ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Після грози або Таке буває у житті...
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.




До раю навряд чи потраплю я -
Гріхи не пускають на волю.
Ти злився з останньою краплею
У чаші терпіння та болю.

***
Не стерпіла байдужість і втому,
Може, варто сказати їм: досить!
Я померла пів-вічності тому,
А ніхто не помітив і досі...
***
І стільки болю у душі,
Вона від нього аж німіє,
А всі близькі - такі чужі!
Своєю стати їм не вмію.

Нема рятунку в забутті.
Безсонням виплакані ночі.
Таке буває у житті,
Та я не хочу так! Не хочу!!!




***
В нашім небі раптом загриміло,
І зійшлися хмари звідусіль.
Не бажаю, щоб тобі боліло,
Заберу увесь нестерпний біль.

Я не можу дихати без тебе,
Охолонь, прости і повернись.
І якщо у тому є потреба,
То на мене навіть не дивись.

Просто поруч будь, щоб тільки знала,
Що з тобою справді все гаразд.
А моя любов і не минала,
Їй, коханий, боляче за нас.
***
Я не сплю, та прокинутись хочу.
Хай скоріше біда промине!
О, небесного кольору очі!
Ви не любите більше мене?

Памятаю, як дні ми лічили
І чекали в призначений строк
Нашу доню з такими ж очима,
А росте кароокий синок.

Мов приречена, майже не плачу,
Та згасає надії свіча…
Чи колись у житті ще побачу
Синє небо в коханих очах?



***
Я відповідь собі ніяк не дам:
Невже такою доля бути хоче?
Я мучусь тут, а ти, напевно, там,
А сатана вдоволено регоче…
***
Не завжди, до рук узявши весла,
Сісти в човен маєш на меті...
Щось в душі померло - щось воскресло,
Так буває іноді в житті.

Я тобі довіритись хотіла,
Розказати, що мені болить.
А тепер і ніч осиротіла,
І на двох світанку не ділить.

Прагнула, щоб вислухав і втішив,
Ти ж утік, як справді від мерця.
Я сама зробила тільки гірше,
І мене катує думка ця.


***
Надію у серці плекаю,
Що вернешся, неначе не йшов.
Молюся за нас і чекаю,
Що все переможе любов
***
Не повірю нізащо, мій милий,
Що тепер ми - навіки чужі.
Та не знаю, чи вистачить сили
Не дійти до тієї межі,

За якою настане байдужість,
Що наркозом у душу вповзе.
Боже! Дай нам і силу, і мужність,
Щоб любов переважила все


***
Я не можу заснути й не хочу.
Звідкіля негаразди взялись?
Побажай мені доброї ночі,
Як учора - хоч так відзовись.

Спить самотньо у ліжку синочок,
Рученята і ніжки простер.
Побажай мені доброї ночі -
Все, про що я благаю тепер.
***
Хай тобі насниться наше щастя,
Ми його врятуємо удвох,
Але це тоді нам тільки вдасться,
Як у наших душах буде Бог.

Гордість, нерозважливість і впертість
В щастя бур’янами заплелись...
Хай тебе мої цілунки пестять,
Хоч у снах, як в дійсності колись.




***
Після грози світлішає природа,
Дощем умита, ніжно-запашна.
Після страждання гідна нагорода –
Очищена молитвою душа.

В такій душі - троянди в буйнім цвіті
Радіють, що скінчився буревій.
І ми з тобою, зливою умиті, -
Рідніші на десяток снів і мрій.







Дорогі шанувальники слова! Є привід і наш обов'язок, щоб зібратися!...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-24 03:08:12
Переглядів сторінки твору 2184
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.219 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 10:59:01 ]
Песиместичний початок і оптимістична кінцівка... Цікаво! Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:20:33 ]
Мабуть, у житті кожного подружжя бувають такі "грози". Добре, коли вони закінчуються так, як описано у цій підбірці. І саме вірші-смс, у яких ЛГ не приховує власних переживань з приводу непорозуміння, допомогли побачити веселку після грози
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:25:13 ]
Валю, мені ця серйозна робота дуже сподобалася.

З кожною строфою розвиток теми, як на мене, майстерний, глибина почуттів, зміна настрою, як воно буває в житті, самоаналіз, боротьба емоцій, висновки...
Усе як є на серці, чесно, відверто...

Оформлення твору мені також дуже сподобалося, музичний супровід - само собою.

Спасибі, Валю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 11:26:11 ]
Від мене як мінімум 6!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:21:48 ]
Дякую Вам, Лесю! А за оформлення - Санатору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 11:39:22 ]
Дуже гарно скомпонована підбірка. А якщо зважити, що ці вірші з "жанру" смс, - інтерактивна розмова в онлайні, - то і не бачиться сенсу робити якісь зауваги стосовно поглиблення художності чи образності. Це - реальна розмова двох сердець, яка допомогла їм налагодити стосунки після сімейної грози... Добре, що все налагодилось ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 12:22:37 ]
Дякую, Галю! А за "гарно скомпонована" - щира подяка Феркові Санатору. Оформлення - це його робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-24 13:41:47 ]
Таке буває у житті, це правда...Романтичного післягроззя ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:08:06 ]
Дякую і від ЛГ, і від себе:))
У житті чого тільки не буває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 13:42:04 ]
Ніжно і з любов'ю...
(ЗАберу увесь нестерпний біль)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:10:20 ]
Дякую, Мирославе! Зараз виправлю.
Любов і ніжність насправді - велика сила.
Вони долають ділянки "бездоріжжя" у житті там, де самолюбство, гордість, впертість і кроку ступити не можуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-05-24 15:06:03 ]
Ця історія мала б бути настільним посібником молодих і не тільки молодих сімейних пар бо пройнята справжньою жіночою мудрістю...
Чи одна сімя була б спасена від невідворотного, якби його учасники мали подібний собі за основу.
Браво, Попелюшка.
------------------------------------
От дурень Ваш "принц"!
Полінувався шукати по загубленій туфельці...
А якби знайшов, то міг би продати обидві туфельки, а так ні сам не гам ні тобі іншим не дам :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-24 15:14:20 ]
Будете сміятися, але саме по "загубленій туфельці" й знайшов. Дякувати Богу, не продав:)) За розміром ноги покупця важко знайти:)
А повчитися у цієї "грозовиці" і справді є чому, як і завжди в історії з чужими граблями. Тільки чомусь більшості людей таки хочеться наступити на свої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 19:45:22 ]
Усе переможе любов!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 21:32:45 ]
Дякую, Оленко!
Так, любов сильніша за обрАзи, амбіції, принципи...