ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.02.27 10:33
Вештався люд, і серед його слідів
я на нюх переслідував дві валянкові плямки.
Ти стояла біля розкладу електропоїздів
і хотіла їхати у північному напрямку.

Я присів коло ніг твоїх, потім ліг,
нагло лестячись з ними хвостом і гривою.
Ти не зразу поб

Матвій Смірнов
2020.02.27 08:52
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Патосні тексти давно на шматки порізані,
Ті, що не спалені - кинуті у смітник.

Ось подивись: Гора, під горою - крокуси.
Що важливіше - крокуси чи гора?
Це є питання ракур

Микола Соболь
2020.02.27 07:05
Барабанить дощ у підвіконня.
Скаженіє вітер у цю мить, –
Підвиває арію безсоння,
Із небес, чи в небеса летить.

Межи хмар налитий кров’ю місяць
Заглядає зрідка у вікно,
Щось недобре його погляд містить,

Олександр Сушко
2020.02.27 01:10
Кажуть люди, я - слова художник,
Можу з титлів зварити борщ.
Та писать про кацапів не можна,
Про братів у ярмулках такОж.

Люд розумний, не хоче халепи,
Оминає всі гострі кути.
Я ж за бороду торсаю небо

Тетяна Роса
2020.02.26 21:09
Там, де місяць, угорі,
Хатка ясної зорі.
У зорі великий двір.
У дворі казковий звір.
Має звір той безліч лап
І співає: «Крап-крап-крап…»
До дерев іде у ліс:
«Я водички вам приніс.»

Євген Федчук
2020.02.26 17:21
То в часи далекі усе відбулося.
Жила дівчинонька золоте волосся,
Жила молоденька у селі одному,
Віддала серденько хлопцю молодому.
Як вони кохали – все село гляділо,
Заздрили недобрі, а добрі раділи.
Не могли і хвильку без другого жити
Їм би

Володимир Бойко
2020.02.26 16:41
У натовпі, оточений юрбою,
Аби ніхто тебе не розкусив,
Ти заховався сам перед собою –
І навіть дуже правильно вчинив.

Коли ти в світі сам себе не бачиш,
Захований від друзів й ворогів –
Ніхто вже за тобою не заплаче,

Алла Даниленко
2020.02.26 16:31
Тільки змії залишають шкіру,
Щоб душа старіла і росла.
Ми, на жаль, зі зміями на схожі,
Змінюємо душі, не тіла.
Пам'ять, ти величною рукою
Знову поведеш моє життя.
Згадую, хто жив у цьому тілі,
Що пішли у ніч без вороття.

Олександр Панін
2020.02.26 14:36
Переспів вірша О. Блока


Я ее победил, наконец!
Я завлек ее в мой дворец!
Три свечи в бесконечной дали.
Мы в тяжелых коврах, в пыли.
И под смуглым огнем трех свеч

Вікторія Лимарівна
2020.02.26 13:59
Перон… Вагон… Вона в обіймах вітру:
збиває з ніг, розвіявши туман.
Вдивляючись в закриті щільно вікна,
про свій нестерпний забуває стан.

Шалений буревій в думках клекоче.
Душі частинку залишає тут.
Журливі надто, виплакані очі.

Ігор Деркач
2020.02.26 13:37
Яке їхало, таке й здибало,
а якщо оминуло, радій,
що не з'їло, але і не видало
за своє у конурі чужій.

***
Мир із Путькою – афера,
а з Росією – війна...

Сергій Губерначук
2020.02.26 12:32
Ох, злісний час.
Для нас
життя є певна місткість
відрадних фактів і дошкульних гнид,
які віднадить запотиличник мільярдний.
І самовбивця – адекватний плід
цього пустого віку.
Чоловік

Тетяна Левицька
2020.02.26 10:51
Я уявляю струм від доторкання губ,
мурах на блуднім тілі від блудливих пальців.
О скільки, скільки, тих наяд, медових згуб,
що загубилися в тобі, як голка в п'яльцях?

Яке сильце плете метелику павук
мені не скаже правди  польова ромашка.
Упала р

Олександр Сушко
2020.02.26 10:11
Плаче над листком Наташка,
Ниють зуби кутні.
І муру писати важко,
А не тільки путнє.

Ярослави і Тетяни,
Гапки та Жоржети
Чавлять слізок океани

Микола Соболь
2020.02.26 06:40
Яке це диво – горнеться зоря
До небокраю у вечірню пору,
Йду проводжати стомлену Аврору
Дорога їй за гори, за моря…
Де саме час роздмухати вітрам
Багряну горизонту зоряницю.
Ще день новий росу п’є із криниці,
А люди йдуть молитись в Божий храм.

Борис Костиря
2020.02.25 22:49
І ці слова, причеплені на спінінг,
І вітер запальний і молодий
Диктують письмена неопалимі,
Що виведуть із плетива завій.

Впіймати рибу, що своїм мовчанням
Дасть відповіді на безодні слів.
І прийде шепіт вічності в смеркання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Путін дуже боїться, що навіть референдум буде не на його користь...

Перенос референдума в Крыму показывает, что путинский план оккупации всей Украины дал сбой. Киеву придется идти в НАТО и создавать оружие сдерживания

Аншлюс по-русски. Что делать Украине после оккупации Крыма

Виталий Портников
, журналист
06.03.2014 13:56

Решение марионеточного крымского парламента о присоединении Крыма к России может, на первый взгляд, произвести впечатление хорошо проработанного кремлевскими стратегами плана. Но на самом деле очередная смена намерений крымской власти говорит о том, что никакого плана нет - Москва просто действует по обстоятельствам. А обстоятельства эти связаны как раз с тем, что первоначальные намерения не оправдываются.

Почему изначально референдум был назначен на 25 мая - и речь в нем шла исключительно об увеличении полномочий автономии? А потому, что в Кремле были уверены в возможности оккупации ВСЕЙ Украины и возвращении к власти, пусть даже номинально, своей марионетки - Виктора Януковича. А Крым под российской протекцией воспринимался исключительно в качестве приза, награды за российские усилия.

Почему референдум был перенесен на 30 марта? А потому, что в Москве поняли, что оккупации всей Украины не получится - и решили оккупировать южные и восточные области страны, создав там "Украину Януковича". Но, опять-таки, в этой Украине Крым должен был оставаться фактическим российским протекторатом.

Почему референдум перенесли на 16 марта и заявили о независимости Крыма? А потому, что поняли, что никакой "Украины Януковича" не будет ни на востоке, ни на юге, и единственное, чего можно реально добиться - это оккупировать Крым. Заметим, что еще вчера самозваный крымский премьер Сергей Аксенов называл себя главнокомандующим вооруженными силами полуострова, а украинских моряков заставляли присягать народу Крыма. Сегодня те же самые военнослужащие должны будут присягать России, а "главнокомандующий" превращается в обычного российского регионального чиновника. И никакого народа Крыма больше нет и не будет никогда - есть россияне. И все эти метаморфозы происходят буквально за несколько дней!

Все это говорит о том, что агрессор мечется. Это значит, что Путин растерян. Это значит, что международное давление на него должно быть усилено. Что действия по уничтожению экономики агрессора цивилизованным миром должны быть четкими, уверенными и бескомпромиссными - вплоть до ее полного краха. Что необходимо предпринимать превентивные оборонные меры, которые окончательно превратят прикидывающийся флотом оккупационный корпус в сухопутное подразделение. Словом - надо продолжать действовать. И тогда Россия отползет и окопается в Севастополе - возвращение этого украинского города с его последующей демилитаризацией должно будет стать одной из насущных задач нашего государства.
Если аншлюс произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться

Если же аншлюс на какое-то время удастся, Украине необходимо будет выработать политику по сосуществованию с оккупированными территориями - помогать украинским гражданам, которые не хотят сдаваться агрессору, осуществлять меры по международному юридическому преследованию сепаратистов и их пособников, организовывать эвакуацию тех, кто хочет покинуть оккупированную часть страны. И, разумеется, предпринимать меры по защите собственной территории. А это означает присоединение к НАТО, укрепление российско-украинской границы, работу над созданием оружия сдерживания. Мы должны уяснить одну очень простую вещь - если Россия пойдет на присоединение к себе украинской территории, она уже никогда не будет нашим добрым соседом. Москва не позволяла себе такого акта неуважения по отношению к Молдове - несмотря на постоянные просьбы Приднестровья о присоединении к России. Не позволяла по отношению к Грузии - несмотря на всю ненависть Путина и Медведева к властям этой страны и лично к Михаилу Саакашвили. А по отношению к Украине предусматривается именно акт агрессии, аншлюс.

И если он произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться, создавая все новые и новые заградительные линии - пока, наконец, к власти в России не придут те, кто поймут всю пагубность агрессивной политики своих предшественников. Пока российское общество не найдет в себе силы создать цивилизованное государство, президент которого извинится перед нами за преступную политику последних лет и - в особенности - последних недель.

До тех пор рассчитывать на нормализацию отношений с Москвой не приходится.

Виталий Портников, журналист

Джерело


Контекст : liga.net



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-06 19:26:54
Переглядів сторінки твору 1595
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.26 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-03-06 23:09:18 ]
Дякую, Р.М.!