ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / БЛИЗЬКЕ НА ЗНАЙОМИЙ МОТИВ

 В’язень

Політв’язням совісті на околицях Русі.

О.Пушкін

Сиджу у темниці тісній і сирій.
За ґратами – воля. Орел молодий –
Мій вірний товариш махає крилом
І їжу криваву клює під вікном.

Клює тай киває мені у вікно,
Неначе зі мною задумав одно.
І зве мене поглядом, криком своїм,
І мовити хоче:« Летімо, летім…

Ми вільні, мій брате, пора вже, пора.
Он глянь, за горою біліє гора,
А ген, у імлі за морями - моря,
Де вільно гуляють лиш вітер та я.

            І сучасною мовою
Конаю в Сибірі за правду і гріх
заручником віри – один за усіх.
За волю у світі, за плем’я моє
орел двоголовий у тім’я клює.

Клює тай спочине – мурує вікно
і наче пакує мене заодно
з моєю країною у каземат
великий сусіда по імені - кат.

Одумайся, кате, пора вже, пора.
Нас вдома чекають і гори, й моря,
де воля гартує поета перо,
де сивіє нині мій синій Дніпро.

      05.2018

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-05-24 07:25:54
Переглядів сторінки твору 7550
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.302 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.648 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.898
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 20:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-24 08:11:05 ]
Оригінально і актуально. Товариша по духу важко не помітити. Маються на увазі не тільки Олександр Сергійович. Але мабуть, що й Пушкін не допоможе визволити таких як Сеньцов, чи Кольченко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 08:21:46 ]
Еге ж. Якийсь Пушкін комусь на часі. А Ви спробуйте підключити Лермонтового Байрона:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 08:27:45 ]
Можна включати в шкільну програму...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 21:36:35 ]
Вам видніше... Після реформи буде довга черга)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-24 16:06:18 ]
якщо абстрагуватися від контекстів
які накидуються просто звідусіль й зусібіч
або - не подумайте, що я щось там-раптом-якось

мене по життю цікавить романтизм, направді
і оцей образ орла, якого вигодували в неволі
все ж вартувало донести якомога ретельніш
нмсд

звісно, всі мабуть знають той оригінал
і перекладач якби трохи спекулює на цім
але це не зовсім добре так

із усіма належностями, Ігорю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-24 21:51:01 ]
У Пушкіна орел вигодуваний на волі. Куди вже ретельніше і романтичніше? А от двоголовий, як антитеза, зміщує акценти і вони очевидні без оригіналу.
Дякую, що не «заходите»)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-25 07:28:26 ]
якщо рядок оригінального вірша
’Вскормленный в неволе орел молодой’
Ви розумієте саме як характеристику орла, який вигодуваний на волі
то мабуть Ви просто не розумієте російської, Ігорю

хоч я так собі міркую, що Ви типу глумитеся, чи там, тролите
невідомо кого

а щодо заходжень чи не заходжень - тут все просто
є можливість зайти, то можна і зайти
при нагоді



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 16:16:19 ]
... а таки кажіть! - пане Ігор!.. і СонцеМісяцю... я би казав - недобираючи слів...
мені то-що... вже інколи (все частіше і частіше)... "з голою ду... коли штанів таки ненадіваю" то кажу... зараз - прямо: всрався я на пушкіна!.. а особливо - на російського інтелігента... що в нього:"орел молодой"...

вибачайте-невибачайте... мене не буде - Україна залишиться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 18:54:45 ]
чесно кажучи, не збагнув, якого милого Ви мене тут замісили у свої сральні контексти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 19:51:45 ]
... у СонцеМісяця... російсько-інтелігенська?.. тоді її...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 19:58:37 ]
і де ж у Сонця Місяця ’російська’, цікаво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 19:59:47 ]
і з яких пір, цікаво, на сайті переслідують ’російську’? що це за новини такі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 20:01:50 ]
хотілося б почути якусь реакцію Адміністрації Майстерень, мабуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 20:05:22 ]
... зрештою - простіше буде вибачитись : СонцеМісяцю - ВИБАЧАЮСЬ!!! рахуйте ці мої претензії анульованими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-05-26 20:08:46 ]
та бо це дуже дивні якісь направду претензії,

та гаразд, проїхали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-25 21:57:36 ]
Ви сьогодні «зійшли» не в тому гуморі, що завжди, а псевдонім зобов’язує.)))
Я не погоджуюсь з Пушкіним, що вигодуваний а неволі, буде кликати на волю, тому й не публікую оригінал. Крім того - задум зовсім інший і боюсь, що Ви теж дечого не розумієте сучасною українською мовою.
Вдячний Вам за небайдужість. Прошу пробачити, якщо мій жарт виявився невдалим. Я нікого не тролю. Заходьте спокійно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-24 22:59:30 ]
Пане Ігорю, я знаю, що маю мало досвіду, щоб давати вам поради, чи хоч би висловлювати побажання. Але такий потужний твір, мені здається, треба підсилити в останній строфі – Я ж вирвусь додому або Я лину додому, чи щось таке. Та то може тільки мені так. Та й взагалі, задум автора завжди священний.
Твір приєднує до себе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-25 22:00:59 ]
Я подумаю над Вашою пропозицією. Справді, потрібно акцентуватти не на одному ув’язненому журналістові, а говорити про всіх полонених самодержавної Росії.
Дякую, що прийняли близько до серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 15:10:42 ]
... перший москаль - довбе печінку... останній москаль - довбе печінку... печінки завжди знайдуться для московського здохляка... сам пушкін стоїть - досі - перед тою дилемою... летіти-б уже... жаль печіночку покинути - бо тож така велич...
дивлюсь як - інколи - справді поважні "москалі"... наче... "Сахаро..."м посипані... вже й розуміють - але ж то великий пу... шкін! сказав... от і закінчується на пу... шкіні всякий російський інтелігент ... пушкін не полетів - куди вже їм? та з пу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 05:58:39 ]
... термін неволя в понятті аналогії... свідомість невільник аналогії.. гублячи всяку заперечність чомусь переходить у реальність... наче... вязневі сибіру... зрештою: щось таке - як-то натягати батькові штани лежачи на спині-на перині... з хворобою паркінсона надодачу: мозок-душу-совість непускає... добре ж знає - що краще пристрелили б...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-05-26 07:05:12 ]
Не зрозумів про батькові штани, а з хворобою Паркінсона сьогодні сидять у кремлі.
Аналогія - в абсурдності дійсного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 10:18:44 ]
...є такий ефект при паркінснона... як спиш на спині - годі повернутись -тому мені сняться ті штани... а далі пішло мені на тотожність - ідентичність...як виявляється аналоговість ... а світовий процес - по першому колу - має ж бути нетотожним-неідентичним-безаналоговим... а як сказати ствердно - без беза... без не... не-не - по колу - ...
вибачте - будь-ласка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 12:12:53 ]
... взявся перечитати ту мить Пушкіна... Варто росіянам перечитати... актуальний... вже давно актуальний текст... аж вже загубився первинний зміст:
"Как будто со мною задумал одно;
Зовет меня взглядом и криком своим
И вымолвить хочет: «Давай улетим!

Мы вольные птицы; пора, брат, пора!"
...бо ніяк не вп'ється кров'ю той "Мой грустный товарищ, махая крылом,
Кровавую пищу клюет под окном"... кагебіст-комуніст... а - я казав: шовініст... таки Пушкін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 12:24:36 ]
... москаль з москалем від москаля - ля! ля!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 15:20:58 ]
... українцеві треба відступитись... кров'ю-печінками-грошима-продажними-душами... МОСКАЛЯ НЕ ЗНАЮ - ХАЙ ТОЙ МОСКАЛЬ І НАЙБІЛЬШИЙ В СВІТІ ПУШКІН... всрався на нього! ДБАЮ ПРО РАКЕТИ-БОМБИ... та за ВПЕРТИХ УКРАЇНСЬКИХ ВОЇНІВ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2018-05-26 21:49:05 ]
Вибачте, але Ваш твір не відпускає і змаушує думати і не стояти осторонь:
…Де сили дає вічно сивий Дніпро
І воля гартує поета перо,
Там гори волають і просять моря:
- Ти нас не віддай на поталу царям!….