ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Надішли тепло на цю адресу
Лягає останній листок
Пожовклим осіннім зізнанням
На землю cхололих думок
В надії на тепле прощання...
Стихає замріяний крок
В душі відчуттям хуртовини...
Німа ностальгія зірок
Нагадує радість невинно...

Заплакав безжально смичок
Акордом прощальної меси.
Праворуч від снігу куток –
Осіння самотня адреса.

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:25:31
Переглядів сторінки твору 5858
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.682 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 01:01:00 ]
Мила Олесю!
А у Вас на сторіночці осіннім сумом повіяло.

Надсилаю Вам тепла багато,
Щоб зігрілась Ваша хата!
Щоб всім мишкам й котенятам
було тепло в хаті спати!
Багато-багато тепла і тільки радісних, зігрітих думок Вам, Олесю!
З щирою любов'ю,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:15:21 ]
Дякую, дорога пані Оксано! Щоб розрадити Вас, скажу - ті думки, навіяні оснінньою негодою, вже розвіялись, але подумала - може справді Хтось захоче Комусь подарувати тепло в такі дні. От Ви - перші! За що я Вам дуже-е-енно вдячна.
А зараз якраз моя Мишка частує друзів салом. І дуже всі втішилися Вашим побажанням.
Тепла-тепла-тепла веселково-сонячного Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:56:22 ]
Красиво, осінній сум, але легкий , як павутинка.
Чудово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:13:25 ]
Дякую за такі гарні слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:11:42 ]
Трішечки розбірливіше була б написана "самотня адреса" у куточку, відіслала б бандерольку з теплом...:-) Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:15:07 ]
Я вже дістала Вашу бандерольку, Патарочко, не зважаючи на нерозбірливу адресу. Дуже дякую!
А взагалі-то адрес таких безліч, тож хай кожен надсилає на "найближчу" до нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:23:59 ]
Прмвіт, Олесю! Миттєво перетворююся із Дощу в Міфа і надсилаю тепло і усмішку на Твою сторінку. Твір дуже сподобався. За Той душевний стан не переживай, оскільки знаю, що опісля настане ранок Радості і Краси. Та і смуток Твій всеж із промінчиком. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:16:02 ]
Привіт, чарівний Міфе! Дякую за отой ранок Радості і Краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:24:56 ]
Пишу ще раз, бо, здається, не справився з технікою :)
Ваш осінній листочок сподобався, пані...
але не зрозумів логіку поєднання меси зі смичком. :(
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 12:33:52 ]
Дякую, пане Іване і за увагу і за запитання. Загальновідомо, що богослужіння часто супроводжуються звуками органу. Але це в релігії. Мені в Природі уявилися звуки скрипки як супровід "прощальної меси" з теплом, з осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 14:57:37 ]
Хай вам буде завше світло на душі! Хоча й посумувати часом варто, бо після цього - новий сплеск радості. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:43:27 ]
Дякую за добре побажання, пане Мироне! І за чекання... як за віру в мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 20:47:03 ]
Олесю,
"Праворуч від снігу"? - це як?
"У серці від снігу..." - Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:46:22 ]
Таких самотніх осінніх адрес є безліч. У кожної - свій напрям. Але, якщо хочете знайти мою, ось рецепт:
Коли паде перший сніг, станьте обличчям за снігом (за вітром) і поверніть праворуч. Йдіть, йдіть... аж поки не побачите куточок, який ще не встиг засипати сніг. А такий куточок мусить бути. Ота адреса - моя :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:52:43 ]
Олесю,
А що по-лівому тоді? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:55:29 ]
Дорогий ЛЮ! Наліво підете - знайдете іншу душу за ІНШОЮ осінньою адресою :-)) Вибирайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 22:52:53 ]
І все ЮЛ розкажи...))) Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:47:26 ]
Вже розказала, Вітроньку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:15:59 ]
Шановна Олесю! Дуже гарний вірш. Кожний рядок має свіжинку образну неповторну. Така осіння медитація. А ЛЮ впіймав маленьку "блішку" справедливо. Я б виправив так: "В конвертові снігу куток - осіння самотня адреса". А Ви - подумайте, може, ще краще зробите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:35:39 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе! Тішать мене Ваші слова. Ви запевне знаєте, що я ціную Вашу думку і думку пана Юрія. І завжди намагаюся до них прислухатися. От цього разу я не проти змінити рядок, наприклад

Незайманий снігом куток -
Осіння самотня адреса.

Однак мені трохи незрозуміла "кусючість" тієї "блішки". Своє бачення цього рядка я вже пояснила вище. І тепер не знаю, чи причина у незрозумілості образу чи в якихось технічних моментах? Бо мені, грішній, аж прозоро оте уявляється :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 19:43:57 ]
Так теж може бути, це - точніше від попереднього.