Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юля Бро (1979) /
Інша поезія
Книжница (пространство вариантов)
* Библиотекарь провожает её в книгохранилище и вместо совета о том, что почитать, даёт несколько рекомендаций совершенно иного свойства*
выбор
Все они разные на ощупь, на запах, на вкус и, конечно, на вид.
Будь осторожна, когда выбираешь по виду:
Зорко лишь сердце, твердят поэты, всё остальное – нет.
Будь осторожна, когда выбираешь на ощупь:
Лгут габариты, и кожа обложек, и память подушечек пальцев.
Будь осторожна со вкусом и запахом. Ложно
Чувства свои можно истрактовать, переврав настоящее с прошлым.
Не выбирай первой попавшейся, но и не мучайся с выбором долго.
Словом, постой тут, найдёт тебя нужная книга сама.
* Она любит читать и часто путает прочитанное с произошедшим*
я читаю книгу, книга читает меня
Ношу за пазухой книгу,
Как мальчик-спартанец – лисёнка,
Как неискушённый – вериги,
Как раненные – осколки.
И ноша эта горячая,
Как случайные поцелуи,
Горькая, неудачная –
Но как я её милую,
Как я её голублю, как я её ласкаю, –
Как археолог рисунок
Найденный им наскальный.
*Она засыпает и ветер листает страницы книги в произвольном порядке*
15 секунд до пробуждения
Если бы жить на каком-нибудь фьорде,
в стране, о которой никто не знает.
болтать на нездешнем с китами, котами,
кормить их с ладони, названия дать им:
ласковыми именами любимых,
которых, бывает, никак не узнаешь
слепыми глазами и внутренним слухом,
Назвать их…
…Купить с распродажи просоленный катер
с сетями для рыбы, дубовым причалом
и чтобы там над моими плечами
широкими не насмехались. Молчали,
глядя, как мы с капитаном Ларсом –
губы обветрены, медны предплечья,
руки железны, жилисты, живы –
песни поём для тунца и мерлузы
и покоряем морские заливы.
пусть вечерами в дом деревянный
с моховой крышей все соберутся.
Ларс надевает рыбёху на вертел,
я отжимаю рубаху от соли,
люди смеются, птицы смеются,
плещется море, звери смеются,
ветер целует, вечер целует.
от поцелуев целую вечность
хмель в голове, пол плывёт под ногами.
так колыбель только боги качают
в полночь, над синей водою глубокой,
где заблудившийся бакен, как око,
так беспокойно глядит,
одиноко,
будто бы сглазить пытается нас
с полупридуманным рунами фьордом,
с полупредсказанным сказочным домом
и со страной, не отмеченной в картах,
псом, задремавшим на правом колене
мордой своею,
с похожим на папу
выводком светловолосых ребяток…
…и книгой
на тридцать первой
открытой странице.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книжница (пространство вариантов)
Литература — это управляемое сновидение.
Хорхе Луис Борхес
* Библиотекарь провожает её в книгохранилище и вместо совета о том, что почитать, даёт несколько рекомендаций совершенно иного свойства*выбор
Все они разные на ощупь, на запах, на вкус и, конечно, на вид.
Будь осторожна, когда выбираешь по виду:
Зорко лишь сердце, твердят поэты, всё остальное – нет.
Будь осторожна, когда выбираешь на ощупь:
Лгут габариты, и кожа обложек, и память подушечек пальцев.
Будь осторожна со вкусом и запахом. Ложно
Чувства свои можно истрактовать, переврав настоящее с прошлым.
Не выбирай первой попавшейся, но и не мучайся с выбором долго.
Словом, постой тут, найдёт тебя нужная книга сама.
* Она любит читать и часто путает прочитанное с произошедшим*
я читаю книгу, книга читает меня
Ношу за пазухой книгу,
Как мальчик-спартанец – лисёнка,
Как неискушённый – вериги,
Как раненные – осколки.
И ноша эта горячая,
Как случайные поцелуи,
Горькая, неудачная –
Но как я её милую,
Как я её голублю, как я её ласкаю, –
Как археолог рисунок
Найденный им наскальный.
*Она засыпает и ветер листает страницы книги в произвольном порядке*
15 секунд до пробуждения
Если бы жить на каком-нибудь фьорде,
в стране, о которой никто не знает.
болтать на нездешнем с китами, котами,
кормить их с ладони, названия дать им:
ласковыми именами любимых,
которых, бывает, никак не узнаешь
слепыми глазами и внутренним слухом,
Назвать их…
…Купить с распродажи просоленный катер
с сетями для рыбы, дубовым причалом
и чтобы там над моими плечами
широкими не насмехались. Молчали,
глядя, как мы с капитаном Ларсом –
губы обветрены, медны предплечья,
руки железны, жилисты, живы –
песни поём для тунца и мерлузы
и покоряем морские заливы.
пусть вечерами в дом деревянный
с моховой крышей все соберутся.
Ларс надевает рыбёху на вертел,
я отжимаю рубаху от соли,
люди смеются, птицы смеются,
плещется море, звери смеются,
ветер целует, вечер целует.
от поцелуев целую вечность
хмель в голове, пол плывёт под ногами.
так колыбель только боги качают
в полночь, над синей водою глубокой,
где заблудившийся бакен, как око,
так беспокойно глядит,
одиноко,
будто бы сглазить пытается нас
с полупридуманным рунами фьордом,
с полупредсказанным сказочным домом
и со страной, не отмеченной в картах,
псом, задремавшим на правом колене
мордой своею,
с похожим на папу
выводком светловолосых ребяток…
…и книгой
на тридцать первой
открытой странице.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
