ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Золота Жінка (1973) / Вірші

 Сеанс гіпнозу
Образ твору Земля кругленька, наче колобок,
Годинник перевернуто… пісок
Стікає долу (бо куди ж стікати?
Закон тяжіння діє де-не де),
І пані на кушетку упаде,
І ніжний дохтор буде колихати
У голосі своєму… обертони
Її наповнять – і вона потоне
У океані любощів… шалена!
Кохані ноги, груди і рамена…
Сторукий Шива зшиє тіла два
У досконалий витвір… хай трива
Ота любов довічно… і трава
Хай пророста… не простирадло – луки!
І він бере – її, дзвінку, на руки,
Вже півпрозору… сто життів підряд
Триває феєричний маскарад
Цих перетворень – вічних і незримих…
Міняються костюм і машкара,
Прем’єра знов проходить на «ура»,
І сонцесяйний вінценосний Ра
Їх повертає знову… Пілігрими,
Ще не збагнувши сенсу до пуття,
Знов чимчикують – із життя в життя…
Єгипет, Рим, вогонь середньовіч,
А скільки лиць довкруж! А скільки віч!
Відродження несе відро бажань,
І бавиться баранчиком бароко
Просвітництво просвітлює нівроку,
Як Едісона винахід… З наскоку
В обійми милі!!! Наче плющ, сплелись
(а як він цілував її колись!)
Це генна пам'ять (однозначно!) лізе
Як крокодил Геннадій… із заліза
Міцні обійми…гаряче печуть…
- До зустрічі!
- Ти ж тільки не забудь!
…Біжать чимдалі – двадцять перший вік…
І в білому – не ангел! – чоловік
Назад рахує – десять, дев’ять, вісім…
І доки він дійде до цифри «one» -
Розвіється мана, мине туман,
Западе тиша (щось умерло в лісі),
У підсвідомість влізуть кілька поз,
Очуняє на білому дивані…
- Ну як минув сеанс? Все добре, пані?
…Гіпноз – воно і в Африці – гіпноз…




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Микола Левандівський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-24 16:08:54
Переглядів сторінки твору 12148
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.144 / 5.67  (5.018 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.427 / 6  (5.027 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 20:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 16:19:43 ]
Точно дохтур був? Не маляри?
На гіпноз згоден, а на експорт ні. Такі ноги мають ходити тільки по Україні. Хоч і хозарські ноги, але українських хозар. Любо, Золотомелірована, любо серцю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 16:29:28 ]
Прогулянка без моралі, але із задоволенням. Це я про процес читання. Так тонко та іронічно, багато алюзій з ілюзіями вкупі. Прогулянка культурними епохами - це супер. До речі, середньовіч спокійно пишуть з малої літери. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:30:14 ]
)))Дякую за відгук, Саш!
Не хвилюйся, ніякого експорту))) Золоті ноги - то народний український скарб і вивезенню не підлягає)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:31:39 ]
Спасибі, Миколо!!!! Приємно, що сподобався мій невеличкий історичний екскурс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 16:51:20 ]
навіщо ображаєш крокодила?
хтозна, можливо, п"ять віків тому
його кохана називала "милий",
а Чєбурашка глечик був із глини,
і в генній пам"яті, як камінець, тонув?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:03:34 ]
Про Чєбурашку, Любка, ані слова!!!
Хоча, можливо, п»ять віків тому
Він – бєдний! – лиш тому не потонув,
Що вухами догріб…Слова-полова,
А весла – все…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:14:13 ]
так, весла – все, та це коли вода
тебе колише і несе від дому,
а як пісок? чи мул? відчуєш втому,
бо вуха не залізні, і потОму
звірушка ця не так вже молода...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:36:31 ]


Це м’яко сказано «не так вже й молода» -
За вухами у неї - мамма мія! –
Років-століть-тисячоліть завія! –
вода-пісок-і камінь-і вода…
одне питання актуальне досі
стирчить, свербить, немов чиряк на носі…
це просто не питання, а капець…
А Чебурашка – самка чи самець?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:54:04 ]
З якого боку подивитись, люба:
як з назви – наче дівчина вона,
сором"язлива, ніжна та вразлива,
та під гіпнозом надто вже смілива,
але як в профіль – невимовне диво!
(і як таке природа уродила?!),
звірушка ця – чиясь таємна згуба,
чиясь... стривай, а часом не твоя???




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:12:45 ]
Ти припини глумитися, сістра!
Воно тваринка може й непроста,
У фас, у профіль, милий вигляд ззаду,
Та ні на згубу, ані на принаду
Не схожий цей мутантик, міні-слон
Безносий правда…ну не мій фасон...
(розпачливо розводить руками, бідкається тобто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 14:41:32 ]
Фасон не твій? Хіба звірушка винна,
що їй на вуха давлять беззупинно
флюїди генной пам"яті чиїсь?
ти в очі Чєбурашкіни вдивись,
а хобот, я так думаю, сестричко,
не дуже прикрашав євойно личко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:15:08 ]
Все прям як у житті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 17:36:58 ]
Вам, дохторе, видніше...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-09-24 17:52:18 ]
Навзаєм приймаються лише семирядкові відповіді. :)

На вушко
А сон, красуне, де тебе Ясон
Бере і знову, зовсім не мара, -
Там, швидше, рай, а тут сумна діра,
В якій затримуватись не резон -
Одне лише, виходити за сон
Тебе навчити зможу тільки "я".
Та надто горда усмішка твоя. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:13:09 ]
Ооо, щиро вірю, ти таки навчиш….
Мій куртуазний брате (чи не брате?)
По сновидіннях кицею гуляти,
Як по дахам… Спокуснику, облиш
Про рай, Ясона…Краще у Париж…
А усмішка – остання з оборон…
«Життя – то сон». (Цитата. Кальдерон).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 18:44:53 ]
Треба спробувати заплющити очі і попрохати, щоб хтось прочитав "Сеанс гіпнозу". Цікаво, подіє? Супер! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:13:53 ]
Неодмінно подіє, мила Катю! Дякую за комент!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 01:11:29 ]
та тут відбувся передоз
коментів вірша про гіпноз:
не стало більше крокодила
і чебурашку Чорі утопила -
земне тяжіння там було таке,
що й пані з лікарем пішли в піке...
то лікар був чи просто був лікер?
та, все одно, закінчення на еР,
а вірш чудовий, Золотенька Пані:
немовби лІкером гіпнозом п"яні...
читаю вірш з різноманітних поз :
гіпноз і в Африці - гіпноз ;-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 09:27:25 ]
І лікар, і лікер, і все на –ер
(звукопис, мила – то важлива штука):
Бобер, боксер, Флобер і панікер
(компанія цікава….що ж тепер?
Бобер зубами платтячко роздер,
Боксер убив Флобера – це наука
Для Емми Боварі. Бери самбуку,
Оксанко мила….За любов до дна…
Щоб Чєбурашка не була одна,
Щоб їй Геннадій квітів приволік,
Бо він тойво, сурйозний чоловік,
хоч і зелений ще…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 19:32:52 ]
І в платтячку, подертому бобром,
Я затуляю лоно, стегна, перса...
Аж тут Геннадій чийсь приперся
І Чебурашку ловить під столом...
Хоч і зелений ще, та чоловік -
Він лІкеру плящину приволік,
А квіти наминає тяжко
Зеленовуха Чебурашка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 14:57:17 ]
Від імені редакції ставлю найвищу, із наразі можливих, оцінок. Бо воно того варте, такий огром, такий погром! Шалом!