ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Надішли тепло на цю адресу
Лягає останній листок
Пожовклим осіннім зізнанням
На землю cхололих думок
В надії на тепле прощання...
Стихає замріяний крок
В душі відчуттям хуртовини...
Німа ностальгія зірок
Нагадує радість невинно...

Заплакав безжально смичок
Акордом прощальної меси.
Праворуч від снігу куток –
Осіння самотня адреса.

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:25:31
Переглядів сторінки твору 5407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.682 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 01:01:00 ]
Мила Олесю!
А у Вас на сторіночці осіннім сумом повіяло.

Надсилаю Вам тепла багато,
Щоб зігрілась Ваша хата!
Щоб всім мишкам й котенятам
було тепло в хаті спати!
Багато-багато тепла і тільки радісних, зігрітих думок Вам, Олесю!
З щирою любов'ю,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:15:21 ]
Дякую, дорога пані Оксано! Щоб розрадити Вас, скажу - ті думки, навіяні оснінньою негодою, вже розвіялись, але подумала - може справді Хтось захоче Комусь подарувати тепло в такі дні. От Ви - перші! За що я Вам дуже-е-енно вдячна.
А зараз якраз моя Мишка частує друзів салом. І дуже всі втішилися Вашим побажанням.
Тепла-тепла-тепла веселково-сонячного Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:56:22 ]
Красиво, осінній сум, але легкий , як павутинка.
Чудово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:13:25 ]
Дякую за такі гарні слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:11:42 ]
Трішечки розбірливіше була б написана "самотня адреса" у куточку, відіслала б бандерольку з теплом...:-) Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:15:07 ]
Я вже дістала Вашу бандерольку, Патарочко, не зважаючи на нерозбірливу адресу. Дуже дякую!
А взагалі-то адрес таких безліч, тож хай кожен надсилає на "найближчу" до нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:23:59 ]
Прмвіт, Олесю! Миттєво перетворююся із Дощу в Міфа і надсилаю тепло і усмішку на Твою сторінку. Твір дуже сподобався. За Той душевний стан не переживай, оскільки знаю, що опісля настане ранок Радості і Краси. Та і смуток Твій всеж із промінчиком. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:16:02 ]
Привіт, чарівний Міфе! Дякую за отой ранок Радості і Краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:24:56 ]
Пишу ще раз, бо, здається, не справився з технікою :)
Ваш осінній листочок сподобався, пані...
але не зрозумів логіку поєднання меси зі смичком. :(
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 12:33:52 ]
Дякую, пане Іване і за увагу і за запитання. Загальновідомо, що богослужіння часто супроводжуються звуками органу. Але це в релігії. Мені в Природі уявилися звуки скрипки як супровід "прощальної меси" з теплом, з осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 14:57:37 ]
Хай вам буде завше світло на душі! Хоча й посумувати часом варто, бо після цього - новий сплеск радості. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:43:27 ]
Дякую за добре побажання, пане Мироне! І за чекання... як за віру в мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 20:47:03 ]
Олесю,
"Праворуч від снігу"? - це як?
"У серці від снігу..." - Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:46:22 ]
Таких самотніх осінніх адрес є безліч. У кожної - свій напрям. Але, якщо хочете знайти мою, ось рецепт:
Коли паде перший сніг, станьте обличчям за снігом (за вітром) і поверніть праворуч. Йдіть, йдіть... аж поки не побачите куточок, який ще не встиг засипати сніг. А такий куточок мусить бути. Ота адреса - моя :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:52:43 ]
Олесю,
А що по-лівому тоді? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:55:29 ]
Дорогий ЛЮ! Наліво підете - знайдете іншу душу за ІНШОЮ осінньою адресою :-)) Вибирайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 22:52:53 ]
І все ЮЛ розкажи...))) Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:47:26 ]
Вже розказала, Вітроньку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:15:59 ]
Шановна Олесю! Дуже гарний вірш. Кожний рядок має свіжинку образну неповторну. Така осіння медитація. А ЛЮ впіймав маленьку "блішку" справедливо. Я б виправив так: "В конвертові снігу куток - осіння самотня адреса". А Ви - подумайте, може, ще краще зробите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:35:39 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе! Тішать мене Ваші слова. Ви запевне знаєте, що я ціную Вашу думку і думку пана Юрія. І завжди намагаюся до них прислухатися. От цього разу я не проти змінити рядок, наприклад

Незайманий снігом куток -
Осіння самотня адреса.

Однак мені трохи незрозуміла "кусючість" тієї "блішки". Своє бачення цього рядка я вже пояснила вище. І тепер не знаю, чи причина у незрозумілості образу чи в якихось технічних моментах? Бо мені, грішній, аж прозоро оте уявляється :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 19:43:57 ]
Так теж може бути, це - точніше від попереднього.