ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Хароне, як перепливти..."

Відколи не люблю - відтоді не пишу.
Відколи не пишу - відтоді не живу.
Відколи не живу - відтоді не люблю...

Образ твору Хароне, як перепливти
Нікчемні оди псевдодрузів?
Слова - ціанисті меди
Самоотруєних ілюзій.

Яскравогаснучий болід
Паде впотьмах на власну плаху -
Солоний сміх, пекучий лід,
Підшкірний змій нічного страху,

Папірус болю, синій птах...
Сліди човна ведуть на берег.
У Прозерпіниних садах
Небавно стигнуть вірші-бери.

Хароне, як переплисти
Залежність рим і пломінь вічний?
... А на уламках берестин
Гойднеться місяць потойбічно,

Розгубить золото підков
Червоногривий привид літа, -
І обезболено любов.
Чи обезволено. Чи вбито..

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-15 17:12:51
Переглядів сторінки твору 10983
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:37:27 ]
бери це так по-подолянському...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 20:59:18 ]
О, Брате :)) Ви - головний садівник монастирського саду? Чи вродили груші в цьому році? :)) Дійсно, так написалося, як говорять у нас -"бери" замість вишуканого "бере". Незчулася. Мабуть, виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:10:14 ]
"бери" - виглядає наказовіш, та якщо саме у тому епізоді потрібно якби відстороненої зйомки, можна й бере

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:12:05 ]
часом, що не хрон, то харон... sіc.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:29:06 ]
А, груші не вродили, вродив "хрон" :). То навіть краще :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:54:55 ]
обезволено любов, наче так ліпше, Світлано

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 23:50:12 ]
Цю, щоб жила, треба обезболювати, бо "відколи не люблю - відтоді не пишу". А взагалі-то її було б краще не зачіпати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 00:05:32 ]
ну так є. Знеболюючі-знечулюючі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:46:43 ]
коли поетичний люд збирається на епізодичних іменинах поезії або на, так би мовити, застіллі, то, напевне, лунатимуть лише самі оди (тости во славу) іменинниці та її, я сказав би, доньки, доньок, працівниці, працівниць, наймички (вибачте мені вільні абстрактні метафорири), наймичок, вже не кажучи про якихось ремісників від поезії. це ж свято. я так розумію. а коли це не свято, то немає ні од, ні здравиць. бо немає і поважної причини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:06:22 ]
Ну чого лише на застіллі ( хоча й логічно: на підстіллі оди вже не сприймаються :)). Можна з різних причин - "На дєнь восшєствія на прєстол" чи "На смєрть князя..." Це залежить від того, у чиї "тоги" вбереться одист-модист: у одежі Піндора чи у камзоли Ломоносова :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 18:00:24 ]
Ціанисті меди самоотруєних ілюзій - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:07:11 ]
А хіба не ціанисті? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 19:14:13 ]
Неймовірно!!! Як заклинання!!! Світлано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:13:11 ]
Люба :)). А Ви пам"ятаєте інший болід, Володимира Пішка, якого Ви мені колись подарували?

В підворітні зими я, доведений до істерики,
Спалахну і погасну, як в небі нічний болід.
Просто осінь, кохана. Уже обморозився терен.
Просто осінь, кохана. В туманах поморщився глід...

Я пам"ятаю. І дуже часто Вас згадую, те, як Ви мене відчули у хвилину відчаю.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 00:44:33 ]
Містика? Чи неймовірне відчуття? Тільки вчора переслуховувала усі ті вірші - і про болід в тому числі... Маю такий годинний запис автора, де він читає свої вірші у супроводі музики...
Світлано, а Ваш вірш я читала вголос... трохи захрипла і тому - трохи загрублим голосом... так мені... аж кімната мінилася... дуже сильно написано, потужне слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:04:13 ]
Це не містика, Люба, це, напевно, Харон нас поплутав :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 19:14:38 ]
Йойойой! Містифіковано як! Чудесно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:17:51 ]
Єсс, містифік :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 22:19:55 ]
Як багато образів! Як багато запитань! Як глибоко! Проникає до сАмого денця серця! І міркуєш, і перечитуєш знову й знову! Дякую, пані Світлано, за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:00:59 ]
Запитань багато, але вони риторичні :)). Доброї ночі, пані Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:03:32 ]
Могло бути й "бера" - мені зрозуміло (у нашому регіоні так говорять). І словник теж підтверджує.
А от "берестИ" начебто хоче "бЕрести":)
Але й так - файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:42:18 ]
Мирославе, дякую. Берест (кора), виявляється, в українській мові - чоловічого роду ( була впевнена, що існує і берестА, аж ні - русизм). Але є берестина. Тому відредагувалося легко :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 01:09:01 ]
"Нікчемні оди псевдодрузів" перепливати досить зручно на човні гумору.
Тут інша проблема: казати авторові правду, поки у нього в руках весло, якось трохи стрьомно... Тому піду не прямо, а городами: вопшем, якщо я колись заримую "кров - любов" і т.п., лупи мене по руках лінійкою...
...А от зараз веслом по голові - не треба! Ех, піду щось холодне прикладу, поки ґуля не набігла :))
Да, а бери - вони, по-моєму, по всі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 01:11:40 ]
Ну от, натисла не те, що треба )) Дописую.
Да, а "бери" - вони, по-моєму, по всій Україні - таки "бери". То хіба у спеціальній літературі їх називають "бере", та ще й часом з великої літери - поважають ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 12:52:23 ]
Ех, любов моя, любов, що робить мені з тобов? :)) Шукатиму їй альтернатив, но не знаю коли. На городі зараз нема чого робить, так що БЕРИ, кума, лінійку, і чимчикуй сюда - будем кроїть байкового халата :)) Чи вже справилась?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 22:55:43 ]
А, Грені, ти була така добра: про кров-любов сказала, а про "ранку-коханку" - нє. Тому я заздалегідь приготувала варіант: Мотики в руки - й на Таганку. Мотикую... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:08:26 ]
Любов і кров – спокусливо близькі.
Таврує час поношені обличчя,
личини слів, та рими ті слизькі
мандрують із сторіччя у сторіччя.

Ось Дилетант шукає слово «кров»
в означеннях аматорського блуду
і плутає бажання та любов
у світі упередженого суду.

А ось Митець згори хулить: Ганьба!
Не гоже йти, де ходжена дорога,
достойний путь – затаєна тропа,
де хтось колись убив єдинорога.

А може – вибирає кожен сам,
блукаючи в гармоніях бедламу,
бо є надія, що духовний храм
оцінить сенс й уживаного краму.

Олександр Олехо
(спеціально для віртуальної куми - із дозволу автора :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:48:09 ]
Підшкірний змій нічного страху - шикарно! І не тільки це.
А оце:
Слова - ціанисті меди
Самоотруєних ілюзій. - взагалі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 22:57:42 ]
Привіт, мій підколодний :)) Дякую за "це", і "оце", і за "шикарно" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:14 ]
дуже сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 23:59:25 ]
:))