ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.22 22:27
Пишу я ампулою ці
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.

Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Літа проминальна літургія" (2017)

 З голосІНЬ - 3
Образ твору Ой, ладо... Ой, люлі... Ой, леле...
Пройдисвіти, прусти, прокрусти...
Моя невесела оселе:
"шуткую", шаткую капусту.

Усе перемнеться, втрамбується...
(Сльозою б - не пересолити).
Дарма прислухається вулиця -
нема коли й поголосити.

За веснами - заполоч, потолоч...
Під вікнами - привиди й тіні...
Віддушина... відгомін... поголос...
І плакання - на волосині.

2013





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-10 18:52:05
Переглядів сторінки твору 7294
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-12 00:08:57 ]
І знову - майстерні переливи слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-10-12 11:40:35 ]
Дякую. Це може не зовсім ті голосіння) Але щось у тому є... Вичитала сьогодні ось таке:

Голосіння як фольклорний жанр відзначаються своєрідним по­
етичним стилем, оригінальними поетичними засобами й прийомами.
Найхарактерніша з них, на думку більшості дослідників, — голосільна
тавтологія, яка надає їм особливої емонійної забарвленості, ліричної
тональності. Одна й та ж інформація повторюється, варіюється, причому
в цих варіаціях спостерігається певна закономірність. Це не просто по­
шуки кращого, влучнішого слова чи фрази, а спеціальний прийом,
підпорядкований єдиній мсті: збільшити емоційність вислову, так пере­
дати власні почуття, щоб вони об’єднали голосільницю з аудиторією.
Подібне нагнітання близьких понять відоме в мистецтві ще з античних
часів, однак у голосіннях воно набуло довершеної форми і стало визна­
чальною рисою їх поетики.
У голосіннях наявні кілька типів повторів: тавтологія (однокоре-
нсва й синонімічна), повторювання одного й того ж слова чи фрази на
початку вірша (анафора) або в кінці (епіфора), паралелізм поетичних
образів [86].
Прикладом кількох типів повторень може бути такий фрагмент
голосіння матері за дитиною: «Відкіля тебе визирати, відкіля тебе
виглядати? Чи з церкви ітимеш, чи з дороги їхатимеш? Чи тебе соло
вейки одщебетали, чи тебе зозуленьки одкували? Яка твоя доріженька
смутім та невесела! Яка твоя хаточка темна да невидная, що ні
дверочок, ні оконечка, ні праведного сонечка…>>. Тут маємо однокорсне-
ву тавтологію (відкіля — відкіля), синонімічну (темна да невидная, смут­
на та невесела), анафори і паралелізм поетичних образів. Останній про­
низує голосіння наскрізь, створює специфічну психологічну напругу,
забарвлену емоційно.
Такі вислови, як «А я свого сина заховала і прикопала», «Я ж
тебе, моя донечка, кохала і леліяла», «До кого ж мені прихилиться і
притулиться?», «Людям оддам, то ви будете плакати і ридати», є
характерними і для думового епосу. Епічні співці тонко відчували кра­
су й образність слова і в своїй творчості широко використовували
поетичні прийоми голосінь. Ф.Колссса звертав увагу на досконалість
голосільних повторів, голосільної синоніміки. «Синтаксична градація
синонімів по силі виразу (плаче-ридає, кленс-проклинає, грає-виграває,
живе-проживає, статки-маєтки, еребло-злото, рано-пораненько і т.ін.) ра­
зом з повторюванням синонімічних значень і подібних думок у різних
відтінках складають основну окрасу художнього стилю голосінь» [87].
180
Поетика фольклорних жанрі»
І [овторення найбільш містких за змістом та емоційним забарвлен­
ням слів, фраз породжує своєрідну музику голосінь із багатими
алітераціями й асонансами, внутрішньою та кінцевою римами.