ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 *****
Образ твору Не гоїться струна, поранена до крику.
Невистражданий біль шукає висоти,
Вгортається у тінь пусту і завелику,
І тлінне через яв примушує пройти.

Загублені стежки, покинуті пороги
І теплої трави напівзабуті сни…
Виплакує ріка спокуту до знемоги
Вихлюпує печаль з гіркої борозни.

Хтось викреше вогонь у череві горнила,
Схололого давно на полюсі віків,
І раптом оживе душа натхненнокрило,
І зникне угорі…Ти ще не догорів.

11.12.2009 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-14 17:46:08
Переглядів сторінки твору 5411
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.247 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 17:56:51 ]
Не гоїться струна... І тлінне через яв...
У кожному рядку - своя особлива філософія,
Хочеться вдумуватись і знову перечитувати.
Дякую, Зоряночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 18:02:03 ]
Тобі дякую, Віталику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 18:15:23 ]
... дуже подобається така поезія - густа і змістовна! Потужно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:46:53 ]
Дякую, Костянтине!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 20:18:45 ]
Зоряно, берете нові висоти! Молодець! Па-па.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:47:06 ]
:)Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 21:48:35 ]
Добривечір, п.Зоряно! Славний вірш... Але чому тінь
пуста,а не густа?
Вгортається у тінь густу і завелику...
Здається, так глибше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 17:51:23 ]
Дякую, пане Іване, за візит. Хотіла саме "пусту",
біль ще свіжий, настільки сконцентрований, що тінь від нього - пуста і завелика.

З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 22:49:04 ]
Та, що викрешує вогонь :))
Очевидно, тінь пуста, бо нічия (біль же - невистражданий), так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:06:51 ]
Кххх!!! А тепло!:))
Як би це пояснити те, що відчувається...
Біль невистражданий. Навколо нього - його тінь, але порожня і завелика, яку він має заповнити згодом, здійснивши свою місію стосовно тлінного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 23:40:14 ]
А це дуже жіночий образ... Тінь пуста. І дуже вдалий. І дуже сумний.
Зіронько, Ти мене вражаєш щоразу більше.
Дякую, Тобі.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:08:50 ]
Дуже дякую, Яриночко!
Вражаю? Та ну.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 15:50:32 ]
Тільки у відкриту душу увійде той вогонь відродження, принесе нове світло, благодатне! Яка ж ви, Зоряно, молодець! Творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:10:06 ]
Щиро дякую, Оленочко!
Навзаєм, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 17:18:23 ]
Дуже витоньчено і глибоко. Творчої наснаги Вам.
З теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:12:58 ]
Дякую, Блакитна Кішко!
І Вам бажаю прихильності Муз.
Щиро,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 19:44:54 ]
у сни трави
за собою хвіртку..
безжурні
порожньо
приязні
обрії свят..
аромати
пір'їн
кінемато*
графічних
де нас не буває..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:22:12 ]
і дотик
холодної
криги
і теплі
обійми
потому
ми серцем
побачити
встигли
і довга
дорога
додому



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:02:52 ]
Гарно, Зірунь.
Цікаві міркування. Зауважливий ріст у глибину суті речей.
Так тримати.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 18:23:22 ]
О! Привіт! Дякую, Юрчику.
Щиро,
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2009-12-19 09:50:59 ]
Моя душа – невиплакана скрипка,
Торкнися струн – і, радосте, прощай!
І знов печаль безслівна і незникла
Стискає серце дужче, ніж відчай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-19 14:12:09 ]
Дякую за прекрасні рядки.