ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Старі галузки для вогнища
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
* 218 *
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
З голосу Леонардо да Вінчі
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
***
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?

В Горова Леся
2026.09.30 15:52
Серпневе
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.

Розгубила осінь бризки перші,

Борис Костиря
2026.09.30 15:17
Варвар
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.

Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.

Вячеслав Руденко
2026.09.30 13:39
Справжнього змісту момент
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.

Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Бесіда сина та мами ( діалог сонетів Артура Курдіновського з Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 12)
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
Лунає Сильвестров
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Всі боки одної долі
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
* * *
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
* 217 *
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Бесіда сина та мами (діалог сонетів із Тетяною Левицькою)
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
В горіхових смаках віддалених віків
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Бійка
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Упасти в сніг, аби не чути болю,
судоми хрипу серця скреготінь,
нашіптувань повійної спокуси
покінчити навіки із усім.
Упасти в сон, повірити у волю,
проснутися в одужанім житті...
Лапатий сніг, прозоро-білий сніг,
укрий мене і захисти здовкола,
знайди притулок зраненій душі
від біготні по замкненому колу,
котрій не помічається межі
в зачовганій бездумній круговерті...
Невже живу тому, аби померти
Й лечу, аби упасти в небуття,
Розбивши вщент мозаїку ілюзій
Сумісності польоту і життя?
Невже життя – то просто шлях до смерті,
що, певно, того варта, щоб іти,
як і кохання, щоб його чекати?
Лиш поклик не досягнутих вершин
чому невпинно кличе в позаобрій,
надумані, омріяні світи?
Лапатий сніг, спитай небесні зорі
куди іти аби себе знайти,
утікши із приреченого кола?
І далі, далі як, скажи, іти?
Та тихо так, лиш білий сніг довкола
мандрує серпантином з висоти
на грішну землю...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-17 12:41:58
Переглядів сторінки твору 7860
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.927 / 5.5  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 12:48:08 ]
Повійна спокуса - лепсько!
Глибокі роздуми. Подобається ритм.
Мо" варто розділити на строфи - для полегшення сприйняття?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 13:13:49 ]
Дякую. Про розділ подумаю. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 12:52:49 ]
боляче....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 13:16:51 ]
Окрім "моторошності", вибачаюсь і за "біль". Воно радше роздуми. Дякую за вітання. Обіцяю, що напишу "колись" "РАДІСТЬ".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 13:18:03 ]
Чекатиму на Вашу радість! Може, й мені стане посмішкою до вух?:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 12:58:07 ]
Гарно!
"проснутисЯ В одужанім житті" - може так уникнути збігу голосних?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 13:18:54 ]
ОК! Вже коректую. Дяка за вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 13:10:18 ]
я називаю такий стан "хочу_щоби_мене_не_було"...
але я це називаю просто, а у Вас дуже поетично і тому боляче.
дякую за вірша.
посміхнімося?
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 13:20:27 ]
"Усмішка у відповідь"! Привіт, Яринко! Дякую! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 17:23:24 ]
Дуже гарно... і дуже сумно... Ігорчику, вже весна проситься у серце. Хай настрій у Тебе буде чудовий і на те буде сотня причин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 17:58:56 ]
Дякую, Олесю. У Тебе сьогодні значно затишніше (щойно з гостин), рахуй, що відігрівся душею. У мене радше роздоріжжя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 17:38:21 ]
Одразу, коли натрапив на вірш в очі кинувся перший рядок - дуже сподобався. Вцілому дуже такий питальний вірш, своєрідне голосіння душі на певному роздоріжжі. Аж дивуюся, як ви пишете такі вірші. Переважно у жінок так надламно виходить. автентичний текст автентичні емоції.
Мої вітання вам Ігоре!
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 18:14:42 ]
Дякую, Миколо. Приємно чути. Одне прохання - давай на ти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар крапля (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 18:05:22 ]
оо)а кажете, що то в мене думки такі похмурі) Чудовий вірш, в кращих зразках екзістенціалізму)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 18:19:02 ]
Дяка, Олежку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 18:11:37 ]
Глибокі думки порушив, Ігорю. Сенс нашого буття - в любові, але любові вищого порядку, божественній любові. Бог є любов, а ми створені на Його образ. Творімо любов! (І ти, Ігорю, це робиш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 18:22:55 ]
Щиро радий Вам, Мироне. Дякую за таку високу оцінку. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 13:01:18 ]
Цікавий вірш...Думки, образи.Мені здається твір вдався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 16:05:08 ]
Дякую. Радий, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 17:19:36 ]
Важко щось додати до вищесказаного... Мені прийшлося до душі, Богданчику. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 09:37:58 ]
Вдячний, Патарочко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 01:40:46 ]
Так багато запитань у Вашому вірші...

"...спитай небесні зорі
куди іти аби себе знайти,
утікши із приреченого кола?
І далі, далі як, скажи, іти?"

Направду, часом настає така "чорна смуга", що не знаєш, як і куди далі іти...

Слухайте своє серце!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-19 09:37:01 ]
Дякую, Оксанко.