ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Спогад
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…

світлоока, заплутана в чорний шалик,
рятувати нітрохи не поспішала:
білий вечір-пустун ароматом шалу
лоскотав її ніздрі, та не п’янив…

він сутулився більше й ворон лякався:
тільки біль головний від отих вакацій,
монітор би під очі та чай на таці,
але мучить і вабить його вона

так дитинно: зі скарбу - квиток на потяг,
так далека від програшів і джек-потів,
залишає солодке завжди на потім,
з лабіринту виводить його у снах,

з білостінного, де снігопади-вої
не залишать ні нитки на нім живої,
і загорнутий у крижанім сувої
він потріскає дрібно під чобітком…

і почав затинаючись: «вір – не вір, я…»,
про вогонь у каміні й нові сузір’я,
тільки шалик – за нею, мов чорне пір’я…

тільки спогад -
і зірка
на Nebo.com




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 15:39:19
Переглядів сторінки твору 9498
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:31:20 ]
nebo.com- це з Татчина, так? :)

Певно, у вірші йдеться про дуже самітного і вже трохи підстаркуватого чоловіка, котрий нарешті зустрів дівчинку, яка могла би порятувати його від зими-душевної старості...але дівчинка не поспішала. І настільки серйозно не поспішала, що на nebo.com однією зіркою стало менше: помер із горя, так?

Йой!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:34:51 ]
Може і з нього, але точно несвідомо... :-)

Ні, Ганю, він не підстаркуватий, просто такий собі сутулий комп"ютерник, вічний холостяк. А полярна зірка - це дівчинка-диво, і вона просто зникла собі своїми шляхами - і залишилася для нього просто зіркою нагорі.

Отак все нетрагічно :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:38:28 ]
Отакої! Чому ж я тоді все так трагічно сприйняла?
А вічних холостяків мені все одно шкода. Хто ж бо їм очі закриє, коли вони помруть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:41:35 ]
Не наю, Ганю, кожен по-своєму спиймає... Думаю, герой і справді не юнак, вже і криза середнього віку в спину дихає :-)
Взагалі то і без його смерті у фіналі ця історія дуже сумна...коли він нарешті знайшов ту-єдину, а вона - фурх! - і на небо.ком
Наші йому співчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:45:56 ]
То це вона померла, а не він?

І справді сумно... :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:49:05 ]
Ніііі, Ганю, ніхто тут не помер!!! :-)
В неї ж просто квиток на потяг був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:57:10 ]
Ой, яка ж я, Вандо...

Мені би про кохання думати, а я...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 19:58:59 ]
...а як на мене, панове, то "Чєлавєк в футлярє", їй-бо!!! Схоже, аж захват бере - перечитати класика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:13:05 ]
Е ні, Людмило, мій герой не забитий стручок-мілкий писака у поношеному костюмчику!
Те, що він сутулий, у пальті та в окулярах - ще нічого не означає, це лише антураж. Насправді він тонка і творча натура ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:23:22 ]
...тільки й того, що про ЦЕ немає у Вашому тексті... Невиліковна казала, що зорі і "чуфства" то все віджило, аби ви показали його і справді з н-буком чи у навушниках як діджея... але не під зорями... а під зорями... то і є отой самодостатній "футлярист"у якого гормони заграли... а може я чогось не зрозуміла?! Перечитаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:27:29 ]
Якби ж то - монітор під очі... зазвичай у таких "тьолки" як у Нвиліковної, а тут:
"йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…"
від зими, не від монітору!
Взагалі, мені дуже сподобалося, може вік заважає побачити інше, але... то є відносно. щось там і хтось говорив про душу, яка молода вічно...-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:44:55 ]
Найбільше не люблю усіляких стереотипів і узагальнень - типу, раніше були романтики, які милувалися зорями (які "атжилі"), а тепер всі суто бездушні напівроботи за моніторами, чи примітиви, яким би тіки "тьолак"...Дурня це все :-)
Можна поєднувати роботу за монітором і заняття творчістю; бути сучасним, працювати з високими технологіями - і водночас вміти відчувати!!! Нинішнє покоління не забуло, що таке "чуфства" і не перестало бачити навколо себе прекрасне. Принаймні не всі ;-) - і сучасними їм це бути не заважає. Отож, геть упередження!

Дякую за увагу до твору, Людмило. А душа - і справді вічно молода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 20:56:24 ]
О, сила!
А я поєдную стрельбіща, польованє на файних кобіт і римовані збитки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:29:09 ]
Дякую, Вандо, здається, я знову помилилась, але то не є гріх... Чи не так? Про упередження... Все життя живу ними, бо не знаю наступної миті - хто трапиться і як себе з ними поводити. Часто зустрічаються люди у футлярі. до них з душею - і отримуєш ніж у серце... Дякую!Ви мене переконали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:33:48 ]
Людочко, це не Ваші особисті упередження, а просто широко розповсюджені :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 22:19:29 ]
Дякую за реабілітацію!-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 23:24:10 ]
воно всьо правильно, доки кобіта нас не впіймає... а потім хоч бери й стриляйси з гвира(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 13:30:59 ]
Олеже, невже ти боїшся жінок?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 18:04:04 ]
Зеню, тут шось многабукофф... Чесслово - не осилю 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 18:06:32 ]
Зеню, я ледве з-під стільця вилізла!

Оце так тлумачення!

А про Татчина- правда! Муррр :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 21:31:20 ]
Cute!!!