ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 прожити день
прожити цей день,
щоб нікому порад не давати -
ні другу, ні ворогу – жодних даремних порад –
за них дочекатися годі подяки чи плати;
стелити падіння байдужою м’якістю вати,
блищати німим діамантом вагою в карат,

у сил позахмарних собі і для себе прохати...
і жити з тобою, як двоє веселих гусей,
з мішком по цукерки ходити від хати до хати,
і зичити настрій хороший, як фільми з прокату,
чекати добра, що прийдешній нам день принесе,

не дати душі заблукати в чужому ніде -
здолати дистанцію,
гідно прожити цей день




Найвища оцінка Данило Євтухов 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Некрот 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-25 17:55:59
Переглядів сторінки твору 8756
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.728 / 5.17  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 09:02:22 ]
Це добре - даремних порад не давати. Бо в нас люблять вчити жити краще ніж живуть самі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 09:34:53 ]
...дуже приємно, що знайшла для себе заспокоєння у Вашому, Вандо, вірші. не давати порад ні друзям ні ворогам, щоправда друга строфа не дуже вдала, на мій погляд, надто вже приземлена, а якщо без неї? залишити тільки три останніх рядки

...не дати душі заблукати в чужому ніде -
здолати дистанцію,
знов пережити цей день...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 10:31:41 ]
Олександре, ви вловили суть :)

Людмило, приємно, що Вам близький вірш, одначе мені у ньому органічно все - у нашому житті в будь-який момент можна із небес на землю опуститися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 12:13:52 ]
Вандочко. а що сталося з третім гусем, тим що в капелюсі :))) Жартую звісно ж. На правду вірш чудовий. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 12:21:37 ]
Третього наразі тільки плануємо :)))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 14:33:47 ]
Хто ще не був у гостях - заходьте і коментуйте, будь ласка :) А то оцінок багато - а коментарів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данило Євтухов (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 14:42:54 ]
Сумовитий, але сильний вірш. Прочитав і хочу Вам подякувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-26 14:47:46 ]
Прийняла запрошення:) Згадала колядників, що люблять "з мішком по цукерки ходити від хати до хати". Вандочко, я думаю, ти писала не про себе, бо ти щедра душею і роздаєш подарунки у вигляді гарної поезії, за що і дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 14:50:44 ]
Данило, рада вітати - здається, гостите в мене вперше ;) Сподіваюся, що не востаннє!
Любочко, щиро дякую - твої добрі слова завше, як ясне сонечко... Писала таки про себе - але це мрійливо-фантазійне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 15:04:39 ]
Не ображайтесь, Вандо, але від цього вірша я не в захваті. По-перше, інфінітивна форма, яка в принципі спонукає зворушитись змістом, але чимось мене відштовхує; а по-друге, трохи менторський настрІй. Чимось... Може то суто моє, суб'єктивне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 16:03:20 ]
Смаки різняться, Іване :) Для мене інфінітивна форма скоріше медитативна. А менторський настрІй - менторство хіба самій собі? Бо на інших воно не спрямоване :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 16:11:17 ]
Ван-дочко, :)
Це мабуть настрій Ваш був на ати-бати - жартую :)))
"стелити падіння байдужою м’якістю вати," - падіння від чого і куди? (просто цікаво)
"блищати німим діамантом у кілька карат," - "каратів" (здається, бо моножина)
"у сил позахмарних собі і для себе прохати," - "прохати" що?
"і зичити настрій хороший, як фільми з прокату," - не всі "фільми з прокату" додають
хорошого настрою...
Оля, аміґа :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 16:17:30 ]
Оля, аміґо! Як там екзотичні подорожі? ;) Велкам бек! Приємно отримати конструктивні запитання.

- Падіння - це загальне - помилки, йдеться про байдужість до своїх та чужих помилок.
-Щодо карата - маєш рацію, дякую!
- як що прохати у сил позахмарних? всього! :)
- Фільми з прокату - йдеться не про якісь цього настрою, а про принцип отримання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 16:29:42 ]
Ґраціас сеньоріта,
Подорожі - просто фантастіш.
Так бим і сидів і ніц не робив...
Ну файні,
Тоди прошу вліпити "..." після "прохати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 16:35:52 ]
Сама люблю нічогонероблення, а ніколи на него часу нема... 8-) Вліпляю!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 16:39:47 ]
Привіт, Вандо!

Вірш має хороший початок, але не має закінчення. Зрозуміти тебе з цього твору можна, однак йому бракує чіткої лінії - то прожити цей день чи знов пережити цей день? Прожити можна, але чи от можна знову день пережити? От в цьому мені видався конфлікт, якого ти не вирішила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 16:42:51 ]
Привіт, Миросю! Зауваження твоє слушне - я сама над цим думала. Проте, у буденності усі дні настільки схожі, що здається, що переживаєш той самий знову і знову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 16:46:29 ]
Тоді дай це відчути у цьому вірші. І знаєш, назва мені дає налаштування, а воно у тебе все-таки, аби цей день просто прожити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 16:50:52 ]
:) "гідно прожити цей день"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 16:54:24 ]
Певно, поки залиш без назви, а з часом ти знайдеш правильну відповідь сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 16:58:42 ]
А-а-а-а... Даруй! :) Так краще, дійсно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 17:03:10 ]
Дякую, Миросю, за конструктивні зауваги :) Дуже корисно поглянути на власний твір очима неупередженого критика :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 17:12:42 ]
"Тільки б пережити цей день, – скажу я завтра." – повторюю із року в рік, переживши вже цілу вічність.(с) :)
Вандо, мені дуже близький цей вірш, мабуть, тому і пробрався під самісіньку шкіру. Дякую за нього.
А щодо кінцівки, то, зрештою, все і так зрозуміло, та я тут трохи зрефлексувала, і пропоную її ускладнити якось в такому дусі:

"Здолати дистанцію силою волі й вчень.
Бо завтра почнеться нова. Довжиною в день."

Ще раз дякую за вірш.
НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 17:15:29 ]
Ніко, у цих рядках дуже сильно НН-стиль відчувається :) А у цьому віршеві ні про силу волі, ні про вчення не йдеться - він більш приземлений. Одначе - дуже дякую тобі за увагу і пораду!