ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Гроші (1)
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
Гуцул на горі
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Дурень на горбі (The Beatles)
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
Записка самогубця
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Перше засідання нового року
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 НЕРВИ або Синій дракон
(екзотичним дарункам присвячується)

Гріти сандалову ложку в долоні,
пестити деревину її теплу...
Вогке повітря — мов сльози, солоне,
довге мовчання глевке і нестерпне.

Можеш розбити усі телефони —
я озиваюсь із кожної скалки,
з кожного вірша (поети й дракони
до олівця призвичаєні змалку).

Бачиш, і цей увіп’явся щосили —
синього птаха потворне качатко!
Щось його довго по світу носило...
Хай перепише цю казку спочатку.

Хвилі здолає сандаловий човник,
дивна тваринка свій хвостик підтягне,
небо не змінить свій колір на чорний:
білі тюльпани там квітнуть безтямно.

Прямо з-під снігу у лютому й січні
квітне барокко будинків химерних...
Наші розмови триватимуть вічність,
решта — то нерви.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 13:54:09
Переглядів сторінки твору 10411
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.722 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:03:54 ]
Цікавий і дещо химерний вірш))
З теплом, Варця)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:08:45 ]
Дякую, Варцю. Для мене він цілком реалістичний. :) Тримаю в руці олівець із синім дракончиком, а він щерить зуби.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:10:23 ]
От мені вже так і подумалось, а ще згадався вірш про ангелів, думаю точно якась статуетка у Вас на столі стоїть)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:14:50 ]
На моніторі стоїть металевий янгол, а за правим плечем висить солом’яний. :)
Все ж дуже важливо, хто їх подарував. Скільки я мала різних дарунків — ні рядка було не написала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:19:19 ]
Значить та людина Вам дуже дорога, або просто хороша, або і те і інше! Я то ще та фетишистка))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:31:21 ]
Здається, в Асєєва є такі рядки:

«Нет, ты мне совсем не дорогая:
милые такими не бывают.
Серце от тоски оберегая,
зубы сжав, их молча забывают.»

Мабуть, і в мене так: ні, не «дорога людина»... Просто таких більше нема. Не буває таких. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:35:54 ]
Ті людині дуже пощастило, якщо про неї кажуть ТАКІ слова)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:49:14 ]
Бачиш, і цей увіп’явся щосили —
синього птаха потворне качатко!
Оригінально. Я б ніколи так не сказав, бо сидить змалечку у голові каченятко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:52:57 ]
Варцю, ні, це мені пощастило: погодьтесь, далеко не кожному щастить зустріти на своєму шляху людину, про яку можна було б так сказати.

Валентине, дякую. Я просто часто слухаю пісню «Пливе кача по Тисені». А чи можна так сказати про качку — навіть не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 14:55:37 ]
Чомиу ж не можна? Ви ж сказали і у вас це гарно вийшло. Хтось колись має сказати про щось першим. Інша річ - чи підхоплять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:56:49 ]
Так, Ларо, подробиць не знаю, але бажаю Вам успіхів із тією людиною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:56:51 ]
Згодна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:57:07 ]
Дякую, Варцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 14:58:17 ]
Там про успіхи не йтиметься. Успіхом є вже коли можу поспілкуватися раз на день телефоном. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:00:40 ]
Чи то рік такий видався, чи так співпало, але телефонні стосунки мені дооооообре відомі...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:02:27 ]
Господи! Що витворяє той технічний прогрес з жінками!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:14:15 ]
Нє, не прогрес, пане Валентине. Чоловічий інтелект і міра таланту. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 15:21:38 ]
Що, ті чоловіки вже не тямлять інакше, як по телефону?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 15:42:48 ]
Вартий, звичайно, Варцю. :)

Валентине, вже не забереш: він його сам розбив. :)


Любонько, дякую за теплі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:46:49 ]
Так, пані Ларисо, але ж і вмієте Ви з олівця з дракончиком так надихнутися!:) "Травку" ніколи не курив, але під час читання (триразового) Вашого вірша відчував (напевно подібний) кайф, не дуже розуміючи зміст, аж поки не прочитав коментарі. Я так не вмію: чоловічий тип мислення.
Успіхів Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:00:49 ]
Володю, дякую Вам. Я сама може й не вміла б: отой «чоловічий тип» мене надихає. Такий вже тип... :))
А вірші дійсно треба тричі перечитувати, це якраз добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:36:06 ]
Я просто відчула (шкурою і душею)"глевке і нестерпне" мовчання. А строфа остання – шедевр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 10:37:11 ]
Дякую, Василинко. Остання має бути шедевром завжди, та не завжди виходить. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 10:42:59 ]
Дякую, Лесю. Мабуть, не всі дракони: просто мій, подарований, маленький, синього кольору, точнісінько як сполохане пташеня. Я чомусь і подумала, що це андерсеновське бридке каченя, тільки не від лебедя, а від метерлінкського птаха щастя. Якраз воно сидить на олівці — збирається вірші писати, як поетове щастячко... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 10:51:11 ]
Володю, дякую.