ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Іронічні поезії

 Курортный роман или Жестокий романс в ритме танго

Жертвам курортных романов - посвящается.

Н. Ф.

- Я не сторонница романов
Курортных. Впрочем, никаких, -
Произнесла ты, душу раня
И разбивая на куски.

Держась естественно и прямо,
Но изнывая от тоски:
- Я не сторонница романов, -
Сказала, сердцу вопреки.

- Я отдохну одна на море
И дам, возможно - но не вам...
Затем пришлю письмо, аmore,
С прозрачной надписью: "Не спам!"

И в час вечерний, в час заката
Иль в час предутренней зари
Взгрустну тихонько и заплачу,
Когда погаснут фонари.


07.09.2013

* В первых двух строчках третьей строфы объединены две известные шутки: "Поехала девушка на море - и сама не отдохнула, и другим не дала." и "Дамы делятся на "дам", на "не дам" и на "дам, но не вам"".

** Amore (итал.) - любовь.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-14 11:40:51
Переглядів сторінки твору 2544
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 11:52:49 ]
О, давно не чули Вас, пане ВАЛЕРІЮ!
Осінь... Рефлексії на тему літнього відпочинку... "Невмируща" тема "дам" - "не дам" )))(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-09-24 12:33:38 ]
В кого - осінь, а у мене ще - літо. :)
Дякую за відгук, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 12:25:20 ]
Не втримався, Валерію, від жахів.
"Душу раня і разривая на кускі". Жахливо уявити. І не дуже зрозуміло, чию саме душу роз'ятрила ота одеситка з чкалівського пляжу. Хіба не з нього почалась ця довга лав-сторі двох нудистів?
"Пока погаснут фонарі".
Я щось не "доганяю" цю конструкцію.
Рима вдала, з нею шкода розлучатись попри її заюзаність. Навіть заюзані образи набувають нових рис. А от ця мені не зовсім зрозуміла.
Про звукопис не писатиму. Є проблеми, але є і російська мова. Є і автори, які нею віршують. У одних він кращий, у других - гірший. Одні знаходять кращі варіанти, другі намагаються доводити (щоправда, на власному прикладі), що кращих не існує.
Та все одно мені було цікаво побачити твої вірші.
Літо Добігло кінця. Злітаємось :)

Без пафосу та критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-09-24 12:32:22 ]
Трішки підредагував, аби була більш зрозумілою фабула та настрій ваірша. :)
Невдалу конструкцію підправив.
Із заюзаністю сюжету та рими - погоджусь, але щось своє, сподіваюсь, у цю тему таки вніс.
Дякую, Гарріо, за конструктив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-15 11:49:46 ]
Валерій - вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-09-24 12:33:56 ]
Вітаю, Ярославе!