з тобою справді все гаразд.
А моя любов і не минала,
Їй, коханий, боляче за нас.
***
Я не сплю, та прокинутись хочу.
Хай скоріше біда промине!
О, небесного кольору очі!
Ви не любите більше мене?

Памятаю, як дні ми лічили
І чекали в призначений строк
Нашу доню з такими ж очима,
А росте кароокий синок.

Мов приречена, майже не плачу,
Та згасає надії свіча…
Чи колись у житті ще побачу
Синє небо в коханих очах?



***
Я відповідь собі ніяк не дам:
Невже такою доля бути хоче?
Я мучусь тут, а ти, напевно, там,
А сатана вдоволено регоче…
***
Не завжди, до рук узявши весла,
Сісти в човен маєш на меті...
Щось в душі померло - щось воскресло,
Так буває іноді в житті.

Я тобі довіритись хотіла,
Розказати, що мені болить.
А тепер і ніч осиротіла,
І на двох світанку не ділить.

Прагнула, щоб вислухав і втішив,
Ти ж утік, як справді від мерця.
Я сама зробила тільки гірше,
І мене катує думка ця.


***
Надію у серці плекаю,
Що вернешся, неначе не йшов.
Молюся за нас і чекаю,
Що все переможе любов
***
Не повірю нізащо, мій милий,
Що тепер ми - навіки чужі.
Та не знаю, чи вистачить сили
Не дійти до тієї межі,

За якою настане байдужість,
Що наркозом у душу вповзе.
Боже! Дай нам і силу, і мужність,
Щоб любов переважила все


***
Я не можу заснути й не хочу.
Звідкіля негаразди взялись?
Побажай мені доброї ночі,
Як учора - хоч так відзовись.

Спить самотньо у ліжку синочок,
Рученята і ніжки простер.
Побажай мені доброї ночі -
Все, про що я благаю тепер.
***
Хай тобі насниться наше щастя,
Ми його врятуємо удвох,
Але це тоді нам тільки вдасться,
Як у наших душах буде Бог.

Гордість, нерозважливість і впертість
В щастя бур’янами заплелись...
Хай тебе мої цілунки пестять,
Хоч у снах, як в дійсності колись.




***
Після грози світлішає природа,
Дощем умита, ніжно-запашна.
Після страждання гідна нагорода –
Очищена молитвою душа.

В такій душі - троянди в буйнім цвіті
Радіють, що скінчився буревій.
І ми з тобою, зливою умиті, -
Рідніші на десяток снів і мрій.







Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-24 03:08:12
Переглядів сторінки твору 4728
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.219 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 10:59:01 ]
Песиместичний початок і оптимістична кінцівка... Цікаво! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:20:33 ]
Мабуть, у житті кожного подружжя бувають такі "грози". Добре, коли вони закінчуються так, як описано у цій підбірці. І саме вірші-смс, у яких ЛГ не приховує власних переживань з приводу непорозуміння, допомогли побачити веселку після грози
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:25:13 ]
Валю, мені ця серйозна робота дуже сподобалася.

З кожною строфою розвиток теми, як на мене, майстерний, глибина почуттів, зміна настрою, як воно буває в житті, самоаналіз, боротьба емоцій, висновки...
Усе як є на серці, чесно, відверто...

Оформлення твору мені також дуже сподобалося, музичний супровід - само собою.

Спасибі, Валю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:26:11 ]
Від мене як мінімум 6!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:21:48 ]
Дякую Вам, Лесю! А за оформлення - Санатору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 11:39:22 ]
Дуже гарно скомпонована підбірка. А якщо зважити, що ці вірші з "жанру" смс, - інтерактивна розмова в онлайні, - то і не бачиться сенсу робити якісь зауваги стосовно поглиблення художності чи образності. Це - реальна розмова двох сердець, яка допомогла їм налагодити стосунки після сімейної грози... Добре, що все налагодилось ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:22:37 ]
Дякую, Галю! А за "гарно скомпонована" - щира подяка Феркові Санатору. Оформлення - це його робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 13:41:47 ]
Таке буває у житті, це правда...Романтичного післягроззя ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:08:06 ]
Дякую і від ЛГ, і від себе:))
У житті чого тільки не буває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 13:42:04 ]
Ніжно і з любов'ю...
(ЗАберу увесь нестерпний біль)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:10:20 ]
Дякую, Мирославе! Зараз виправлю.
Любов і ніжність насправді - велика сила.
Вони долають ділянки "бездоріжжя" у житті там, де самолюбство, гордість, впертість і кроку ступити не можуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 15:06:03 ]
Ця історія мала б бути настільним посібником молодих і не тільки молодих сімейних пар бо пройнята справжньою жіночою мудрістю...
Чи одна сімя була б спасена від невідворотного, якби його учасники мали подібний собі за основу.
Браво, Попелюшка.
------------------------------------
От дурень Ваш "принц"!
Полінувався шукати по загубленій туфельці...
А якби знайшов, то міг би продати обидві туфельки, а так ні сам не гам ні тобі іншим не дам :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:14:20 ]
Будете сміятися, але саме по "загубленій туфельці" й знайшов. Дякувати Богу, не продав:)) За розміром ноги покупця важко знайти:)
А повчитися у цієї "грозовиці" і справді є чому, як і завжди в історії з чужими граблями. Тільки чомусь більшості людей таки хочеться наступити на свої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 19:45:22 ]
Усе переможе любов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 21:32:45 ]
Дякую, Оленко!
Так, любов сильніша за обрАзи, амбіції, принципи...