ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.08.24 06:08
Недолугі хохли
Віддали булаву і кресало,
І коня пропили,
І свободу зміняли на сало.
Стогне, плаче земля
Її душу ізнов розіп'ято.
Чути сміх москаля
України довічного ката.

Олена Побийголод
2019.08.23 18:41
Із Анни Ахматової

В Кремлі не йде життя - Петро це певно знав,
Там звірства древнього іще кишать мікроби;
Бориса дикий страх і всіх Іванів злоби,
Та самозванців чвань, та скін народних прав.

(2015)

Юлія Радченко
2019.08.23 18:14
Мій любий, Ви, певно, забули, що я вже чужа й вже ніколи до Вас не прийду.
Відтоді, як це зрозуміла, ніколи Ваш дім не здавався таким ще великим...
Та третя зозуля з моєї старої верби знов мені накувала біду.
Була вона дуже самотня, німа, її голос трем

Ірина Залюбовська
2019.08.23 17:25
В зелень поєднані золото й просинь.
Серпень! Цей місяць хворіє на осінь.
Осінь стрілою крізь серпень летить:
плаче - болить.

Вмите росою, туманом повите,
прийде замріяне бабине літо.
Осінь струною в повітрі дзвенить:

Василина Іванина
2019.08.23 16:13
Літо чіпляється за серпень
чіпляється з усіх сил
в"юнкими пагонами гліцинії,
крихкими стеблами винограду,
підступними колючками ожини,
сивими стеблами полину,
вузлуватими петровими батогами,
високими золотими різками -

Нінель Новікова
2019.08.23 15:30
Накотяться хвилі душевні з таємних глибин
І м’яко затихнуть, впадаючи в лагідну сутінь.
Народжена ніжність, фарбована в аквамарин,
Плете візерунки на чорній кримпленовій сукні.

Зариюсь щокою у гриву розпущених кіс…
Вдихну аромати п’янкої знемоги па

Марія Дем'янюк
2019.08.23 14:53
Місяць-серп бере у руки нічка,
Буде зорі в темнім небі жати,
Ще палають ясно зоресвічки,
Та пора світанок сповивати.

Сніп рожевий зорей світоясних,
Хай угледить ясночолий ранок -
Сяєво думок, надій прекрасних

Віктор Кучерук
2019.08.23 13:14
Я іду, обтяжений роками,
Втомлено радіючи життю, –
І щораз дивуюся без тями
Кожному новому відкриттю.
Скільки їх, неждано й безупинно,
Видимими робиться мені
В час оцей, коли роки повинні
Погасити тліючі вогні

Сергій Губерначук
2019.08.23 12:08
Коли кордони розривали Україну,
єдиний розділяючи народ,
з громади завжди піднімалася людина
і рятувала від лихих негод.

За нею йшли вперед, їй вірили, бо знали,
що Україна в нас – на всіх одна,
що той, якого люди більшістю обрали,

Тетяна Левицька
2019.08.23 11:37
Коли не шукаєш - не знайдеш тоді.
Ніхто не озветься на біль і поразку.
В чужім пересерді, в байдужій юрбі
у саван закутати долю не важко.

Без скиглення, смутку пустих нарікань,
усіх не вини ти в своїх долепадах.
Зри в корінь падіння, розверзлася

Олена Малєєва
2019.08.23 07:38
Ластівка впала з неба
Десь за оті кущі...
Не знаю, чи жити треба
Отак навпростець, мерщій.
Вітер волоссям хапати,
Спраглі шукати вуста,
А по ночах рахувати
Рудих слоненят до ста.

Микола Соболь
2019.08.23 06:17
Давно відомо, що життя це – рух
І молодь він підштурхує до сили.
В здоровім тілі є здоровим дух!
Лінь доведе любого до могили.

Сигнал свистка. Всі, хто живий – ставай!
У дві шеренги. Нумо на зарядку!
Фізрук – останній в школі самурай.

Олена Малєєва
2019.08.22 22:39
Тане морена...
Музика дивна.
Ти, мов струна.
Я неземна, я навіжена
Дивна, скажена.
Твоя. Одна.

Ти зовсім близько.

Іван Потьомкін
2019.08.22 14:23
Небажаних гостей приймать найкраще в піст. *Більше гонору, аніж гонорару. *Байдуже, в яку щоку намірилися бить, - не підставляй, боронь боже, другу. *Боїмося не смерті, а форми відходу з життя. *Політика – брехня в обкладинці справдешній. *Як суддя

Любов Бенедишин
2019.08.22 12:52
Якщо не вчора, не сьогодні -
тоді колИ ще?

...Зненацька виринув з безодні,
на смуток ближче.
Душа тремтить
шалено-рвійно:
чи в рай, чи в пекло.

Тетяна Левицька
2019.08.22 12:42
Де двоє там рада, де третя, там зрада.
Знайшлося б корито, а свині знайдуться.
Вродилася квітка - душиця, відрада,
та гичкою, рястом до сонечка пнуся.
----------------------------------------
Знов у самітню тишу кутаю гріхи,
ще небеса втрачати не го
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Новини):

Біла Марія Біла Марія
2018.01.02

Олександр Сушко
2017.03.14

Ірина Бондар Лівобережна
2016.03.25

Марія Антропова
2015.04.08

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Ольга Дмитраш
2014.03.10

Світлана Ткаченко
2013.10.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Новини (Поезія)

 Путін дуже боїться, що навіть референдум буде не на його користь...

Перенос референдума в Крыму показывает, что путинский план оккупации всей Украины дал сбой. Киеву придется идти в НАТО и создавать оружие сдерживания

Аншлюс по-русски. Что делать Украине после оккупации Крыма

Виталий Портников
, журналист
06.03.2014 13:56

Решение марионеточного крымского парламента о присоединении Крыма к России может, на первый взгляд, произвести впечатление хорошо проработанного кремлевскими стратегами плана. Но на самом деле очередная смена намерений крымской власти говорит о том, что никакого плана нет - Москва просто действует по обстоятельствам. А обстоятельства эти связаны как раз с тем, что первоначальные намерения не оправдываются.

Почему изначально референдум был назначен на 25 мая - и речь в нем шла исключительно об увеличении полномочий автономии? А потому, что в Кремле были уверены в возможности оккупации ВСЕЙ Украины и возвращении к власти, пусть даже номинально, своей марионетки - Виктора Януковича. А Крым под российской протекцией воспринимался исключительно в качестве приза, награды за российские усилия.

Почему референдум был перенесен на 30 марта? А потому, что в Москве поняли, что оккупации всей Украины не получится - и решили оккупировать южные и восточные области страны, создав там "Украину Януковича". Но, опять-таки, в этой Украине Крым должен был оставаться фактическим российским протекторатом.

Почему референдум перенесли на 16 марта и заявили о независимости Крыма? А потому, что поняли, что никакой "Украины Януковича" не будет ни на востоке, ни на юге, и единственное, чего можно реально добиться - это оккупировать Крым. Заметим, что еще вчера самозваный крымский премьер Сергей Аксенов называл себя главнокомандующим вооруженными силами полуострова, а украинских моряков заставляли присягать народу Крыма. Сегодня те же самые военнослужащие должны будут присягать России, а "главнокомандующий" превращается в обычного российского регионального чиновника. И никакого народа Крыма больше нет и не будет никогда - есть россияне. И все эти метаморфозы происходят буквально за несколько дней!

Все это говорит о том, что агрессор мечется. Это значит, что Путин растерян. Это значит, что международное давление на него должно быть усилено. Что действия по уничтожению экономики агрессора цивилизованным миром должны быть четкими, уверенными и бескомпромиссными - вплоть до ее полного краха. Что необходимо предпринимать превентивные оборонные меры, которые окончательно превратят прикидывающийся флотом оккупационный корпус в сухопутное подразделение. Словом - надо продолжать действовать. И тогда Россия отползет и окопается в Севастополе - возвращение этого украинского города с его последующей демилитаризацией должно будет стать одной из насущных задач нашего государства.
Если аншлюс произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться

Если же аншлюс на какое-то время удастся, Украине необходимо будет выработать политику по сосуществованию с оккупированными территориями - помогать украинским гражданам, которые не хотят сдаваться агрессору, осуществлять меры по международному юридическому преследованию сепаратистов и их пособников, организовывать эвакуацию тех, кто хочет покинуть оккупированную часть страны. И, разумеется, предпринимать меры по защите собственной территории. А это означает присоединение к НАТО, укрепление российско-украинской границы, работу над созданием оружия сдерживания. Мы должны уяснить одну очень простую вещь - если Россия пойдет на присоединение к себе украинской территории, она уже никогда не будет нашим добрым соседом. Москва не позволяла себе такого акта неуважения по отношению к Молдове - несмотря на постоянные просьбы Приднестровья о присоединении к России. Не позволяла по отношению к Грузии - несмотря на всю ненависть Путина и Медведева к властям этой страны и лично к Михаилу Саакашвили. А по отношению к Украине предусматривается именно акт агрессии, аншлюс.

И если он произойдет, у нас на границе окажется не стратегический партнер, а враг, с которым придется сосуществовать и бороться, создавая все новые и новые заградительные линии - пока, наконец, к власти в России не придут те, кто поймут всю пагубность агрессивной политики своих предшественников. Пока российское общество не найдет в себе силы создать цивилизованное государство, президент которого извинится перед нами за преступную политику последних лет и - в особенности - последних недель.

До тех пор рассчитывать на нормализацию отношений с Москвой не приходится.

Виталий Портников, журналист

Джерело


Контекст : liga.net



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-03-06 19:26:54
Переглядів сторінки твору 1477
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.22 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-03-06 23:09:18 ]
Дякую, Р.М.!