ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Спасова китиця (майже ескіз)
Образ твору жмутик вівса
(ой смачні вівсяні ощипки)
пучок розмарії
(личко моє рум’яніє)
трішки цінторійки
(ой небоже чи поможе)
кілька маківочок
(мак-відун по моєму сліду)
полину стеблину
(з гіркоти з гризоти)
м’яту і любисток
(легінику-соколику)
посвятили
щоб
лякати
нечисту силу
а одненьке зіллячко та й забули


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-13 15:57:38
Переглядів сторінки твору 11920
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.166 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Рада, що прочитали, Вікторіє! Цінторія – золототисячник. А де Ви миколайчики святили, тобто, в якій місцевості? Це й справді трішки загадка – захотілося так привернути до себе увагу одного кавалера на ПМ :)) А насправді вчила доню складати Спасову китицю, так, як моя бабка на Закарпатті і свекруха на Вінниччині. І так, як тут роблять, на ало, яке можна бити, плювати і штовхати, на яком


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Сущева (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 16:34:27 ]
чаклунське?
якого ж бракує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:40:28 ]
Дорога Олю, здається, в кожному регіоні є якесь інакше... Я б дуже хотіла, щоб усі додали до китиці своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:37:41 ]
Вітаю, Василино! Що то за диво, народна мудрість, фолькльор, і як вирізняється зпоміж усіх той автор, який знається на цих речах! Дуже гарний твір, аж у кімнаті мятою запахло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:40:52 ]
Наталочко, сердечно дякую! А у Вас які трави святять на Спаса? Розкажіть, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:13:40 ]
Овес точно не кладуть, а от маківки, м*яту,любисток, чорнобривці, васильки кладуть і ще щось таке запашне, що зберігає пахощі цілий рік
якась засушена травичка, нажаль не знаю назви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:09:44 ]
Можливо,це те, що називається у нас "кадило". Як бабуся померла, я цієї травичики ніде не можу знайти. Але вона так пахнула, коли засушеною ставала... І росла десь у горах на галявинах лісових. А у горах пшениця не росте, тож святили овес. А на Вінниччині – китицю робили із колосків пшениці і додовали саме такі квіточки, як Ви кажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 18:50:31 ]
А ще мо` часничок з цибулькою - від нечистої? Ні?
Василинко, а що це за зілля "цінторійка"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:00:34 ]
Цінторія – золототисячник, дрібні рожеві квіточки у щитовидному суцвітті. Допомагає від болю в животі і від нудьги. Часничок кого хоч відлякає :) Але до церкви його не несуть, так знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 19:09:15 ]
Мені здається що правильніше "центурія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 20:02:57 ]
Можливо. але мої бабуся і мама говорили "цінторія", "цінторійка"... А ще в нас була дитяча гра, щось на зразок хороводу, і ми спвали: цін-цін-цінторія, а за нею розмарія... ну і т. д. А ваше слово нагадує центуріонів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-13 20:31:10 ]
О.К.! :-)
як же я люблю всяке запашне-духм.яне Ваше..
Карпатське.. аж дух забирає..

Дякую Вам Василино!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:11:15 ]
На жаль, той аромат не годна м передати... Спасибі на добрім слові. але Ви не поділилися своїм зіллям спасовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 10:27:44 ]
Гарно, Василинко). Дуже щиро, так, що зачіпає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:56:05 ]
Олю, дякую! А розкажіть-но про своє зіллячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-15 10:29:20 ]
Я додаю цвіт папороті ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 11:10:37 ]
Василино, я прочитав твій віршик гарний, а як прокоментувати не знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:55:17 ]
Головне, що прочитали. Можна додати своє зілля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:12:15 ]
В зіллі я не спец, костереву знаю, мокрець, лободу, осот непотрібний, полин, мати-мачуху, звіробой, безсмертник. Боліголов знаю, штука погана, він же цикута. Василина, а ваших краях, правда сакура росте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 13:29:26 ]
Сакура росте не в горах, а тут, де я тепер живу – неподалік від Мукачева (25 км) Росте вона на Ужгородщині теж. В Ужгороді деякі вулиці обсаджені сакурою, як алеї. Чого б це я вигадувала, я в Японії ще не була.:)
А що таке "костерева"? Інше з названого я пізнаю. Мене бабка багато чого вчила, але не довчила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:37:31 ]
Костерева бур"ян такий, росте в картоплі. А багно знаєш? Запах в нього...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 15:56:29 ]
Ні, не знаю косетереви, може, тут по-іншому називають. Про багно чула, ось згадую... Це сухоцвіт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 16:14:48 ]
Багно росте на болоті, білим таким цвіте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 16:23:13 ]
Щось комп глючить. Пишу уже втретє. Не пригадую, але думатиму. А миколайчики чули? Гарненькі колючи, здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 22:27:20 ]
Ну, дойшло! Це, видав, той "багульник, шо на сопках цвіте"? Кущик маленький? Але я його ніколи не бачила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-08-15 12:21:00 ]
Дякую за ескіз, Василино! А це часом не загадка?
А ми справді і миколайчики святили! А от полину, м'яти й любистку щось забулися! А цінторійка - що то є?