ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.01.02 19:46
Пустеля
Там, де буяла трава,
зараз пустеля.
Лише окремі паростки
волають про допомогу.
Нещадне сонце
випалило все.
Так і людські ідеї
згасають без вологи.

Іван Потьомкін
2025.01.02 18:28
Збігнєв Херберт "Мій батько"
Мій батько дуже любив Франса
палив Передній македонський
у сизих хмарах аромату
смакував усміх свій побожний
як схилений сидів він з книжкою
сказав я: батько мій Синдбад
і йому часом з нами гірко.
Тому й від’їжджав він. На канапі

Євген Федчук
2025.01.02 15:52
Легенда про Микитин Ріг
Усіяли небо зорі, Шлях Чумацький сяє.
Десь у гаї недалеко соловей співає.
Поміж верб і очеретів миготить багаття,
Навкруг нього розсілися людей небагато.
Повечеряли, напевно, сидять, спочивають
Та поміж собою стиха про щось розмовляють.
Поміж ними о

Сергій Губерначук
2025.01.02 14:09
Подорож поволокою
Під яким парасолем не йшов,
по яких під’їздах не переховувався,
які дерева не зустрічав,
у які очі не зазирав,
у якій руці не тримав,
де не спав би –
всюди сум.

Юрій Гундарєв
2025.01.02 09:36
Владислав Ващук, захисник
Сьогодні, 2 січня, уславленому захисникові київського «Динамо» виповнюється 50 років!
Свій ювілей він зустрічає на фронті, захищаючи нашу землю від окупантів…

Захисник - це не тільки
підкати чи пас…
Захисник стійко
захищає нас.

Віктор Кучерук
2025.01.02 08:08
Я пам'ятаю...
Я пам’ятаю пізній вечір
І яблуневий пишний сад, –
І зір блискучих товкотнечу
В надмірно світлих небесах.
Я пам’ятаю пружний струмінь
І сильну свіжість вітерця, –
І аромат отих парфумів,
Що хлопцям збуджують серця.

Іван Потьомкін
2025.01.01 20:16
***
Той день був пам’ятний для Яакова
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки вин

Борис Костиря
2025.01.01 20:14
Зламана гілка
Зламана гілка, як зламана доля.
Зламана воля в серцях поколінь.
І проростає, немовби тополя,
В неба знамена печаль голосінь.

Зламана гілка в саду престарому
Зламаний Всесвіт в собі возвістить.
І між дерев віковічну утому

Юрій Гундарєв
2025.01.01 10:08
Новорічний бій
Ніч новорічна
вщент оперезала
чорною стрічкою
небо розтерзане.

Вибухів бій
замість келихів дзвону,
скорений біль

Віктор Кучерук
2025.01.01 06:35
Жайвір
Співом жайвір голосистий
Переповнює блакить,
Не бажаючи присісти,
Щоб од лету відпочить.
Невтихаючим дзвіночком
Звеселяє небеса,
Демонструючи наочно
Тону й ритму чудеса.

Юрій Лазірко
2025.01.01 05:02
Налий мені вина
Давай... розлий
по келиху вина...
Хай серце розм`якає
і слова сміліють...
Я розкажу тобі
про все,
що снив і мав -
Про світло у душі

Ігор Шоха
2025.01.01 00:41
Не сказане нове і несказанне
У рік новий малюємо роки
палітрою добра і пієтету –
це і поеми, й оди, і сонети,
але... але воюємо, таки,
своїми перами, а неуки
із Азії випалюють планету.

Закон і карма урці не указ

Сонце Місяць
2024.12.31 23:44
шту*
Художник Шишкін озирає пажиті, поблимкуючі ялинками. Тухлявий сніг. Нездорова романтика. Піпол гуляє—такий він оцей. Зимове ожинове небо. Чорні дірки очиць. Смски. Раптом п’ятеро чоловік твої хоч-якісь-там друзі, віртуально-реально. Буцім їм не всеєдно

Микола Дудар
2024.12.31 21:38
***
За тобою до-о-вго стежив
Співом ніжним солов’я…
Он, дивись, з тієї вежи,
Сумніваєшся що я?

Що ж ти так? Не час зневіри.
Б’юсь з тобою об заклад.
Як ніколи повен міри!

Віктор Кучерук
2024.12.31 05:31
Новорічне
Вже гірлянди на ялинці
Сяють яро в сизій млі, –
Вже від зайчика гостинці
Перед нами на столі.
Вже й годинник хід прискорив
І завмер благально дім,
Та не чуються знадвору
Кроки гостя нам усім.

Домінік Арфіст
2024.12.30 23:14
граматика життя
життя – відмінків міра часова
від самого початку – називного
від погляду сумного – родового
через давальний – де дається слово
в знахідний – де знаходяться слова
які тобою видихне орудний
і ти заледенілий і безлюдний
полинеш за мовчанням у місце
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори на сторінці:

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
  Автори
Конкурси / Тріолети
Тема: Тріолети

Опис:
Тріоле́т (фр. triolet, від лат. trio — троє) — восьмивірш за схемою римування на дві рими: зазвичай абааабаб, точніше навіть ABaAabAB.
Причому перший рядок повторюється тричі:

* * *
Я складу вам тріолет
Про поета і амура
На старий-старий сюжет.
Я складу вам тріолет
На сюжет: амур-поет,
Фоном буде нам натура.
Я складу вам тріолет
Про поета і амура (М. Вороний)

* * *
Сонце і день — не мені.
Сни — моя втіха єдина.
Та не щастить і вві сні.
Сонце і день — не мені.

О, хоч у снах чарівні
Сняться юнацтва години…
Сонце і день — не мені,
Сни — моя втіха єдина (А. Казка).

Тріолет виник у середньовічній французькій поезії, прижився в інших європейських літературах. В українській версифікаційній практиці з'являється епізодично.

Дата початку: 2009-12-13 09:38:21
Постійнодіючий

Результати голосування
Загальне голосування
1. Сідоров Гаррі
  
  100 % (2)
Всього голосів: 2 | Проголосувати
Голоси редакторів і переможців конкурсів "ПМ"
1. Сідоров Гаррі
  
  100 % (1)
Всього голосів: 1 | Проголосувати

Усі  А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

                                                 

Показати
Усіх авторів
Ім'я Рейтинг "Майстерень" Народний рейтинг їлькість творів, відмічених автором
Чорногуз Ярослав  ( П.М.2001 ) 7 6.99 1
Список Авторів є прихованим, показати увесь список?