ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2017.10.17 00:06
Усміхнулося сонце і прОзиром*
Огорнуло пейзажні дива.
Мов одлите із золота озеро,
Де смарагду - оздоба жива.

Ти засмійся в гіллі мені, іволго,
Звесели неповторну цю мить.
Хай багрянець із денця красивого

Ірина Вовк
2017.10.16 20:41
БІОГРАФІЯ МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ. Додатки С.9 Геніальна українська артистка Марія Костянтинівна Заньковецька народилася в хуторі Заньки, Ніжинського повіту, на Чернігівщині, 22 липня 1860 року, в родині дрібного, збіднілого поміщика Адасовського. Стара б

Ірина Вовк
2017.10.16 20:36
З АВТОБІОГРАФІЇ АРТИСТКИ ДЕРЖАВНОГО НАРОДНОГО ТЕАТРУ МАРІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ С. 16 «Народилася я в 1860 році 22 липня в селі Заньки, Чернігівської губернії, Ніжинського повіту, в старій дворянській сім’ї поміщика Костянтина Адасовсько

Ґейко Марґо
2017.10.16 18:12
Намагаюсь відкрити храм пам’яті
Підбираю відмичку навколішках
Нахилившись на сходинках паперті
До засувки дверей його зовнішніх

В тому храмі цінні літописи
Хронофаги буття зберігають
Колись юні - вже тлінні образи

Ґейко Марґо
2017.10.16 18:09
Жінка – це половина всього
Чого половина? Чи може його?
Для нього вона є скоріш понад всім,
Бо пекло і рай носить в серці своїм.

Укупі коли, вони плоть є єдина
Кожен окремо - єства половина
Так вирішив Бог: «Сотворімо людину!»

Ґейко Марґо
2017.10.16 18:07
де плазма кадить небосхил
малює фрески крипти неба
царю світил, я прошу сил
не марити вночі про тебе

де диск солярний догорів
в заграві утворивши ербу
лунає спів, не чутно слів

Ґейко Марґо
2017.10.16 18:07
Я вітаю тебе, моя плоте, ница й презренна!
Я твоя господиня, а ти хтива служниця мені,
В тобі тісна обитель моя, приземлена,
Твоя доля - це мить лише, а бажання блудні.

Я схиляю главу, моя вічна панно блаженна!
У юдолі земній я служитиму справно то

Ґейко Марґо
2017.10.16 18:04
Невдалий хід буває робить доля
Фігура кожна в шахах має чин
Вона є королева в межах поля
Хоч не її маневр дає зачин

Ця ситуація цуг-цвангом зветься
Коли залежна від інакших величин
Таких як сила, воля, розум, серце

Ґейко Марґо
2017.10.16 17:58
і кожен з моїх задумів
складається із атомів
ядром у них закладено фантом

гомункулус то звабливо
наділений принадами
ідея що потрапила в симптом

Ґейко Марґо
2017.10.16 17:57
я намалюю ніжними мазками
сюжет на гладі полотна води
переповім наочними казками
той сон, де фігуруєш ти один

де огортаю я тебе сатином
свого волосся, ніжністю долонь
та імпульси іскряться серпантином

Ґейко Марґо
2017.10.16 17:56
а ти б хотів, щоб я тебе торкалась
як в той короткий нескінченний день
коли вже сутеніло і смеркалось
в м'якому світлі сонця наш едем
дійшов кінця і ми були свідомі
що невідомо скільки сплине днів
допоки знов події над-вагомі
мене з Полтави прине

Олександр Сушко
2017.10.16 17:27
Нема про що писати. Цуцик здох.
Злостивець кряче "Вичерпались теми".
Але мене почув, урешті, Бог,
Наснажив на романа у поемі.

За музою далеко не ходив -
За стінкою варнякають сусіди.
В "закоханих" розчахнуті роти,

Маркіяна Рай
2017.10.16 17:16
Ти хворієш, поете! Глупо
Зануряти перо в отруту!
Точно муза цілує скупо -
Кличеш пристрасть давно забуту.

Воском скрапує мить, регоче,
Тінь вірша зазирає в очі,
Щось являє тобі пророче,

Маркіяна Рай
2017.10.16 17:08
Тепло-карим, у горіхову ніч,
коли вітри колисанки свистіли,
і медово пролитим затишком небо вдягаючи не спішили зорі до ранків,
коли бранкою тиші гулкої добровільно й покірно назвалась святошна вишність думок,
й серед викорчуваних днів їх впізнава

Іван Потьомкін
2017.10.16 16:42
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Олександр Сушко
2017.10.16 15:57
Прокинувся. Квітник. Пахтить садок.
Муркоче солодяточко на вушко.
Сідай, кохана, хутко у візок,
В амурних справах я удатний служка.

Спускаємося радісно з гори,
Возносимося у захмарні висі.
Усе, що є, любов моя, бери!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24

Параска Коливашаласка
2013.05.28

Віталій Попович
2013.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Путін дуже боїться, що навіть референдум буде не на його користь...

Перенос референдума в Крыму показывает, что путинский план оккупации всей Украины дал сбой. Киеву придется идти в НАТО и создавать оружие сдерживания

Аншлюс по-русски. Что делать Украине после оккупации Крыма

Виталий Портников
, журналист
06.03.2014 13:56

Решение марионеточного крымского парламента о присоединении Крыма к России может, на первый взгляд, произвести впечатление хорошо проработанного кремлевскими стратегами плана. Но на самом деле очередная смена намерений крымской власти говорит о том, что никакого плана нет - Москва просто действует по обстоятельствам. А обстоятельства эти связаны как раз с тем, что первоначальные намерения не оправдываются.

Почему изначально референдум был назначен на 25 мая - и речь в нем шла исключительно об увеличении полномочий автономии? А потому, что в Кремле были уверены в возможности оккупации ВСЕЙ Украины и возвращении к власти, пусть даже номинально, своей марионетки - Виктора Януковича. А Крым под российской протекцией воспринимался исключительно в качестве приза, награды за российские усилия.

Почему референдум был перенесен на 30 марта? А потому, что в Москве поняли, что оккупации всей Украины не получится - и решили оккупировать южные и восточные области страны, создав там "Украину Януковича". Но, опять-таки, в этой Украине Крым должен был оставаться фактическим российским протекторатом.

Почему референдум перенесли на 16 марта и заявили о независимости Крыма? А потому, что поняли, что никакой "Украины Януковича" не будет ни на востоке, ни на юге, и единственное, чего можно реально добиться - это оккупировать Крым. Заметим, что еще вчера самозваный крымский премьер Сергей Аксенов называл себя главнокомандующим вооруженными силами полуострова, а украинских моряков заставляли присягать народу Крыма. Сегодня те же самые военнослужащие должны будут присягать России, а "главнокомандующий" превращается в обычного российского регионального чиновника. И никакого народа Крыма больше нет и не будет никогда - есть россияне. И все эти метаморфозы происходят буквально за несколько дней!

Все это говорит о том, что агрессор мечется. Это значит, что Путин растерян. Это значит, что международное давление на него должно быть усилено. Что действия по уничтожению экономики агрессора цивилизованным миром должны быть четкими, уверенными и бескомпромиссными - вплоть до ее полного краха. Что необходимо предпринимать превентивные оборонные меры, которые окончательно превратят прикидывающийся флотом оккупационный корпус в сухопутное подразделение. Словом - надо продолжать действовать. И тогда Россия отползет и окопается в Севастополе - возвращение этого украинского города с его последующей демилитаризацией должно будет стать одной из насущных задач нашего государства.
Если аншлюс произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться

Если же аншлюс на какое-то время удастся, Украине необходимо будет выработать политику по сосуществованию с оккупированными территориями - помогать украинским гражданам, которые не хотят сдаваться агрессору, осуществлять меры по международному юридическому преследованию сепаратистов и их пособников, организовывать эвакуацию тех, кто хочет покинуть оккупированную часть страны. И, разумеется, предпринимать меры по защите собственной территории. А это означает присоединение к НАТО, укрепление российско-украинской границы, работу над созданием оружия сдерживания. Мы должны уяснить одну очень простую вещь - если Россия пойдет на присоединение к себе украинской территории, она уже никогда не будет нашим добрым соседом. Москва не позволяла себе такого акта неуважения по отношению к Молдове - несмотря на постоянные просьбы Приднестровья о присоединении к России. Не позволяла по отношению к Грузии - несмотря на всю ненависть Путина и Медведева к властям этой страны и лично к Михаилу Саакашвили. А по отношению к Украине предусматривается именно акт агрессии, аншлюс.

И если он произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться, создавая все новые и новые заградительные линии - пока, наконец, к власти в России не придут те, кто поймут всю пагубность агрессивной политики своих предшественников. Пока российское общество не найдет в себе силы создать цивилизованное государство, президент которого извинится перед нами за преступную политику последних лет и - в особенности - последних недель.

До тех пор рассчитывать на нормализацию отношений с Москвой не приходится.

Виталий Портников, журналист

Джерело


Контекст : liga.net



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-06 19:26:54
Переглядів сторінки твору 1051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.15 21:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-03-06 23:09:18 ]
Дякую, Р.М.!