ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.03.25
10:38
Гадання на кавовій гущі
осилила - знаю, що нині.
Пручається-коле минуще.
У кошику зайчики, свині,
виблискує мідь... порцеляна...
Так затишно мило і любо!
Цілують іуди... уляни...
осилила - знаю, що нині.
Пручається-коле минуще.
У кошику зайчики, свині,
виблискує мідь... порцеляна...
Так затишно мило і любо!
Цілують іуди... уляни...
2019.03.25
10:19
У час весняних рівнодень
Лунає світом «Дзень-дзелень!» -
Поезії всесвітній день
І уродини у Поета!
- Між днями бузьків і Галин
Він серед нас такий один! -
у сяйві сонячних краплин
Лунає світом «Дзень-дзелень!» -
Поезії всесвітній день
І уродини у Поета!
- Між днями бузьків і Галин
Він серед нас такий один! -
у сяйві сонячних краплин
2019.03.25
09:29
Час іти, відкрилася тюрма,
Змив з душі брудні шматочки піни.
Тут мого нічого вже нема,
Все віддав, що мав, нарешті вільний.
Діти - врозтіч, внуки - хто куди,
Висипав дружини прах у море.
Власний г
Змив з душі брудні шматочки піни.
Тут мого нічого вже нема,
Все віддав, що мав, нарешті вільний.
Діти - врозтіч, внуки - хто куди,
Висипав дружини прах у море.
Власний г
2019.03.25
08:45
Дощ розписав на срібні смужки світ,
Упало небо в хмари... соковиті...
Забувши свій міжзоряний політ,
Душа блукає смутком оповита.
Вона бажає: світла і тепла,
Яскавих вражень, щастя і... любові,
Правд
Упало небо в хмари... соковиті...
Забувши свій міжзоряний політ,
Душа блукає смутком оповита.
Вона бажає: світла і тепла,
Яскавих вражень, щастя і... любові,
Правд
2019.03.25
02:06
Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.
Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зрост
Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зрост
2019.03.25
01:03
Ми ледь зустрілися, і ти пішла –
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?
Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?
Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та
2019.03.25
00:17
Тремтять зіщулені дерева
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.
2019.03.24
22:04
Собачий хвіст заважав зосередитися. Веселий песик Шобтиздох віддано дивився мені у вічі, очікуючи аби я його погладив, і вихляв обреп’яченим вертуном як пропелером. На носі сидів кліщ завбільшки з ні
2019.03.24
18:25
Одній не стати на крило.
Без двох – самому не злетіти.
Але двом долям повезло
В одну з’єднатися край світу.
Тобі пасує голубе, –
І я блакитне уподобав,
Як покохав нараз тебе
За гарний смак і пишну в
Без двох – самому не злетіти.
Але двом долям повезло
В одну з’єднатися край світу.
Тобі пасує голубе, –
І я блакитне уподобав,
Як покохав нараз тебе
За гарний смак і пишну в
2019.03.24
18:19
взимку всі запахи важчі й гостріші
дух аромат і парфюм і амбре
цей стане спогадом той стане віршем
хтось мов метелик до квітня завмре
глибшає день і ростуть перемети
взимку всі лінії леза гостріш
ляжу
дух аромат і парфюм і амбре
цей стане спогадом той стане віршем
хтось мов метелик до квітня завмре
глибшає день і ростуть перемети
взимку всі лінії леза гостріш
ляжу
2019.03.24
15:47
Коли завершиш путь земний,
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.
2019.03.24
15:23
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболів
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболів
2019.03.24
14:39
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…
А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хре
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…
А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хре
2019.03.24
14:23
Друзі пішли за вітром:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.
Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.
Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:
2019.03.24
13:48
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?
Співав би, наче жайвір понад лугом,
Нехай би світ вигукував "Овва!
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?
Співав би, наче жайвір понад лугом,
Нехай би світ вигукував "Овва!
2019.03.24
11:34
І добре,
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.
2019.03.24
11:32
сіра відлига остання декада зими
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій
мова прощання хай буде велична й п
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій
мова прощання хай буде велична й п
2019.03.24
11:21
садок вишневий і блокпост
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше,
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше,
2019.03.24
11:10
Він був великий і вайлуватий. Він ходив широкими кроками, запхавши руки в кишені і наспівуючи. Серед загального напруження він один здавався безтурботним і невимушеним, навіть якимось «домашнім», і це
2019.03.24
10:55
Уклін Вам, батьку, до землі уклін,
За подвиг Ваш у сімдесят чотири.
За ворогами гучно дзвонить дзвін,
А Ви із тими, хто жадає миру.
На фронті, з вояками, в бліндажі,
Під кулями і градами страшним
За подвиг Ваш у сімдесят чотири.
За ворогами гучно дзвонить дзвін,
А Ви із тими, хто жадає миру.
На фронті, з вояками, в бліндажі,
Під кулями і градами страшним
2019.03.24
08:52
Бува - купляє книгу дурень,
бо десь гортають і беруть...
І роззирається похмуро:
"Чому ж мої слова - як ртуть?
Їх розбивають водомети,
метуть патлаті деркачі...".
Всі подалися у поети.
бо десь гортають і беруть...
І роззирається похмуро:
"Чому ж мої слова - як ртуть?
Їх розбивають водомети,
метуть патлаті деркачі...".
Всі подалися у поети.
2019.03.24
08:35
– У людей найцінніше – родина,
а герої – лише на війні,
а у серці – жива Україна,
що до смерті належить мені.
Як умію її захищаю
і як можу – за неї стою,
за правдиву історію краю
а герої – лише на війні,
а у серці – жива Україна,
що до смерті належить мені.
Як умію її захищаю
і як можу – за неї стою,
за правдиву історію краю
2019.03.24
06:49
Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
Минуло кілька днів. Автор не реагує
Автор Олександр Сушко має дві сторінки, піариться на наших іменах. Анонсуються такі тексти.
Минуло кілька днів. Автор не реагує
2019.03.23
22:06
Не буду сьогодні нічого писати, і не просіть. Ось, корвалолу трохи накрапаю до квасу, ковтну хутенько аби жінка не бачила - і в ліжко. Якщо дізнається, що в мене серце болить – буде цілу ніч л
2019.03.23
19:27
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, п
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, п
2019.03.23
18:22
Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
2019.03.23
14:36
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони
2019.03.23
11:07
Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
2019.03.23
08:18
А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчен
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчен
2019.03.23
08:16
Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
2019.03.23
00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
2019.03.22
22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примар
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примар
2019.03.22
21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили
2019.03.22
21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготі
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготі
2019.03.22
20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час неп
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час неп
2019.03.22
19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2019.03.24
2019.03.18
2019.03.17
2019.03.15
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Дігай Тетяна :
"Як від сотворіння світу пишуться вірші? Зі стану хаосу вловлюєш почування, випадковість, миттєвість, потім з’являються с..."
|
2010.05.02 |
Критика та Аналітика - Останні надходження за 7 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0768 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0768 seconds