ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Прикрашає великий бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 ***
Не коханка і не кохана...
Дві дороги і два хрести...
І, як думи, тяжкі тумани,
І, як люди, хисткі мости.

І ступити непевним кроком –
Провалитися крізь юрбу...
Ох, любове... Моя мороко!
Як не можеш не бути - будь!

Заплітайтеся віти-коси,
Не сльозися очей блакить,
Вишням – вишні та й росам – роси,
А коханий... не мною снить.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Роман Бойчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-27 13:56:35
Переглядів сторінки твору 9507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.053 / 5.38  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.923 / 5.25  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 14:26:01 ]
красиво, хоч і сумно. Зазирніть на мою "Молитвудо янгола"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 14:41:28 ]
Романе, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 14:55:03 ]
Остання фраза лягає важким туманом, а радше - каменем на серце...:( Тужно-тужно, Магадаро - не дай Бог нікому долі героїні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 15:01:06 ]
Вандо, хоч цього разу ти не перша, але дякую, що відгукнулася. ;)

Так, доля тяжка, але сказати про це ось так - вголос - нова сила, а з цим і може бути третя дорога, без хреста.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 15:04:19 ]
Магадаро, я деколи ще і працюю ;)
Згідна з тобою, сказати - це певним чином звільнитися від цього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 15:11:39 ]
Ну то най спить - а Ви собі кращого знайдіть. Наф` Вам такий? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 16:12:23 ]
Юрцю, як у Вас все просто: захотів - люблю, захотів - не люблю. ;) А любов - вона ж, самі знаєте, яка... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 16:50:09 ]
Магадаро, "А коханий з чужою спить" ніби не зовсім? Оця "чужа", як на мене, трохи підозріло.
Якось природніше "А ... мною снить"?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 16:52:45 ]
Мабуть, різко? Можливо. Але це правда життя. Хоча, можна і ось так. :-) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 16:53:37 ]
Угу - то коли би зі "своєв" спав - то всьо було би чотко, нє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 16:56:05 ]
Зеню, то і вербі було би вербово. :-) А так - журавель якийсь перелітний. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 17:02:06 ]
Магадарцю,
Мені сі нагадала пісенька струйова.
Завше під мухою співаю:
Хай завжди мене верба -
та й додомцю поверта (на авто-пільоті)
А журавель перелітний чи зальотний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-27 17:04:09 ]
:-)))))

Перелітний, певно. :-) Лелеченят ще немає. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 17:07:32 ]
А як же мо` бути лелечата від журавля - це ж різні птахи. Гік?
То шось, як синиця і горобець...
Мавпа і хлоп. :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-03-28 09:11:30 ]
Зеню, для мене це не принципово. :)

Жорже, а Ви до мене, бачу, не зовсім байдужий. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-30 22:29:13 ]
А за серце хватає.Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 14:23:54 ]
Якби все було так легко: проговорив те, що болить, воно й попустило... Може, все ж таки варто крок зробити, хай невпевнений, але до себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 14:32:42 ]
Можливо... І, напевно, цей крок був би всього вартий, але якщо усе проходить крізь себе, то крок до себе не буде ближчим? Тоді вже ліпше йти від себе такої?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 14:36:50 ]
Не думаю. Кроки від себе - завжди по колу: скільки не йди, повертаєшся знов у те саме, тільки з новим болем. Чи варто так із своїм життям? Із своїм коханням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 14:41:36 ]
Ось після Ваших слів у думках відбилися кола по воді. А якщо страждати - потреба? Тільки без усіляких там брудних натяків, просто в сенсі жертвоприношення. У когось має бути і така доля, щоб інші любили інакше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 14:46:37 ]
То ви обрали для себе шлях жертви? :) Ви багато знаєте прикладів, коли занедбана чужа доля для інших стала повчальним уроком? У кожного цілий аресенал своїх власних граблів, на які всі так мазохистично полюбляють наступати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 15:29:10 ]
Та ні, не обрала. ;) Це скоріше - любов, як слабкість у обіймах болю. Так буває. І для мене кожна сльоза - минуле, до якого не повертаюся. Для мене мої маленькі граблі є протидією великим граблям. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 16:12:09 ]
Любов в обіймах болю - це зрозуміло. І так буває. Навіть частіше, ніж хотілося :) А може, воно й правильно - з граблями - чим більше б’єшся, тим довше пам’ятаєш? :)