ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Люби мене
Люби мене — як уперше.
Люби мене — як ув останнє,
До гілля серця обдерши:
Ти — птахом, я — обрисом лані.

Люби мене хижо й ревно
І ще легковажно і ніжно,
Бо завтра уже напевно
Всеосінь замріяння вижне.

І вижне, і перемеле
На часоньку жорнах безжальних,
І витече вся Вселенна
Крізь наші цілунки і рани.

У незвіді синю вену,
У шпари потайного світу
Люби мене світлу і темну—
Басорку вітрами умиту.

Впаду в полюбовній утомі
На груди землі прегарячі —
У твій нескінченний спомин
у сотні народжень і страчень.

Зголосять у небо верші,
Розбуджені лисками рані...
Люби мене — як уперше.
Люби мене — як ув останнє.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-09-15 20:12:58
Переглядів сторінки твору 10912
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:40:19 ]
Як же я скучила за Вами, Роксолано.
"Всеосінь замріяння вижне" - запекло, та так, що захотілося вмить "любити хижо й ревно, і ще легковажно і ніжно... і ще... і ще"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 20:56:20 ]
Привіт Ларисонько! От що не кажи, а ми — жінки — одна нація, бо швидко вловлюємо настрій одна одної. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-15 21:42:51 ]
сьогодні аплодувала Вашій характеристиці "ювелірика" відносно творів Любові Бенедишиної, а тепер смакую "жінки, як нація")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:17:21 ]
Ой, стосовно « одна нація» або «одне поріддя» то при чоловіках тре говорити, вони бояться відлуння амазонської духу :) жартую трохи — але ж інколи треба :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:23:08 ]
Не треба говорити — мала на увазі хаха ото вже з тих мобілок не клавішиться що небудь :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 15:36:14 ]
Звісно! Тобто - дух амазонський не показувати, ні-ні, але ж не позбуватися його)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 00:24:39 ]
Бачите, люба посестро Роксолано, все одно Вашій ЛГ треба сильного чоловіка, щоб любив, як у востаннє. Цей дурнуватий фемінізм, який зародився, не знаю де, чи в Європі чи там у вас в Америці - це річ із пальця виссана. Я скажу Вам і всім жінкам, як Роксолані, ось передивляюсь - уже втретє! - турецький серіал про нашу архігеніальну Гюррем, яка з безправної рабині стала володаркою світу і султан Сулейман став їй, як раб, і в мене виникли такі міркування з приводу дурнуватого явища фемінізму.

Якщо жінка, як Роксолана, Ви або Гюррем, красуня і ще й розумниця, то хіба їй треба боротися за свої права?
Усі чоловіки - і найсильніші і найвродливіші і найіменитіші - стають її добровільними рабами, і готові виконати найгіршу її забаганку - навіть стрибнути із стометрової висоти на голий асфальт, щоб продемонструвати востаннє справжню силу свого почуття - то хіба в такій ситуації жінкам треба боротися за свої права? Це вже чоловікам треба це робити! Жінка може тут зробити з чоловіком що завгоднр - схоче - помилує і піднесе, схоче - розчавить і скине у пекло.
Яка дурниця вислів - жінки - одна нація! Нація складається з обох половинок людства, дорогі жінки!
А боряться за права жінок лише ті жінки, у яких, як мовиться, ні сі..ки, ні пі..ки! І розуму нема в голові.
Так що Вам, дорога посестро Роксолано, ця проблема не загрожує! Бажаю Вашій ЛГ палкого кохання і не в мріях, а наяву!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 02:50:37 ]
Ооол, Ярославе, щось ви геть розхвилювалися стосовно моєї— геть невинного — вислову. Ха ха...я ж оце зраділа, думала це по тексту відгук, а ви з коментів витяжки робите, та ще й надумані. Прошу заспокоїтися, бо феменістичні настрої тут не пробиваються ніяк. А те, що ми, жінки « окрема нація» — то нашому відьомському поріддю краще знати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:20:55 ]
І як не любити Вашу поезію, коли вона в роздачі жанрів з Вашої легкої руки - архіпоезія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:12:34 ]
:) Дякую, Ігоре. Моє шанування!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:39:00 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:43:27 ]
Красиво виправив помилку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-09-16 20:48:28 ]
Хто би що не казав, а почуття у жінки на першому місці. Так мудра природа наказала... І не варто їй перечити ні вперше, ні востаннє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:10:02 ]
:) я також ща поіну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:20:09 ]
:) я також за повну гармонію жіночого та чоловічого начала...най жінці не перечуть....:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 21:03:38 ]
Краство та вельми поетично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 01:11:31 ]
Дякую за відгук Богдане! Рада, що читаєте моє :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-17 00:11:38 ]
ЗАПРОСТО))) От- запросто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 00:55:10 ]
Ха ха:)))) Поет Ви, Сергію:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 19:27:18 ]
І хоча У Стуса йдеться про инше, але Твій, Роксоляно, яскравий і флюїдальний вірш нагадав його рядки: «… жаги ж життя не вистудиш. Той жар
троюдить нас, запраглу палить душу…»
Спасибі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 16:58:01 ]
є всякі дуже тонкі моменти, та й ціле загалом вражає небайдужого

із невимушенням та чисто радий трохи збачитися,

знову


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 19:46:46 ]
Та, файно здибатися на кавалочку інформаційного простору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:11:47 ]
це ностальгійний завжди період для багато кого, якби вочевидь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:26:08 ]
Ха ха...ностальгія, то певно такий стан «зміненої свідомості» — мусит бути, особливо у піїтів :) Будьмо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:31:41 ]
атож, якби: «freudig’ Element»

*всеосяюючий*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 20:45:26 ]
мушу перепроситися, бо таки freundlich’,
се не зовсім freudig’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 21:01:47 ]
:) угу, головне, — це завжди звучати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2017-09-28 02:55:58 ]
ностальгія це якби поезія (кажуть)
& вона таки звучить

тут кому як, але нерідко ~ найліпше звучить
якщо не сильно голосно й не надто довго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-09-20 20:42:44 ]
Люблю тебе вперше,- здираю шкіру.
Люблю тебе першим,- не знаєш міри.
І груди твої гарячі - спомин.
Темна. в нескінченній утомі...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 20:02:43 ]
Ха ха....хто що вихоплює з вірша і це цікаво:)