ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 мандрівка по воду (начерк)

Але чого варте життя, якщо перша ж його репетиція є вже саме життя?
Ось чому життя завжди подібне начерку.
Мілан Кундера

в нього із нею було тільки те, що за фактом,
в неї із ним – майже все, на що здатна уява.
двічі дзвонить поштар: шістдесят дев’ятий
лист опускаючи в скриню…холоне кава…
він вирина зненацька.. (із виру? з моря?..)
мовчки знімає сорочку і тінь з порогу.
тане у спеці в передчутті любові
день… і вона довго-тепло-світло-волого
дивиться, з губ забираючи по півслова,
і виціловує пальці, приборкує втому.
в тому і сенс, що позиція «просто поряд»
найеротичніша із усіх, їм обом відомих.
«хочу…» – вона промовляє, плямуючи тишу,
і починає губами лічити хребці, а згодом
Моцарт у вічності рондо для них допише
і надішле до запиту музику, вечір, воду.



2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-06 16:10:07
Переглядів сторінки твору 12104
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.624 / 6  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:24:14 ]
чомусь поштар - завжди зловісна фігура, вам не здається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:30:18 ]
а Пєчкін?:)
хоча є вельми зловісні.. бо поштар - то символ очікування..а коли очікуєш, завжди є варіант, що не дочекаєшся..тому, в залежності від результату, поштар може уособлювати собою янгола світлого або лихозвісника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 16:38:16 ]
це, мабуть, у мене така алюзія, пов"язана з рядком
"двічі дзвонить поштар". згадала фільм "Почтальон всегда звонит дважды" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 17:42:01 ]
Мріє, асоціативний ряд був цілковито деречним) я теж згадала фільм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Поеток Ясон (М.К./Л.П.) [ 2010-08-06 22:05:15 ]
дурне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 16:55:40 ]
Файні-при-файні, Юль.
А мені рондо "пєвучіє труси" пишут.
А як ті позиція "де присісти самосвалом"?
Як псину завати (з хфоти)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 17:41:12 ]
ну, Зеньочку, кому і "труси" класика, як то кажуть "краса ув очах того, хто дивиться":))
У позиціях я не дока, хіба у тих на які дівчина проводжала бійця (с)
а пес сказав, що ім’я стороннім не відкриває, мовляв, це може нашкодити кармі:)
ПМ: Ти де так довго партизанив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 18:23:40 ]
Ну, та ти хоч скажи чи то сучка?
Бо мій Сірко вже моніторисько лиже і язик до самісінької підлоги,
а я не дуже петраю на сучках - ну так само як на укрсучкуліті.
Я виконував супер-дупер-сікретне заданіє - внєдрявсі у ряди
партизан Гондурасу (база Тіті-Кака - трета річка наліво).
Теперка мало не шпрехаю по-латиноськи і пританцьовію сальсу і відстрілююсь бобобими).
Так тіко ті на вушко - Україну будемо будувати у Гондурасі - там копалень нема
і тепло - тепліше ніж у Кримі. Я вже навчив прєзідєнта пити по-козацьки і
він вже позаводив вулики. Є вільна ваканція радистки-підпільниці - гасло "дама с пйосіком?" -
відповідь - "нє сучка". То я зі схову тобі ту телєграфую.. Поставимо Гондурас на належну планку!
Но пасаран!
Віва Гондурас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 18:30:43 ]
то кобєль, сучок інтуїтивно побоююсь бо.)
а нєсучка то спеціатєльна гондураська курка, так шо пароль можеш не змінювати.
однозначно, ¡No pasarán!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 18:51:57 ]
сі сєньйоріта
бебо мучо сервезас
і йо сой муй бураччо...
То напевні мій Сірко таки гей....
Йой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:23:12 ]
в тому і сенс, що позиція «просто поряд»
найеротичніша із усіх, їм обом відомих - !!!!!!!!!!!!
Юлечко, то бомба!!! Я вибуахю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:09:04 ]
Софійко, наступні вірші будуть про віднесених хвилею емоційного вибуху))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-07 12:11:06 ]
Тільки ти там уже поверни, щоб вибухова хвиля на Умань несла)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:24:01 ]
ну тобто вибухаю))) а, втім, на те й він вибух, щоб уламками слів)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:16:37 ]
як і домовлялися. тільки і виключно на Умань:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-06 23:24:30 ]
Начерк чудовий! Коментарі якось відійшли трохи вбік. Свіжі образи, і мило, по-жіночому щиро...
Перечитувати можна багато разів, і якщо "уява здатна" уявити - то уявляє. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:14:19 ]
дякую, Іване! Власне, не стану приховувати, мене теж цікавило чи можна щось висловити по суті написаного) Тішуся, що Вам сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-08-07 10:27:13 ]
Кінцівка змазана, геть псує весь вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-07 12:15:15 ]
я подумаю, сенсею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-09 14:15:36 ]
Вода, розбавлена вином
І цуцик вірний своїй дамі,
Зірки рахують перед сном,
І не в Криму а у Маямі.

Солоний пес зжував кістки
Кармен нашийник поласкала
Щасливі ті чоловіки
Кому на хліб поклали сала.

Ах, знову кульбабки!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 21:26:42 ]
Знову ти, Са(о)нечко, бутерброд невірно їсиш.. Треба салом на язика класти, а хліб віддавати на користь братів наших менших)
Дзенкую за експромт і вічну кульбабову пам’ять;)