Чи не могли б ви розвинути свою думку і обгрунтувати оцінку?

Пане Велесе,чи не могли б ви розвинути свою думку і обгрунтувати оцінку?

Ну, скажімо, і не дуже. Але то вірш не дітям, а історикам-любителям, з тяжінням до нацизму...

Вірш, як я побачив у табличці, складений для дітей.
А існує така думка, про яку я дізнався сьогодні, що для них пишуться дитячі вірші.
Цю думку можна знайти в цій же рубриці - ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ. Я не хочу посилатись на ім'я та прізвище її автора, бо мене блискавично звинуватять у переході на особистості.
Я тримався до цього моменту, щоб не встрявати в дискусію на тему примітивних віршів, при цьому бажаючи озвучити власну думку про те, що маленькі діти - це не маленькі йолопи, а просто такі ж самі люди, як і ми, що ростуть і розвиваються.
І виховувати їх треба на справжніх віршах, справжніх казках, а не на примітиві. Справжні - значить красиві, добротні, ане лічилки якісь.
Якщо я неправий, то і цей вірш можна вважати майже шедевральним.

Зараз Вам дістанеться від Вашої опонентки, пане Василю :-) Вітаю Вас.
Я скажу навіть більше. Якщо людина напише найбанальніший вірш, наприклад, назустріч Новому року чи Різдву, в якому звичайнісінький замерзлий конденсат перетворився у сніжинки, які урочисто кружляють, а автор-спостерігач ледве тримається, щоб не рвонути наминати голубці та салати, то вірш може отримати такий гучний бал, від якого би застогнав би Місяць, якому теж є якесь діло чи до Нового року, чи до Різдва.
У читачів буває просто настрій, який є або відповідним, або - ні. І тому від них іноді і отримуються такі депеші в три слова без ком і крапок.

Потрібно писати, пане Василю, але не так, бо не "Забуяють лани і гаї", не "Забіліють святкові кошулі", не "Защебечуть усі солов’ї", якщо "Посічем ворогів до ноги". Ми і тоді не сікли ворогів (теж господніх творінь) до ноги, і нині не будемо. Промисел у народа інший - зуміє на ноги стати за "свій рахунок" - "в сім'ї вольній, новій".

Абсолютно з Вами згодна. Треба розкривати власну історію, треба її знати. Та одне діло - популяризація історії своєї країни, з зовсім інше - вірші, тим більше ДЛЯ ДІТЕЙ.

Пане Василю :)

Вибачаюсь, шановна РМ, але ніякого "якщо" я не знайшов. Діточкам таке б і в голову не прийшло таким чином, як Ви, досліджувати причинно-наслідковий зв'язок.
Вони - діти. Для когось маленькі йолопи, а для когось - майбутні патріоти.

Фарисейством відгонить це проповідництво з використанням штампів на зразок "господніх творінь", шановна РМ. Вибачайте, але в такому контексті мені це здалося саме таким.

Ох, щоби людина (маленька чи велика) навчилась поважати, любити, цінувати власну державу, рідну землю, свій народ, необхідно її цьому навчити. Та щоби ця любов була не афективною, вона повинна засновуватись не на ненависті до "ворогів", а на захваті від вітчизняного. Толерантність - теж складова людяности. Не потрібно з дитинства вкладати майбутньому патріоту в руку "шабельку з берести", щоби згодом вона не змінилась справжньою...

В розпалі дискусії ми чомусь забули про Івана Богуна.

"На Майдані пил спадає, замовкає річ, вечір, ніч..."

Доброї ночі, пане Валентине. Та хіба ми опоненти? Чи ж бо виступаємо не по один бік, від імені поезії?:) Всього Вам найкращого у Вашій творчості, вона ж бо цього гідна. Та це Ви зараз порівнюєте свій твір з творами Шевченка?

А чому це ви наважилися говорити від імені поезії, пані Новікова? Тоді вже уточніть, якої поезії? А чому б мені й не порівняти свій твір з Тарасовим та не побачити схожості й різниці? Моє питання не таке банальне, яким виглядає на перший погляд. Перечитайте хоча б повний "Заповіт", і ви не зможете не побачити тієї схожості. А про "Гайдамаки" я теж не випадково згадав, бо вже чув не раз і не двічі про їх шкідливість.
То я дочекаюся відповіді, а чи ви її уникнете?

Ні в якому разі:) Та я щось і так вже забарилась у Вас у гостях…
Я мала на увазі, що якщо тут і варт вступати у полеміку, то ТІЛЬКИ стосовно поезії. І можливо я невірно висловилась, та йшлося про те, що від імені поезії виступаю не я, а МИ всі виступаємо на захист кращих поетичних традицій власними зусиллями. А щодо вищезгаданого порівняння Ваших творів з творами Т.Г. Шевченка…
Чесно кажучи звучить на кшталт: Тарас і Я, я зліва…
Про все, вибачте. Мова йде лише про поезію, і те, що нею ми прагнемо сказати. Тому особисто я особливо прискіпливо ставлюсь до поезії для дітей.

"Не потрібно з дитинства вкладати майбутньому патріоту в руку "шабельку з берести", щоби згодом вона не змінилась справжньою..."
Сусідські дітки мають підростати та сідати за пульти нуклеарних ракет, а українські мають гратися грабельками і лопатками?.. Ви, мабуть, пацифістка, виступаєте за загальне роззброєння? Ну, то Україна вже достатньо роззброєна, а чи ні? Вам би попрацювати з іншими народами і націями та державами, аби вони не скочувалися до агресивної політики та застосування зброї.
Ніка Новікова (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-20 20:50:57]
Ну, скажімо, і не дуже. Але то вірш не дітям, а історикам-любителям, з тяжінням до нацизму...
Аце що за галіматія? Це ви знову ту саму пісню затягли, що вже раз співали "здуру"?

Пане Валентине, дискусія вичерпала себе, і дискредитувала.
Та ж Ви праві щодо процитованого, прискіпуюсь. Просто щось схоже за змістом на хвилі УРА-патріотизму писали у нас на факультеті історики-першокурсники в часи пом.революції. Просто згадалось.
Наснаги Вам у творчості і толерантности в житті. З повагою НН.

Вірш непоганий, але рубрику, мабуть, таки варто змінити. Скажімо на поезію традиційну...

Пані Новікова! Дискусія, як бачите, себе не вичерпала, бо до неї вступила ще пані Шацька. І не дискредитувала дискусія себе. Якщо хтось себе й дискредитував, то це окремі коментатори, які уникають прямих відповідей на питання, а свої безпідставні намагання навішати ярлики називають прискіпуванням. Це не прискіпування, а наклепи. Толерантність - не є тотожною потуранню таким речам, як це: "А щодо вищезгаданого порівняння Ваших творів з творами Т.Г. Шевченка…
Чесно кажучи звучить на кшталт: Тарас і Я, я зліва…" Хіба ви не навмисне пересмикнули порівняння ТВОРІВ на порівняння "Тарас і Я", намагаючись виставити таке порівняння як некоректне і тим принизити автора? Це шахрайські прийоми, пані Новікова!

О, пані Наталя уже 6 поставила (3+3), але забула пояснитити, чим саме їй не сподобався вірш. Ну відбирає у окремих людей память і мову, - і що тут вдієш?

Наталю, так не можна...

Чи правильно я зрозумів, пані Наталю, що керувалися ви у своїх діях не розумом, а стадним інстинктом?

Пане Валентине, ось ми говоримо про інтелігентність і назрілу на сайті потребу максимально зменшити психологічний тиск на авторів. У тому числі і на вас, але і на ваших читачів також.

Давайте акцентувати у наших дискусіях і рівень нашої інтелігентності.

Утім, апелюючи до Шевченка, Валентине, чи погодилися б ви ось прямо зараз перенестися у ті часи, і стати якимсь кріпаком, який вирвався на навчання, скажімо, до Києва, і може собі дозволити такі ось вірші? Для патріота - в ті часи - було би справжнім кроком громадянського служіння написати такий текст.
Але, яке це має значення, якщо таке перенесення в часі - неможливе? Хіба що в окремих головах.
Чи не тому і кажуть, що все на світі повторюється, а саме, що трагедії повторюються фарсом.
Трагічна історія Христа, трагічні його звинувачення священнослужителів у фарисействі повторюються через два тисячоліття фарсом звинувачень "у фарисействі" при будь якій нагоді.
А ще й фарсом непримиримої боротьби з ворогами, тоді, коли цієї боротьби ситуація вже давно не потребує.
Чи не запізнилися ви із цим віршем років на тридцять, Валентине?
Задайте собі запитання, чому цей вірш тільки останнім часом з'явився? Власне, це досить відома ситуація. Дар мови повернувся до всіх нас, чи не так? :)

Утім, повністю підтримую погляди шановної Ніки Новікової, яка зауважує про доцільність залишатися в контексті Поезії. І не заходити в полеміці за далекі обрії.

Пане Жорже, добрий вечір вам! перечитайте те що ви написали і перечитайте, будь ласка, те, що написане до вас, та знайдіть мені хоч слово у пані Новікової та щось про поезію - про форму, милозвучність, образність тощо. Нема. Є безпідставні звинувачення у схильності до нацизму, ура-патріотизму,нетолерантності,неактуальності та запізнілості (як от у вас) та натяках, ніби автор раніше про це не говорив. Звідки вам знати, що говорив і не говорив автор? І чому ви на себе берете відповідальність визначати актуальність чи не актуальність. Вірш стосується, як це видно освіченій людині, епохи національно-визвольної боротьби під проводом Богдана хмельницького. Звідси і Межибож, і полк Богуна, і вся канва вірша. Тим паче, вірш має прозору назву "Пісня джури". Хто такий джура? Помічник козака, юнак-новик. він рветься до бою за свою вітчизну і бачить шлях її визволення від іноземного загарбання у знищенні ворога. Що тут не так? Порівняння з Шевченковим "Заповітом" у коментарях не є випадковим, і ви це добре знаєте. Чому ніхто (і ви у тому числі) не відповіли на питання про вилучення зі шкільної програми "Заповіту" та "Гайдамаків", коли запевняєте мене, що цей вірш не для дітей? Діти - це люддські істоти від 500 грамів і до 18 років. А у 18 їх беруть до Збройних Сил України. Вони що, - не повинні чути про збройну боротьбу українського народу за своє визволення та про юних українців, які брали безпосередню участь у тій боротьбі? Тобто: ви та ваші однодумці не говорили і не говорите про поезію, а вказуєте мені то на агресивність змісту, а то на його неактуальність, а то на мою (на вашу думку запізнілу) сміливість. Це безпідставні звинувачення і підозри. Хочете абстрагуватися від політики та говорити про поезію, то говоріть про неї. У цьому вірші є поезія.

Ритму не дотримуєтесь, не зрозуміло, який же наголос треба використовувати в даному випадку. А в порівнянні себе з Шевченком, це ви, Валентине, загнули, очевидно :). І не справа в тому, як написаний вірш, а в тому, як потім Ви дозволяєте собі коментувати інших. Вірш, направду, дуже слабкий. Це я кажу, пам.ятаючи те, що у Вас є вірші, які мені подобаються.

не оцінюватиму, з Вашого дозволу, але ніяк не можу собі пояснити Вашої зверхності...

Юлю, процитуйте, будь ласка, те місце, де я себе порівнюю з Шевченком. Я такого порівняння не робив, а порівнював твори, між якими є паралелі.

"А чому б мені й не порівняти свій твір з Тарасовим та не побачити схожості й різниці? Моє питання не таке банальне, яким виглядає на перший погляд. Перечитайте хоча б повний "Заповіт", і ви не зможете не побачити тієї схожості. А про "Гайдамаки" я теж не випадково згадав, бо вже чув не раз і не двічі про їх шкідливість."
І поясню свою думку: Жорж, насправді, має рацію, то, що писав Шевченко - було героїзмом, а це - лиш прагнення героїзму.
І ще, Валентине, я перепрошую, якщо образила Вас попередніми коментарями, просто інкли хтось потрапляє під гарячу руку. А якщо цей хтось сам направо і наліво критикує і так підставляється, то так і хочеться на то вказати.

Я дуже добре розумію ваші емоції і бажання, але у процитованому вами нема мого порівняння себе з Шевченком, а є, як ви бачите, порівняння мого твору з Тарасовим. Ви ж не заперечуєте, що паралель із "Заповітом" є. Сподіваюся, що ви його памятаєте і встаєте, коли співають "Заповіт".
А прагнення героїзму - це щось погане?

Якщо прагення не втілене - то так. :)
Добре, паралель із Заповітом є, але, боюсь, це невдячна справа йти стопами Кобзаря :).

Людоньки, як люто... Як між вами страшно...

якшо останні коментарі, то не люто :). Просто в нас давно з Валентином виникають суперечки, я все не можу розібратись :).

Юлечко, я не про вас.

А звідки я знаю, пані Наталю, чого ви вже втретє прийшли на цю мою сторінку, виставили мені 6 балів (двічі по 3) і досі ніяк не заспокоїтеся, звертаєтеся до мене з питанням? Як же я можу не відповісти на нього? Відповідаю, що не знаю, що саме притягує вас як читача моєї поезії. Хотів би це почути від вас, -скажіть виважено, обдумано, цікаво, пізнавально, весело чи сердито, розлого чи лаконічно...

Може вам те не цікаве буде, але я чомусь згадав. Середина 80-х. Київ. Приймальна Верховної Ради УРСР. Сюди із ЦК КПРС відправили мого листа про утиски української мови в моєму місті та відсутності дитячого садка (групи) з українською мовою навчання (тоді "нульовки" були у садках). У дверях прапорщик, який не говорить українською. Листа довго шукають. Знаходять і питають мене: "Интересно, што это вы шляетесь в рабочее время? Где вы работаете? Что? В отпуске? Кто это таким... отпуск летом дает?" Там ще було багато питань, але, переконавшись, що на усі ті питання у мене були відповіді, мене просто вигнали з приміщення Верховної Ради...

У ньму є відповідь на ваші питання.

Тоді у дитсадок ходила моя донька. Тепер вона журналістка і працює на обласному радіо. У садочок ходить моя внучка Іванка, яка вже розповідає Дідові Морозові віршики, які їй (власне, ще її мамі, а потім уже і їй)) написав дідусь Валентин. А вам скільки? Чим займаєтеся?

Мені тоді цікаво, яким ви мене уявляли, коли вступали у суперечку?

Воно щось близьке до правди, але цей образ у вас, мабуть, склався буквально сьогодні і тепер. Вас я бачив, здається, на знімку...
Поруч росте два дуби. Один із них крислатий і розлогий столітній нелинь, а другий тільки-тільки виліз із жолудя. Питання: котрий із них сильніший? Мені цікава ваша відповідь.

Правильно, пані Наталю! Сильніший той, хто має енергію росту. У вас її ще дуже багато. Ростіть!

Пані Наталю, я прошу вас повернутися до цього вірша і оцінити його не увесь, а поставити оцінки за кожен окремий катрен. Хочу врешті зясувати, що вас змусило поставити дві трійки.

перечитала вірш і перше, що спало на думку: Ви не боїтеся що вірш сприйматимуть як народну пісню?

Тільки тішився б тим!

Я не цей вірш обовязково надрукую вірш у відповідь. Про сучасних козаків. У них Ви, пане Валентине, можете не тільки сабельку узяти, а й табельну зброю. Не знаю чи є такі у Хмельницьку, а у Кременчуці таких вистачає. Загони громадського спокою називаються чи щось до того. Вилавлюють напідпитку хлопців і здирають гроші за те, щоб не передавати до рук міліціянтам. От з ними Ви б потоваришували. Еге ж :) Чекай на відповідь, антисеміт.

Тобто, Максе, цей вірш є антисемітським? Цікаво. В українських козаків не сабельки, а шаблі, я живу не у Хмельницьку, а у Хмельницькому, справжні козаки не "вилавлюють", а виловлюють (хоча справжні й цим не займаються). А шо, вони там тільки пяних семітів виловлюють? То чого ж вам турбуватися, - ви ж не є расовий семіт і на Ясіра Арафата ніби ж на фото не схожі?..

А чиїм очам я маю вірити? Від теми я не відхиляюся і ще раз питаю: вони (ті козаки) виловлюють людей напідпитку за расовою ознакою? А чи йдеться просто про їх негідну поведінку, яку ви хочете накинути мені?

Я вам її не накидаю, і навіть не закидаю :) Те як ви ставитися до єврейського народу мені зрозуміло. Смішить тільки оцей націоналізм. Не любити свій народ, ненавидячи інший, не важливо котрий.

Які мої слова чи дії дають вам право так мене характеризувати? Прошу приклади, а то це буде безпідставна і нахабна брехня недолугої і безчесної людини. Ви ж не хочете, щоб про вас склалася така думка?

Така думка може скластися тільки у Вас. А про Вас уже давно склали думка :) Задовго до моєї появи :) Так що не лукавте. Перепрошую, що сьогодні так поводився. Самому огидно. Та старий лис у пастку не йде. Шкода. Та він все рівно не взмозі приховати своєї зневаги до євреїв, і мені, українцю,(а фото моє, (і як ви там розбираєтеся, хто за національністю :), ще один доказ?) прикро за такого ж українця. Націоналістичний чи вєлікадєржавний шовінізм я розумію, а український не розумію і ніколи не зрозумію. На все добре.

Малося на увазі нацистський

Дивина. На моїй сторінці хтось вилучив мій коментар. Повторюю:
"Бачите, Максе, яке досьє пан Нахман розшукав на мене у ваших братів! Сам він чистокровний українець з типовим українським прізвищем, але народився під уманською синагогою, то все те нюхом чує. Донюхався, що я по чвертці крові родич самого Гітлера, засновника того самого нацизму, про який ви пишете. А що тоді він скаже про вас?

От, я і кажу - про вас думку склали. А чому таку погану, коли ви освічена розумна людина? Отож.

А хто таку думку склав, Максе? То ви помиляєтеся, видаючи бажане за дійсне та не оперуючи жодним поважним аргументом.

Вибачте, мушу поки що покинути ефір.