ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Книжница (пространство вариантов)

Литература — это управляемое сновидение.
Хорхе Луис Борхес

Образ твору * Библиотекарь провожает её в книгохранилище и вместо совета о том, что почитать, даёт несколько рекомендаций совершенно иного свойства*

выбор

Все они разные на ощупь, на запах, на вкус и, конечно, на вид.
Будь осторожна, когда выбираешь по виду:
Зорко лишь сердце, твердят поэты, всё остальное – нет.
Будь осторожна, когда выбираешь на ощупь:
Лгут габариты, и кожа обложек, и память подушечек пальцев.
Будь осторожна со вкусом и запахом. Ложно
Чувства свои можно истрактовать, переврав настоящее с прошлым.
Не выбирай первой попавшейся, но и не мучайся с выбором долго.
Словом, постой тут, найдёт тебя нужная книга сама.

* Она любит читать и часто путает прочитанное с произошедшим*

я читаю книгу, книга читает меня

Ношу за пазухой книгу,
Как мальчик-спартанец – лисёнка,
Как неискушённый – вериги,
Как раненные – осколки.
И ноша эта горячая,
Как случайные поцелуи,
Горькая, неудачная –
Но как я её милую,
Как я её голублю, как я её ласкаю, –
Как археолог рисунок
Найденный им наскальный.

*Она засыпает и ветер листает страницы книги в произвольном порядке*

15 секунд до пробуждения

Если бы жить на каком-нибудь фьорде,
в стране, о которой никто не знает.
болтать на нездешнем с китами, котами,
кормить их с ладони, названия дать им:
ласковыми именами любимых,
которых, бывает, никак не узнаешь
слепыми глазами и внутренним слухом,
Назвать их…

…Купить с распродажи просоленный катер
с сетями для рыбы, дубовым причалом
и чтобы там над моими плечами
широкими не насмехались. Молчали,
глядя, как мы с капитаном Ларсом –
губы обветрены, медны предплечья,
руки железны, жилисты, живы –
песни поём для тунца и мерлузы
и покоряем морские заливы.
пусть вечерами в дом деревянный
с моховой крышей все соберутся.
Ларс надевает рыбёху на вертел,
я отжимаю рубаху от соли,
люди смеются, птицы смеются,
плещется море, звери смеются,
ветер целует, вечер целует.
от поцелуев целую вечность
хмель в голове, пол плывёт под ногами.
так колыбель только боги качают
в полночь, над синей водою глубокой,
где заблудившийся бакен, как око,
так беспокойно глядит,
одиноко,
будто бы сглазить пытается нас
с полупридуманным рунами фьордом,
с полупредсказанным сказочным домом
и со страной, не отмеченной в картах,
псом, задремавшим на правом колене
мордой своею,
с похожим на папу
выводком светловолосых ребяток…
…и книгой
на тридцать первой
открытой странице.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 10:42:02
Переглядів сторінки твору 4932
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.861 / 5.5  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 16:53:59 ]
Варіантів багато – всі ці звичні зачини та карколомні сюжети...
«Жили-були»_«на білому коні»_«махнула хвостиком»_«баба плаче»,
Однозначно, стереометрію придумали теж поети –
Накладання трикутників, чотири-, п»яти-, шести- хто більше?... – отак, неначе
Та вся хата-читальня, мила книжнице, і копійки варта:
Мильна бульбашка - ЛУСЬ! –
і Потьомкінське село – всі ці фйорди-хеки-
бо захекана, бігла містом сама, і кварта
(краще б крапка)
до нічної публічної біблі-отеки:
намалюйте, Борхесе, розкажіть, Луїсе, про того Лиса,
і про листя в лісі – отак упасти – і вже довіку...
і сторінки білі – бла-бла бляшане, і бі-сек-триса,
що поділить долю на «до» і «після» німого крику:
ані звуку, книжнице миле,
слова – полова.
запальничкою клацни...
але файно ж горить!
і – ні слова.
І – на перших шпальтах, на всіх стовпах, на язиках базарних:
«Пані й панове, класичне аутодафе, не пропустіть, підлийте олії!»
...так тихо стояла на вугликах...
Дивилась поперед себе: «Який він гарний»...
І море цілувало їй шию –
Як море, власне, лише й уміє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 12:07:18 ]
моя)

образ до твору змінила, подивись. Це Шумцов. Я ним захоплена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 13:24:11 ]
Я почитала Ваши стихи, Юля. У меня сложилось впечатление, что у большинства из них один адресат, а все они - большой роман в стихах, который Вы всё пишете и пишете (весьма талантливо). И кем бы он ни был (адресат), его можно поблагодарить хотя бы за то, что он стал причиной Ваших текстов )

Очень глубокая и изящная лирика. Спасибо, получила наслаждение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 15:07:28 ]
следуя Вашему ассоциативному ряду, вспомнила, как посмотрела доктора Хауса - все сезоны разом, месяца за полтора. Не было интриги ожидания от серии до серии, но цельная картинка понравилась.

Вероятно, прочтённое Вами - это уже практически законченный первый том романа. "И кем бы ни был адресат", я безусловно благодарна за то что он был источником творчества:)

Спасибо, что читали)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-24 21:19:42 ]
"Словом, постой тут, найдёт тебя нужная книга сама." - разве это сказано про книги, Юля?)
А комментарий Мрии Поэта считаю очень удачным, готов подписаться под каждым словом в этом комментарии)

Андрей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-07-29 16:13:17 ]
Если бы жить на каком-нибудь фьорде(с)

Воно так буває: виникає ціла купа образів, слів, снів, мрій, вдчуттів, передчуттів, вражень.
Воно все у купі виром занурює тебе у свій вимір. І тільки починаєш відчувати мало не на доторк цілісність і гармонію того уявного, як все зникає.
І маєш лише сліди (правільніше сказати залишки), але сліди, це як той напис на пачці від печива "може містити сліди фундуку і арахісу"
А потім і слідів тих неме, ні від фундука ні від неймовіного Чогось.

Але ти наче зловила той світ у цей вірш і він тепер живе у словах як метелик у банці.

Хай тобі й надалі так щастить у ловах

Думаю ще не раз перечитуватиму цю твою та ба, свою книжку

Це моє.
Тобі дяки
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-29 17:17:20 ]
світ ловив мене та не спіймав, я ловила світ і спіймала слід) але я більше не вірю у фундук у печеві..та й хто вірить словам? вірять справам, інколи - поглядам, інколи не треба нічого крім доторку жеби повірити.

В кожній дівчинці живе Аліса, в тобі - особливо, тому, цілком ймовірно, ми падаємо в одну нору і в нас підвищується рівень емпатії.

так чи інакше, тішуся від того, що вірші сподобались саме тобі. так і знай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-30 07:47:48 ]
Змістовна і дивовижна подорож у світ, змальований Вами. Я не любитель-фанат-прибічник російської, але Ваш художній витвір зачаровує.

З відчуттям суперу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 15:34:41 ]
Я вдячна Вам, люб’язний пане ГС, за те, що Ви, по-перше, здолали такий довготривалий текст, а по-друге, за глибину проникнення у хитросплетіння цього тексту:))