ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Неозоре опілля. Незорана ця безпритульність..."
Образ твору Неозоре опілля. Незорана ця безпритульність,
Де, крім болю і вітру, нічого тепер не росте.
Руйнували ординці гніздо золотої зозулі,
Та нікого у ньому, крім степу - один лише степ.

Як порвало тятиви, загасли жарини мелодій,
І від холоду сонця зіщулився звір-людолов,
Із розбитих сердець почорнілих тюльпанових лодій
Полилася у ранок блакитна застуджена кров.

І торкалися неба кургани, у ній затонулі,
Та високий полин, що навіки в курганах почив.
Повертались додому сини золотої зозулі.
Повернувшись додому, кували й кували мечі...

2014



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-20 11:59:06
Переглядів сторінки твору 8843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 12:08:10 ]
Це, гадаю, ті поля, де гуляють, сіючи смерть і безпритульність, нині новітні ординці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 12:15:40 ]
... і їхні стріли проходять крізь наші життя, де б ми не були, - сини золотої зозулі. Ви, впевнена, також це відчуваєте. Дякую, пане Йванку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 12:59:22 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 13:57:43 ]
Вдячна :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 13:32:44 ]
"Руйнували ординці гніздо золотої зозулі" - так багато асоціацій із далекого минулого у сьогодення. За спиною руїн і Руїн. Може, спочатку мечі, а вже потім серпи, щоб не було спокус у ординців - і своїх, і чужих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 13:57:16 ]
Колись писала про "перекуті на рала мечі", нині - навпаки. Все іде по Вами згаданій спіралі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 13:56:38 ]
а мені щось "їх" якесь незвичне, бо звик до "їхній", "їхня" тощо. а щоправда, зайвий склад намалювався. для його усунення женемо геть "безпритульність", якщо, щонайменше, існує "розгульність". хотів порадити з десяток прикметників, але побачив, що найкращий з усіх вже використаний у заключній строфі.
порадив би "як обви́сли тятиви", та не раджу. я вже і так багато чого порадив, а воно може бути зайвим, починаючи з першої поради. вірш і без них непоганий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 13:58:55 ]
навіть не непоганий, а доволі вправний. бачив я і менш поетично вправні - і нічого не радив. щоправда, не Вашого авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 20:55:20 ]
Добре, що Ви так туманно даєте поради, хоч натяк на анекдот щодо німця, ординця та українця (що у кого висить нижче пояса) досить прозорий :)). Визнаю, що наші думки прямують у однаковому напрямку. Аж тятиви бринять :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 22:11:47 ]
аж самому дивно. сповнені гармонії зміни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 17:22:52 ]
Минуле відлунює і болить нам сьогоденням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 20:57:11 ]
О так, Вітюша. Зле, правда, що тільки нам відлунює, а не сучасним ординцям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-20 19:16:14 ]
О! аж куди сягнула... як переорала...
кували - класно обіграно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 21:01:22 ]
І орю, і кую :) Що ж поробиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-20 19:38:07 ]
Дуже гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-20 21:02:21 ]
Спасибі, зозулько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-21 10:51:44 ]
Ще й досі, мабуть, кують... ОХ, ця незорана безпритульність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 22:41:17 ]
Така вона, безпритульність ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 08:30:12 ]
о який розлогий - з прекрасними, насиченими образами - текст. Ота застуджена кров, ті сини зозулі...!!!! - це так сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 22:49:05 ]
Дякую, що сколихнули "застуджену кров" і прийняли "синів зозулі", Роксоланко. Щоразу чекаю Вашого повернення :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 23:33:38 ]
Вірш прочитала зразу після публікації, а до коментарів руки дійшли тільки зараз. Текст за цей час, бачу, відшліфувався, вже й вчепитися нема до чого ))
Лишається тільки хвалити, що я і роблю з превеликим задоволенням: щоб написати про щось навіть найстрашніше і найболісніше, не обов'язково вживати слова "війна", "кров", "смерть" і т.п. і лякати читачів до нудоти натуралізмом картин - але так написати вміє мало хто. Тобі - вдалося. Знімаю, кума, капелюх... чи то пак очіпок ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-25 23:47:28 ]
Раз кума знімають очіпка - то це День Побєди! Чи, може, щось у очіпок насипать - квасольки до борщу чи грушок на узвар? :))
Дякую, Грені, - і тобі, і Опанасові. Будь цупка!