ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 До власного ювілею
О Боже мій, а я ще й не жила,
А я ж лише «зализувала» крила,
Які недоля прикра обпекла,
Які неправда чорна обпалила…
А я лише у царстві тіней злих
Шукала світла, щоб донести людям.
І цвітом опадав з грудей моїх
Жертовний вірш, немов якийсь приблуда…
А я себе палила кожен день
(Коли болить життя – то душу чути),
То крила виростають у пісень,
Які несеш у пекло для спокути…
Мій шлях – то траєкторія листка
Осіннього, віднесеного вітром…
Для цього світу «зовсім не така»,
Сльозу сховаю в душу і…не витру…
Нехай гірчить всім атомам єства,
То й віршам надто солодко не буде…
Лечу кудись…обпалено-жива…
Прощайте, люде…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-29 22:43:53
Переглядів сторінки твору 10513
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 22:55:53 ]
Файно! Хай крила несуть... Вітаю!
ПС. У рядочку "То й віршам тОді солодко не буде…" може ліпше так "ТодІ і віршам солодко не буде..." (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:14:20 ]
Дякую, Іванку! Зробила, щоб не було їм "надто солодко"...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 23:12:25 ]
наче для мене або і про мене, 30-тирічної давності писано: метафорично, з силою слова, зі смисловою навантаженістю, водночас не обтяженною непідйомної ваги образністю. є, з чим вступати, як я розумію, у наступну п'ятирічку постбальзаківського віку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:15:01 ]
Дякую Вам) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 09:23:27 ]
Вітаю, Світланочко! Не прощайтесь - це тільки перший ювілей - початок зрілості!
Щастя Вам.натхнення, ще яскравішого розквіту Вашому чудовому таланту!
З теплом душі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:15:17 ]
Щиро дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 12:52:02 ]
Хай все, що приходить неждано-негадано не засмучує,
а підтримує і стимулює всі іпостасі життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:15:38 ]
Щиро вдячна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-11-30 13:22:56 ]
Іще раз вітаю з ювілеєм!
Нехай все найкраще тільки починається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:16:02 ]
Дякую! Дай Боже) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 14:46:49 ]
З ювілеєм!
Не прощаючись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:16:23 ]
Сердечно дякую) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 15:21:12 ]
Ніхто нікуди не летить, не пустимо ЛГ нікуди, й печалі не дамо у серці прорости! Прийміть найщиріші вітання! Щиросердечно обіймаю!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:16:50 ]
:) Щиросердечно дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:51:18 ]
Дійсно, далеко не відлітайте, бо як же ми без Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:17:08 ]
:) Дякую Вам)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-11-30 19:41:30 ]
Гарно, сильно, але не "прощайте". Зі святом, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:17:26 ]
Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 11:22:41 ]
Вітаю з ювілеєм!)) Живий вірш - палити себе і інших, значить - летіти увись, жити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:17:49 ]
Щиро Вам дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 12:19:59 ]
Вітаю з ювілеєм! Але не "Прощайте, люде…", а: "Вітаю, люде..., світла і жива
душа моя, попри усе,
хай вічно з вами буде!
Сльоза гірчить незробленим іще.
Хіба поету солодко буває?
І хай спокуса в благодать веде
путі тієї серце не бажає"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:18:11 ]
Дякую прещиро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 13:49:06 ]
Живіть,ювілейна пані Світлано, першим, а не останнім рядком гарного й суперечливого вірша, коли йдеться про пекло.
Будьмо!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:18:36 ]
Сердечно дякую Вам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 09:14:06 ]
Хоча із запізненням - вітаю Світлано! Многих літ!

...Лечу кудись…обпалено-жива…
А "далі - буде"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:54:40 ]
:) Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:44:52 ]
Не відлітайте!!! Згідна з Мирославом - "далі буде", чи щось в тому роді.
Вже вітала Вас і цю поезію на ФБ - але і ще раз "Вітаю!" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-06 22:55:00 ]
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:16:09 ]
"
О Боже мій, а я ще й не жила,
А я ж лише «зализувала» крила" - крила мають таку гарну властивість - відростати і гоїтися. Все буде добре! НАдзвичайно емоційно написано - дуже!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 01:00:33 ]
Дякую)))