ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
* * *
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Масне осердя (Jefferson Airplane)
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Небесний союз
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 High hopes
Всесвіт гойдається дзвону важким язиком,
Комети летять, в небо серця ударів відлуннями –
Вгледіла світло посеред правічних пітьом
Душа, що на мить піднялася раптово над буднями.

Нільською повінню греблі старі позміта,
Цунамі прокотиться, хвилею хвиль надпотужною,
Грати свідомості селем з гірського хребта
Зруйнує любов, що віки самоти надолужує.

Плуг заіржавів, пегаси у милі стоять,
Розлук переліг із наскоку не втяти і танкові.
Серце ланцюг розірве застарілих проклять
І піде назустріч любові п’янкому світанкові.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 01:05:10
Переглядів сторінки твору 11566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.711 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 01:09:36 ]
Як писав колись Олександр Іванов:
"Hе спит поэт.
Творит поэт.
Hу что бы принял димедролу!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:35:35 ]
масштабно
особливо сподобалася перша строфа
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:52:32 ]
Гарно Ви про любов мовили... Впевнено й однозначно. З життям буденним несумісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:56:16 ]
Дякую за відгуки. Напередодні на поезії.орг похвалили останню строфу з пегасами. Відтак вірш оцінений в усіх своїх складових частинах )))))

2 Анатоль квітка Любов, про яку йдеться, справді з буденним життям малосумісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 09:11:34 ]
Такий собі детальний аналіз твору! Вітаю, комусь Ви не байдужі, і навіть цікаві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:02:52 ]
Найсильніша строфа:
"Душа, що на мить піднялася раптово над буднями".

Щодо другого стовпчика - є побажання:
1. "Цунамі гребенем найпотужнішої"
Така розстановка слів, звичайно, ритмічно виправдана, проте штучно ускладнює текст.
2. "Змітає з свідомості грати, селем йдучи з гори
Любов". Щоб згладити накопичення приголосних, може: "Зміта зі свідомості..."
Добре, що є оптимізм у вірші. Дуже ціную цю якість. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:26:40 ]
Так краще?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 11:27:19 ]
Краще, хоча і порушується трохи загальний ритм вірша. У мене таке враження, Романе, що перший стовпчик написаний в одному пориві - два других - як на спаді. Тобто не серцем (як перший), а розумом. Я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:14:06 ]
гм, в результаті ще однієї маленької правки з"ясувалося що то не на свідомості бувають грати, а сама свідомість ними буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:49:32 ]
Безпосередньо серцем я пишу тільки музику. У віршах голова задіяна значно більше, бо , зрештою це її робота - слова вимовляти :) А загалом мені ситуація з композицією цього вірша нагадує анекдот: "Только русскому человеку одна бутылка водки - нормально, две - много, а три - мало!"
Тільки тут навпаки - у дві строфи увесь заряд не вліз, а у трьох трохи розмився. Мо" відстоїться текст, та й підшаманиться трохи. Мене ще трохи ота "берданка" коробить, по смислу, те що треба, яле трохи не так як хочеться звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:52:41 ]
попрИ - але ж - пОпри, Романе? То ж не в значенні - попхати? а чи подвійний наголос є?
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:32:26 ]
Таксь. Виявляється подвійного наголосу немає. Щойно оце до словничка онлайнового злазив. І шо тепер, питаєцця робити?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:16:54 ]
Ну оце ж, не кажіть, - хіба не досада... Недаремно мені все більше подобається вільне письмо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:40:54 ]
Поетичні майстерні починають мені нагадувати майстерні справжні. Ось, помахав ще трохи рубанком та наждачкою над цим віршем. Хоч гірше не стало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:22:54 ]
Добряче ж Ви його, бідного, перекромсали. Але - таки на добро, як на мене. Часом рубанки помагають. Гірше, коли навпаки - тешеш, затираєш, а потім плюнеш і назад - до першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:32:31 ]
Отак кажись ще краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:34:42 ]
Краще. Ото хіба ще - слова місцями поміняти Серце ланцюг розірвЕ (ради наголосу. Хоч я не певна, що то завжди треба робити, для мене все ж завжди важливіший зміст, ніж форма, - але тут, здається, можна). Також (не матюкайтесь подумки, Романе, я однак те чую:)трохи мене «кульгає» рілля і - танкові, нє? З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:25:53 ]
от жеж проникливе жіноче вухо-око :) ...
там був алогізм - бо не тяти цілину, а рілля, то значить вже втяли. Ну і танк, згоден, не з уього городу. Насправді це все було, аби уникнути рими "світанкові-серпанкові". ЩАЗЗЗЗ! Поки ось так.

люблю я ці трансатлантичні
змагання наші поетичні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 18:18:32 ]
Тепер останній рядок узгоджує композицію: посеред пітьом душа піднялась і піде назустріч світанкові (через любов) і вірш виглядає цілісно. Раніше душа і судний день були ні до чого любові, і вона здавалась несумісна, недоречна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:27:49 ]
Внутрішня логіка у мене для першого варіанту була, звичайно. Але надто внутрішня :) Згоден, що так набагато краще. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 10:37:36 ]
А чи не лучшее враг хорошего? Чи не зріклися Ви на догоду всім у новій редакції тієї внутрішньої логіки? Тепер вірш звучить тихіше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 00:47:48 ]
Повернув танка у поле. Педагоги дошкільники кажуть, що у дитини треба вчасно забирати малюнок, поки вона його не зіпсувала поправками.
Мабуть поки редагування закінчено.