ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Сеанс гіпнозу
Образ твору Земля кругленька, наче колобок,
Годинник перевернуто… пісок
Стікає долу (бо куди ж стікати?
Закон тяжіння діє де-не де),
І пані на кушетку упаде,
І ніжний дохтор буде колихати
У голосі своєму… обертони
Її наповнять – і вона потоне
У океані любощів… шалена!
Кохані ноги, груди і рамена…
Сторукий Шива зшиє тіла два
У досконалий витвір… хай трива
Ота любов довічно… і трава
Хай пророста… не простирадло – луки!
І він бере – її, дзвінку, на руки,
Вже півпрозору… сто життів підряд
Триває феєричний маскарад
Цих перетворень – вічних і незримих…
Міняються костюм і машкара,
Прем’єра знов проходить на «ура»,
І сонцесяйний вінценосний Ра
Їх повертає знову… Пілігрими,
Ще не збагнувши сенсу до пуття,
Знов чимчикують – із життя в життя…
Єгипет, Рим, вогонь середньовіч,
А скільки лиць довкруж! А скільки віч!
Відродження несе відро бажань,
І бавиться баранчиком бароко
Просвітництво просвітлює нівроку,
Як Едісона винахід… З наскоку
В обійми милі!!! Наче плющ, сплелись
(а як він цілував її колись!)
Це генна пам'ять (однозначно!) лізе
Як крокодил Геннадій… із заліза
Міцні обійми…гаряче печуть…
- До зустрічі!
- Ти ж тільки не забудь!
…Біжать чимдалі – двадцять перший вік…
І в білому – не ангел! – чоловік
Назад рахує – десять, дев’ять, вісім…
І доки він дійде до цифри «one» -
Розвіється мана, мине туман,
Западе тиша (щось умерло в лісі),
У підсвідомість влізуть кілька поз,
Очуняє на білому дивані…
- Ну як минув сеанс? Все добре, пані?
…Гіпноз – воно і в Африці – гіпноз…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Микола Левандівський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-24 16:08:54
Переглядів сторінки твору 11313
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.144 / 5.67  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.427 / 6  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 16:19:43 ]
Точно дохтур був? Не маляри?
На гіпноз згоден, а на експорт ні. Такі ноги мають ходити тільки по Україні. Хоч і хозарські ноги, але українських хозар. Любо, Золотомелірована, любо серцю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 16:29:28 ]
Прогулянка без моралі, але із задоволенням. Це я про процес читання. Так тонко та іронічно, багато алюзій з ілюзіями вкупі. Прогулянка культурними епохами - це супер. До речі, середньовіч спокійно пишуть з малої літери. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:30:14 ]
)))Дякую за відгук, Саш!
Не хвилюйся, ніякого експорту))) Золоті ноги - то народний український скарб і вивезенню не підлягає)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:31:39 ]
Спасибі, Миколо!!!! Приємно, що сподобався мій невеличкий історичний екскурс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:51:20 ]
навіщо ображаєш крокодила?
хтозна, можливо, п"ять віків тому
його кохана називала "милий",
а Чєбурашка глечик був із глини,
і в генній пам"яті, як камінець, тонув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:03:34 ]
Про Чєбурашку, Любка, ані слова!!!
Хоча, можливо, п»ять віків тому
Він – бєдний! – лиш тому не потонув,
Що вухами догріб…Слова-полова,
А весла – все…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:14:13 ]
так, весла – все, та це коли вода
тебе колише і несе від дому,
а як пісок? чи мул? відчуєш втому,
бо вуха не залізні, і потОму
звірушка ця не так вже молода...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:36:31 ]


Це м’яко сказано «не так вже й молода» -
За вухами у неї - мамма мія! –
Років-століть-тисячоліть завія! –
вода-пісок-і камінь-і вода…
одне питання актуальне досі
стирчить, свербить, немов чиряк на носі…
це просто не питання, а капець…
А Чебурашка – самка чи самець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:54:04 ]
З якого боку подивитись, люба:
як з назви – наче дівчина вона,
сором"язлива, ніжна та вразлива,
та під гіпнозом надто вже смілива,
але як в профіль – невимовне диво!
(і як таке природа уродила?!),
звірушка ця – чиясь таємна згуба,
чиясь... стривай, а часом не твоя???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:12:45 ]
Ти припини глумитися, сістра!
Воно тваринка може й непроста,
У фас, у профіль, милий вигляд ззаду,
Та ні на згубу, ані на принаду
Не схожий цей мутантик, міні-слон
Безносий правда…ну не мій фасон...
(розпачливо розводить руками, бідкається тобто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 14:41:32 ]
Фасон не твій? Хіба звірушка винна,
що їй на вуха давлять беззупинно
флюїди генной пам"яті чиїсь?
ти в очі Чєбурашкіни вдивись,
а хобот, я так думаю, сестричко,
не дуже прикрашав євойно личко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:15:08 ]
Все прям як у житті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:36:58 ]
Вам, дохторе, видніше...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-09-24 17:52:18 ]
Навзаєм приймаються лише семирядкові відповіді. :)

На вушко
А сон, красуне, де тебе Ясон
Бере і знову, зовсім не мара, -
Там, швидше, рай, а тут сумна діра,
В якій затримуватись не резон -
Одне лише, виходити за сон
Тебе навчити зможу тільки "я".
Та надто горда усмішка твоя. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:13:09 ]
Ооо, щиро вірю, ти таки навчиш….
Мій куртуазний брате (чи не брате?)
По сновидіннях кицею гуляти,
Як по дахам… Спокуснику, облиш
Про рай, Ясона…Краще у Париж…
А усмішка – остання з оборон…
«Життя – то сон». (Цитата. Кальдерон).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 18:44:53 ]
Треба спробувати заплющити очі і попрохати, щоб хтось прочитав "Сеанс гіпнозу". Цікаво, подіє? Супер! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:13:53 ]
Неодмінно подіє, мила Катю! Дякую за комент!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 01:11:29 ]
та тут відбувся передоз
коментів вірша про гіпноз:
не стало більше крокодила
і чебурашку Чорі утопила -
земне тяжіння там було таке,
що й пані з лікарем пішли в піке...
то лікар був чи просто був лікер?
та, все одно, закінчення на еР,
а вірш чудовий, Золотенька Пані:
немовби лІкером гіпнозом п"яні...
читаю вірш з різноманітних поз :
гіпноз і в Африці - гіпноз ;-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:27:25 ]
І лікар, і лікер, і все на –ер
(звукопис, мила – то важлива штука):
Бобер, боксер, Флобер і панікер
(компанія цікава….що ж тепер?
Бобер зубами платтячко роздер,
Боксер убив Флобера – це наука
Для Емми Боварі. Бери самбуку,
Оксанко мила….За любов до дна…
Щоб Чєбурашка не була одна,
Щоб їй Геннадій квітів приволік,
Бо він тойво, сурйозний чоловік,
хоч і зелений ще…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 19:32:52 ]
І в платтячку, подертому бобром,
Я затуляю лоно, стегна, перса...
Аж тут Геннадій чийсь приперся
І Чебурашку ловить під столом...
Хоч і зелений ще, та чоловік -
Він лІкеру плящину приволік,
А квіти наминає тяжко
Зеленовуха Чебурашка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 14:57:17 ]
Від імені редакції ставлю найвищу, із наразі можливих, оцінок. Бо воно того варте, такий огром, такий погром! Шалом!