ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Перший лід

Йде перший сніг на поклик мій.

Василь Герасим’юк

Діждалися! Навшпиньки по льоду -
еквілібристика осклілими стежками.
Мірило віддалі - «дійду?» чи «не дійду?»
І щосекунди рефлекторне: «Мамо!»

Безсніжний грудень, чорні вечори,
і темінь доокіл, хоч палець в око…
І раптом сніг, як відповідь згори
на мій самотньо-здитинілий поклик.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-01-29 17:11:50
Переглядів сторінки твору 5541
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-29 17:36:19 ]
"І раптом сніг, як відповідь згори
на мій самотньо-здитинілий поклик."...заобрійні рядки!!!) Глибока філософська думка...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:04:50 ]
Спасибі, що читаєте, Лілеє!
Тільки от не знаю, як правильно розцінити знаки усмішок ")" у Вашому коментарі: як іронію? чи просто як приязнь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-30 13:29:30 ]
Пані Галино! Та невже Ви не відчуваєте того щирого захоплення, з яким я відношусь до Вашої творчості?! Шкода, що у Майстернях немає смайликів, котрі б виражали емоції...захоплення...Без жодної іронії! З глибокою повагою та шаною до Вас, Лілея!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:04:03 ]
От і чудово, що все прояснилося! Вибачайте, люба Лілеє, за те моє запитання - воно яскравий приклад відображення внутрішнього невдоволення автора своїм творінням. Просто поки що не вдалося мені в повній мірі висловити у другій строфі все те, ЩО я хотіла, і так, ЯК би я хотіла - морочуся з нею вже другий день :))
Дуже дякую Вам за щирість і завжди чекатиму Ваших коментарів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:45:24 ]
І радість, і небезпека - цей перший лід...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:21:48 ]
Таки небезпеки більше :) :)
Спасибі, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:13:10 ]
Довкола лід - та я еквілібристка:
Ось навіть вже прискорюю ходу.
Лише міркую (бо доволі слизько)
І ворожý – впаду чи не впаду?
Дивлюсь на лід осклілими очима
І здитиніло снігу жду з небес…
Діждалася! Але не снігу – рими!
І перших весняних розталих плес!

З усміхом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:26:52 ]
Діждалася! Якщо не снігу - то експромту! :)

Таки так - шкіц цього вірша вже давно в мене був, але чогось не вистачало для завершення. Ось вчора вивершився :) Ну й що, що не початок зими, а кінець січня? :) :)
З теперішнім кліматом можна взагалі не діждатися ні снігу, ні льоду й до кінця зими...
Дякую за усміх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:50:50 ]
Тепер лід і сніг в ціні. Он синоптики прогнозують теплий лютий. Одна надія на березень - вже було так, що на початку весни сніжить більше... Землі волога потрібна... і вірші про сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:21:28 ]
Мій малий сумує, що тільки два дні зміг повозитися на санках цієї зими... Добре, що хоч є штучні ковзанки, або їхати в Буковель - там штучним снігом траси вкривають... - щоправда ціни і там, і там...!!! так що Ваші слова про те, що "Тепер лід і сніг в ціні" - чиста правда! :)
Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:01:12 ]
Зимою сніг, як оберіг. Душа селянина хоч і в енному поколінні, а на рівні підсвідомості це відуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:24:36 ]
Узимку сніг, як оберіг - !!! Як поетично! Може бути початком вірша. :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 14:53:36 ]
Дуже симпатично забарвлений поетичним рознобарв'ям вірш. Мій знайомий в ожеледицю вийшов з дому. Якась жіночка, що "рефлекторно згадувала маму", міцно вчепилася йому за руку дорогою до центру. Згодом півміста тиждень мало про що говорити. Щоправда зі знайомого, як з гуся вода, бо у свої 46 ще не мав часу одружитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:50:32 ]
:) :) О! Напевно то й були мій/моя ЛГ!
Спасибі, Богдане, розвеселив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 16:06:46 ]
філософськи, прочитується життя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 17:13:57 ]
Так,тут є різні шари-підтексти...
Спасибі, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 21:44:44 ]
Галю, а мені найбільше озвалося і провідчулося оте "МАМО". Так гадається, що саме це народило вірш, бо сніг - так - це гарно, а " Ой мам" озивається у будь- якій порі. Дякую за емоційне наповнення твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 23:26:07 ]
Правильно провідчулося, Роксолано! :) так і було... Спасибі за тонке чуття емоційних матерій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-24 12:08:26 ]
Так щиро і обнадійливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-26 10:39:44 ]
Не впадати в песимізм навіть за найчорніших обставин, бачити обнадійливі знаки згори - щось отаке :)
Дякую за відгук, Марічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-05-27 17:00:55 ]
Зачепило...торкнуло серця, не відпускає той зойк...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-28 01:04:27 ]
Спасибі за провідчуття, Вільшанко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
олександр квітень (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-20 20:07:41 ]
Класно написаноо ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-01-22 09:50:17 ]
Дякую!
Заходьте ще )