ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Артур Курдіновський
2023.12.07

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Вітання авторам ПМ з нагоди Нового 2014 року!

Від Старороку і Новорічника
цей день світання - з вітань язичника )

Всьому високому поетичному товариству найглибша подяка за публікації в 2013 році, за витримку, і теплі емоції, за взаємопідтримку, за рух нашої поезії вперед, за поблажливість до адміністрації, в т.ч. ПМ.
Планка 2014 буде вищою, та й ми вже більше вміємо, і ще більше навчимося. )
З Новим Роком!

Між тим, шановні колеги, ви вже пробачте, що адміністрація не може дозволити собі особливо дружніх стосунків з авторами ПМ, утім, як і стосунків неприязних. Адміністрація, ж бачиться, лише як свого роду система відповідальності за розвиток ресурсу в напрямку "поетичного народовладдя", з основним акцентом на домінанту не стосунків автор-читач, автор-автор, а таки автор-поезія, автор-поезія-промисел. В цьому сенсі цього року сталося і розширення можливостей авторів рівнів R у формуванні всіх рейтингів ("народного" і "ПМ"), а також і технічних можливостей нових-старих авторів, наприклад, при публікації творів на головних наших сторінках.
В цілому ж для адміністрації в 2013 році важливими були доброзичливі мікровпливи на творчість кожного нашого автора з огляду на покращення милозвучності поетичної мови (відсутність збігів, що дуже часто є штампами), а також і обережні етико-естетичні вимоги, як до авторського образу в цілому, так і до його публікацій на наших сторінках, зокрема. Це все нікуди не дінеться і в 2014 році, бо ми всі лише на шляху до досконалості, і сторонній дружній погляд і поміч (вкрай делікатні) з розумінням того, що саме потрібно кожному з нас у всій нашій самобутності, - не зашкодять.
Утім, починаючи з 2014 року особливо цінною мала би стати більш глибока авторська праця над сенсами, над максимально точним розумінням означень вживаних слів. Адміністрація вважає, і продовжує вважати за доцільне у розумінні слів, як означень, опирання не стільки на "актуальні" стереотипи від невідомо чи відомо кого із суто сучасних світових джерел, скільки на потребу, за змоги, торкатися витоків слів, для найбільш гармонійного, а значить, і найбільш чесного, найбільш доброчинного їх використання. Бо ж символьна, магічна складова кожного слова не змінює свою дію на нас і простір навколо від того, як змінюється з часом розуміння масами цих слів. Зазвичай, це не так важливо для макросвіту, але коли автор збільшується, поглиблюється до стосунків із мікросвітом (який, власне, і творить макросвіт), тоді ситуація, схоже, різко змінюється і невидиме стає значно більш впливовим фактором...
Тому, хоча, і, як то найчастіше стається, перша творча криза зустрічає нас на рівні недосконалої милозвучності, та вже наступна точно чекатиме в нагромадженні неточно використовуваних означень. І ця криза більш небезпечна, бо торкається вже не лише нашого письма, але й життя в цілому.
Є й наступні етапи криз, але до них ще потрібно нам дорости. )
Саме тому, для уникнення важких наслідків для авторів і ПМ в цілому, адміністрація наголошує на більш свідомому ставленні до слів, які ми вживаємо. Зрозуміло, зважаючи на творчі рівні авторів - тобто, на глибину впливу.
До цього особливі вимоги на сторінках ПМ звучали стосовно "людини", "любові", "Бога-Творця", тощо, а також назв та імен, які могли викликати міжнаціональні, та міжконфесійні ворожнечі. Це також буде актуальним і в цьому році. Але є і просто широкий спектр слів, що можуть нести в собі небезпеку для подальшого творчого (доброчинного) зростання кожної авторської сутності, - коли за штампами загального і звичного розуміння раптом виявляється те, що може руйнувати подальші труди і здобутки. В цьому сенсі, для прикладу, хотілося би привести таке просте і зрозуміле нам усім слово як "історія". Здавалося б нічого такого, але якщо автор гармонійно захоче вийти за межі чи то інформації "З Тори", чи то "З Тора", тоді краще користуватися і дещо іншими словами...
Зрозуміло, такі тонкощі не стосуються всіх і кожного, але багатьох з нас таки вже стосуються...
І, зрозуміло, і надалі сайт функціонуватиме без надмірностей з боку адміністрації, у сподіваннях, що нинішня вагомість дій авторів зі статусом R втримає і від "компанійщини", і від воєн просто між авторами...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-01 00:31:31
Переглядів сторінки твору 9034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 11:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-01-02 02:20:03 ]
Дякую Редакції Майстерень за гарні вітання, особливо за зразок вітань язичника, це вже свідчить про заглиблення до коренів і істинності нашого буття. Може, колись і Новий рік святкуватимем, як наші пращури - у березні, коли оживає життя, а попередній цикл природній завершується. І зустрічатимем не 2014-й, а 7522-й. У гетьмана Петра Дорошенка (див. історію Аркаса) напис на могилі дата смерті - 7206 року (1698 р.) Ще триста з лишком літ тому цим календарем козаки наші користувались.
І те, що повстав Майдан, це - вияв нашого язичницького волелюбного духу, якого і тисячоліття християнського духовного рабства не вбило. Перечитую "Кобзар" , майже кожен вірш - антихристиянський!
"Блукав я пО світу чимало,
Носив і свиту і жупан...
Нащо вже лихо за Уралом
Отим киргизам, отже й там,
Єй же Богу, лучше жити,
Ніж нам на Украйні.
А може тим, що киргизи
Ще не християни?..
Наробив ти, Христе, лиха!
А переіначив?!
Людей Божих?! Котилися
І наші козачі Дурні голови за правду,
За віру Христову,
Упивались і чужої
І своєї крові!..
А получшали?.. Ба де то!
Ще гіршими стали,
Без ножа й автодафе
Людей закували
Та й мордують... Ой, ой, пани,
Пани-християне!.."

Т.Шевченко "Сон" (Гори мої високії")

І чому ж ми ігноруємо слова і думки генія нашого, а славимо того, хто нам приніс тисячолітнє духовне рабство? Китай одна з найбільших і найсильніших держав світу шанує віру своїх предків, нав"язує свою волю світові, а ми занепадаємо в християнстві?! Поети, вивчайте свою історію, цікавтеся своїми витоками, ви ж духовні пастирі народу, а не попи в рясах, розпусники і хабарники, особливо в часи есересеру? Чого ж Шевченко пише, що "кропилом будем, брате, нову хату вимітати?" Бо "ми - не раби твої, ми люде!"
Бо у Велесовій книзі Боги тримають руки на ралах наших пращурів, вважають нас своїми молодшими братами, а не рабами Божими!
Чого ж вірш "Заворожи мені волхве" (до друга актора Михайла Щепкіна) пройнятий такою повагою до волхва-митця, як до друга-порадника Тарас до нього звертається, як до духовного батька?..
Не агітую кинути свою віру комусь, але хоч замислитись треба. Далай Лама сказав нещодавно, що люди взагалі відходять нині від релігії, бо не хочуть бути рабами Божими, а хочуть самі будувати своє життя. Чому так? Бо цього час вимагає. А в язичництві ми мали духовну волю, силу і підтримку вищих сил. А те, що закінчилась та епоха, то все має свій кінець і початок і своє Відродження нинішнє.
Пробачте за довгий коментар. В усьому іншому підтримую РМ, особливо у найделікатнішому ставленні до авторів. Бо істинно талановиті люди - дуже тонкі і вразливі. Хоч компанійщини, як і надмірного критиканства слід уникати в коментарях. А в творчому плані, як на мене, слід дбати найбільше про змістове, образне наповнення поетичного твору, а потім вже і за форму подбати -щоб було все в гармонії, милозвучності, красі.
З новоліттям, колеги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-11 20:05:47 ]
А щодо коренів і витоків, шановний Ярославе, то попри всю повагу до нашої, української, славної минульщини, не можу не розрізняти таких понять, як Творець і Боги, у всій їхній величезній розмаїтості. Думаю, що не зроблю якогось такого шаленого відкриття, коли скажу, що просто Боги, це просто нормальний людський онтогенез у світі від Творця. Тобто, Творець таки самостійне і самодостатнє Явище, Поняття, а ось боги - це зовсім інше.
Недарма, якщо згадувати древні писання, сказано якось так, де спокусник старається пробудити в жінці недовіру до Творця. Тому він говорить до неї: "Умерти - не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви немов боги, знаючи добро й зло" (Бут. 3, 4-5).
Схоже, що й дано нам всім ставати Богами, якщо таке буде результатом нашого особистого високого розвитку... Але в цьому світі вже є Один Творець, і цей світ ми не сотворимо наново, хіба що наступний, і десь інде.
Але це все, Ярославе, я про те, що вшановуючи наших предків, навіть Божественних, ми не вмалятимемо їхнього (і нашого в т.ч.) Творця, та, проте, пробуючи вмаляти Творця - принижуємо в т.ч. і предків без сумніву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-01-02 14:32:04 ]
Шановний Ярославе, з найвищою повагою до шляху кожного з нас, ми маємо ставитися і до актуальних віросповідань. Не конфліктувати, але допомагати один-одному в доброчинних справах.

Всім давно зрозуміло, що у всіх текстах, які дійшли з давнини - є елементи спотворення, тому найкраще було би опиратися суто на Віру, як дійсний канал Зв'язку. Цей канал працює-проходить через наші серця. Тож і все, що ми робимо з теплими і людяними серцями, вважаємо за максимально наближене до правди. Думаю, що й так зване поетичне натхнення - теж напряму пов'язане з Вищими можливостями, які відкриваються нам через включене серце. І в наших можливостях підтримувати постійно теплоту в серцях. Та як свідчить досвід, серце і допомагає відчути правдивість слова, дію цього слова... Тож не стільки "історичні" тексти, скільки відкрита Вгору наша енергетика, допомагатимуть нам втілювати краще майбутнє. Тому уважніше добираємо слова - і в розмові, і в творах - звідси і стилі, і енергетика рядка, і поетичні чари... )