ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Старію вже... Старію, бо пора.
Повітря й час настояні на глиці.
Слова до тебе линуть з-під пера
Сосни - вічнозеленої жарптиці,

У мерехтінні місячних річок,
В огнях беріз, погашених зарання.
Старію вже. Тому скажи: за що
Твоє мені явилося кохання?

...Кружляють над узліссями сумні,
Сухі прокльони осені-лоліти;
Мов камені, летять услід мені.
А ти їх перетворюєш на квіти...

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-02 23:25:33
Переглядів сторінки твору 11582
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:56:39 ]
Йой,
Світланцю - доки серце молоде - ми не старіємо.
(підспівює під ніс - нє стареют душой ветєрани...)
Ну я задрю такому чарівникові, що перетворює камені на квіти -
вже напевно каменя на камені не залишилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:10 ]
Нє, Roma eterna :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:32:13 ]
Нічто нє вєчна пад луной...
І Рім старім
І Хрест на ньом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:53 ]
Лиш тіко потягнуся до пера -
Ти каменем мені:
- Привіт, стара! -
Аж в`януть вуха.
Зелена спрага глиці ще жива
І в серці зріють дивнії слова-
Ти лиш послухай :)

Гарно, Світланцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:21:59 ]
Якась мура виходить з-під пера.
А все тому, що зовні я стара.
Хоча в душі - іще Монро Мерлін,
Та шо, коли не тямить в сьому він? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:34:31 ]
Вода на вино, пам"ятаю.
Камені на квіти - щось новеньке :)

Гарно таки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:19:32 ]
Зважаючи, що "розы пахнут черт-те чем" http://maysterni.com/publication.php?id=39345, випробовуємо усі можливі варіанти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:40:58 ]
Якщо відкинути поезію, то у житті- це мУки, приємні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:37:33 ]
"Если долго мУчиться, что- нибудь получится" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:07:07 ]
:)
Доки Ви, Світлячок, постарієте, то я вже в пеклі знайомства заведу...
Ви ще юна і зваблива душею і... всім, кокетка Ви наша... :)
Он скільки файних легенів (один навіть з Гамерики!) кинулися вас утішати-колисати.
Я також пристроївся, бо люблю вас поважно... взаємно.
А "осінь-лоліта" - це, зокрема, файно.
Не скучайте.
ІП. :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:59:48 ]
Після того, як Берлусконі привселюдно назвав Обаму "засмаглим вродливим юнаком", наші стосунки із Гамерикою справді потеплішали :) А там, де Ви збираєтеся знайомства заводити, і так будуть "знакомые все лица": літпремію "Цур тобі пек!" виборюватимуть. Спасибі Вам, Ігорцю. За все (те, що обіцялися мені показати).
"Вот так погибают пустые кокетки, познавшие царский режим" (пісня голоснішає. Завіса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:41:10 ]
Чудово, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:43:39 ]
Щось ти нині підозріло-лаконічна... Не грипуєш часом? Вас теж примушують ходити на роботі у масках? (наш Ген.дир. вчора сказав, що маска - прекрасний спосіб заткнути рота грипові і жінці :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:51:59 ]
Оце чуття! Справді, лишилася сьогодні вдома через кашель і благополучно-непробудно сплю цілий день, осе тільки заглянула чи нема хіба яких метеликів-емейликів:)Ні, про маски в нас мовчать (рекомендують при мандрах по матінці-Європі), тільки вакцини пропонують. А щодо жінки... Не думаю, що існують які успішні методи боротьби з нею:), коли вона спроможна отак відчувати, через океани, за одним недописаним реченням... Спасибі, дорога! Не хворій! (і не старій, - оце ще мені, надумалася, хіба на то є час?:) Хай любов твоя квітне - через века, через года...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 02:26:59 ]
Справді - чудово! А от моя ненька як почує від мене слова "старію вже" (навіть кинуі жартома) - ох і повчальну лекцію прочитає! яка зведеться до "І не смій таке говорити!" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:47:04 ]
Може, і моя б сказала, лише вона далеко. Тому я без неньки така старенька :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 09:38:14 ]
Листки - сухі прокльони - ще не зустрічав такого порівняння, сильно і гарно. Глянеш на Ваше фото -ну яка там геронтологія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 10:33:30 ]
ти не зумів.. зумісно не зумів
лиши мене, так вирішила, зкисло
небесне молоко, від твоїх слів
мені услід.. зриває вітер листя
і дивиться каміння, мов живе


(чоловічий варіант)

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:07:31 ]
В'їдливо. Срібно. Стисло.
("Гонить" "зірок". В ясир :)
Що, молоко прокисло?
Буду робити сир :)
Тихо в нічній колисці.
Темно, хоч в око стрель.
Хай утішає Місяць -
Золотокудрий Лель :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 16:36:58 ]
Як прекрасно написано, Світланко. Я ледь не пропустила Вашого твору... Лягло на душу, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:50:54 ]
Спасибі Вам, - і за знайомство, і на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:16:12 ]
Хвилююче - прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:59:26 ]
Не хвилюйся, все буде добре! ("стікає щемний сум у пригорщу землі" :)) До речі, я, мабуть, була першим виконавцем-аматором ("Який я щасливий чути твої співи, мамцю, -Ромчик мій казав, - а ще більше щасливий, що ТІЛЬКИ Я їх чую..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 22:01:19 ]
Ну все, пані Світлано, дописалися! Отримуйте сюрприз у вигляді пародії на моїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 12:34:48 ]
Світлано, Ваш вірш прекрасний! Справа не у віці, а наближенні до бога:-)
Та й видно, Ви щаслива.
А осінь-лоліта вимальовує образи... Це алегорія тільки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:25:27 ]
ЛГ - так, щаслива. А я... завжди шукаю приводу для щастя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-06 23:01:52 ]
Гарно, Світлано! Особливо - осінь-лоліта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:01:18 ]
Старієш Ти? Старієш, бо пора?
А можна, коло тебе пострибати
Зайчам вухастим? Бачиш, дітвора
Сміється з мене ген із тої хати...
А Ти мовчиш... Давай разом, удвох!
Сміятися ми будемо ні з чого!
Я розкажу Тобі, що Цар Горох,
Забуде з нами всі свої тривоги.
А ти розповіси, що з-під пера
Слова легкі до нього - твого! - линуть.
Невже старієш? Ні! Ще не пора,
Бо молодість лишилась на години...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:29:42 ]
Який гарний коментар, Катрусю. Готова ніколи не старіти, лиш би тебе до творчості спонукати :) А які у Царя Гороха були тривоги? Невже такі само, як і в мене? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 22:40:39 ]
Ну... Таке скажеш! Він Царем був, куди йому Твої-мої тривоги... У нього діла серйозніші будуть... Але й він з нами про все забуде!!! Буде стрибати і сміятися дзвінко-дзвінко, як ми з Тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 00:19:58 ]
Це дуже майстерно, Світланко. Дуже вражають образи, особливо цей парадоксальний –
осінь-лоліта.
Твір такий твій – і такий усіхній :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:48:38 ]
...а зелена спрага глиці таки жива.
чудовий вірш! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 16:48:43 ]
Чудово:)