ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Цить!
Цить! Не закочуй тупих істерик,
не бігай Мінотавром по сотах.
Бо невзабарі прийдуть волонтери,
насиплють каміння тобі до рота.

Краще мовчати, ніж різати тишу
пилкою-матом, вже ліпше вени.
Прислухайся. Чуєш? Голос Всевишній
зловили твої антени.

Тобі пропонують персидський килим
чиєїсь ручної річної роботи,
і поряд дві свіженькі могили,
відкопані за суботник.

Хочеш приляж, так легше звикнути,
розкидай довкола насіння ірисів.
І поки забули сонце вимкнути –
грійся.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-03 19:22:41
Переглядів сторінки твору 10676
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 19:33:03 ]
От нас (наші вірші), Лєно, і доля поруч поставила. Не так все просто, очевидно?.. :)

Вірш ваш із чоловічим ламким тугим світлом. Люблю, коли у жінок сильно, а в чоловіків ніжно... Тому ставлю Тобі дві 5, бо на більше не почуваю себе гідним на цьому сайті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 20:53:41 ]
Дякую, Андрію. Надіюсь це щиро, а не навзаєм. Бо я наразі шукаю себе, і може, не завжди це вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:14:44 ]
Знову шукаєш?!.
Ошукали тебе?.. :)

Давай шукати себе разом! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 21:50:51 ]
О-о-го. А разом це як? Тобто, ти себе, а я себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:50:45 ]
А чорт його знає як!..

Ти мене у собі, я тебе у собі.
Та не як голубі!
Радше - як голуби...

Природа підкаже! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:30:20 ]
"Ти мене у собі, я тебе у собі" :)
Може я неправильно зрозуміла?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 09:36:47 ]
Правильніше (навіть із точки зору версифікації) буде: "Ти мене у собі, я себе у тобі"!.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-05 18:56:10 ]
Якщо лише з боку версифікації, то погоджуся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:27:43 ]
Оленко,
Файно є.
***
"не бігай Мінотавром по сотах" - це як? (що є соти?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 21:49:45 ]
Дякую, Юрко. А соти - складова вулика, де бджоли запасають мед для свого живлення взимку. Вони схожі на маленькі отвори і нагадали мені лабіринт. Саме тому така асоціація.І ще чому саме цей образ, малося на увазі - не метушися як бджола у вулику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:00:07 ]
Та я знаю що таке "соти", подумав мо` то якось пов`язано з комірковою мережею.
Справав тому, що бджолина метушня не така вже й хаотична - інакше би не було меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:26:43 ]
Бачу, дорогі Поети, Ви би меду поетичного разом повні соти назбирали - дай Вам дике поле!..

І квіти би заодно позапилювали, пов`язавши написання віршів із "комірковою мережею"...
Файно.
Я з Вами...:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 22:27:48 ]
Приєднуйся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 22:41:37 ]
Бжжжжжжжжжжжжжжжжжж...
Тьху!

Та сніги ж кругом! :)

Я ще не настільки поет, щоби меди під снігами шукати із музою й другом... О! вже й рядок непоганий, здається, вийшов: "Йду меди під снігами шукати із музою й другом".

Дякую, Олено, за натхнення!

Будеш першою у кастингу музячому... музовому?.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 14:18:52 ]
В Оленки Музний тиждень розписаний погодинно, а у свій єдиний вихідний вона мабуть не схоче працювати понаднормово.
Лєно, мені різануло по вухах одне слово - свіженькі. Може, то так задумано було - щоб контраст був. А взагалі, у цьому вірші я здається, навіть все зрозуміла :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:31:19 ]
Я не звикла по кастингах бігати :) Люблю сама обирати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:41:30 ]
Ну сама... так сама й самка павука вибирає - Чорна Вдова називається... :) Знаєш її звички і що вона любить?.. Тим більше сама, наскільки я знаю, Ти вже вибрала :) Так що доведеться тепер, Олено, так, як Евтерпа накаже... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 20:47:12 ]
Цікавенько, а звідки то ти все знаєш? Здається, ми тільки вчора познайомилися, тим паче віртуально. І я нікому ще своєї біографії не розповідала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 21:31:38 ]
Та не знаю я нічого!.. :) Так, понтую... :) Хоча інтуїція мені підказує, що Такі Жінкі завжди несамотні, що за їх увагу (навіть віртуальну!) треба боротися. От я і... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 21:40:51 ]
Такі жінки! - гарно звучить. Як і кожна жінка люблю увагу, хай і віртуальну, компліменти і, як не банально, квіти. Так що...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 21:50:31 ]
Так що?.. :)
Квіти весною - цілі луги при зустрічі подарую... (до речі, я люблю польові) до ніг, бо не визнаю базарних убитих квітів!
А наразі можеш (при бажанні щирому і вірному) знайти і квіти, і ніжність, і чоловічу ножовість :) у моїх, принаймні поміщених тут, на Майстеернях, віршах. Тим більше я щасливий, що вони тобі подобаються... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 21:54:35 ]
Пішла шукати, повернусь не скоро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 00:26:00 ]
Андрія схоже не вірш цікавить... Кружеляє навколо Пані Олени, як кіт біля сала..
А вірш (як і сам образний ряд) цікавий (!) Свіже поєднання протилежних метафоричних значень..
З пошаною!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-04 18:28:44 ]
Невже, Поете, Ви думаєте, що Андрія не може зацікавити саме вірш? Я все-таки надіялася якраз на цей варіант. І дякую, що відгукнулися гарним словом.