ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна субстанція

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – Морж (The Beatles)
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Сарасате й "Наспіви циганські"
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив…
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
* * *
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Прагнення
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила жінко...
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Туга
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Біла (1986) / Вірші

 неЗАЛЕЖНІСТЬ?
Образ твору Сімнадцять років незалежні,-
Так переконує Гарант.
Розумні, гарні, добрі, чесні,
Суцільна гордість і талант.

Чомусь, лишень, в кишенях вітер
В простого люду не вщухає
І черговий вельможний спікер
З трибуни щастя обіцяє.

Локшиною годують вуха
Обранці мудрі, а народ
Не йме вже віри й мовчки слуха,
Як всіх спасе ЄС і СОТ.

Мєдвєдєв став нам майже татом,
Як неньку слухаєм Європу,
«Окей!» - поклони б’ємо Штатам,
З любов’ю всіх цілуєм в …опу.

Залежні вже сімнадцять років
Від всіх разом і зокрема.
Не здатні ще на власні кроки
Вдаємо крейсер із човна.

Можливо, в чомусь ми і праві,
Та дуримо й себе сповна,
І кажем: «Слава цій державі!»,
А нам відлунює «Ганьба!».

24.08.2008.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-02-23 22:16:27
Переглядів сторінки твору 9628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.144 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.315 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.07.16 22:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 22:43:35 ]
Можливо, комусь вірш видасться провокаційним, але така вже моя думка і вона має право на існування. А емоції такі - не тому що я не патріот, а тому, що душа болить.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:41:08 ]
А якщо в цьому напрямку:
Та дуримо й себе сповна...
А нам відлунює "ганьба". Може так трохи складніше...

Наталіє, це важливі теми, і на них потрібно писати, але в одну композицію все аж ніяк не втиснути, краще намагатися писати трохи коротше.

А картинка славна - з "Мови жестів"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 23:49:48 ]
Дякую, вже й поправила:-)

Походження картинки розгадали. Означає "Дитина обманює", "Неправда".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 23:50:54 ]
О, моя любима авторка :)
Наталіє, після того, як Пушкін О. С. зримував Європу з ...опою, вона вже не вражає своєю оригінальністю. Про все інше краще промовчу :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 00:07:29 ]
Я такі жахи писав у вашому віці, Наталю, що і не набрався би сміливості їх оприлюднити зараз. У вас краще виходить, аніж у мене тоді. Все буде нормально.
До речі, на відміну від жорстокосердного Лео, сам Олександр Сергійович Пушкін, я глибоко переконаний у цьому, був би значно люб'язнішим. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 00:20:08 ]
Тільки не чутлива до тонкощів людина могла б назвати Лео жорстокосердним :)
А скажіть, Володимире, коли в авторів закінчується той ніжний вік,коли їм не можна казати неприємних або хоча б просто справедливих речей? Нашій авторці вже 24-25.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 00:32:47 ]
Так у неї ніжний вік лише розпочинається! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 00:46:43 ]
Ми ж про поезію, а не про втіхи? :) Лео міг би нагадать багато імен, хто і в більш ранньому віці залишив яскравий слід, але, певен, що Ви самі це знаєте. Не думаю все ж таки, що це вірний шлях - занижувати планку, бо зростати треба вгору, а не вниз. Хоча в одному Ви праві таки. Навіть на цих теренах є куди доросліші автори, і навіть Майстри, які за візерунками слів і морськими вузлами незрозумілих метафор приховують лише відсутність "правдивості" у тому розумінні, про яке Ви згадували.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 08:05:46 ]
Таа, Лео, треба бути великим математиком, щоб, віднявши від 2010, отримати 1986 і отримати 25. Ви, часом, не головний бухгалтер?;-) Насправді - повних 23, у жовтні буде 24.
А щодо справедливих речей - кажіть сміливо, у мене не така тонка душевна організація, як Ви вважаєте. Тим більше, "справедливість" у кожного своя. Тож Ваші неприємності мені вже точно настрою не зіпсують:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:12:46 ]
А зараз ви пишете, на Вашу думку, краще?.....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 09:59:43 ]
Продовжуємо уроки.
1. Арифметика. Вірш написаний у 2008 році, авторці було 2008-1986=22 роки. Для цього віку рівень обізнаності і мислення доволі високий.
2. Українська мова. Якби в той час президентом США був Обама, авторка могла б уникнути русизму при пошуку рими до слова "Європу". Задню частину тіла вона нарікла би українським словом, зримувавши його з "Обаму Барака".:)
Усе це жарти. Наталя пише про різне, що свідчить про широту її світогляду і інтересів. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 10:19:26 ]
Дуже песимістично.Згадав анекдот про песиміста і оптиміста.
Для країни -18 років ,це майже нічого.
А країна ,це не Він і не Вона ,
а Ми з Вами.
Ось це і є головне.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 18:48:39 ]
"Для країни -18 років ,це майже нічого."
Спільний урок арифметики і історії:
1945 р. - зруйнована країна (Україна - найбільше)
1961 р. - запуск людини в космос (внесок України вагомий).
1961-1945=16.
Так що 18 - це чимало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 10:47:13 ]
Бачите, Наталочко, насправді ми, чоловіки, імітуючи "грізні" диспути, простя тягнемося до жіночої чарівності. Тому жінки мали би бути завжди кращими поетками, аніж чоловіки, бо як без вас - отам, нагорі? Тільки це нас і тривожить, з погляду на можливу далеку перспективу, звісно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 12:38:10 ]
Ви вважаєте, що це поезія? це якась заримована публіцистика. і як це - Локшиною годують вуха - ви ж переробляєте на свій лад відомий фразеологізм, та ще й нелогічно, аж сміхотворно. пишіть добре, або не пишіть взагалі - така моя вам порада. А те що тут натякають, мовляв ще виростете - не вірте, добрий поет - одразу відчувається. а непоет непоетом так до скону і буде. у цьому вірші ви не поет. ви публіцист.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 18:06:00 ]
Щодо публіцистики Ви праві, адже вірш був дійсно написаний не у ракурсі "високої поезії", а як заримована відповідь під час тематичної переписки у роки моєї журналістської діяльності.
А поради Вашої попрошу або, принаймні, за неї буду вдячна з того часу, коли Ви станете особисто для мене шанованим/цікавим поетом (чи хоча б особистістю). До речі, було б таки непогано Вам все ж хоч щось із своїх творів опублікувати. А то, зважаючи на Ваші самовпевнені коментарі та інтригу, яку Ви створюєте довкола своєї творчості, складається враження, що Ви пишете такі шедеври, що усім тут місця мало буде;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:11:14 ]
Ну шедеврів я не пишу, але критиком та й порадником можу бути, навіть подекуди компетентнішим від тих., хто себе величаво редакторами називають. Мої коментарі стосуються лише Вашої творчості наразі, про себе, як про автора, я ніколи нічого не говорив. Та й для чого писати вірші не у ракурсі високої поезії? якщо суто для гри - то так, а так - сміття і так достатньо.Пишіть високо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:40:11 ]
http://www.maysterni.com/publication.php?id=45610 ну ось і написав! цікава ваша думка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:41:06 ]
Я глибоко шаную хороших поетів та високу поезію. Звісно, вони є для мене взірцем і своєрідним навчальним джерелом. Але не можу погодитися, що суспільству потрібна суто вища проба. Інколи потрібно писати не лише, як Ви кажете, для гри чи самоствердження.
Особисто для мене, саме така "писанина" є одним зі способів заробітку. Наприклад, часом доводиться писати привітання чи інші римовані рядки, орієнтуючись суто на замовника і споживача. А їм, повірте, "високо" не потрібно і не завжди доступно. А ще, якось, одержала замовлення на тексти для пісень; однією з умов були саме простота мови та доступність для широкого загалу. Для дуже широкого! І це той випадок, коли музику замовляє той, хто платить. І якщо такий "платник" знаходиться, то чому б не підлаштуватися під різноманітні (іноді й дивакуваті) примхи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:43:57 ]
Краще б Ви в цьому не зізнавались, чоколядко :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 20:11:21 ]
:) Дякую, Лео, за турботу. Але що краще для мене - вирішувати саме мені. У мене нема комплексу "великого поета" тому й амбіції адекватні, і життя повноцінне, і людей я люблю. Дивіться ширше на життя, може й Ви подобрішаєте;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 20:18:37 ]
Я не про амбіції взагалі. Я про Вашу фразу щодо "підлаштуватися". Це не шлях, а слизька стежка.
І згодна з п. Михасем: простота не означає примітивності. Втім, у Вас попереду ще багато часу.

А Лео - сама доброта і любов :) Тільки розбірлива і вимоглива. Бажаю, щоб колись Ви це зрозуміли.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 19:49:15 ]
Для таки випадків краще використовувати псевдоніми, щоби потім пальцем не тикали. уся біда в тому, який автор-такий покупець і навпаки.простота не означає примітивність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 20:06:33 ]
Простота не означає примітивність - згідна. Тому й не пропагую примітивність. А щодо Вашої поезії - віршик непоганий, але й вразити не має чим (тому й віршИК). Дещо мілкувато для поціновувача "високого". Але, можливо, у Вас ще все попереду. Чого й бажаю. Творчих успіхів і любові у всіх її проявах:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 20:20:32 ]
А як на мене, то нормально, - Наталя йде своїм шляхом, і, хочу вірити, щоразу вище підійматиметься.
З кожним кроком ставати все виразніше людиною - це найголовніше, а поетом буде ця людина чи іншим митцем, доля визначить, та митцем людина є обов'язково - за походженням...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 20:10:04 ]
згідний, мілкувато, але я й не писав, що я - майстер.... загалом, воно стисло, влучно. Але ви не повинні порівнювати себе з такими аматорами,як я, якщо прагнете висот- а ви їх прагнете! читайте більше, знайомтесь з класиками, їхні поради, хай навіть невловимі корисніші, ніж поради усяких аматорів з ПМ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 20:23:25 ]
А чому ви вирішили, що я прагну висот? Я прагну, перш за все, внутрішньої гармонії. Для мене віршування - це хобі, яке приносить задоволення та ще й інколи заробіток. І, до речі, я теж ніде не зазначала, що майстер. А ПМ для мене - це спосіб поєднання приємного (читання творів, їх обговорення та спілкування з авторами) і корисного (можливість чогось навчиться, отримати пораду від компетентних людей). Такий вже відпочинок не без користі.