ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Старію вже... Старію, бо пора.
Повітря й час настояні на глиці.
Слова до тебе линуть з-під пера
Сосни - вічнозеленої жарптиці,

У мерехтінні місячних річок,
В огнях беріз, погашених зарання.
Старію вже. Тому скажи: за що
Твоє мені явилося кохання?

...Кружляють над узліссями сумні,
Сухі прокльони осені-лоліти;
Мов камені, летять услід мені.
А ти їх перетворюєш на квіти...

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-02 23:25:33
Переглядів сторінки твору 9905
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:56:39 ]
Йой,
Світланцю - доки серце молоде - ми не старіємо.
(підспівює під ніс - нє стареют душой ветєрани...)
Ну я задрю такому чарівникові, що перетворює камені на квіти -
вже напевно каменя на камені не залишилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:10 ]
Нє, Roma eterna :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:32:13 ]
Нічто нє вєчна пад луной...
І Рім старім
І Хрест на ньом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:53 ]
Лиш тіко потягнуся до пера -
Ти каменем мені:
- Привіт, стара! -
Аж в`януть вуха.
Зелена спрага глиці ще жива
І в серці зріють дивнії слова-
Ти лиш послухай :)

Гарно, Світланцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:21:59 ]
Якась мура виходить з-під пера.
А все тому, що зовні я стара.
Хоча в душі - іще Монро Мерлін,
Та шо, коли не тямить в сьому він? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:34:31 ]
Вода на вино, пам"ятаю.
Камені на квіти - щось новеньке :)

Гарно таки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:19:32 ]
Зважаючи, що "розы пахнут черт-те чем" http://maysterni.com/publication.php?id=39345, випробовуємо усі можливі варіанти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:40:58 ]
Якщо відкинути поезію, то у житті- це мУки, приємні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:37:33 ]
"Если долго мУчиться, что- нибудь получится" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:07:07 ]
:)
Доки Ви, Світлячок, постарієте, то я вже в пеклі знайомства заведу...
Ви ще юна і зваблива душею і... всім, кокетка Ви наша... :)
Он скільки файних легенів (один навіть з Гамерики!) кинулися вас утішати-колисати.
Я також пристроївся, бо люблю вас поважно... взаємно.
А "осінь-лоліта" - це, зокрема, файно.
Не скучайте.
ІП. :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:59:48 ]
Після того, як Берлусконі привселюдно назвав Обаму "засмаглим вродливим юнаком", наші стосунки із Гамерикою справді потеплішали :) А там, де Ви збираєтеся знайомства заводити, і так будуть "знакомые все лица": літпремію "Цур тобі пек!" виборюватимуть. Спасибі Вам, Ігорцю. За все (те, що обіцялися мені показати).
"Вот так погибают пустые кокетки, познавшие царский режим" (пісня голоснішає. Завіса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:41:10 ]
Чудово, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:43:39 ]
Щось ти нині підозріло-лаконічна... Не грипуєш часом? Вас теж примушують ходити на роботі у масках? (наш Ген.дир. вчора сказав, що маска - прекрасний спосіб заткнути рота грипові і жінці :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:51:59 ]
Оце чуття! Справді, лишилася сьогодні вдома через кашель і благополучно-непробудно сплю цілий день, осе тільки заглянула чи нема хіба яких метеликів-емейликів:)Ні, про маски в нас мовчать (рекомендують при мандрах по матінці-Європі), тільки вакцини пропонують. А щодо жінки... Не думаю, що існують які успішні методи боротьби з нею:), коли вона спроможна отак відчувати, через океани, за одним недописаним реченням... Спасибі, дорога! Не хворій! (і не старій, - оце ще мені, надумалася, хіба на то є час?:) Хай любов твоя квітне - через века, через года...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 02:26:59 ]
Справді - чудово! А от моя ненька як почує від мене слова "старію вже" (навіть кинуі жартома) - ох і повчальну лекцію прочитає! яка зведеться до "І не смій таке говорити!" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:47:04 ]
Може, і моя б сказала, лише вона далеко. Тому я без неньки така старенька :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 09:38:14 ]
Листки - сухі прокльони - ще не зустрічав такого порівняння, сильно і гарно. Глянеш на Ваше фото -ну яка там геронтологія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 10:33:30 ]
ти не зумів.. зумісно не зумів
лиши мене, так вирішила, зкисло
небесне молоко, від твоїх слів
мені услід.. зриває вітер листя
і дивиться каміння, мов живе


(чоловічий варіант)

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:07:31 ]
В'їдливо. Срібно. Стисло.
("Гонить" "зірок". В ясир :)
Що, молоко прокисло?
Буду робити сир :)
Тихо в нічній колисці.
Темно, хоч в око стрель.
Хай утішає Місяць -
Золотокудрий Лель :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 16:36:58 ]
Як прекрасно написано, Світланко. Я ледь не пропустила Вашого твору... Лягло на душу, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:50:54 ]
Спасибі Вам, - і за знайомство, і на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:16:12 ]
Хвилююче - прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:59:26 ]
Не хвилюйся, все буде добре! ("стікає щемний сум у пригорщу землі" :)) До речі, я, мабуть, була першим виконавцем-аматором ("Який я щасливий чути твої співи, мамцю, -Ромчик мій казав, - а ще більше щасливий, що ТІЛЬКИ Я їх чую..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 22:01:19 ]
Ну все, пані Світлано, дописалися! Отримуйте сюрприз у вигляді пародії на моїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 12:34:48 ]
Світлано, Ваш вірш прекрасний! Справа не у віці, а наближенні до бога:-)
Та й видно, Ви щаслива.
А осінь-лоліта вимальовує образи... Це алегорія тільки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:25:27 ]
ЛГ - так, щаслива. А я... завжди шукаю приводу для щастя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-06 23:01:52 ]
Гарно, Світлано! Особливо - осінь-лоліта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:01:18 ]
Старієш Ти? Старієш, бо пора?
А можна, коло тебе пострибати
Зайчам вухастим? Бачиш, дітвора
Сміється з мене ген із тої хати...
А Ти мовчиш... Давай разом, удвох!
Сміятися ми будемо ні з чого!
Я розкажу Тобі, що Цар Горох,
Забуде з нами всі свої тривоги.
А ти розповіси, що з-під пера
Слова легкі до нього - твого! - линуть.
Невже старієш? Ні! Ще не пора,
Бо молодість лишилась на години...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:29:42 ]
Який гарний коментар, Катрусю. Готова ніколи не старіти, лиш би тебе до творчості спонукати :) А які у Царя Гороха були тривоги? Невже такі само, як і в мене? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 22:40:39 ]
Ну... Таке скажеш! Він Царем був, куди йому Твої-мої тривоги... У нього діла серйозніші будуть... Але й він з нами про все забуде!!! Буде стрибати і сміятися дзвінко-дзвінко, як ми з Тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 00:19:58 ]
Це дуже майстерно, Світланко. Дуже вражають образи, особливо цей парадоксальний –
осінь-лоліта.
Твір такий твій – і такий усіхній :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:48:38 ]
...а зелена спрага глиці таки жива.
чудовий вірш! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 16:48:43 ]
Чудово:)