ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Люби мене
Люби мене — як уперше.
Люби мене — як ув останнє,
До гілля серця обдерши:
Ти — птахом, я — обрисом лані.

Люби мене хижо й ревно
І ще легковажно і ніжно,
Бо завтра уже напевно
Всеосінь замріяння вижне.

І вижне, і перемеле
На часоньку жорнах безжальних,
І витече вся Вселенна
Крізь наші цілунки і рани.

У незвіді синю вену,
У шпари потайного світу
Люби мене світлу і темну—
Басорку вітрами умиту.

Впаду в полюбовній утомі
На груди землі прегарячі —
У твій нескінченний спомин
у сотні народжень і страчень.

Зголосять у небо верші,
Розбуджені лисками рані...
Люби мене — як уперше.
Люби мене — як ув останнє.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-09-15 20:12:58
Переглядів сторінки твору 9985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:40:19 ]
Як же я скучила за Вами, Роксолано.
"Всеосінь замріяння вижне" - запекло, та так, що захотілося вмить "любити хижо й ревно, і ще легковажно і ніжно... і ще... і ще"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:56:20 ]
Привіт Ларисонько! От що не кажи, а ми — жінки — одна нація, бо швидко вловлюємо настрій одна одної. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 21:42:51 ]
сьогодні аплодувала Вашій характеристиці "ювелірика" відносно творів Любові Бенедишиної, а тепер смакую "жінки, як нація")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:17:21 ]
Ой, стосовно « одна нація» або «одне поріддя» то при чоловіках тре говорити, вони бояться відлуння амазонської духу :) жартую трохи — але ж інколи треба :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:23:08 ]
Не треба говорити — мала на увазі хаха ото вже з тих мобілок не клавішиться що небудь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 15:36:14 ]
Звісно! Тобто - дух амазонський не показувати, ні-ні, але ж не позбуватися його)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 00:24:39 ]
Бачите, люба посестро Роксолано, все одно Вашій ЛГ треба сильного чоловіка, щоб любив, як у востаннє. Цей дурнуватий фемінізм, який зародився, не знаю де, чи в Європі чи там у вас в Америці - це річ із пальця виссана. Я скажу Вам і всім жінкам, як Роксолані, ось передивляюсь - уже втретє! - турецький серіал про нашу архігеніальну Гюррем, яка з безправної рабині стала володаркою світу і султан Сулейман став їй, як раб, і в мене виникли такі міркування з приводу дурнуватого явища фемінізму.

Якщо жінка, як Роксолана, Ви або Гюррем, красуня і ще й розумниця, то хіба їй треба боротися за свої права?
Усі чоловіки - і найсильніші і найвродливіші і найіменитіші - стають її добровільними рабами, і готові виконати найгіршу її забаганку - навіть стрибнути із стометрової висоти на голий асфальт, щоб продемонструвати востаннє справжню силу свого почуття - то хіба в такій ситуації жінкам треба боротися за свої права? Це вже чоловікам треба це робити! Жінка може тут зробити з чоловіком що завгоднр - схоче - помилує і піднесе, схоче - розчавить і скине у пекло.
Яка дурниця вислів - жінки - одна нація! Нація складається з обох половинок людства, дорогі жінки!
А боряться за права жінок лише ті жінки, у яких, як мовиться, ні сі..ки, ні пі..ки! І розуму нема в голові.
Так що Вам, дорога посестро Роксолано, ця проблема не загрожує! Бажаю Вашій ЛГ палкого кохання і не в мріях, а наяву!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 02:50:37 ]
Ооол, Ярославе, щось ви геть розхвилювалися стосовно моєї— геть невинного — вислову. Ха ха...я ж оце зраділа, думала це по тексту відгук, а ви з коментів витяжки робите, та ще й надумані. Прошу заспокоїтися, бо феменістичні настрої тут не пробиваються ніяк. А те, що ми, жінки « окрема нація» — то нашому відьомському поріддю краще знати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:20:55 ]
І як не любити Вашу поезію, коли вона в роздачі жанрів з Вашої легкої руки - архіпоезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:12:34 ]
:) Дякую, Ігоре. Моє шанування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:39:00 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:43:27 ]
Красиво виправив помилку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 20:48:28 ]
Хто би що не казав, а почуття у жінки на першому місці. Так мудра природа наказала... І не варто їй перечити ні вперше, ні востаннє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:10:02 ]
:) я також ща поіну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:20:09 ]
:) я також за повну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 21:03:38 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:11:31 ]
Дякую за відгук Богдане! Рада, що читаєте моє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-17 00:11:38 ]
ЗАПРОСТО))) От- запросто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 00:55:10 ]
Ха ха:)))) Поет Ви, Сергію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 19:27:18 ]
І хоча У Стуса йдеться про инше, але Твій, Роксоляно, яскравий і флюїдальний вірш нагадав його рядки: «… жаги ж життя не вистудиш. Той жар
троюдить нас, запраглу палить душу…»
Спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 16:58:01 ]
є всякі дуже тонкі моменти, та й ціле загалом вражає небайдужого

із невимушенням та чисто радий трохи збачитися,

знову


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:46:46 ]
Та, файно здибатися на кавалочку інформаційного простору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:11:47 ]
це ностальгійний завжди період для багато кого, якби вочевидь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:26:08 ]
Ха ха...ностальгія, то певно такий стан «зміненої свідомості» — мусит бути, особливо у піїтів :) Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:31:41 ]
атож, якби: «freudig’ Element»

*всеосяюючий*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:45:26 ]
мушу перепроситися, бо таки freundlich’,
се не зовсім freudig’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 21:01:47 ]
:) угу, головне, — це завжди звучати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-28 02:55:58 ]
ностальгія це якби поезія (кажуть)
& вона таки звучить

тут кому як, але нерідко ~ найліпше звучить
якщо не сильно голосно й не надто довго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-09-20 20:42:44 ]
Люблю тебе вперше,- здираю шкіру.
Люблю тебе першим,- не знаєш міри.
І груди твої гарячі - спомин.
Темна. в нескінченній утомі...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 20:02:43 ]
Ха ха....хто що вихоплює з вірша і це цікаво:)