ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Спогад
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…

світлоока, заплутана в чорний шалик,
рятувати нітрохи не поспішала:
білий вечір-пустун ароматом шалу
лоскотав її ніздрі, та не п’янив…

він сутулився більше й ворон лякався:
тільки біль головний від отих вакацій,
монітор би під очі та чай на таці,
але мучить і вабить його вона

так дитинно: зі скарбу - квиток на потяг,
так далека від програшів і джек-потів,
залишає солодке завжди на потім,
з лабіринту виводить його у снах,

з білостінного, де снігопади-вої
не залишать ні нитки на нім живої,
і загорнутий у крижанім сувої
він потріскає дрібно під чобітком…

і почав затинаючись: «вір – не вір, я…»,
про вогонь у каміні й нові сузір’я,
тільки шалик – за нею, мов чорне пір’я…

тільки спогад -
і зірка
на Nebo.com




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 15:39:19
Переглядів сторінки твору 9420
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:31:20 ]
nebo.com- це з Татчина, так? :)

Певно, у вірші йдеться про дуже самітного і вже трохи підстаркуватого чоловіка, котрий нарешті зустрів дівчинку, яка могла би порятувати його від зими-душевної старості...але дівчинка не поспішала. І настільки серйозно не поспішала, що на nebo.com однією зіркою стало менше: помер із горя, так?

Йой!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:34:51 ]
Може і з нього, але точно несвідомо... :-)

Ні, Ганю, він не підстаркуватий, просто такий собі сутулий комп"ютерник, вічний холостяк. А полярна зірка - це дівчинка-диво, і вона просто зникла собі своїми шляхами - і залишилася для нього просто зіркою нагорі.

Отак все нетрагічно :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:38:28 ]
Отакої! Чому ж я тоді все так трагічно сприйняла?
А вічних холостяків мені все одно шкода. Хто ж бо їм очі закриє, коли вони помруть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:41:35 ]
Не наю, Ганю, кожен по-своєму спиймає... Думаю, герой і справді не юнак, вже і криза середнього віку в спину дихає :-)
Взагалі то і без його смерті у фіналі ця історія дуже сумна...коли він нарешті знайшов ту-єдину, а вона - фурх! - і на небо.ком
Наші йому співчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:45:56 ]
То це вона померла, а не він?

І справді сумно... :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:49:05 ]
Ніііі, Ганю, ніхто тут не помер!!! :-)
В неї ж просто квиток на потяг був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:57:10 ]
Ой, яка ж я, Вандо...

Мені би про кохання думати, а я...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 19:58:59 ]
...а як на мене, панове, то "Чєлавєк в футлярє", їй-бо!!! Схоже, аж захват бере - перечитати класика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:13:05 ]
Е ні, Людмило, мій герой не забитий стручок-мілкий писака у поношеному костюмчику!
Те, що він сутулий, у пальті та в окулярах - ще нічого не означає, це лише антураж. Насправді він тонка і творча натура ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:23:22 ]
...тільки й того, що про ЦЕ немає у Вашому тексті... Невиліковна казала, що зорі і "чуфства" то все віджило, аби ви показали його і справді з н-буком чи у навушниках як діджея... але не під зорями... а під зорями... то і є отой самодостатній "футлярист"у якого гормони заграли... а може я чогось не зрозуміла?! Перечитаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:27:29 ]
Якби ж то - монітор під очі... зазвичай у таких "тьолки" як у Нвиліковної, а тут:
"йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…"
від зими, не від монітору!
Взагалі, мені дуже сподобалося, може вік заважає побачити інше, але... то є відносно. щось там і хтось говорив про душу, яка молода вічно...-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:44:55 ]
Найбільше не люблю усіляких стереотипів і узагальнень - типу, раніше були романтики, які милувалися зорями (які "атжилі"), а тепер всі суто бездушні напівроботи за моніторами, чи примітиви, яким би тіки "тьолак"...Дурня це все :-)
Можна поєднувати роботу за монітором і заняття творчістю; бути сучасним, працювати з високими технологіями - і водночас вміти відчувати!!! Нинішнє покоління не забуло, що таке "чуфства" і не перестало бачити навколо себе прекрасне. Принаймні не всі ;-) - і сучасними їм це бути не заважає. Отож, геть упередження!

Дякую за увагу до твору, Людмило. А душа - і справді вічно молода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 20:56:24 ]
О, сила!
А я поєдную стрельбіща, польованє на файних кобіт і римовані збитки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:29:09 ]
Дякую, Вандо, здається, я знову помилилась, але то не є гріх... Чи не так? Про упередження... Все життя живу ними, бо не знаю наступної миті - хто трапиться і як себе з ними поводити. Часто зустрічаються люди у футлярі. до них з душею - і отримуєш ніж у серце... Дякую!Ви мене переконали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:33:48 ]
Людочко, це не Ваші особисті упередження, а просто широко розповсюджені :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 22:19:29 ]
Дякую за реабілітацію!-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 23:24:10 ]
воно всьо правильно, доки кобіта нас не впіймає... а потім хоч бери й стриляйси з гвира(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 13:30:59 ]
Олеже, невже ти боїшся жінок?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 18:04:04 ]
Зеню, тут шось многабукофф... Чесслово - не осилю 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 18:06:32 ]
Зеню, я ледве з-під стільця вилізла!

Оце так тлумачення!

А про Татчина- правда! Муррр :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 21:31:20 ]
Cute!!!