ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Вина

Вина чия?
Одна на двох:
Проріс між нас
Чортополох,
Спалили міст,
Як назавжди,
Пішов - пішла -
Лише сліди.
Волосся рай
І серця біль,
Заколишу
Тебе в собі...
Та це лиш сон,
МарнА мана,
Бо ти один.
Бо я одна.
...Вина?

Оксана Мазур

wine_to_drink Вина!
Коли п`янить – не пий до дна.
Так можна вратити все те,
що руку клало на святе
і прирікалося плекати.
Осонням на вікні картатим
до серця тулиться весна.

Вина!
Кого любитиме вона,
кому збере на мед слова?
Її я в серці приховав,
як у гіркій – шляхи до раю,
як шабля – гонор самурая,
чи втрата – шибеницю снам.

Вина!
Ніким не займана війна
росте, дичіє. А війне
і запах меду біль прийме.
У вітер літо перелито –
таке п`янке дорожнє мито,
так неоплатно стало нам.

Вина!
Вогнем у неї поринав,
та погасав язичний хміль,
ми залишалися самі
на відстані стінної тиші,
чекали доки перепише
гортанну суш нова струна.

2 Вересня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-02 20:45:46
Переглядів сторінки твору 6992
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 5.204 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:10:42 ]
О Юро... який вірш!
а картинка яка! я розгубила всі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:17:00 ]
Не губіть, Оксанко, а пригубіть що є ;)
Дякуючи віршованому діалогу - пишеться легко...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:21:42 ]
пригублю ;) І Зеня приводьте на десерт ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:20:31 ]
Ну як же без друзяки - ми ж з ним нерозлий-вода :)
А ви покличте Кралечку - може вона розмонашиться трішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 01:15:38 ]
оце розмонашилась я...ой розмонашилась...;)) :

Карамба! Самба! Сеньйорита
Текілою в тобі розлита,
Їй сплачуєш гріховне мито…
Це ж так підступно оголити
Лате стегна!

Уже давно ти нею мариш,
В уяві злій палких пожарищ
Себе у ній кавово вариш,
Без цукру кров’ю розчиняєш –
Паруєш сам.

Карамба! Хижа сеньйорито,
За тебе, певно, варто вбити
Чи хоч раптово полюбити,
У тропіках твоїх згоріти –
Єдина суть!

Карамба! Самба! Лиш браслети
І рук зміїні силуети,
Розвінчана вщент на портреті:
У сукні, пасмами роздертій, –
Ти – скорпіон!

Ліліт вогню, спокуса вічна,
Так шоколадно-еротична,
Не проникаюча – дотична,
Так хижо-стрімко-блискавично
Заводиш! Ах…

Карамба!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 22:23:13 ]
а картинка таки трохи схожа на Оксану)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:04:48 ]
ну треба ще голову доштукувати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:20:07 ]
типу при знайомстві я видалась п"яною і безголовою? ))))))))))))
ну в житті всяке бувало ))))

в мене просто якісь асоціації по Фройду з цим фото... пікантно! І дуже пасує до цього винно-винуватого вірша, який от наче сумний - аж ні! Життєстверджуючий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:18:17 ]
Ну це ж головне - життєстверджуватись, Оксанко.
А знимка побудлива, як на мене. Додає об`ємності для роздуму.
А Ви продовжіть діалог, а я проникнусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:32:48 ]
Я снова учусь, а на курсах у нас есть интернет. Потом я иду кочегарить, а завтра на курсы вождения.
"збире" или "збере"?
А послезавтра я рисую в студии.
Когда жить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:39:25 ]
Ой, Олексіє,
Не шануєте ви себе. Від непосильної роботи кочегарка не кочегарить
і сейкс-бомби не тим що треба вибухають... за коней - мовчу.
Дякую за уважність - виправив.
Шанумося,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:43:32 ]
Я учусь. А примеры полезны.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 22:48:45 ]
Слово є таке "вИнний", але у значенні смаковому. Бабця моя його вживала. Яблука бувать такого винного смаку, оцет буває винний... Ото вірш у тебе - вИнний. З таким класним п"янким присмаком. Ну і словами бавишся, як кораликами.
Цьомики.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:05:35 ]
Ну то причащаю винним віршиком.
Дякую, цьомики
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 23:31:00 ]
Є чого повчитись у плані образотворчості. Потужний коник уяви у Лазірка Юрія - не перевершити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:07:28 ]
Я думаю,Михайле, що у кожного свій кінь а кожен кінь по-своєму граціозний.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 00:20:36 ]
Тук. Тук. Це я до тебе з квіточками.) ( Сідає пряменько , спинка рівнесенька, ручки на колінах.)
- Так, в чому сила , брате? Люди кажуть у грошах, а я кажу - у любові.)
Вина!
Кого любитиме вона,
кому збере на мед слова?
Її я в серці приховав,
як у гіркій – шляхи до раю,
як шабля – гонор самурая...!!!
Натхнення тобі! ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:16:41 ]
Ну, сестричко,
(наливає у келихи бурону і уважно розглядує кутики уст)
Що будемо переказувати старі істини?
Любов до грошей - це теж любов, аби вона лише не була єдиною.
А сила
це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 12:12:45 ]
1. В прописних істинах не любов, братіку було.
2 Бурон забираю. Досить себе труїти. На ось тримай чай на травах, хоч Кримський з лавандою.:)
3.Старі істини, чом би і не переказати: " Всех люблю на свете я. Єто Родина моя.!
4. Щодо грошей : воно якось з ними і вмирати , і заміж виходити, і хворіти легше."))) Тому люблю я їх , та не лише...а якраз про те , що ти сказав:це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.
ЛЮ.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:50:16 ]
Обвітримось тоді щастям, сестричко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:15:05 ]
Вірш, що треба!!! Оксана задала тон, і як майстерно продовжено! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:13:41 ]
А уявіть собі, коли би вона продовжила...
Це ж відмінний стимул...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 02:45:55 ]
Вина
Налиє нам смутна весна.

Коли п’янить мене тобою, –
Не зупинюсь. Немає сил.
Мене ти навіть не проси!
В дурмані серця – спрагла доля.

Вина!
Тріпоче десь зорі струна…

Ти – найпекучіша неволя,
Пошерхлих губ «Іже єси»,
На дні очей згубилась синь,
Пригіркла радість – мед сваволі.

Вина!!!
Бо ти і я – то лиш війна!

Твій погляд – мОє мінне поле.
Вже вибухають полюсИ,
І я осліпла від краси!
Кармінно карма переоре.

Вина!
Медово п’ю за нас до дна.
Одна.

За нас…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:54:29 ]
Тема спрацьвана майстерно.Вірш гарний і досконалий.Згідний Юрію,що від вина, якщо п'єщ до дна,інколи настає вина і втрачаєш все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:15:09 ]
Дякую, п.Михайле.
Вітання Празі Золотій...
З винно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 15:29:39 ]
Юрію, Ви такий вправний зі словами, що я візьму Ваші вірші додому читати (та може й навчусь чомусь до того ж).