Що це - побожний гумор , чи гумористична побожність?
Цікаве переплетення філософії,легкого еросу і гумору.
І кожен зрозуміє в силу свого нахилу.В цьому вірші- весь Юрко,як на фотці - з усмішкою Мони Лізи.

Юрію, звідки у Вас ТАКЕ береться?..

Та невже, Олексо??????????????????????????????

Дякую Всім -
Славцю, Юріє, Олександре, Олексо, Несторе!
Тішуся, що вірш викликав суперечливість. Я тепер знатиму, що коли Олекса Д. бурчить - значить вірш вдався :))))))
У жінок перед пологами (за пару днів) виникає інкстинт гніздування...
Тож асоціації є легко провести.
З передсвятковим настроєм,
Л.Ю. :)

Прошу пояснити, що малося на увазі під "Годинник перетакував короткий вивих тіків?. "Тік" - то нервове сіпання м'яза, я здогадуюся, що то "тік" і "так", але до чого тут "вивих"? Якісь у мене асоціації медичні...
І ще, Юрчику, не сердся, але... Метафори ти використовуєш гарні, прикметники біля іменників аж вищать від задоволення, але у цьому творі тільки 2 останні рядочки та назва свідчать про прихід материнства, усе інше можна дотулити до чого завгодно, до ночі кохання, наприклад, яку я бачу у цьому вірші, але не кожна така ніч вивершується материнством ;)

А мені здається, що українські годинники не тікають, а цокають.

Згідна з Оксанкою, образність неперевершена, але якось усе надто динамічно відбувається - тільки скрипіло ліжко, і струменіла жага - вже моститься материнське щастя...
Кріи того, Юрію, чи кожній жінці-матері сподобається, коли проводять паралель між нею та квочкою? :)

...краще з квочкою, ніж із зозулею, чи не так?
крім того, трактувати можна по-різному...
Молодець, Юрію! Порадував в ці сірі дні. Дякую

Краше, звісно, але суть не в цьому :)

Це щось як "минута" - весь світ "тік-так"ає, а ми, як коні, підковами "цокаєм" - час міняти. :)))
Отже так - відсьогодні вводимо "тіки" і "таки" у життя. Як по-Вашому при цокані
буде - "цік-цок"???? Чи українське вухо не відчуває різниці...
"Вивих" - у значенні "відхилення". Отже "тік" є відхиленням від норми "таку". 8-/
У поезії все можливо - мо` було би порозбавляти водичкою текст ще на 3-4 стовпчики і зробити "прихід" плавнішим, все ж вирішив не "мучити" читача...
Кожна справжня жінка - потенційна "квочка" - не бачу тут нічого образливого, це природа речей, це клопітливість... Єдина різниця... мами так і залишаються квоками до кінця своїх днів. І це прекрасно! ;-)

Юрію, не зрозумійте неправильно - це власне суб"єктивне враження :) Автор має всі права :)

Ми не цік-цокаємо, а цок-цокаємо: цок-цок-цок-цок-цок-цок...........................................
Уперше чую таку активну оборону з вашого боку, пане Юрку! Це тішить. Але не дуже. Щодо квочки - не заперечую. Гм. Серед курей трапляються збоченці - курвії, - курки, які кукурікають. Їх від цього відучують, встромляючи у бочку з холодною водою, а коли не допомагає - рубають голови. У людей це дуже свкладнено.

Валентине, те, що ви не заперечуєте - позитивно, але ми тут говорили про "квочку" з погляду жінки. До чого тут курки, які кукурікають - тим більше у стосунку до людей - незрозуміло.

Це не так просто зрозуміти, але ви, переконапний у цьому, зрозуміли і лише хочете почути від мене підтвердження правильності свого висновку. Підтверджую: ви правильно зрозуміли.

Якщо я правильно зрозуміла, Валентине, то такі коментарі честі вам не роблять.

Що серед одних честь - то серед інших безчестя. Я на те не дуже зважаю, бо маю честь серед тих, кого поважаю і хто мене розуміє. Хотілося б, щоб і вм долучилися до того кола.

Тішуся за те ваше коло, Валентине, і вдячна за запрошення. Долучаюся лише до тих кіл, які мені до душі :)

Сподіваюся, панно Вандо, на щирість вашитх слів і намірів. Отож - до порозуміння.

Валентине, якщо те коло мені буде мені до душі - я обов"язково долучуся. Тільки у ваших силах його таким зробити. А наразі ви (ймовірно, мимоволі) від нього відштовхуєте...

Колись скорпіон утікав від фаланги і прибіг до арика, на березі якого сиділа жаба-лягуха, та й просить перевезти його на той берег. Лягуха каже: - Я б тебе перевезла, але ж ти мене вжалиш! Скорпіон божиться, що ні, а жаба вірить йому і підставляє спину. Посеред арика скорпіон жалить жабу і обоє тонуть: - Пробач,- каже у розпачі скорпіон, - таке вже я гі... Тут, здається, є якась аналогія. Хоча, чк відомо, всяка аналогія зарання хибна.

Юркові
"де янгол крила скуб, а ерос муркотів, мов кішка."
пропоную замінити на
не янгол, а суккуб, і ерос муркотів мов кішка :Р

Суккуб - демон-спокусник, який уночі спокушає жінок, на відміну від Ліліт, яка спокушає чоловіків ;) це до еротики... ;)))


Валентине, що ви до Вандочки вчепилися із дивними натяками? Фе! Вона такі класнючі вірші пише! Що це з вами?

І, узагалі, Валентине і Юрку, ваші натяки про курку-квочку а-ля жінку є не гарними. Жінка - то квіточка, поезія... а вам квочку подавай :( Можу висунути аналогію про те, на чому квочка сидить... Тоді ваші спроби є зрозумілими 8)

Дивні ці жінки! Коли їх називають ангелами, то вони не заперечують (хоча ангели не мають плоті і статі), коли пташечками, рибоньками - теж (але без конкретизації, з якою саме рибою - щукою, оселедцем чи там якою піранією, чи з якою птицею - квочка теж птиця, коли вже не пташка), але коли нагадують про природню функцію вити гніздо та плодитися (чи метати ікру), то вони сприймають це як образу. Поезія є не лише кукуріканні, але й у квоктанні. Боюся, що знову мені скажуть "Фе", але куди правду подіти.

Он як, Валентине, тоді за вашою філософією мужчині має бути приємно, щоб його сприймали тільки (за "фізіологічною функцією") як продовжувача роду, а таке явище, як розум уже і не потрібне, бо "дурне діло не хитре" і розуму не потребує... "Плодіться і розмножуйтесь!" Пощо вам розум?