ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю Я -- український блюз
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Про малий вінок ронделів
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
Стріла часу
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Надішли тепло на цю адресу
Лягає останній листок
Пожовклим осіннім зізнанням
На землю cхололих думок
В надії на тепле прощання...
Стихає замріяний крок
В душі відчуттям хуртовини...
Німа ностальгія зірок
Нагадує радість невинно...

Заплакав безжально смичок
Акордом прощальної меси.
Праворуч від снігу куток –
Осіння самотня адреса.

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-11 00:25:31
Переглядів сторінки твору 5956
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.682 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 01:01:00 ]
Мила Олесю!
А у Вас на сторіночці осіннім сумом повіяло.

Надсилаю Вам тепла багато,
Щоб зігрілась Ваша хата!
Щоб всім мишкам й котенятам
було тепло в хаті спати!
Багато-багато тепла і тільки радісних, зігрітих думок Вам, Олесю!
З щирою любов'ю,
Оксана

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 01:15:21 ]
Дякую, дорога пані Оксано! Щоб розрадити Вас, скажу - ті думки, навіяні оснінньою негодою, вже розвіялись, але подумала - може справді Хтось захоче Комусь подарувати тепло в такі дні. От Ви - перші! За що я Вам дуже-е-енно вдячна.
А зараз якраз моя Мишка частує друзів салом. І дуже всі втішилися Вашим побажанням.
Тепла-тепла-тепла веселково-сонячного Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:56:22 ]
Красиво, осінній сум, але легкий , як павутинка.
Чудово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:13:25 ]
Дякую за такі гарні слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:11:42 ]
Трішечки розбірливіше була б написана "самотня адреса" у куточку, відіслала б бандерольку з теплом...:-) Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:15:07 ]
Я вже дістала Вашу бандерольку, Патарочко, не зважаючи на нерозбірливу адресу. Дуже дякую!
А взагалі-то адрес таких безліч, тож хай кожен надсилає на "найближчу" до нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 10:23:59 ]
Прмвіт, Олесю! Миттєво перетворююся із Дощу в Міфа і надсилаю тепло і усмішку на Твою сторінку. Твір дуже сподобався. За Той душевний стан не переживай, оскільки знаю, що опісля настане ранок Радості і Краси. Та і смуток Твій всеж із промінчиком. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 11:16:02 ]
Привіт, чарівний Міфе! Дякую за отой ранок Радості і Краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 12:24:56 ]
Пишу ще раз, бо, здається, не справився з технікою :)
Ваш осінній листочок сподобався, пані...
але не зрозумів логіку поєднання меси зі смичком. :(
З пошаною

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 12:33:52 ]
Дякую, пане Іване і за увагу і за запитання. Загальновідомо, що богослужіння часто супроводжуються звуками органу. Але це в релігії. Мені в Природі уявилися звуки скрипки як супровід "прощальної меси" з теплом, з осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 14:57:37 ]
Хай вам буде завше світло на душі! Хоча й посумувати часом варто, бо після цього - новий сплеск радості. Чекаємо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:43:27 ]
Дякую за добре побажання, пане Мироне! І за чекання... як за віру в мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 20:47:03 ]
Олесю,
"Праворуч від снігу"? - це як?
"У серці від снігу..." - Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:46:22 ]
Таких самотніх осінніх адрес є безліч. У кожної - свій напрям. Але, якщо хочете знайти мою, ось рецепт:
Коли паде перший сніг, станьте обличчям за снігом (за вітром) і поверніть праворуч. Йдіть, йдіть... аж поки не побачите куточок, який ще не встиг засипати сніг. А такий куточок мусить бути. Ота адреса - моя :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:52:43 ]
Олесю,
А що по-лівому тоді? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:55:29 ]
Дорогий ЛЮ! Наліво підете - знайдете іншу душу за ІНШОЮ осінньою адресою :-)) Вибирайте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 22:52:53 ]
І все ЮЛ розкажи...))) Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 00:47:26 ]
Вже розказала, Вітроньку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 20:15:59 ]
Шановна Олесю! Дуже гарний вірш. Кожний рядок має свіжинку образну неповторну. Така осіння медитація. А ЛЮ впіймав маленьку "блішку" справедливо. Я б виправив так: "В конвертові снігу куток - осіння самотня адреса". А Ви - подумайте, може, ще краще зробите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:35:39 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе! Тішать мене Ваші слова. Ви запевне знаєте, що я ціную Вашу думку і думку пана Юрія. І завжди намагаюся до них прислухатися. От цього разу я не проти змінити рядок, наприклад

Незайманий снігом куток -
Осіння самотня адреса.

Однак мені трохи незрозуміла "кусючість" тієї "блішки". Своє бачення цього рядка я вже пояснила вище. І тепер не знаю, чи причина у незрозумілості образу чи в якихось технічних моментах? Бо мені, грішній, аж прозоро оте уявляється :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 19:43:57 ]
Так теж може бути, це - точніше від попереднього.