"У повітрі присмак брому". У чашці чаю теж. А потім нестерпна печія.
"Комендатура", "Перші патрулі". Здається це не зовсім про гетто. Більше схоже на українську армію строковиків. Присмак брому - і досі моторошно, як згадаю.

Напрям від воріт -
Долі відворіт.

ЯБЛУЧНИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуко. // Вигот. з яблук, з яблуками. ** Яблучна кислота – органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості.

ЯБЛУНЕВИЙ, -а, -е. Прикм. до яблуня. // Якого виділяють плоди та цвіт яблунь (про запах). // Який складається з яблунь, має багато яблунь. // Зробл. з деревини яблуні. Яблуневе топорище. 2. Уживається як складова частина деяких зоологічних назв, термінів. Яблуневий

Яблучні погроми - погроми яблуками. Правильно, але словосполучення дикувате якесь.

Щиросердно.

"Сонце збочило тортури
в напрямку вина".

"І куди б з вина не йшов ти,
всюди варта рим".

А, тепер помітив. Сорі за квапливі висновки.

Ой, ні... Лише нещодавно розливалась думкою по дровиняці щодо доцільності пояснення автором типу: а што же я імел ввіду... Щиро - справа, мабуть, потрібна, бо налагоджує місточки між реальними людьми у реальному часі, бо наближує високу поезійну образність до приземлених (отак:) побутових реалій, на яких переважно і ведеться зациклення нашого образного мислення, але ж, але... Ідеї творів, справжніх творів (невмілий реверанс в бік власника сторінки:) - є простір, є справжній полігон для випробування і розширення нашого (нехай краще обособлено - мого) власного образного мислення. Тому, в черговий раз приходжу до свого ж висновку (в цьому, певно, є щось шизофренічне:), що митцю необхідно виховувати читача (мова йде, звісно ж не про публічні лекції посеред площі з подальшим втручанням людей в білому:) + нам всім, як читачам, треба займатись самовихованням.
Глибинну поетичну ідею автора не можна пояснювати, бо це певною мірою спрощує сприйняття... :(
Ой, знову потекла думкою по дровині... Ех, мабуть, іноді таки краще жувати :)
З повагою.

Люблю яблучну тему, Сергійку. Яблука - гріхопадіння, яблука - вина - війни... далі знову яблука, яблучні вини, картаті кілти, римована варта і вартовані рими...
А це таки голод на увагу. Багато слів - завжди від голоду, тому і хочеться яблук, або яблучного вина. Останньо - більше, бо той голод мало чим іще виходить притишити;)
Дивлюсь, хитруєте: слова вам покірні, тому не буде ні колів, ні довбні. Точно не буде:)

Один поет ( не буду вказувати пальцем) сказав, що щукати смисл в поезії - значить губити її.Ніхто не шукає смисл в класичній музиці, а слухає її.Отак і з деякими віршами - просто подобається і все, на слух.

Не жме в плечах? :)))))
А ще гарнюньо оце: "овтцетсиМ єнжварпС" :))

Гарно, Сергію!
А довбня в плечі- так правдиво, це їх звичайний професійний підхід ;-)
Щодо дзеркал: Істина знаходиться на їх зворотній стороні, вкрита амальгамою. І вона зовсім не примарна, але хто б то доводив...

"А, може, Істина - жінка, і має підстави не дозволяти будь-кому відверто і зухвало розглядати своє єство."
Ф.Н.

Ваша осінь і навесні проживається дуже правдиво і відверто ). Усе у цьому вірші, як на мене, ніби навиворіт, але інакше і не можна, і не варто... А ритм підсилює відчуття... Торкнуло по-живому.

Гарно, влучно, емоційно. Що ще сказати?
З теплом, Варя)))

Я фанатію від вашої поезії! " А в ставкові мертвий жовтень\ раком догори..."- метафора на рівні "... вчерашнее солнце на черных носилках
несут..." Мандельштама! Так тримати! Анатолый.

Сергію, у Вас вірші - респектні! А цей, з акцентуацією на звукопис, як гупання серпневих яблук у мокру траву, чи як пальба в старому парковому тирі:) а ще його добре читати в запатентованому Вінні-Пухом ритмі: "пум-бурум-бурум-бурурум". Кльовий вірш, з якого боку не глянь. Я, прикладом, клюю на такі:)

аби не мати клопоту з тими хробаками, спробуйте ловити на поематичного або вінкосонетного вужа))). екзотично і на довше вистачить:)
моє шанування людині, яка патріотично тягала за собою по світу мапу вінницьких водоймищ,- певне, колодязь мого подвір’я на ній має бути стовідсотково.
якщо знайдете час аби стати живим класиком міста V, залюбки візьму участь у партії боулінгу,- пожбурляємось яблуками чи гарбузами з вежі на козицького опівночі:)

Перечитав декілька разів. Вірш чіпкий у всіх відношеннях. Хапає за мозок і душу (серцю дамо спокій, хай працює у нормальному режимі)! Плідної вам творчості!
З повагою.