ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.12.13
22:55
Біліє парус у блакиті
Туманній моря, сам один!..
Що він шукає в дальнім світі?
Що кинув у краю своїм?
Б’є хвиля – вітер завиває,
І щогла гнеться і скрипить…
О ні! Він щастя не шукає
Туманній моря, сам один!..
Що він шукає в дальнім світі?
Що кинув у краю своїм?
Б’є хвиля – вітер завиває,
І щогла гнеться і скрипить…
О ні! Він щастя не шукає
2018.12.13
21:23
Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.
2018.12.13
18:19
Коли здається, що Правди-Бог далеко
Зв’язок нікчемний… кілька сот причин
Ти передай свій лист через лелеку
Лиш не прогав їх журавлиний плин…
2 - Коли твоїй вірі потрібен ще поштовх
З усіх ситуацій -
Зв’язок нікчемний… кілька сот причин
Ти передай свій лист через лелеку
Лиш не прогав їх журавлиний плин…
2 - Коли твоїй вірі потрібен ще поштовх
З усіх ситуацій -
2018.12.13
17:07
Де голі дерева і дупла розкривши роти
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Де вени землі наполегливо риють кроти, –
Самотня хатина стоїть під оспалими липами.
Там духи пильнують того, хто
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Де вени землі наполегливо риють кроти, –
Самотня хатина стоїть під оспалими липами.
Там духи пильнують того, хто
2018.12.13
15:58
Я так не вмію… та пусте,
і поетичному взірцеві
не заздрю чорно. Біло теж.
Зате подякую творцеві,
що є душа, і слово є,
та їх єднання на папері.
Шаную вічне і своє –
ошатний вхід і будні двері.
і поетичному взірцеві
не заздрю чорно. Біло теж.
Зате подякую творцеві,
що є душа, і слово є,
та їх єднання на папері.
Шаную вічне і своє –
ошатний вхід і будні двері.
2018.12.13
13:37
Коли наближається швидкість
до світлового бар’єра,
то зникають зірки зо світлом
галактичного інтер’єра.
Їх вже по курсу не видно.
Не видно їх за кормою.
Я з безодні лечу в безодню,
до світлового бар’єра,
то зникають зірки зо світлом
галактичного інтер’єра.
Їх вже по курсу не видно.
Не видно їх за кормою.
Я з безодні лечу в безодню,
2018.12.13
11:53
Коли з очей спадає пелена
І бачиш ясно помилки життєві,
Робити щось запізно. Сивина
Внесла свої корекції суттєві:
Яке це має значення тепер,
Чому і хто паплюжив, нищив душу
І тіло, й волю? Дух мій ще
І бачиш ясно помилки життєві,
Робити щось запізно. Сивина
Внесла свої корекції суттєві:
Яке це має значення тепер,
Чому і хто паплюжив, нищив душу
І тіло, й волю? Дух мій ще
2018.12.13
11:37
Пригадую неопалиме.
Не досипаю ніччю.
Усе стоять перед очима
іконами обличчя.
То поділю своє на двоє,
то стулюю сюжети.
А від ліричного героя
Не досипаю ніччю.
Усе стоять перед очима
іконами обличчя.
То поділю своє на двоє,
то стулюю сюжети.
А від ліричного героя
2018.12.13
10:33
Так дуже близько — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
проходять юрби туди і звідти —
турбот потоки
(це там, але не тут).
Сюди ж туристів давно не водять
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
проходять юрби туди і звідти —
турбот потоки
(це там, але не тут).
Сюди ж туристів давно не водять
2018.12.13
09:53
В ніч на Андрія виводжу твоє ім'я
Білим по білому - випаде, чи забудеться?
Ось тобі мить призначена, ось тобі грішна я -
Він чи прийде у сни, чи вкотре уже заблудиться?
...
Білим по бі-
ло-му, -
ло
Білим по білому - випаде, чи забудеться?
Ось тобі мить призначена, ось тобі грішна я -
Він чи прийде у сни, чи вкотре уже заблудиться?
...
Білим по бі-
ло-му, -
ло
2018.12.13
06:53
у чеканні відстані мовчать
а мовчанню є про що сказати
про любов до сили і меча
при нагоді світом панувати
про купання в золоті й пітьмі
де немає голоду для втіхи
і про тихий плач і дикий сміх
а мовчанню є про що сказати
про любов до сили і меча
при нагоді світом панувати
про купання в золоті й пітьмі
де немає голоду для втіхи
і про тихий плач і дикий сміх
2018.12.13
00:10
В думи завія пролізла
Випнула спокій у двір
Вимкнуте світло, вже пізно
У буді бубликом звір…
А темінь - на десять кроків
Хропе й облизує сни…
Дитина воно до року
І ти милуєшся ним
Випнула спокій у двір
Вимкнуте світло, вже пізно
У буді бубликом звір…
А темінь - на десять кроків
Хропе й облизує сни…
Дитина воно до року
І ти милуєшся ним
2018.12.12
23:11
Із лементу
- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.
Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...
- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.
Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...
2018.12.12
21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.
Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.
Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :
2018.12.12
19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз
босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз
босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
2018.12.12
18:17
О хеврута о мітута
Ліпше вмерти, ніж буть одиноким.
Ой ла лісфіна шеавад кабарніта
Без гетьмана військо гине.
Ой лі мійоцрі ве ой лі міїцрі
Хоч круть верть, хоч верть круть.
О ітурей ґвур
2018.12.12
17:02
Ліпить і ліпить... Грудень
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…
Попереду довгий шлях
Літру "запхав" маруда
Вітер північний у пах…
Світу, пливе, не бачить
Кілька морів до колін
Він ще усім віддячить
Думав учора... та лінь…
2018.12.12
16:11
То хто він, хто, отой святий месія?
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній
То де він, де, отой чудний пилат?
А поле жде... А доля розпач сіє.
І лід пече у теплім слові "брат".
Та брат не той, що від орди-руїни.
Та й геть не той, що ближній
2018.12.12
12:22
Білосніжна завірюха
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,
Не втомилася від руху,
Завітала, закружляла
Над садами, над полями.
Із мережива хустину
Одягла та хуртовину
Надіслала. Будьте вдома,
Полікуйтеся від втоми,
2018.12.12
09:02
Чиї б то діти не були,
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.
Якого б кольору їх шкіра та волосся,
Гостями в моє серце входять
Якими є. І дозволу не просять.
2018.12.12
05:58
так буває
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь
є любов
і немає
і оголене тіло верби
у осінніх вітрах
затихає
скоро знов
повертаюсь
2018.12.12
02:42
Розфарбовую свою душу:
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезают
Сіре-в синє, а чорне-в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна.
Та найбільше візьму блакиті,
Ясновідблиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті,
Як щезают
2018.12.11
23:42
А вдома у нього зашторені вікна. Знає:
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.
У нього в кімнаті троянди цвітуть ві
Молочна зима не зігріє цупких долонь.
Він креслить нерівні кола і ходить краєм.
Він просто звикає до січня самотніх скронь.
У нього в кімнаті троянди цвітуть ві
2018.12.11
21:50
Білі комашки
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...
Сумно летять до землі -
Вік їх короткий...
2018.12.11
20:35
Ты если предал свою стаю
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018
навлек беду и слезы мам
забудь дорогу лучше к Раю
не место там…
11-12-2018
2018.12.11
20:22
Часу не гаю на дебати,
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.
Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?
аби укоськати рідню.
Літературні ати-бати
ведуть ефірні окупанти.
А я дратую кацапню.
Оказій море. Та не знаю,
на що воно мені здалось?
2018.12.11
17:02
Коробить сон мій хвал тривоги:
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж пис
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж пис
2018.12.11
16:19
Про Сергія Гупала знаю тільки те, що навчався у Літературному інституті ім. Горького в Москві, видав історичний роман про Радзивіллів у «Факті» Фінкельштейна(до читання руки не дійшли), мовчав довги
2018.12.11
15:56
Про що це Ви, лікарю?!
Жити б йому ще та жити…
Нехай і не лідером,
без охоронців і джипів;
нехай і не визнаним
і не обтяженим славою.
Порвіть Ваші висновки:
Жити б йому ще та жити…
Нехай і не лідером,
без охоронців і джипів;
нехай і не визнаним
і не обтяженим славою.
Порвіть Ваші висновки:
2018.12.11
15:25
Глибокий спокій...
Тонкої різьби дерев
ніжна голизна.
День коротшає,
життя здається миттю.
Невже минає?
Тонкої різьби дерев
ніжна голизна.
День коротшає,
життя здається миттю.
Невже минає?
2018.12.11
12:45
Аргумент дев’ять
(спроба простої логічної схеми)
ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ...
... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріч
2018.12.11
09:10
Хрон (infernum) - це делікатес,
Чистить чакри творчості шалено.
У сучасних супер-поетес
Вже не кров, а сік із нього в венах.
З'їв кеге - світлішають думки,
Вірші пруть глибокі та охайні.
В мене хрону
Чистить чакри творчості шалено.
У сучасних супер-поетес
Вже не кров, а сік із нього в венах.
З'їв кеге - світлішають думки,
Вірші пруть глибокі та охайні.
В мене хрону
2018.12.11
02:41
що не знайшовши загубив
в перелюбі чи навіть шлюбі
про що уста чи хай там губи
не усміхнулися тобі ~
не знаєш голомозий буддо
простуючи поміж гроби
від боротьби або ганьби
в перелюбі чи навіть шлюбі
про що уста чи хай там губи
не усміхнулися тобі ~
не знаєш голомозий буддо
простуючи поміж гроби
від боротьби або ганьби
2018.12.11
00:15
Чом, каштане, пожовк? Може, ночі вже зовсім холодні?
Чи боїшся, що рине хурделиці білий загін?
Ти так довго стояв у зеленім вбранні, а сьогодні
Уночі пожовтів, мов за сонцем побіг навздогін.
Ніч мину
Чи боїшся, що рине хурделиці білий загін?
Ти так довго стояв у зеленім вбранні, а сьогодні
Уночі пожовтів, мов за сонцем побіг навздогін.
Ніч мину
2018.12.10
20:49
грудень на груди впав
снігом… снагою неба…
сон золотого Феба…
спав би собі і спав…
сніг на моїх устах –
тайна… не та… не тане…
сил небесних братання…
доля долає страх…
снігом… снагою неба…
сон золотого Феба…
спав би собі і спав…
сніг на моїх устах –
тайна… не та… не тане…
сил небесних братання…
доля долає страх…
2018.12.10
08:32
Доста глупства! Посивіли пейси,
Додалося у лобі ума.
Покататися на пікінесі
Ізнадвору гукнула кума.
В упряж "левів" пакую попарно,
Трохи сала стоплю з ненажер.
Пси могутні, потягнуть титана,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Додалося у лобі ума.
Покататися на пікінесі
Ізнадвору гукнула кума.
В упряж "левів" пакую попарно,
Трохи сала стоплю з ненажер.
Пси могутні, потягнуть титана,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2018.12.12
2018.12.08
2018.11.29
2018.11.25
2018.11.22
2018.11.17
2018.11.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Дігай Тетяна :
"Як від сотворіння світу пишуться вірші? Зі стану хаосу вловлюєш почування, випадковість, миттєвість, потім з’являються с..."
|
2010.05.02 |
Критика та Аналітика - Останні надходження за 7 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0833 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0833 seconds