ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Сивими ключами від`ячала осінь.
Відболіло листя у лісах давно.
Вже зима вітрами розплітає коси
І стукоче снігом у моє вікно.

Біла хуртовина землю обіймає.
Миготять пушинки – не злічити їх,
А у грубці вітер тужить і співає:
Мабуть, щось про холод і про білий сніг.

Ті зірнички срібні у танку кружляють.
Я крізь шибку бачу їх химерну гру:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору.

Так і ми, мій друже, у життєвім вирі
Часом не знаходим берега свого.
В парі з журавлями линемо у вирій,
Падаєм зірками в пошуках його.

Так і ми, мій друже, вже коли несила,
Хочем відпочити лиш єдину мить.
Хилимось, згорнувши стомленії крила,
Та по хвилі знову тягнемось в блакить…

Сивими ключами відлітають роки.
Вже розквітли мрії у душі давно.
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-14 11:11:04
Переглядів сторінки твору 8793
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.070 / 5.5  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 11:53:04 ]
Дуже проникливий твір... І в моє вікно все частіше заглядає дитинство, спогади накочують теплою хвилею ( бо навіть щось не дуже позитивне, якщо воно приходить дитячим спомином, здається надзвичайним). Дай Вам Бог, пане Ярославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:44:28 ]
Хай і Вам дитинство стукає у віконце час від часу... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 12:13:02 ]
Хотів задати питання на ПМ, і ось ці рядки:
То вони додолу раптом опадають,
То, немов на крилах, тягнуться вгору
наче дають можливість Вас запитати. Так може і краще запитати Вас ніж когось іншого.
Нещодавно(!) в російській мові пройшов перегляд (чи називайте як хочете) деяких слів на рахунок наголосу. Слів, на які раніше наголос можна було ставити так, а не інакше. Російські академічні корифеї "пришли в ужас". Але факт залишився фактом. А Ви як гадаєте в українській мові можливий подібний сценарій чи якщо можна назвати подальший розвиток мови в такому ключі? Я не від просто побалакати питаю. За Вашу думку вдячний зарання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:52:07 ]
Олександре, якщо направду, то не слідкую я за новинками правопису, лише періодично натрапляю на них, як от СВЯЩЕНИК (з одним Н, або пів`яблука).
Бо користуюсь я знаннями, що отримав їх у середній школі понад 25 літ тому (правда вчився я добре :).
Якщо Вас цікавить моя думка про саму можливість таких змін, то тут я скоріше консерватор, хоча добре розумію - вони неминучі.
Що ж до конкретного випадку зі словом вгОру, то тут я несвідомо його вжив, просто в місцині, де я виріс - так його вимовляють. Буду правити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 14:13:45 ]
Аж захотілося зі "сльоти" у дитинство. Вітаю! (Але політ з флєшкою не відміняється)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:54:43 ]
Йой, як то э файно, жи можна хоть леда польотати з побратимом ы флэшков, Біг`ме!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 14:53:58 ]
Таке гарне переплітання думок і образів, кожний рядочок для мене чимось несподіваний. Ще й дитинство так гарно притюпало накінець... Дякую за особливі хвилини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:57:28 ]
Привіт, Олесю! Хай і Ваші крила не стомлюються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 15:44:46 ]
Добре, що не ВІДквітли мрії у душі давно... Ніжно, чуттєво, дуже гарно.
Щодо «вгору» - в мене теж питання: випадково чи спеціально (діалектне, забуте класичне?)..
Сивими ключами від`ячала осінь - аж проситься-проситься на музику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:56:27 ]
От і я думаю, Тамарочко, що пора писати з того вірша пісню, у мене навіть мелодія вже є. Спасибі. От лише приспів ще тра забамбурити. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 22:00:54 ]
Тоді сядемо й заспіваємо. Я на баяні підіграю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 16:04:05 ]
Гарний твір, теплий, трішки ностальгійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 16:58:36 ]
Було тепло і ностальгійно, а теперика ще й Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 09:33:39 ]
Так, зміни неминучі.
А вгорУ може не варто правити? Так говорять і в моїй місцині, правда все рідше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 14:34:15 ]
Як нетутешній (он навіть дехто Львова мені не хоче віддавати;)) кину свого п"ятака. Я б поправив, бо в житті не чув такого наголосу і перша думка булащось на кшталт: "що за ..."
При тому що загалом вірш нстільки душевний, що аж йой.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 15:47:48 ]
...бач, холод вже набрид й тому хто "прагне Світла", і так рано він згадав про зиму...
... хоча й так гарно...
грубка і дитинство звісно гріють,
та не втрачаймо, друзі, мрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:02:00 ]
Дякую, Світланцю. Мрії мої РОЗКВІТЛИ, вони не втрачені :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-21 13:35:04 ]
Та, буває часом, чую ніжні кроки –
То дитинство стука у моє вікно…

ці рядки такі гарні. ностальгійно. осінньо. передзимово. як воно у вас тепер? вже два дні щось не йдете мені з голови, ото вирішила зайти на сторіночку почитати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 08:03:43 ]
То не випадково, Уляночко.
Я також час від часу анонімно підглядаю твою прозу в Хайвеї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Явна (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 20:28:57 ]
так, нічого випадковістю не буває:)
тішусь, що хоч іноді згадуєте мене, бо я про вас теж не забуваю:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Александрович (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 00:28:41 ]
Хороший і проникливий,
витриманий, щоб укінці поставити три крапки…