ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Побачення
А у мене було із дитинством побачення.
Я просила у нього, малого, пробачення
За розтрачене сонечко, зламану гілочку,
Недослухану казку і злякану білочку,
За матусині зморщечки, дощик непроханий,
За промінчик обірваний, ранок сполоханий,
За усе, що згадала і все, що забулося...
Я до нього іздалеку знов повернулася.
Я надіялась: встигнеться. Я не знала, що втратила.
Причаївся бузок за старенькою хатою.
Між зеленого листя - із сонця мережечка.
До землі притулилась загублена стежечка.
Вже не хлипає серце - збентежено стишилось:
Тут, у цьому садку, найдорожче залишилось.
... А у мене було із дитинством побачення.
Я просила у нього, малого, пробачення.
А із яблунь прив'ялі пелюсточки капали.
Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...

1993


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирон Шагало 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 22:39:46
Переглядів сторінки твору 13584
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 08:07:19 ]
Білявий смутку, хлопчику німий,
Блакиттю очі сповнені по вінця.
Мій неслухняний, непосидо мій -
Упав, обдер і ліктики, й колінця...

Так поспішали стигнути, рости,
Переписати верб осінні лики!..
Білявий смутку, хлопчику, прости, -
І ти, і я тепер такі великі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:15:59 ]
Головне - аби виросли синхронно ))
Верби так "непереписаними" і лишилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:26:29 ]
Тільки перелистаними :)) Слухали-м пісню і вирішили залишити все так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 09:12:55 ]
болісно і зрозуміло без відеосупроводу (він у мене шкутильгає. 3 та 4G поки що не мої). рими... та які вони? якраз такі, як для побачення з дитинством, і такі, які ми (принаймні, я) не дуже роздивляємося, коли резонуємо серцями творам улюблених авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:48:34 ]
О°Панасе, логічний ланцюжок "шкутильгає-без супроводу-болісно" мені зрозумілий, ще і як :)) Рими якраз такі, якими оперують не улюблені, а автори-початківці (дата написання вірша, як і дата народження автора вказані правдиво, не сумнівайтеся :)). А опублікувала, аби ще раз подивуватися і подякувати Оксанці Первовій-Рошці, яка не тільки заспівала мою неспівабельну поезію, а й поклала її на музику. Прошу Вас, не розчаровуйтесь і не пробачайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 19:50:33 ]
"болісно" було у значення болючості. я пропустив вірш крізь себе, як актори свої ролі. зупинився він у серці. такий от ланцюжок. та й стереотипи мої старечі... живу одним днем - сьогоднішнім, виплакуюсь минулими днями та роками у віршах також сьогоднішніх. у мої козацькі роки не віршував. країну будував. не було часу про батьківські сади-хати-вишні згадувати. нове життя оспівував. та не у віршах. не вмів. жалкую, звісно. були б такими чудовими, як Ваші. якби вмів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 10:28:29 ]
Зворушливо, правдиво і тепло. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:52:13 ]
І Вам дякую, Мироне. Ви такі речі розумієте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 11:30:47 ]
Вже не хлипає серце - збентежено стишилось... Дуже зворушливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:54:15 ]
Привіт, Інночко. Цей вірш нагадує, якою доброю дитиною колись я була і якою мегерою тепер стала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 11:32:55 ]
Так зворушливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:57:35 ]
Так, мабуть, усі прощаються із дитинством. А деякі не прощаються. А деякі впадають... :)) Дякую, Лесю. Рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 13:23:51 ]
Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...

Геніально просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:01:05 ]
Так само буде, коли ми, нарешті, зустрінемось із Вами: обнімемося і плакатимемо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 16:04:12 ]
Просто чудово! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:03:11 ]
О, Йванко. Із "Маршрутки"- на концерт? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 17:26:18 ]
"Браво!", Світлано! Чудовий вірш і гарний голос!
Зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:09:48 ]
Спасибі Вам. Голос ( і музика) Оксани Первової (мій вже "не працює":)). Те, що вірш заспівав - її заслуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 17:27:09 ]
Уперше так читаю про дитинство, як щось персоніфіковане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:16:27 ]
У мене все так, не лише дитинство: і щастя, і вірш, і біда рогата :)). Дякую за відвідини і бажаю багато "сонячних мережечок", пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 21:01:58 ]
Мило, на пісеньку схоже) Всім би треба прохати вибачення в дитинства, жаль, не вернеться ніколи...Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 21:02:44 ]
"мило"? яке ж тут мило?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 22:07:12 ]
Дитяче :)) Із нього виходять гарні бульбашки: ф-ф-фф-ф! -і всі у милі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 22:09:43 ]
Марині Лаврі.
Привіт, Ма! Дя! ( за натхнення :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 23:33:24 ]
Це - Ваша класика дитячої літератури, Світлано. Шедевр музично-літературний навпіл з Оксаною.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 23:56:00 ]
Ви, як завжди, перебільшуєте. Шедеври, Богу дякувати, мають дещо інший вигляд. Чи вам цього не знати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-11 00:20:09 ]
Я цей вірш знаю вже років 5-ть, Світлано. Тоді так думав, і зараз так думав, як сказав. Перечитав чимало дитячої літератури. І в Ганни Чубач не багато знайдеться віршів, які можна поряд з цим поставити. Сам хотів класти цей вірш на музику, та сумніваюся, що втну краще від Оксани. Люба Бенедишин теж не розуміється на віршах таких, на Вашу думку? Повірте нам з нею. Збоку таки видніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-11 00:20:42 ]
думаю, даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 23:56:49 ]
Рада, що думаєте. І не менш рада тому, що нарешті сумніваєтеся, - навіть не знаю, чи з тим само твердолобим Чорногузом маю справу. Ярославе, і власну поезію, і поезію інших ми з вами оцінюємо за різною шкалою ( вашу, до речі, періодично "зашкалює"). Так, це хороший віршик-пісня - щирий, чистий, так пишуть лише у юності, і саме цим він привабливий ( Оксана погоджується зі мною). І не треба робити із нього опудальця, виряджаючи у пафосні фрази, ок? А ставити поряд, вище чи нижче твори різних поетів - це не наше завдання. На небосхилі Поезії кожному віршеві, як зірочці - блідішій чи яснішій - знайдеться власне місце. Кому треба - роздивиться, хто зуміє - відчує красу і не надто яскравого сяйва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-11 16:49:03 ]
суперово, передано стан суму, недоробленого, недо...любленого...гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-11 23:14:27 ]
Не до суму, словом :)). Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-13 18:59:30 ]
Не знаю, Світланочко, можливо Ви і праві стосовно моєї схильності до перебільшення. Але цей вірш, як на мене, має дуже високий ступінь щирості і тепла душевного, з його образно-неповторно-щирим викладом, що в ньому і міститься отой секрет притягальної сили, за яку ми так всі любимо Вашу поезію. І в цьому сенсі енергетики вірша - оцього позараціонального начала - він і є, на мою думку, шедевром. Це - Ваша рання творчість - вона позначена чистотою і щирістю. Чомусь мені приходить на думку паралель із раннім Тичиною - дивовижно світла, одухотворена і людяна поезія. Пізніше Тичина вже був не таким у віршах. А Ваша творчість стала іншою, але не втратила своєї привабливості. Просто перейшла в іншу якість - стала більш зрілою і філософічною.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:25:22 ]
Справді, цей вірш такий собі непоганий дитячий вірший щирий, теплий, образний і не більше того. Після Ваших напучувань я справді переглянув свої позиції і змінив ставлення. Дякую Вам, Світлано!))