ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
Маргарита Половінко, воїн Світла
Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
* * *
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь
2025.04.11 05:21
Неупередженість адміністрації
До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь
2025.04.11 05:15
Квітнева сквира
Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва
2025.04.10 23:03
Стукає серце шпарко
Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва
2025.04.10 22:08
Медитація
Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко
2025.04.10 21:40
ЖАЙВІР
Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря
2025.04.10 21:27
Ідеї
Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря
2025.04.10 21:23
Спалах
Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М
2025.04.10 20:00
Безумець (Van Morrison)
Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук
2025.04.10 19:19
Як Мстислав Удатний з уграми за Галич воював (1217-1221 роки)
Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін
2025.04.10 19:05
***
Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська
2025.04.10 18:52
***
канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська
2025.04.10 18:51
***
За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра
2025.04.10 13:13
На вишневий цвіт
На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.

Віктор Кучерук
2025.04.10 05:46
* * *
Світ кричущо різномастий
Поблизу і вдалині, –
Чи розгледжу справжнє щастя,
Чи узнаю кращі дні?
Це лише здаюсь щасливим
Я на подив всім навкруг,
Бо лунає сміх фальшивий
І неправди видно рух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 НЕРВИ або Синій дракон
(екзотичним дарункам присвячується)

Гріти сандалову ложку в долоні,
пестити деревину її теплу...
Вогке повітря — мов сльози, солоне,
довге мовчання глевке і нестерпне.

Можеш розбити усі телефони —
я озиваюсь із кожної скалки,
з кожного вірша (поети й дракони
до олівця призвичаєні змалку).

Бачиш, і цей увіп’явся щосили —
синього птаха потворне качатко!
Щось його довго по світу носило...
Хай перепише цю казку спочатку.

Хвилі здолає сандаловий човник,
дивна тваринка свій хвостик підтягне,
небо не змінить свій колір на чорний:
білі тюльпани там квітнуть безтямно.

Прямо з-під снігу у лютому й січні
квітне барокко будинків химерних...
Наші розмови триватимуть вічність,
решта — то нерви.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 13:54:09
Переглядів сторінки твору 9760
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.722 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:03:54 ]
Цікавий і дещо химерний вірш))
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:08:45 ]
Дякую, Варцю. Для мене він цілком реалістичний. :) Тримаю в руці олівець із синім дракончиком, а він щерить зуби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:10:23 ]
От мені вже так і подумалось, а ще згадався вірш про ангелів, думаю точно якась статуетка у Вас на столі стоїть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:14:50 ]
На моніторі стоїть металевий янгол, а за правим плечем висить солом’яний. :)
Все ж дуже важливо, хто їх подарував. Скільки я мала різних дарунків — ні рядка було не написала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:19:19 ]
Значить та людина Вам дуже дорога, або просто хороша, або і те і інше! Я то ще та фетишистка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:31:21 ]
Здається, в Асєєва є такі рядки:

«Нет, ты мне совсем не дорогая:
милые такими не бывают.
Серце от тоски оберегая,
зубы сжав, их молча забывают.»

Мабуть, і в мене так: ні, не «дорога людина»... Просто таких більше нема. Не буває таких. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:35:54 ]
Ті людині дуже пощастило, якщо про неї кажуть ТАКІ слова)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:49:14 ]
Бачиш, і цей увіп’явся щосили —
синього птаха потворне качатко!
Оригінально. Я б ніколи так не сказав, бо сидить змалечку у голові каченятко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:52:57 ]
Варцю, ні, це мені пощастило: погодьтесь, далеко не кожному щастить зустріти на своєму шляху людину, про яку можна було б так сказати.

Валентине, дякую. Я просто часто слухаю пісню «Пливе кача по Тисені». А чи можна так сказати про качку — навіть не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:55:37 ]
Чомиу ж не можна? Ви ж сказали і у вас це гарно вийшло. Хтось колись має сказати про щось першим. Інша річ - чи підхоплять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:56:49 ]
Так, Ларо, подробиць не знаю, але бажаю Вам успіхів із тією людиною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:56:51 ]
Згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:57:07 ]
Дякую, Варцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:58:17 ]
Там про успіхи не йтиметься. Успіхом є вже коли можу поспілкуватися раз на день телефоном. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:00:40 ]
Чи то рік такий видався, чи так співпало, але телефонні стосунки мені дооооообре відомі...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:02:27 ]
Господи! Що витворяє той технічний прогрес з жінками!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:14:15 ]
Нє, не прогрес, пане Валентине. Чоловічий інтелект і міра таланту. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:21:38 ]
Що, ті чоловіки вже не тямлять інакше, як по телефону?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:42:48 ]
Вартий, звичайно, Варцю. :)

Валентине, вже не забереш: він його сам розбив. :)


Любонько, дякую за теплі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:46:49 ]
Так, пані Ларисо, але ж і вмієте Ви з олівця з дракончиком так надихнутися!:) "Травку" ніколи не курив, але під час читання (триразового) Вашого вірша відчував (напевно подібний) кайф, не дуже розуміючи зміст, аж поки не прочитав коментарі. Я так не вмію: чоловічий тип мислення.
Успіхів Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:00:49 ]
Володю, дякую Вам. Я сама може й не вміла б: отой «чоловічий тип» мене надихає. Такий вже тип... :))
А вірші дійсно треба тричі перечитувати, це якраз добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:36:06 ]
Я просто відчула (шкурою і душею)"глевке і нестерпне" мовчання. А строфа остання – шедевр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:37:11 ]
Дякую, Василинко. Остання має бути шедевром завжди, та не завжди виходить. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 10:42:59 ]
Дякую, Лесю. Мабуть, не всі дракони: просто мій, подарований, маленький, синього кольору, точнісінько як сполохане пташеня. Я чомусь і подумала, що це андерсеновське бридке каченя, тільки не від лебедя, а від метерлінкського птаха щастя. Якраз воно сидить на олівці — збирається вірші писати, як поетове щастячко... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 10:51:11 ]
Володю, дякую.