перепрошую, а ви хто?

ще щось є?

Це зірки у всьому винні ;)

Банальна тема... Невдала спроба, якщо автор претендував на новизну.
Не знаю, навіщо бути двійником? Будьте, Жінки, собою!

Мирославо, а чому тема банальна? Здається, вона вічнозелена і вічно актуальна :)

Вандо, а Ви вперше зустріли поєднання "сіно-серпень-розпуста"? Ніч, зірки, місяць... З нового кута на них подивитися не можна?
І мене вже починають дратувати ці клони.

Інґваре, мені однаково, чия вона знайома, коли вона зареєструвалася. Річ не в тому. Допоки я не бачу інших її творів, а цей вірш не справив на мене хорошого враження. А щодо клонування, то у нас вже є Жінка Золота, яка пише в такому ж напрямі. Можу лише порадити Вашій знайомій не ховатися під таким ніком, або якщо вона все-таки обрала такий, то урізноманітнюватися тематикою і поданням.

Богдано, як Ви здогадалися, я лише жінка. Так, ще щось є :))

Лисичка, а зірки падали так нахабно і відверто :)))

Дякую, Вандо, за порозумілість

Інгваре, hi! Та-а-а-а-к :)))

Шановна Мирославо! По-перше, я не клон. Чорнява Жінка - це псевдо. Сподіваюсь, Ви дозволите мені мати псевдо, а також виставляти вірші, які я захочу і коли я захочу? Щодо тематики, у всіх свої смаки: комусь жвачка з манною кашкою подобається, комусь кетчуп довподоби.
І до речі, меені подобається, як пише Золота Жінка, хоча я з нею і не знайома :))
Сподіваюсь, що Ваша відповідь на мій комент до Вашого твору буде більш конструктивним, ніж це незрозуміле роздратування :))

Вітаю на нашому творчому сайті.
Чим багатший колорит "Жінок" тим кольоровіша веселка.
З дебю`том! :)

Ви десь читали про заборону? Даруйте, не буду відповідати за Ваші фантазії. Певно, мені Вас не зрозуміти.
Успіхів!

Дякую, Юрію! Весела у вас тут компашка :))

Даруйте, Мирославо, за різкість, я не хотіла Вас образити. Поясніть, будь ласка, чим Вам не подобається вкраплення еротики в поетичні рядки? Це не естетично або не сучасно? Вибачайте, про політику українською не пишу :))

Угу - весело-веселкова :))))
Але відразу кажу, що ми весела компашка, а не компашка веселих :))))))

Даруйте, Мирославо, за різкість, я не хотіла Вас образити. Поясніть, будь ласка, чим Вам не подобається вкраплення еротики в поетичні рядки? Це не естетично або не сучасно? Вибачайте, про політику українською не пишу :))

Хід Ваших думок, Юрію, мені вельми подобається :))

Ви мене не образили. Нічого проти еротики не маю. Я просто не бачу нічого у даному вірші, чим би можна було захоплюватися, або подивитися на сюжет по-новому. Ви б внесли якусь родзинку, щоб зацікавити читача... А так, нічого особливого. От якби Ви серед ночі голку у сіні шукали, то вже було би значно цікавіше. ;)

А ше краще замість голки - їжака, який випадково там збирав яблука. :)

Їжачок , їжачок!
Не тиснись під бочОк.
Не люблю голочОк,
Коли тіленько голе.
Та щось коле -
лиця наждачок... :)

Нє!
У кожної їжакової статі ("к статі") є свої
наждачки, але місце перебування варіюється в залежности від
густозаселеності на один кв. їжако-цаль. O!

Та це вже буде садо-мазо :)) Хоча їжачиха... це цікаво :)) Інгваре, де ж продовження сюжетної лінії?

Щоб шановна публіка не нудьгувала, зараз ще віршик на тему виставлю :))

Ваша поезія мені однозначно подобається, люблю щось таке з легкою еротикою;-)

Дякую, Варю :)) Хоча й сюжет банальний як на Мирославу :)))

Не хочу нікого образити, але вже про все писалось, абсолютно, можуть бути банальні рими, але сюжети... Мабуть ні. Хоча то суб"єктивно;-) Прошу;-)

Мирославо, я згідна, що про це вже писали і не раз :) Але якщо ця тема і далі надихає, чому б не писати знову про ці шалений гарячий серпень, шурхотливе сіно і солодкі млості? ;) Ахх, як у відпустку захотілося...

А до варіацій на тему їжачків пропоную вашій увазі отакий поетичний шедевр, на жаль, не українською :)

Wenn sich die Igel küssen, dann müssen, müssen, müssen,
sie ganz, ganz fein behutsam sein.

:)))

Тю, щось на "Ви" знову перейшла;-)

:))) перекладаю:
"Коли їжачки цілуються, вони повинні, повинні, повинні бути обережними" Ось! :))

Славно;-)

Вандо, мені одне і те ж читати не зовсім цікаво, якщо написано до всього ж так, що не викликає захвату. От наприклад, "сіно кололо спину" - досить звичайна фраза, а якби написати "сіно кусало спину", то вже, погодьтеся, сприймається з більшим інтересом. І акценту явного не розставлено, а через це не надто велика форма втрачає свою красу. До того ж, "пестив... розпусту" - це як?
Більше не повертатимусь до цього твору. Маєте запитання, пишіть на мило.
Щасти!

OK, OK, Мирославо, я зрозуміла Вашу позицію. Просто подумалося, що сама тема Вам не до душі ;-)

Привіт усім, радий, що у веселої компанії додалося прихильників. Я теж вважаю, що місця усім вистачить, і що є дуже серйозна поезія, і весела, радісна, грайлива. А ще думаю, що весела і пустотлива є просто дитям серйозної і між ними дуже природні стосунки.
Щодо самого вірша, то, перепрошуючи за таке втручання, з огляду цільності композиції можливо є сенс "а" змінити на "і"?
"І Місяць, що ..."
Але тоді "І з неба"?

Вандо, особливо дякую за їжачків :)))

Мирославо, хоча Ви і не повернетесь до цього віршу, мушу Вам відповісти :)) Може, то моя уява винна, але як подумаю, що "сіно кусає спину", відразу якогось хижака уявляю, чужинця :)) Ну, а з "пестив... розпусту" тут нічим не можу допомогти. Це в мене такий "зіпсований" погляд :))

Завше будь ласка :-) Люблю, коли в обговореннях стає "трохи гаряче" від емоцій, не можу не долучитися ;-)

І це правильно! Без емоцій немає поезії, а є тільки римовані слова. Тільки мені здається, що поезію не варто занадто вже "анатомізувати"...

Найкращі вірші, як на мене, виходять, коли емоції через себе пропускаєш, а потім видихаєш їх римованими рядками :) І анатомія цього ніяк не пояснить!

Отожбо :)) Хоча, з іншого боку, емоції завжди у нас всередині. Їх треба тільки почути...

О,емоціям тільки довірся :(
Фотографію авторки в студію! У нас ж бо рік відкритого жіночого образу!

Жіночий образ має бути напіввідкритий :))))))))