ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Артур Курдіновський
2023.12.07

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Вітання авторам ПМ з нагоди Нового 2014 року!

Від Старороку і Новорічника
цей день світання - з вітань язичника )

Всьому високому поетичному товариству найглибша подяка за публікації в 2013 році, за витримку, і теплі емоції, за взаємопідтримку, за рух нашої поезії вперед, за поблажливість до адміністрації, в т.ч. ПМ.
Планка 2014 буде вищою, та й ми вже більше вміємо, і ще більше навчимося. )
З Новим Роком!

Між тим, шановні колеги, ви вже пробачте, що адміністрація не може дозволити собі особливо дружніх стосунків з авторами ПМ, утім, як і стосунків неприязних. Адміністрація, ж бачиться, лише як свого роду система відповідальності за розвиток ресурсу в напрямку "поетичного народовладдя", з основним акцентом на домінанту не стосунків автор-читач, автор-автор, а таки автор-поезія, автор-поезія-промисел. В цьому сенсі цього року сталося і розширення можливостей авторів рівнів R у формуванні всіх рейтингів ("народного" і "ПМ"), а також і технічних можливостей нових-старих авторів, наприклад, при публікації творів на головних наших сторінках.
В цілому ж для адміністрації в 2013 році важливими були доброзичливі мікровпливи на творчість кожного нашого автора з огляду на покращення милозвучності поетичної мови (відсутність збігів, що дуже часто є штампами), а також і обережні етико-естетичні вимоги, як до авторського образу в цілому, так і до його публікацій на наших сторінках, зокрема. Це все нікуди не дінеться і в 2014 році, бо ми всі лише на шляху до досконалості, і сторонній дружній погляд і поміч (вкрай делікатні) з розумінням того, що саме потрібно кожному з нас у всій нашій самобутності, - не зашкодять.
Утім, починаючи з 2014 року особливо цінною мала би стати більш глибока авторська праця над сенсами, над максимально точним розумінням означень вживаних слів. Адміністрація вважає, і продовжує вважати за доцільне у розумінні слів, як означень, опирання не стільки на "актуальні" стереотипи від невідомо чи відомо кого із суто сучасних світових джерел, скільки на потребу, за змоги, торкатися витоків слів, для найбільш гармонійного, а значить, і найбільш чесного, найбільш доброчинного їх використання. Бо ж символьна, магічна складова кожного слова не змінює свою дію на нас і простір навколо від того, як змінюється з часом розуміння масами цих слів. Зазвичай, це не так важливо для макросвіту, але коли автор збільшується, поглиблюється до стосунків із мікросвітом (який, власне, і творить макросвіт), тоді ситуація, схоже, різко змінюється і невидиме стає значно більш впливовим фактором...
Тому, хоча, і, як то найчастіше стається, перша творча криза зустрічає нас на рівні недосконалої милозвучності, та вже наступна точно чекатиме в нагромадженні неточно використовуваних означень. І ця криза більш небезпечна, бо торкається вже не лише нашого письма, але й життя в цілому.
Є й наступні етапи криз, але до них ще потрібно нам дорости. )
Саме тому, для уникнення важких наслідків для авторів і ПМ в цілому, адміністрація наголошує на більш свідомому ставленні до слів, які ми вживаємо. Зрозуміло, зважаючи на творчі рівні авторів - тобто, на глибину впливу.
До цього особливі вимоги на сторінках ПМ звучали стосовно "людини", "любові", "Бога-Творця", тощо, а також назв та імен, які могли викликати міжнаціональні, та міжконфесійні ворожнечі. Це також буде актуальним і в цьому році. Але є і просто широкий спектр слів, що можуть нести в собі небезпеку для подальшого творчого (доброчинного) зростання кожної авторської сутності, - коли за штампами загального і звичного розуміння раптом виявляється те, що може руйнувати подальші труди і здобутки. В цьому сенсі, для прикладу, хотілося би привести таке просте і зрозуміле нам усім слово як "історія". Здавалося б нічого такого, але якщо автор гармонійно захоче вийти за межі чи то інформації "З Тори", чи то "З Тора", тоді краще користуватися і дещо іншими словами...
Зрозуміло, такі тонкощі не стосуються всіх і кожного, але багатьох з нас таки вже стосуються...
І, зрозуміло, і надалі сайт функціонуватиме без надмірностей з боку адміністрації, у сподіваннях, що нинішня вагомість дій авторів зі статусом R втримає і від "компанійщини", і від воєн просто між авторами...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-01 00:31:31
Переглядів сторінки твору 9025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 11:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-01-02 02:20:03 ]
Дякую Редакції Майстерень за гарні вітання, особливо за зразок вітань язичника, це вже свідчить про заглиблення до коренів і істинності нашого буття. Може, колись і Новий рік святкуватимем, як наші пращури - у березні, коли оживає життя, а попередній цикл природній завершується. І зустрічатимем не 2014-й, а 7522-й. У гетьмана Петра Дорошенка (див. історію Аркаса) напис на могилі дата смерті - 7206 року (1698 р.) Ще триста з лишком літ тому цим календарем козаки наші користувались.
І те, що повстав Майдан, це - вияв нашого язичницького волелюбного духу, якого і тисячоліття християнського духовного рабства не вбило. Перечитую "Кобзар" , майже кожен вірш - антихристиянський!
"Блукав я пО світу чимало,
Носив і свиту і жупан...
Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу, лучше жити,
Ніж нам на Украйні.
А може тим, що киргизи
Ще не християни?..
Наробив ти, Христе, лиха!
А переіначив?!
Людей Божих?! Котилися
І наші козачі Дурні голови за правду,
За віру Христову,
Упивались і чужої
І своєї крові!..
А получшали?.. Ба де то!
Ще гіршими стали,
Без ножа й автодафе
Людей закували
Та й мордують... Ой, ой, пани,
Пани-християне!.."

Т.Шевченко "Сон" (Гори мої високії")

І чому ж ми ігноруємо слова і думки генія нашого, а славимо того, хто нам приніс тисячолітнє духовне рабство? Китай одна з найбільших і найсильніших держав світу шанує віру своїх предків, нав"язує свою волю світові, а ми занепадаємо в християнстві?! Поети, вивчайте свою історію, цікавтеся своїми витоками, ви ж духовні пастирі народу, а не попи в рясах, розпусники і хабарники, особливо в часи есересеру? Чого ж Шевченко пише, що "кропилом будем, брате, нову хату вимітати?" Бо "ми - не раби твої, ми люде!"
Бо у Велесовій книзі Боги тримають руки на ралах наших пращурів, вважають нас своїми молодшими братами, а не рабами Божими!
Чого ж вірш "Заворожи мені волхве" (до друга актора Михайла Щепкіна) пройнятий такою повагою до волхва-митця, як до друга-порадника Тарас до нього звертається, як до духовного батька?..
Не агітую кинути свою віру комусь, але хоч замислитись треба. Далай Лама сказав нещодавно, що люди взагалі відходять нині від релігії, бо не хочуть бути рабами Божими, а хочуть самі будувати своє життя. Чому так? Бо цього час вимагає. А в язичництві ми мали духовну волю, силу і підтримку вищих сил. А те, що закінчилась та епоха, то все має свій кінець і початок і своє Відродження нинішнє.
Пробачте за довгий коментар. В усьому іншому підтримую РМ, особливо у найделікатнішому ставленні до авторів. Бо істинно талановиті люди - дуже тонкі і вразливі. Хоч компанійщини, як і надмірного критиканства слід уникати в коментарях. А в творчому плані, як на мене, слід дбати найбільше про змістове, образне наповнення поетичного твору, а потім вже і за форму подбати -щоб було все в гармонії, милозвучності, красі.
З новоліттям, колеги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-11 20:05:47 ]
А щодо коренів і витоків, шановний Ярославе, то попри всю повагу до нашої, української, славної минульщини, не можу не розрізняти таких понять, як Творець і Боги, у всій їхній величезній розмаїтості. Думаю, що не зроблю якогось такого шаленого відкриття, коли скажу, що просто Боги, це просто нормальний людський онтогенез у світі від Творця. Тобто, Творець таки самостійне і самодостатнє Явище, Поняття, а ось боги - це зовсім інше.
Недарма, якщо згадувати древні писання, сказано якось так, де спокусник старається пробудити в жінці недовіру до Творця. Тому він говорить до неї: "Умерти - не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви немов боги, знаючи добро й зло" (Бут. 3, 4-5).
Схоже, що й дано нам всім ставати Богами, якщо таке буде результатом нашого особистого високого розвитку... Але в цьому світі вже є Один Творець, і цей світ ми не сотворимо наново, хіба що наступний, і десь інде.
Але це все, Ярославе, я про те, що вшановуючи наших предків, навіть Божественних, ми не вмалятимемо їхнього (і нашого в т.ч.) Творця, та, проте, пробуючи вмаляти Творця - принижуємо в т.ч. і предків без сумніву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-02 14:32:04 ]
Шановний Ярославе, з найвищою повагою до шляху кожного з нас, ми маємо ставитися і до актуальних віросповідань. Не конфліктувати, але допомагати один-одному в доброчинних справах.

Всім давно зрозуміло, що у всіх текстах, які дійшли з давнини - є елементи спотворення, тому найкраще було би опиратися суто на Віру, як дійсний канал Зв'язку. Цей канал працює-проходить через наші серця. Тож і все, що ми робимо з теплими і людяними серцями, вважаємо за максимально наближене до правди. Думаю, що й так зване поетичне натхнення - теж напряму пов'язане з Вищими можливостями, які відкриваються нам через включене серце. І в наших можливостях підтримувати постійно теплоту в серцях. Та як свідчить досвід, серце і допомагає відчути правдивість слова, дію цього слова... Тож не стільки "історичні" тексти, скільки відкрита Вгору наша енергетика, допомагатимуть нам втілювати краще майбутнє. Тому уважніше добираємо слова - і в розмові, і в творах - звідси і стилі, і енергетика рядка, і поетичні чари... )