ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 Наречена вітру
Образ твору а може, тобі ще й правда від мене потрібна?
то ліпше відразу зітри зі своїх картин
я вічна вигнанка, блукаюча куля срібна,
ув’язнена в тиші балконів і сутерин…
втікай що є сили
не смієш – тоді бери

бери мою руку і мовчки ходім за обрій
ловити устриць, шукати сліди на піску
налякані діти – донині таємно добрі
цілунки в ці лунки, лукавий рахат-лукум
ну де ще…
ну де відшукаєш, скажи, таку?

на дні океану тобі назбираю суші
накрию столи старостам на рясній траві
царівна з болота, в кишені – шматочки суші
та ще лебедині реберця у рукаві…
направо-наліво
спасибі, маленькі душі
змахну й лебедята увись
полетять живі





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-16 00:53:36
Переглядів сторінки твору 13729
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.998 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 01:21:28 ]
чудовий вірш. але, може, замінити слово болото" на якесь інше. бо воно викликає трохи інші асоціації, ніж сама тональність поезії.
прекрасний акцент укінці - і завершує, і залишає відгомін у мозку читача

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 01:40:46 ]
Дуже цікавий вірш, мій вам респект! Я тільки (пробачте) не розумію, що таке сутерини? А ота жінка з ріжками, мені здається, не найкращий варіант для такого загалом світлого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 01:44:56 ]
Дякую, Мирославе. Болото, на жаль мусить зостатись - тут є албзія на одну казочку, невже не знаєте, яку саме? ))
ВАлерію, спасибі вам. Сутерини - підвал, льох, погріб)). Жінка з ріжками теж світла, як на мене))) Срібна куля, так би мовити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 03:27:20 ]
бо всохлих реберець занадто мало, щоб стати нормальними птАхами.
гидкими качатами й чистими душами вмерти ще треба, видимо.
зелених очей і суконь – мільярди, отже – мільярди відьом.
хтось чесно кладе мені щось у рукав, я чесно рукою змахую...

летіть, лебедята. спасибі вам. наснаги і повних відер :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 03:29:19 ]
таке щось навіялося посеред ночі.
класний вірш, Юляно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:06:39 ]
Чудовий експромт, Аню. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 10:44:23 ]
Перший рядок відразу мені до душі припав.:)
І далі - не менш захоплююче.
Дуже світло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:07:24 ]
Спасибі, Зорянко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 11:50:15 ]
Так її що волоком замуж за вітер тягнуть, така вже сумна. Лебедині реберця перебирає, та вона ще й гурман? Але раціональна, що тішить. Кормити старост якоюсь тюлькою-суші не бараниною з гірських пасовищ.
На мій погляд цей вірш другий за тим про злого діда з торбою заячих шкурок.
Добре Юляна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:13:36 ]
Дякую, Олександре. Тішить, щосподобалось, попри нелюбов до тюльки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 14:26:12 ]
Браво! Я просто поаплодую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 19:09:03 ]
:-))
Мерсі, мон шер!
*кланяєцця*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 20:16:29 ]
ой-йой-йой. я лось :)
вибачте

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:09:09 ]
Самокритика це добре, але не переживайте)))
Схоже, алюзія не така відверта, як я думала
:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Лелик (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 21:23:04 ]
стільки всього в одному вірші!!!браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 22:09:45 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 22:11:16 ]
ні-ні. з алюзією все добре. вона чітко помітна. просто не дуже уважно прочитав.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 23:37:38 ]
Ви мене заспокоїли)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 22:16:09 ]
а де ж перевертень? нашо ж срібну кулю задарма переводити? :)
над "цілунки в ці лунки" зависла і довго висіла, монотонно хитаючись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-16 23:40:56 ]
Ооооо, Чорі, перевертня довго шукати не прийдеться.
Виходь мерщій з екстазу, чекаю від тебе нових польотів творчості))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-16 23:56:44 ]
Йой, Консі, в мене щас знаєш який польот? Такий низенький-нихенький... отак читаєш деякі (д)исери деяких замміністрів... шо вони пишуть, боже ж ти мій :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 00:10:47 ]
Із цікавістюб почитала))) Хочаб для приколу - тим більше, що... але це вже геть за формат майстерень виходе))) ти де пропадаєш, що в асі не видно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 00:24:41 ]
в ній і пропадаю :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 00:25:11 ]
не в асі,в дисертації ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 00:27:31 ]
а ми не горді, можем і тут добраніч сказати :-Р
ти там обережніше,
аби той (д)исер ненароком не схавав моск...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 00:47:14 ]
отут нічо не обіцяю :) хоча я ще не готова до такої жертви - покласти свій мосх на алтар науки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 03:11:19 ]
Алтар науки - не те місце, на якому зручно лежати. Злазь-но з нього мерщій! Зі свого боку, обіцяю теж на ньому не залежуватися :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Росіцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 16:15:45 ]
Пані Юляно, бажаю Вам запалу поетичного на довгі часи. Сподіваюся, що образна ріка не вичахне, не обміліє. Правда, та легкість, з якою граєтеся зі словом, насторожує - надто планка висока. А Муза, морда така, час від часу відпустку бере, не зважаючи на авторські плани і амбіції. Добре їх мати кілька, щоб склали собі ковзаючий графік. А якщо дуже серйозно, то справді гарно, хай навіть в похмурому дещо антуражі. Нічого, колись та й на сонце виберетеся. Там, до речі, образів не менше, ніж у зеленому і срібному світлі нашої примороченої Матінки.