ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Спасова китиця (майже ескіз)
Образ твору жмутик вівса
(ой смачні вівсяні ощипки)
пучок розмарії
(личко моє рум’яніє)
трішки цінторійки
(ой небоже чи поможе)
кілька маківочок
(мак-відун по моєму сліду)
полину стеблину
(з гіркоти з гризоти)
м’яту і любисток
(легінику-соколику)
посвятили
щоб
лякати
нечисту силу
а одненьке зіллячко та й забули


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-13 15:57:38
Переглядів сторінки твору 12751
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.166 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Рада, що прочитали, Вікторіє! Цінторія – золототисячник. А де Ви миколайчики святили, тобто, в якій місцевості? Це й справді трішки загадка – захотілося так привернути до себе увагу одного кавалера на ПМ :)) А насправді вчила доню складати Спасову китицю, так, як моя бабка на Закарпатті і свекруха на Вінниччині. І так, як тут роблять, на ало, яке можна бити, плювати і штовхати, на яком


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Сущева (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 16:34:27 ]
чаклунське?
якого ж бракує?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 16:40:28 ]
Дорога Олю, здається, в кожному регіоні є якесь інакше... Я б дуже хотіла, щоб усі додали до китиці своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:37:41 ]
Вітаю, Василино! Що то за диво, народна мудрість, фолькльор, і як вирізняється зпоміж усіх той автор, який знається на цих речах! Дуже гарний твір, аж у кімнаті мятою запахло...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 18:40:52 ]
Наталочко, сердечно дякую! А у Вас які трави святять на Спаса? Розкажіть, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:13:40 ]
Овес точно не кладуть, а от маківки, м*яту,любисток, чорнобривці, васильки кладуть і ще щось таке запашне, що зберігає пахощі цілий рік
якась засушена травичка, нажаль не знаю назви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:09:44 ]
Можливо,це те, що називається у нас "кадило". Як бабуся померла, я цієї травичики ніде не можу знайти. Але вона так пахнула, коли засушеною ставала... І росла десь у горах на галявинах лісових. А у горах пшениця не росте, тож святили овес. А на Вінниччині – китицю робили із колосків пшениці і додовали саме такі квіточки, як Ви кажете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 18:50:31 ]
А ще мо` часничок з цибулькою - від нечистої? Ні?
Василинко, а що це за зілля "цінторійка"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 19:00:34 ]
Цінторія – золототисячник, дрібні рожеві квіточки у щитовидному суцвітті. Допомагає від болю в животі і від нудьги. Часничок кого хоч відлякає :) Але до церкви його не несуть, так знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-13 19:09:15 ]
Мені здається що правильніше "центурія"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-13 20:02:57 ]
Можливо. але мої бабуся і мама говорили "цінторія", "цінторійка"... А ще в нас була дитяча гра, щось на зразок хороводу, і ми спвали: цін-цін-цінторія, а за нею розмарія... ну і т. д. А ваше слово нагадує центуріонів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-13 20:31:10 ]
О.К.! :-)
як же я люблю всяке запашне-духм.яне Ваше..
Карпатське.. аж дух забирає..

Дякую Вам Василино!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 06:11:15 ]
На жаль, той аромат не годна м передати... Спасибі на добрім слові. але Ви не поділилися своїм зіллям спасовим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 10:27:44 ]
Гарно, Василинко). Дуже щиро, так, що зачіпає).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:56:05 ]
Олю, дякую! А розкажіть-но про своє зіллячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-15 10:29:20 ]
Я додаю цвіт папороті ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 11:10:37 ]
Василино, я прочитав твій віршик гарний, а як прокоментувати не знаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 12:55:17 ]
Головне, що прочитали. Можна додати своє зілля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:12:15 ]
В зіллі я не спец, костереву знаю, мокрець, лободу, осот непотрібний, полин, мати-мачуху, звіробой, безсмертник. Боліголов знаю, штука погана, він же цикута. Василина, а ваших краях, правда сакура росте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 13:29:26 ]
Сакура росте не в горах, а тут, де я тепер живу – неподалік від Мукачева (25 км) Росте вона на Ужгородщині теж. В Ужгороді деякі вулиці обсаджені сакурою, як алеї. Чого б це я вигадувала, я в Японії ще не була.:)
А що таке "костерева"? Інше з названого я пізнаю. Мене бабка багато чого вчила, але не довчила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 13:37:31 ]
Костерева бур"ян такий, росте в картоплі. А багно знаєш? Запах в нього...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 15:56:29 ]
Ні, не знаю косетереви, може, тут по-іншому називають. Про багно чула, ось згадую... Це сухоцвіт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-14 16:14:48 ]
Багно росте на болоті, білим таким цвіте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 16:23:13 ]
Щось комп глючить. Пишу уже втретє. Не пригадую, але думатиму. А миколайчики чули? Гарненькі колючи, здається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 22:27:20 ]
Ну, дойшло! Це, видав, той "багульник, шо на сопках цвіте"? Кущик маленький? Але я його ніколи не бачила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-08-15 12:21:00 ]
Дякую за ескіз, Василино! А це часом не загадка?
А ми справді і миколайчики святили! А от полину, м'яти й любистку щось забулися! А цінторійка - що то є?