Прохання негативно не оцінювати.
Він для Анатолія Черняхівського:)) Обіцяла:))

Сьогодні передавали у новинах, в одній із азіатських країн у інтернет-залежних батьків померло з голоду дитя, його раз у день годували, а батьки сиділи з ранку до ночі в Інеті.
І реальне кохання для здоров"я краще. Їй-Богу.
Інтернет і мобільний потрібні для першої стадії знайомства, а опісля має прийти реальність. Такі мої роздуми "на ентую тему".

Де, де вони?! "які готові на все, але лише віртально..." !!!)))

Смішно, Софійко)

актуальна і до болю знайома тема... був і в мене давно-давно такий телефонний роман, але між нами були тисячі кілометрів

А у мене є Роман... Синок мій, народжений у реальності. Тоді у мене ще не було Інтернету. У віртуалі можеш фантазувати і чути, але не замінити реальність із дотиками, запахами, відчуттями.
Чудовий вірш, Софійко!

Щодо помилок на сторінці: текст не вважаю віршем з правом на життя.... так, пустунчик:)))
Дякую за зауваження!

Віртуальне спілкування, віртуальне порозуміння, спільний пошук, реальні зустрічі в темноті, аби не породжувати в момент зустрічі протиріч, строга домовленість - не зачаровувати один-одного, аби не змінювати життя... Зрештою, життя-буття у всіх персонажів однаково змінюється. Одні здобувають, інші втрачають...
Але це все міфологія, легенди, які потрібні кожному зростаючому авторові... :)

:))

Думаю, що не зовсім так. :)
Як на мене, все залежить від рівнів існування.
Бо пишуть ( в ідеалі) не для когось, - це є один із методів творчості (роботи над собою).

На певному рівні надмірна віртуальність стає шкідливою (без досвіду її опанування), це виглядатиме - як писати ні про що. Діє просте правило творчості: якщо дізнався про щось, осягнув щось - втілюй у практичні плоди, зроби, що повинен... Тут є багато рівнів.
Зрештою, вищі рівні віртуальності зовсім безлюдні, а практичні плоди від спілкування (і в безлюдних місцях спілкування теж присутнє) на таких рівнях особливо важливі і значимі, хоча і малопомітні з нижчих рівнів, і дається плодоношення на таких рівнях мало кому, тому віртуальне особистісне спілкування у абсолютній більшості випадків є таки рухом убік, а то і вниз.

А щодо потреб у отриманні додаткової енергії (натхнення в т.ч), то до певної межі це класно працює, особливо помічна ота лоскітлива різниця потенціалів поміж жіночим і чоловічим началом, так? :)
Зрозуміло, авторську енергетику потрібно розвивати. :)
Але важливо з ким і в якому напрямку. :)

Навіть на ПМ дуже помітні градації енергетик.
Енергетика, наприклад, вічної дівчини - це одне, а енергетика справжньої жінки - зовсім інше, як відрізняються енергетики справжніх чоловіків і вічних хлопчиків. Є ще й інші типи, з більш опрацьованих сутнісних рівнів, але надзвичайне, в основному, обходить стороною звичайне...
Хоча зустріч із чимсь надзвичайним набагато вагоміша за сотню зустрічей із звичайним...

Обов*язково!!!!!

Як на мене, то вірш досить лаконічний.
Для поезії це і гарно, і погано.
Але тема глибока.
Де про фантазії, а де – про самообмеження?
Хотілось би більш повного її розкриття.
Творчих успіхів, гарного настрою.

Софі, Ви вся в ПМі ,
а де ж обіцяне
єство створінь?..)))

Пані Софіє, надзвичайно цікаво з психологічної точки зору, та й вірш гарний теж.
З повагою Михайло.
Зі святом Вас.

Ну, не такий це вже і жарт.
Це така гола - як дріт - правда!..