ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
СИЛА РОДИТЕЛЬСКОГО БЛАГОСЛОВЕНИЯ.
Но давайте сначала разберёмся, что означает слово «благословение». Буквально – это благое слово, то есть хорошее, доброе, позитивное. И пришло оно к нам ещё с ветхозаветных времён. Уже тогда люди знали о силе благословения и проклятия.
Так каким же образом родители несут в жизнь своих детей разрушение? Словами! Конечно же, ни один адекватный человек не прокричит своему чаду: «Будь ты проклят!», но как часто мы слышим, да и сами говорим детям: «Горе ты моё!». Или на попытку ребёнка сделать что-то самостоятельно: «У тебя ничего не получится». Или: «Неудачник! Тупица! Хулиган! Останешься неучем!». А повзрослевшим детям бросаем сгоряча: «Ты никогда не женишься! Лентяй!» или ещё хуже: «По тебе тюрьма плачет!»
Верим мы в это или нет, но семена, посеянные нашими устами, со временем прорастают и превращаются в очень неприглядные плоды. И после этого мы ещё удивляемся – откуда, почему? Но ведь мы сами на протяжении многих лет обильно сдабривали почву своими словами. И весьма странной выглядит наша надежда собрать сочные здоровые плоды с растения, заражённого токсинами и радиацией. Но недаром Писание сравнивает слова с семенами: «Что посеет человек, то и пожнёт». Но мы почему-то сеем одно, а получить хотим совсем другое. Но с физическими и духовными законами не поспоришь. И наши дети, став взрослыми, пожинают то, что в их жизнь когда-то насеяли родители. А мы огорчаемся их неустроенности, одиночеству, сердимся, упрекаем, хотя большей частью виноваты в их неудачах сами.
Потому, чтобы ни было, контролируйте свои уста. Примите решение никогда не произносить над детьми слов проклятия. Какими хотят видеть своих детей родители? Как минимум, здоровыми и преуспевающими. Значит, надо сеять в почву будущего своих ребятишек правильные семена.
Даже, если у малыша что-то не ладится, помогите, подскажите и не забудьте добавить: «У тебя всё получится! Ведь ты такой сообразительный!». Ребёнок приносит плохие отметки? Конечно, необходимо выяснить причину этого и, возможно, пожурить, но обойдитесь без оскорблений. Напротив, скажите: «Я ведь знаю, что ты умный! И тебе необходимо лучше учиться, чтобы получить хорошее образование и обеспечить себе блестящее будущее».
Рисуйте своими словами ребёнку удачу, успех, вселяйте в него уверенность. Если с раннего детства вы будете ориентировать его на позитив, ваше чадо очень скоро свыкнется с мыслью, что всё так и будет. Ребёнок просто поверит в это и будет двигаться по жизни в соответствии с этой мечтой.
Полагаете, в этом есть что-то необычное и сверхновое? Ничуть, этой истине несколько тысяч лет. То же касается и здоровья. Не стоит постоянно твердить ребёнку: «Одевайся теплее, а то заболеешь». Вторая часть фразы – абсолютно лишняя. Можно просто сказать: «Оденься теплей, потому что на улице холодно». Совершенно незачем утверждать плохое, ведь его пока ничто не предвещает».
Большинство же родителей поступает иначе. Как только в детсаду или классе начинается массовое заболевание тем же гриппом, они с уверенностью провозглашают: «Всё, теперь мой ребёнок точно заболеет», хотя никакими симптомами ещё и не пахнет. Их бы веру, да в правильное русло, скольких проблем можно было избежать и сохранить здоровье ребёнку с раннего детства.
Ещё печальней, когда родители внушают своему чаду с детства, что болезнь – это вполне нормальное явление, ведь все болеют. Постепенно это входит в сознание ребёнка как естественное, неотвратимое явление. А если ангина или грипп – это нормально, то зачем стремиться быть здоровым: правильно питаться, заниматься спортом и давать простуде решительный отпор при первых её признаках?
И ещё один важный аспект благословения – слова любви. Ваш ребёнок никогда не должен сомневаться в том, что его любят. Слова: «Раз ты так делаешь, я тебя не люблю», ни в коем случае не должны слетать с вашего языка. Потому что настоящая любовь безусловна. Ведь любят не за что-то, а просто так. И ребёнок должен быть уверен: его любят всегда, любого. И чтобы он ни натворил, его любить не перестанут.
Очень хорошо, если мама благословляет своего малыша с самого рождения. Целуя своё сокровище перед сном, можно шепнуть: «Я благословляю тебя спокойным сладким сном, да хранит тебя Господь!». Позже, провожая в школу, можно сказать: «Да благословит тебя Бог хорошей памятью и способностью к наукам, да удержит твою ногу от всяких неправильных дел».
Помните, слова – это не пустой звук, это – сила, сила в действии. Благословляйте своих детей! Высвобождайте эту удивительную созидательную силу! Произносите благо в их жизнь, ведь тогда благо будет и вам, не так ли?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СИЛА РОДИТЕЛЬСКОГО БЛАГОСЛОВЕНИЯ.
Можно ли дать оценку тому, что априори не требует оценок, ибо является самодостаточным в своей целостности? Как описать то, что лежит за гранью узких понятий материального мира и не поддается банальному познанию умом?
Благословляйте своих детей, а не проклинайте! Многие, прочитав эти слова, наверняка возмутятся: кто же станет проклинать своих детей? Между тем, родители зачастую просто не задумываются над тем, что высвобождают в жизнь своих детей слова проклятия. А слова, как известно, имеют силу, как созидательную, так и разрушительную.
Но давайте сначала разберёмся, что означает слово «благословение». Буквально – это благое слово, то есть хорошее, доброе, позитивное. И пришло оно к нам ещё с ветхозаветных времён. Уже тогда люди знали о силе благословения и проклятия.
Так каким же образом родители несут в жизнь своих детей разрушение? Словами! Конечно же, ни один адекватный человек не прокричит своему чаду: «Будь ты проклят!», но как часто мы слышим, да и сами говорим детям: «Горе ты моё!». Или на попытку ребёнка сделать что-то самостоятельно: «У тебя ничего не получится». Или: «Неудачник! Тупица! Хулиган! Останешься неучем!». А повзрослевшим детям бросаем сгоряча: «Ты никогда не женишься! Лентяй!» или ещё хуже: «По тебе тюрьма плачет!»
Верим мы в это или нет, но семена, посеянные нашими устами, со временем прорастают и превращаются в очень неприглядные плоды. И после этого мы ещё удивляемся – откуда, почему? Но ведь мы сами на протяжении многих лет обильно сдабривали почву своими словами. И весьма странной выглядит наша надежда собрать сочные здоровые плоды с растения, заражённого токсинами и радиацией. Но недаром Писание сравнивает слова с семенами: «Что посеет человек, то и пожнёт». Но мы почему-то сеем одно, а получить хотим совсем другое. Но с физическими и духовными законами не поспоришь. И наши дети, став взрослыми, пожинают то, что в их жизнь когда-то насеяли родители. А мы огорчаемся их неустроенности, одиночеству, сердимся, упрекаем, хотя большей частью виноваты в их неудачах сами.
Потому, чтобы ни было, контролируйте свои уста. Примите решение никогда не произносить над детьми слов проклятия. Какими хотят видеть своих детей родители? Как минимум, здоровыми и преуспевающими. Значит, надо сеять в почву будущего своих ребятишек правильные семена.
Даже, если у малыша что-то не ладится, помогите, подскажите и не забудьте добавить: «У тебя всё получится! Ведь ты такой сообразительный!». Ребёнок приносит плохие отметки? Конечно, необходимо выяснить причину этого и, возможно, пожурить, но обойдитесь без оскорблений. Напротив, скажите: «Я ведь знаю, что ты умный! И тебе необходимо лучше учиться, чтобы получить хорошее образование и обеспечить себе блестящее будущее».
Рисуйте своими словами ребёнку удачу, успех, вселяйте в него уверенность. Если с раннего детства вы будете ориентировать его на позитив, ваше чадо очень скоро свыкнется с мыслью, что всё так и будет. Ребёнок просто поверит в это и будет двигаться по жизни в соответствии с этой мечтой.
Полагаете, в этом есть что-то необычное и сверхновое? Ничуть, этой истине несколько тысяч лет. То же касается и здоровья. Не стоит постоянно твердить ребёнку: «Одевайся теплее, а то заболеешь». Вторая часть фразы – абсолютно лишняя. Можно просто сказать: «Оденься теплей, потому что на улице холодно». Совершенно незачем утверждать плохое, ведь его пока ничто не предвещает».
Большинство же родителей поступает иначе. Как только в детсаду или классе начинается массовое заболевание тем же гриппом, они с уверенностью провозглашают: «Всё, теперь мой ребёнок точно заболеет», хотя никакими симптомами ещё и не пахнет. Их бы веру, да в правильное русло, скольких проблем можно было избежать и сохранить здоровье ребёнку с раннего детства.
Ещё печальней, когда родители внушают своему чаду с детства, что болезнь – это вполне нормальное явление, ведь все болеют. Постепенно это входит в сознание ребёнка как естественное, неотвратимое явление. А если ангина или грипп – это нормально, то зачем стремиться быть здоровым: правильно питаться, заниматься спортом и давать простуде решительный отпор при первых её признаках?
И ещё один важный аспект благословения – слова любви. Ваш ребёнок никогда не должен сомневаться в том, что его любят. Слова: «Раз ты так делаешь, я тебя не люблю», ни в коем случае не должны слетать с вашего языка. Потому что настоящая любовь безусловна. Ведь любят не за что-то, а просто так. И ребёнок должен быть уверен: его любят всегда, любого. И чтобы он ни натворил, его любить не перестанут.
Очень хорошо, если мама благословляет своего малыша с самого рождения. Целуя своё сокровище перед сном, можно шепнуть: «Я благословляю тебя спокойным сладким сном, да хранит тебя Господь!». Позже, провожая в школу, можно сказать: «Да благословит тебя Бог хорошей памятью и способностью к наукам, да удержит твою ногу от всяких неправильных дел».
Помните, слова – это не пустой звук, это – сила, сила в действии. Благословляйте своих детей! Высвобождайте эту удивительную созидательную силу! Произносите благо в их жизнь, ведь тогда благо будет и вам, не так ли?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію