ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2019.02.19 02:16
Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.

А моя душа шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,

Вероніка Новікова
2019.02.19 01:18
Вже зима минає, а ти й не знав,
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.

За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:

Анастасія Поліщук
2019.02.18 16:14
Моє волосся трохи розпатлане, як і мозок
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до

Олександр Сушко
2019.02.18 14:55
Музи заслабли, хворіє крилатий мій кінь,
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
В пущу іду викорчовувати штурпаки,
А на Парнас хай стежину торують титани.

Збився приціл, а на рими утратився нюх,
Грона сонетів подібні, неначе сосиски.
Досить у

Юрій Сидорів
2019.02.18 12:13
Наївся - і спить під зимовим наркозом
Ведмідь, завалившись у власний барліг.
Щоб тіло спочило і втомлений розум,
Зими дочекавшись, і я би заліг.

Не буде вертепів, курантів, колядок,
Прикрашених сосен, ялин і смерек -
У сплячці надійний душевний по

Вікторія Торон
2019.02.18 12:02
Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
Та цілився в них об’єктив -- і хтось надимався з утіхи,
хтось горе волік кам’яне -- і очі воно обпекло.

На дні міліонів умів, між коренів душ зціпен

Анонім Я Саландяк
2019.02.18 11:42
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ – ПРО ФОТОШОПИС... ... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог: - Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!! - Л

Лариса Пугачук
2019.02.18 09:21
Бєлгород. 2015 рік. В інтернеті наткнулась на переписку волонтерів, що допомагають біженцям з Донбасу. Вигулькнула стрічка: «Требуется перевезти семью беженцев. Просьба откликнуться, у кого есть машина». Телефоную знайомому, він погоджується допомогти.

Тетяна Левицька
2019.02.18 07:32
Зими набридло помело,
але наснилося село,
стежина біла.
В цукровій пудрі хвойний ліс,
на соснах, тертий сир, кумис -
миттєво з'їла б.
В креманці неба - хмар вершки,
як дотягнутись? Не з руки,

Віктор Кучерук
2019.02.18 06:32
Осяяні місяцем стигнуть сніги,
Пружніють овіяні вітром дерева, –
А я помираю між них від нудьги,
Немов незабруднений лист аркушевий.
Сьогодні немає зігріти кого,
Хитання жіночі повсюди відсутні, –
Розпачливо й тужно гукаю: “Агов!..”,
Та чується вс

Олександр Сушко
2019.02.18 06:06
Зійшла планета із орбіти,
Згоріли залишки добра.
Я хочу ворога убити
Під люті вигуки "Ура'!".

Упав солдат в обійми тиші,
Його очікує труна.
В окопах непотрібні вірші -

Віта Парфенович
2019.02.18 01:00
Я починаю все з нуля…
Хоча земля з -під ніг втікає,
Але себе я обираю,
Бо я у себе – тільки я…

Я починаю. Шкереберть
Летять минулії образи,
Пробачу все, та не відразу,

Шон Маклех
2019.02.18 00:50
Місто, яке живе поночі.
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,

Володимир Бойко
2019.02.17 20:39
Ранок, неначе кітва,
Пристрасть спинив безжально.
Певно, кінець ловитві,
Певно, віват печалі.

Скрута не пожаліє,
Безвість за душу візьме...
Годі впіймати мрію,

Лариса Пугачук
2019.02.17 16:45
Перетинаючи митницю, завше переходжу на українську мову. Навіть російському водію автобуса на виході кажу: «Дякую». 2015 рік. Харків. Привокзальний супермаркет. Набрала продуктів в дорогу, підійшла до кондитерського відділу. Прошу продавчиню дати «он те

Віктор Кучерук
2019.02.17 14:35
Вушка сміхом залоскочу,
очі - поглядом збентежу,
а вуста твої співочі
поцілую обережно.
І, покірна й соромлива,
в щастя вгорнеш довгу тугу
та радітимеш, як нива
під очікуваним плугом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24

Параска Коливашаласка
2013.05.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Путін дуже боїться, що навіть референдум буде не на його користь...

Перенос референдума в Крыму показывает, что путинский план оккупации всей Украины дал сбой. Киеву придется идти в НАТО и создавать оружие сдерживания

Аншлюс по-русски. Что делать Украине после оккупации Крыма

Виталий Портников
, журналист
06.03.2014 13:56

Решение марионеточного крымского парламента о присоединении Крыма к России может, на первый взгляд, произвести впечатление хорошо проработанного кремлевскими стратегами плана. Но на самом деле очередная смена намерений крымской власти говорит о том, что никакого плана нет - Москва просто действует по обстоятельствам. А обстоятельства эти связаны как раз с тем, что первоначальные намерения не оправдываются.

Почему изначально референдум был назначен на 25 мая - и речь в нем шла исключительно об увеличении полномочий автономии? А потому, что в Кремле были уверены в возможности оккупации ВСЕЙ Украины и возвращении к власти, пусть даже номинально, своей марионетки - Виктора Януковича. А Крым под российской протекцией воспринимался исключительно в качестве приза, награды за российские усилия.

Почему референдум был перенесен на 30 марта? А потому, что в Москве поняли, что оккупации всей Украины не получится - и решили оккупировать южные и восточные области страны, создав там "Украину Януковича". Но, опять-таки, в этой Украине Крым должен был оставаться фактическим российским протекторатом.

Почему референдум перенесли на 16 марта и заявили о независимости Крыма? А потому, что поняли, что никакой "Украины Януковича" не будет ни на востоке, ни на юге, и единственное, чего можно реально добиться - это оккупировать Крым. Заметим, что еще вчера самозваный крымский премьер Сергей Аксенов называл себя главнокомандующим вооруженными силами полуострова, а украинских моряков заставляли присягать народу Крыма. Сегодня те же самые военнослужащие должны будут присягать России, а "главнокомандующий" превращается в обычного российского регионального чиновника. И никакого народа Крыма больше нет и не будет никогда - есть россияне. И все эти метаморфозы происходят буквально за несколько дней!

Все это говорит о том, что агрессор мечется. Это значит, что Путин растерян. Это значит, что международное давление на него должно быть усилено. Что действия по уничтожению экономики агрессора цивилизованным миром должны быть четкими, уверенными и бескомпромиссными - вплоть до ее полного краха. Что необходимо предпринимать превентивные оборонные меры, которые окончательно превратят прикидывающийся флотом оккупационный корпус в сухопутное подразделение. Словом - надо продолжать действовать. И тогда Россия отползет и окопается в Севастополе - возвращение этого украинского города с его последующей демилитаризацией должно будет стать одной из насущных задач нашего государства.
Если аншлюс произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться

Если же аншлюс на какое-то время удастся, Украине необходимо будет выработать политику по сосуществованию с оккупированными территориями - помогать украинским гражданам, которые не хотят сдаваться агрессору, осуществлять меры по международному юридическому преследованию сепаратистов и их пособников, организовывать эвакуацию тех, кто хочет покинуть оккупированную часть страны. И, разумеется, предпринимать меры по защите собственной территории. А это означает присоединение к НАТО, укрепление российско-украинской границы, работу над созданием оружия сдерживания. Мы должны уяснить одну очень простую вещь - если Россия пойдет на присоединение к себе украинской территории, она уже никогда не будет нашим добрым соседом. Москва не позволяла себе такого акта неуважения по отношению к Молдове - несмотря на постоянные просьбы Приднестровья о присоединении к России. Не позволяла по отношению к Грузии - несмотря на всю ненависть Путина и Медведева к властям этой страны и лично к Михаилу Саакашвили. А по отношению к Украине предусматривается именно акт агрессии, аншлюс.

И если он произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться, создавая все новые и новые заградительные линии - пока, наконец, к власти в России не придут те, кто поймут всю пагубность агрессивной политики своих предшественников. Пока российское общество не найдет в себе силы создать цивилизованное государство, президент которого извинится перед нами за преступную политику последних лет и - в особенности - последних недель.

До тех пор рассчитывать на нормализацию отношений с Москвой не приходится.

Виталий Портников, журналист

Джерело


Контекст : liga.net



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-06 19:26:54
Переглядів сторінки твору 1346
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.02.09 13:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-03-06 23:09:18 ]
Дякую, Р.М.!