ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Техаське Радіо & Біґ-Біт (The Doors)
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
* 188 *
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
"Я бачила, як плаче генерал..."
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
* * *
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Мій хлопчику! Як рясно – сивина…
Мій хлопчику! Невже тобі за сорок?..
І я тобі – ні мила, ні жона,
Ні завтра, ні сьогодні, ані вчора.

Мій хлопчику! Ти бачиш – намело
І спогадів, і снігу за порогом,
І ніч, яка надихає на скло
Уже не обіцятиме нічого,

І вечір розповзатиметься вшир,
І від очей не приховаєш суті.
Мій хлопчику, повіриш, – до сих пір
Тебе я намагаюся забути…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 14:34:07
Переглядів сторінки твору 12392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.430 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 14:49:37 ]
Воно, звісно, гарно але віршів про тих хлопчиків і дівчток зараз вокруг да около. Навіть я таке писала. і навіть на таку ж тему. років 5 тому. Старий поет цикл називався і в Савки є "Коротка історя танцю". Я думаю, важливіше уникати таких повторів, бо ними нікого не здивуєш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 14:59:11 ]
...вибачте, Наталю... Не згодна з Вами... коли б усі, і ми з Вами теж, уникали "повторів", то не було б чому дивуватися нашому з Вами читачеві... Їй-Бо, не згодна. Та й потреба у критиці у молодого автора... самі бачите - толерантна.
Колись усе буває вперше, колись і Ви можете таке відчути.. І вилити це у рядки... можливо іншим стилем, іншим словом... але... Не треба бути таким категоричним. На жаль (мабуть, на щастя!!!)почуття любові не оминають нікого, власне як і висловів типу "Хлопчику мій...", "Дівчинко моя..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:02:24 ]
Повтори виправдовують себе, коли вони самоповтори, а у цьому випадку - тема писана-переписана, навіть засоби заїжджені. Тому справа не у хвальбі моложого автора, а в тому, щоб допомогти йому уникати таких незугарностей. Хоч вірш сам собою гарний. Виписаний, але заїжджений.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 15:17:36 ]
Згідна з пані Людмилою. Всі теми заїжджені, Наталю! Про любов, про смерть і похідні від них теми. Але кожен автор по-своєму висловлює свої почуття. І категоричність тут зайва, на мій погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:22:34 ]
Та тут якраз і не по-своєму, бо всі засоби вираження, вижиті у вірші - вже давно стали шаблонними. І про спогади і тд. савка на туж тему написала набагато оригінальніше. Я ж не ворог авторові - кажу, що думаю про вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 15:37:04 ]
Ну розумієте... На цьому ресурсі сотні однакових творів, але навіть та сама Редакція Майстерень ставить авторам більше 5,5.
І дивно, чому люди мислять шаблонно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 15:19:16 ]
...згодна - тема не нова, але вірш сам собою гарний - Ваші слова..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:23:19 ]
Вірш гарний у сенсі - що технічно нема до чого вчепитися, а так - він такий, як сотні інших на шпальтах районних газет.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 16:21:00 ]
Помилуйте, кто же вам запрещает писать незаезженные вещи! Да еще так, чтобы всем захотелось по своим колеям разбежаться. Только как это сделать, чтобы вас еще и поняли?
Или приемы. Имхо, приемы по сути шаблонны, дело в том, как это скомпенсировать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:24:09 ]
в Ганни Осадко на цьому ресурсі пошукайте теж є вірші про таке. І в неї воно якось барвистіше написано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:39:37 ]
Про оцінювання змовчу, бо як на мене - це переливання з пустого в порожнє. Ви кажете - багато однакових віршів. Я завжди думала, що справжній поет - це той, чий голос можна відрізнити серед хору інших. Тут - не можна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 15:54:34 ]
Так і є. А ми з вами до цих пір не розмовляли на тему оцінювання, тому не треба говорити, що це переливання з пустого в порожнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 16:07:46 ]
Я дуже "люблю", коли починають говорити, що тема уже заїжджена. А давайте перестанемо писати про любов? Та писано уже переписано того століттями!
Поезія -то не тільки барвисті слова, поскладані у строфи, а й емоції. Це вже хто що у поезії шукає.

Так,тема не нова, але вірш дуже гарний і бере за душу, написаний майстерно і мені дуже подобається.
Спасибі, Юлю, за емоції.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 16:09:05 ]
От і я ж про то! Давно вже все було кимось писано-переписано:) То що ж, не писати взагалі більше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:24:16 ]
Пишіть, але знаходьте свою авторську мову, ане одні шаблони.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 16:11:23 ]
Звичайно, що писати! Бо у кожного може вийти неповторно про буденне, оскільки кожна людина - це індивідальність, тим паче, якщо вона поет.
Це моя думка і вона не претендує на істину. Але якщо думати, що про все уже писали і складати слова у строфи - поетичні збірки почнуть нагадувати орфографічні словники.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 16:49:00 ]
Точно:)
Пані Наталя дуже самовпевнена, як я зрозуміла...
Шкода. Потрібно приймати інших і їхню думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:23:07 ]
Приймайте думку будь-яку, але образи і засоби у цьому вірші все-одно заїжджені. До чого тут впевненість ітд? Учіться і читайте, тоді зможете порівнювати адекватно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 16:17:51 ]
Цветаевский крен...))) Мило)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 21:15:10 ]
Чому я весь час плачу, коли читаю Вас, Юленько?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 18:59:41 ]
Софіє, ви дуже чутлива. Скажіть, а хоча б одним віршем вашу усмішку викликала? А то сльози - штука невесела...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 19:04:02 ]
часом і сміюсь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 23:06:05 ]
Ого, що тут розгорілося!
Спасибі усім за таку пристрасну полеміку!
Тема і справді актуальна. І думати є над чим. Ми завжди когось повторюємо. Цього уникнути неможливо. Гірше - коли сам себе. Значить, стоїш на місці.
Бажаю усім неповторності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 02:32:57 ]
Мене приваблює Ваша простота і щирість в поезії. Тому хлопчику було б приєино почути. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 18:58:29 ]
Що цікаво - ніякого хлопчика насправді і не було. Просто звідкись прийшов вірш, я його записала. От і все. А те, що тема збита - то воно так... Спасибі! Вашими віршами завжди надихАюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 23:51:26 ]
Ай! Так його ще й не було!!! Мої вітання, авторці. Сила образів переконлива, хай, там, хоч і яка заїджена. А що у нас не заїджена... Я десятками старі вірші не друкую. ТО у..., то у,,,А то І У... Імена підставляйте, які хочете.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:54:36 ]
"І ніч, яка надихає на скло..."
Мила, дорога Юлечко!
Ціную Вашу поезію. Жінка з таким променистим поглядом - справжня в усьому. Дякую за творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 18:56:59 ]
Cпасибі за все! Що я маю ще сказати? Просто відчуваю, як народжуються по світу друзі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-12 14:20:17 ]
От мені спало на гадку, що жінки таки мислять схожими категоріями :)))
От я Вам скопіював, шановна Юліє, бачите,
Ваша лірична героїня – не самотня у своїх почуттях.
***
Василина Іванина Верховинка.
"Будні" ---- Сльозливо-сентиментальне
Мій хлопчику (хоч зовсім і не мій)
із лагідними синіми очима, –
занадто часто бачу тебе в сні:
прийдеш і тихо станеш за плечима...

Не озирнусь, не мовлю навздогад –
це ти, коханий? –
прогортаю тишу...
Чи випірну зі споминів – у сад,
де ніжні айстри смуток свій колишуть?..

1991