ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната (анацикл)
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Кого, як не себе
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
Камишники
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
Вкотре очима серм’яжної правди
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Відлига
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
ЗЛО
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Шлях у нікуди
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Йоганн Себастьян Бах
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
* * *
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Спокій
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Кроки нечемних їжаків
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Краплі ведмежого меду
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Реванш
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
Бабусенько, люба
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
Невзаємне (The Rolling Stones)
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Спалена книжка
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Спокутана

На камені стояла. Як на пласі.
Палило сонце осудом людським.
…
Та він пішов. Як літо – без пробачень.
У той Вирай, котрий уже не їх.
А плетиво півпотайних побачень
Забрав з собою. Їй зоставив гріх …

Рудокоса Схимниця

Образ твору Я знову тут. На мене ти чекав?
Незнані наперед путі Господні!
Немов смикнулася на обрії чека -
Відлуння прокотилося насподі.

Розверзлися в заграві небеса:
Слова почула я незвично добрі…
Розтисла пащу твердь, і вже він сам
Пустив мене поглянути на обрій.

За мною шлейфом жупел, не ваніль,
У камерах, куди впустила чорта,
Насто́яно подібний серцю хміль,*
Пульсує ним розширена аорта.

Із купелей моїх тече вода,
Освячена не в другий святий вечір.
Зіниць печальних маргарит слюда *
Обводить чорні перли порожнечі.

І я прийшла. Почула - ти гукав?
Стрічай свою богиню, ладу, паву!
Браслети стигм приховує рукав -
Слід борозен, поораних на славу.

Пригадую ту мить, як крадькома
Дивилася на тіло, що лежало…
Дивилася на себе, бо сама
Свій вирок нарізьбила гострим жалом.

Мене чомусь звільнили поміж дів
Тих тіней, що цвіли востаннє – вперше,
Смоківниць, що не матимуть плодів,
Що прагнуть теж з геєнової верші

На мить хоча б навідатись сюди,
Побачити місця любові, жалю,
До тих, хто виправдовував, судив,
Хто спокусив і став об’єктом шалу.

Прийшла звідтіль до строку тільки я,
Хоч схожі всі панянки поторочі.
Окремо путь встелилася моя,
Від світла Божого відвикли впалі очі.

«Відмолено!» - почула я луну,
Співають епілог твого роману.
Ті плечі, що несли мою труну,
Обв’язують шнурівки параману.



*Мінерал - перлинна слюда хім. Ел. Н 2 СаАl 4Si2 О 12
*Хміль серцеподібний (Н. cordifolius Mig.)
*Параман - елемент облачення ченця малої схими


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-01-15 23:47:22
Переглядів сторінки твору 10030
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.143 / 6  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 5.092 / 6  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:20:43 ]
Дьялог))

Хотів би я почути за буття,
що нетутешніх спрагло обіймає...
Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!..

Хотів би також – перебути між,
поміж, що навіть краще за...
Ти кажеш: "Ось твоя труна"?
А ти ж для мене – майже одіж!..

Хотіти перехтів та й – більше – не захочу...
Хотіти, мабуть – то найбільший біль!
Усе моє-твоє – для унаочнень!..
Усе колишнє – мертвечиння гіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:39:32 ]
Хотів би також – перебути між,

оце якось дуже гарно і залишає поле фантазії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:22:21 ]
Я вже відчуваю себе – поміж двома... красунями!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:01 ]
Тут вже я трішки схалявлю, можна?! Тримайте з мого раннього)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:47:29 ]
можна і треба)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:49:10 ]
Халяво, прийди!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:49:41 ]
"Усе колишнє – мертвечиння гіль." ??!!

IV ВИМІР
Вважали здавна мудреці зі Сходу,
Не увійдеш двічі в ту саму воду.
А я уявляю собі все інакше,
Вода не зникає з планети, наче...

Вона циркулює по колу в природі,
У жилах землі, змін коловороті.
В людину зі світу, у світ із людини.
Вода нас вбирає, гуртує в єдине.

Вона повертається, знов утікає
І витрачається, втім, не зникає.
Може так само є простір і вимір,
Де ми тодішні, а з нами любимі.

Любимі спочилі, кохані забуті,
Стосунки і настрої, мрії незбутні,
Все, що хотілося б переробити,
Повіднаходити, більш не губити.

І зберігається в «камері схову»
Про дії, події, слова тихий спогад.
У ньому триває життя давній устрій,
Тому кожен спогад - це також і зустріч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 00:59:13 ]
Ознаки

Це перехрестя – наче плаха...
Чиясь цнотливість – каже знахар...
Чи є луна, що нескінченна?
Ти кажеш – вічність? Сокровенна...
Цілуєш в губи? Дивлюсь в очі!..
Втікаєш потай... Вщухне докір!
Я пройду вранці поміж – й обіч...
Надвечір, мабуть, будеш... поруч?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:03:43 ]
стрічай мене у затінку цвітіння серця
хай гілля чулих дум стане прихистком найкращого
хай пам"ять зрощує лише світляки добра
а біль просто щезне
дарую тобі веселку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 01:08:00 ]
Валене, у вас цікаві такі штуки... але раптом несподівано може збитися ритм або збракнути складу. А жаль... бо гарно, ніжно і свіжо
буквально один розчерк - і все буде люкс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:20:54 ]
Дякую Вам, о Рудокоско! )
Буду працювати над собою – або хоча б... поміж)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 09:53:36 ]
"Скажи, чия ти? Нічия?..
Нічийним бути – наче зкраю!.."

Я, Друже, мужняя жона )
Та друзів залюбки приймаю
Нічийність – доля крижана
Стосунки – радості розмаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:29:05 ]
«Відмолено!» - почула я луну.
Співають епілог твого роману

Кінець…?

Він питає про нашу війну чи уже кінець
Чи злітати совою у мряку грудневих вікон
А у горлі будяччя від сотень упертих не
Що прокушують губи і гаснуть охрипло криком

Де завершення болю в побоїщах тінних химер
Дайте пластир для вилиць порізаних словом байдужим
Я здорова тобою мій боже мій враже мій муже
Але квіти зів’яли конвалії лілії ружі
Порожніє партер

Я питаю про нашу війну пам’ятаєш все
Як ловили пір’їни блаватні ховали в книги
Передранішня пінка цілованого гляссе
Укривав мене ковдрою крилами теплим снігом

Ну а як поодинці насіяли двійно печаль
Мудрі сови на плечі мостились руками півбога
Тихий місяць стікав молоком замерзав під порогом
Дві стежини губились як зашморг лежала дорога
Догорала свіча
Бо час

8.12.15

я все ще халявлю старим... трохи вибита з колії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:41:35 ]
О, яка я щаслива Вас почути знов, дорога Схимнице! Дякую! Воно ж прекрасне, світле у Вас. Для мене нове, думаю, для багатьох теж.
«На камені» ще живе в моїй свідомості, не відпускає, бачите )
А моє депресивне трохи вийшло, бо теж з колії…
Втім, катарсис вкінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:46:16 ]
дякую Редакції Майстерень за мудрі аргументи і правильний підхід) та і багато гарних спогадів пов"язано з ПМ, стільки чудових людей зустріла... тепер Ви) життя прекрасне, нам своє робить)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2018-01-16 01:30:04 ]
Лоскоти)

Мені дівочий подив – наче спів...
Тобі не знаю, як хотілось
би – не маю слів,
а може це було – й наснилось?

Я радий, втішений – й неначе... між!
Отримуй, схимнице, тоді... мій "ніж"?
Зрадій собі – моєю... ніжністю?
Тамую подих свій... дотичністю!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:55:16 ]
Ви абсолютно праві. Редакція Майстерень, дійсно, галантна, аристократична, виважена. Значить, все буде добре. Не будемо втрачати гідності та життєрадісності, як і належить маньєристам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 00:57:48 ]
глибокий реверанс, дорога Сестро)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 00:59:03 ]
туш на Вашу честь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 05:44:13 ]
Дуже цікава метафоричність! Особливо вразило "браслети стигм"... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 09:55:58 ]
Щиро дякую за відгук, пане Шоне! Наскільки прозорий мій задум, щодо сюжету? Бо я трохи засумнівалася, чи декодується він в усій повноті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 10:03:37 ]
О,чужеземко, нюхаю тебе,
не сплю ночами, з кавою в дурмані.
Я тінь твоя,хіба буває зле,
коли труна є епілог роману?...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:23:27 ]
Монах зрікається себе
І рве гріху обійми вперті
Йому труна - шлях до Небес
Це День народження в безсмерті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:30:55 ]
Чи знаєте, що таке "монашеське таксі"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 10:31:46 ]
Щас...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 10:33:55 ]
"У Луцьку диякон відрікся від світу" |- нічого кращого не знайшов...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:35:01 ]
не там шукав, значить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:35:38 ]
або не шукав, відрікся і все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:34:21 ]
Російською гугліть. Не певна, що є українською


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-01-16 10:39:05 ]
Мне достаточно Мгарского монастыря...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 10:41:23 ]
Не чула, а що там? Шкандаль якийсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-01-16 15:54:05 ]
О так. Таки чекаффф... І дочекафффся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 00:52:04 ]
Браво, Марго!
що значить - кров... :о)