ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Все іще буде...
Сердце Божественной Любви… Мария Скребцова Дерев’яній табуретці -
Хоч - по лобі, хоч - у спину,
Я колись таки загину
Разом із тобою, серце.

Опівнічні буревії -
Ситий біль - порожня пляшка.
Знаєш, серце, дуже тяжко
Піднімати в небо вії,

Волочити дні за днями,
В торбі сльози на полудень…
Почорнів у грудях грудень -
Що ж це, серце, буде з нами?

Дерев’яній табуретці -
Хоч - по лобі, хоч - у спину,
Я колись таки загину,
Тільки не сьогодні, серце.




Найвища оцінка Іван Солодкий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Алісія Пардус 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-15 15:00:53
Переглядів сторінки твору 20537
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.885 / 5.3  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.062 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-15 16:14:52 ]
Дивне відчуття, Мирославо, від твого вірша (ет, забула, чи переходили ми на "ти" :). Якийсь дисонанс між назвою і текстом - таке враження, що лір.герла каже: "От погодь, серце, все ще буде - тока не сьодні, зачекай трішки і вріжу дуба від недоперепою" :) Чи це такий іронічний відгук на вірш Юлі Бро? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-15 16:28:01 ]
Любо, та нічого страшного - можна до мене і на "ти". ;)
Ні, це не стосується Юльчиного вірша безпосередньо.
Ну, можна і так: "От погодь, серце, все ще буде - тока не сьодні, зачекай..." Але далі - історія не написана. Все іще може бути і не так. :) Недоперепій у болю - повна пляшка сподівань - живемо далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 09:20:08 ]
та нашо ото жувати: "нащо написано" і "чому"?
вірш суперовий.
тчк!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 11:37:20 ]
Та все добре. Я люблю з Любою спілкуватися. :)
Дякую за "тчк"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 14:16:47 ]
«Дерев’яній табуретці -
Хоч - по лобі, хоч - у спину,»
Сподобався герой вірша – табуретка. Ти її б’єш, Вона живе, а ти загинеш. Це, мабуть, жива істота із персонажу політиків. Скажи, це ти малювала серце із ядром?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 14:59:20 ]
Ні, Володю, то не я малювала. То є така гарна художниця Марія Скрєбцова. :)
А щодо табуретки, то асоціації з табуреткою можна приміряти до будь-чого чи чи будь-кого... У всіх колись таке буває... Через табуретку ( наприклад кидання чи стукання нею об стіну) люди можуть виражати свій біль, аби не робити чогось страшнішого, але інколи і самі люди - табуретки дерев"яні - терплять знущання інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2008-12-16 15:05:15 ]
Це типова сублімація, Мирославо. Так? Аби свою енергію кудись дівати. Я правильно зрозуміла?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 15:13:33 ]
Я не надаю сталості образам. В один момент це одне, а за іншої емоції це інше. Найкраще - не нав'язувати, тому думаю, що це, скоріше, нетипово. Тут обмін ролями ніби, як на мене, але от Володимир побачив своє - і це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-16 17:39:58 ]
Гарний вірш! Сподобалось)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-12-16 17:42:04 ]
Олеже, дякую за стандартний набір! ;)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 21:06:18 ]
Гарний вірш! Сподобалось)))
скопіювала стандартний набір :)) але щиро



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-05 20:04:34 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 20:38:13 ]
Я давно хотіла запитати пана Володимира:

Пане Володимире, чому статус Мирослави Меленчук від редакції- Л.П., а Андрія Бондара (перепрошую, якщо неправильно написала прізвище)- R2?

Оце читаю вірші Авторки і з кожним віршем усе більше й більше дивуюся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 20:47:16 ]
Я оце тут, з дозволу Миросі, підтримаю Ганну :-)

Володимире, а пані Невиліковна теж, виявляється R2 - і цей ряд можна продовжити... Було б цікавезно дізнатися про критерії надання цього статусу :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 21:10:42 ]
Вандо, щодо Невиліковної, то, як на мене, це дуже талановита авторка :) Її вірші- це такий вогонь, такий нерв! щоб передати настрій ліричного героя так. як це робить вона, справді треба мати неабияку майстерність! щоправда, імхо, дуже часто її оцінки не достатньо глибоко обмірковані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-05 20:56:32 ]
:) А мені якось і так комфортно - по цю сторону. Дякую за турботу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 21:18:02 ]
Я, Ганно, не буду сперечатися щодо вогню, нерву, настрою...та і взагалі не буду сперечатися :-) Але для надання статусу доречно було б оцінити не суб"єктивно (як ми з тобою), а об"єктивно.

А оцінювання тут, як на мене, ні при чому. Хоча...адекватний автор, як правило, адекватно оцінює :-)

Миросю, на здоров"ячко! Світлих і теплих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-05 21:25:32 ]
Мар"яна дуже цікава авторка, але ж з яким норовом! ;) Щось в цьому є притягуюче.

Вандо, спасибі! І Тобі таких же!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 16:45:04 ]
Звісно ж, все іще буде, Миросю!
ВІТАЮ ЩИРО ІЗ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
Щастя тобі, натхення, гармонії і теплої весни! Ну і, звісно, Любові Одвічної!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-07 19:58:10 ]
Дяка, Ганнусю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 20:00:26 ]
Мирославо, віртуально тягну тебе за вушки! Світла тобі і гармонії. Любові тобі і Кохання. Натхнення тобі і Музики. Будь щасливою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-07 20:25:56 ]
Долучаюсь, Мирославо, до привітань. :)
Можу тільки одне ще додати - не поспішати із самою собою. І тоді все твоє, твоїм і буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-07 20:16:01 ]
Спасибі!!!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 21:27:57 ]
Вітаю, люба Миросю, з Твоїм святом! Нехай кожен новий день буде особливим - для особливої Тебе :) Справжньої Тобі любові та всіх земних благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-07 21:34:05 ]
Я теж я теж я теж хочу потягнути... :)
Миросю най Твій Ангел Охоронець завжди буде насторожі!
Головне аба здоровлячко, решта якось буде.
Хеппі бірздей ту ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-07 22:00:10 ]
Дякую, любі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 22:37:27 ]
Славо як завжди захоплююсь, красиво -
Хоч - по лобі, хоч - у спину,
Я колись таки загину

Ситий біль - порожня пляшка.
Знаєш, серце, дуже тяжко

Ти ростеш не по днях, не по годинах і навіть не по хвилинах, певно, по секундах :)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-26 23:10:46 ]
Сподобалось дуже. Легко, ритмічно, ледь сумно, але й оптимістично в міру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Голден Колфілд (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-21 17:53:41 ]
І мені дуже сподобалось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-03-22 12:10:47 ]
:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оринка Хвилька (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-22 21:50:07 ]
Гарно, Мирославо! Дякую за настрій!
Ритм чудовий... От тілько в останньому рядку трохи звивається: "Тільки не сьогодні, серце..." (мені так здається).
"Почорнів у грудях грудень" - жорстко, але ж - правда! Щиро бажаю "обережного березня", "уквітчаного квітня" і под.!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 22:18:09 ]
:) Нехай краще такий настрій обходить стороною... Хоча, щось в цьому позитивного є. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Солодкий (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-23 21:49:30 ]
сказано суперово але так нехай буде лише папері!
натхнення тобі та щастя!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 10:25:12 ]
Зробіть з цього вірша пісню! Бо дуже мелодійно!