ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!

Іван Потьомкін
2026.02.27 19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.

Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 High hopes
Всесвіт гойдається дзвону важким язиком,
Комети летять, в небо серця ударів відлуннями –
Вгледіла світло посеред правічних пітьом
Душа, що на мить піднялася раптово над буднями.

Нільською повінню греблі старі позміта,
Цунамі прокотиться, хвилею хвиль надпотужною,
Грати свідомості селем з гірського хребта
Зруйнує любов, що віки самоти надолужує.

Плуг заіржавів, пегаси у милі стоять,
Розлук переліг із наскоку не втяти і танкові.
Серце ланцюг розірве застарілих проклять
І піде назустріч любові п’янкому світанкові.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-29 01:05:10
Переглядів сторінки твору 11660
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.711 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 01:09:36 ]
Як писав колись Олександр Іванов:
"Hе спит поэт.
Творит поэт.
Hу что бы принял димедролу!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:35:35 ]
масштабно
особливо сподобалася перша строфа
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 21:52:32 ]
Гарно Ви про любов мовили... Впевнено й однозначно. З життям буденним несумісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 16:56:16 ]
Дякую за відгуки. Напередодні на поезії.орг похвалили останню строфу з пегасами. Відтак вірш оцінений в усіх своїх складових частинах )))))

2 Анатоль квітка Любов, про яку йдеться, справді з буденним життям малосумісна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 09:11:34 ]
Такий собі детальний аналіз твору! Вітаю, комусь Ви не байдужі, і навіть цікаві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 22:02:52 ]
Найсильніша строфа:
"Душа, що на мить піднялася раптово над буднями".

Щодо другого стовпчика - є побажання:
1. "Цунамі гребенем найпотужнішої"
Така розстановка слів, звичайно, ритмічно виправдана, проте штучно ускладнює текст.
2. "Змітає з свідомості грати, селем йдучи з гори
Любов". Щоб згладити накопичення приголосних, може: "Зміта зі свідомості..."
Добре, що є оптимізм у вірші. Дуже ціную цю якість. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:26:40 ]
Так краще?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 11:27:19 ]
Краще, хоча і порушується трохи загальний ритм вірша. У мене таке враження, Романе, що перший стовпчик написаний в одному пориві - два других - як на спаді. Тобто не серцем (як перший), а розумом. Я помиляюся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 23:14:06 ]
гм, в результаті ще однієї маленької правки з"ясувалося що то не на свідомості бувають грати, а сама свідомість ними буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:49:32 ]
Безпосередньо серцем я пишу тільки музику. У віршах голова задіяна значно більше, бо , зрештою це її робота - слова вимовляти :) А загалом мені ситуація з композицією цього вірша нагадує анекдот: "Только русскому человеку одна бутылка водки - нормально, две - много, а три - мало!"
Тільки тут навпаки - у дві строфи увесь заряд не вліз, а у трьох трохи розмився. Мо" відстоїться текст, та й підшаманиться трохи. Мене ще трохи ота "берданка" коробить, по смислу, те що треба, яле трохи не так як хочеться звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:52:41 ]
попрИ - але ж - пОпри, Романе? То ж не в значенні - попхати? а чи подвійний наголос є?
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:32:26 ]
Таксь. Виявляється подвійного наголосу немає. Щойно оце до словничка онлайнового злазив. І шо тепер, питаєцця робити?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:16:54 ]
Ну оце ж, не кажіть, - хіба не досада... Недаремно мені все більше подобається вільне письмо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 09:40:54 ]
Поетичні майстерні починають мені нагадувати майстерні справжні. Ось, помахав ще трохи рубанком та наждачкою над цим віршем. Хоч гірше не стало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:22:54 ]
Добряче ж Ви його, бідного, перекромсали. Але - таки на добро, як на мене. Часом рубанки помагають. Гірше, коли навпаки - тешеш, затираєш, а потім плюнеш і назад - до першого варіанту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 10:32:31 ]
Отак кажись ще краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 16:34:42 ]
Краще. Ото хіба ще - слова місцями поміняти Серце ланцюг розірвЕ (ради наголосу. Хоч я не певна, що то завжди треба робити, для мене все ж завжди важливіший зміст, ніж форма, - але тут, здається, можна). Також (не матюкайтесь подумки, Романе, я однак те чую:)трохи мене «кульгає» рілля і - танкові, нє? З повагою, Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:25:53 ]
от жеж проникливе жіноче вухо-око :) ...
там був алогізм - бо не тяти цілину, а рілля, то значить вже втяли. Ну і танк, згоден, не з уього городу. Насправді це все було, аби уникнути рими "світанкові-серпанкові". ЩАЗЗЗЗ! Поки ось так.

люблю я ці трансатлантичні
змагання наші поетичні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 18:18:32 ]
Тепер останній рядок узгоджує композицію: посеред пітьом душа піднялась і піде назустріч світанкові (через любов) і вірш виглядає цілісно. Раніше душа і судний день були ні до чого любові, і вона здавалась несумісна, недоречна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 00:27:49 ]
Внутрішня логіка у мене для першого варіанту була, звичайно. Але надто внутрішня :) Згоден, що так набагато краще. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 10:37:36 ]
А чи не лучшее враг хорошего? Чи не зріклися Ви на догоду всім у новій редакції тієї внутрішньої логіки? Тепер вірш звучить тихіше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 00:47:48 ]
Повернув танка у поле. Педагоги дошкільники кажуть, що у дитини треба вчасно забирати малюнок, поки вона його не зіпсувала поправками.
Мабуть поки редагування закінчено.