ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Не затьмарить ніщо натхннних
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Потурлак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
Відьмача. Піввертання (The Jimi Hendrix Experience)
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Утрата
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
***
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Князь московський Василь Темний
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
1958. Капосний кіт
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мовчати (газель)
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Неоднозначні думки -7
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Жила-була собачка (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Елегія
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
***
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зникла колишня дівчина
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
Гра уяви
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Вина

Вина чия?
Одна на двох:
Проріс між нас
Чортополох,
Спалили міст,
Як назавжди,
Пішов - пішла -
Лише сліди.
Волосся рай
І серця біль,
Заколишу
Тебе в собі...
Та це лиш сон,
МарнА мана,
Бо ти один.
Бо я одна.
...Вина?

Оксана Мазур

wine_to_drink Вина!
Коли п`янить – не пий до дна.
Так можна вратити все те,
що руку клало на святе
і прирікалося плекати.
Осонням на вікні картатим
до серця тулиться весна.

Вина!
Кого любитиме вона,
кому збере на мед слова?
Її я в серці приховав,
як у гіркій – шляхи до раю,
як шабля – гонор самурая,
чи втрата – шибеницю снам.

Вина!
Ніким не займана війна
росте, дичіє. А війне
і запах меду біль прийме.
У вітер літо перелито –
таке п`янке дорожнє мито,
так неоплатно стало нам.

Вина!
Вогнем у неї поринав,
та погасав язичний хміль,
ми залишалися самі
на відстані стінної тиші,
чекали доки перепише
гортанну суш нова струна.

2 Вересня 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-02 20:45:46
Переглядів сторінки твору 7466
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.204 / 5.5  (5.133 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.08.04 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:10:42 ]
О Юро... який вірш!
а картинка яка! я розгубила всі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:17:00 ]
Не губіть, Оксанко, а пригубіть що є ;)
Дякуючи віршованому діалогу - пишеться легко...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:21:42 ]
пригублю ;) І Зеня приводьте на десерт ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:20:31 ]
Ну як же без друзяки - ми ж з ним нерозлий-вода :)
А ви покличте Кралечку - може вона розмонашиться трішки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 01:15:38 ]
оце розмонашилась я...ой розмонашилась...;)) :

Карамба! Самба! Сеньйорита
Текілою в тобі розлита,
Їй сплачуєш гріховне мито…
Це ж так підступно оголити
Лате стегна!

Уже давно ти нею мариш,
В уяві злій палких пожарищ
Себе у ній кавово вариш,
Без цукру кров’ю розчиняєш –
Паруєш сам.

Карамба! Хижа сеньйорито,
За тебе, певно, варто вбити
Чи хоч раптово полюбити,
У тропіках твоїх згоріти –
Єдина суть!

Карамба! Самба! Лиш браслети
І рук зміїні силуети,
Розвінчана вщент на портреті:
У сукні, пасмами роздертій, –
Ти – скорпіон!

Ліліт вогню, спокуса вічна,
Так шоколадно-еротична,
Не проникаюча – дотична,
Так хижо-стрімко-блискавично
Заводиш! Ах…

Карамба!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-02 22:23:13 ]
а картинка таки трохи схожа на Оксану)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:04:48 ]
ну треба ще голову доштукувати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 21:20:07 ]
типу при знайомстві я видалась п"яною і безголовою? ))))))))))))
ну в житті всяке бувало ))))

в мене просто якісь асоціації по Фройду з цим фото... пікантно! І дуже пасує до цього винно-винуватого вірша, який от наче сумний - аж ні! Життєстверджуючий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:18:17 ]
Ну це ж головне - життєстверджуватись, Оксанко.
А знимка побудлива, як на мене. Додає об`ємності для роздуму.
А Ви продовжіть діалог, а я проникнусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:32:48 ]
Я снова учусь, а на курсах у нас есть интернет. Потом я иду кочегарить, а завтра на курсы вождения.
"збире" или "збере"?
А послезавтра я рисую в студии.
Когда жить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:39:25 ]
Ой, Олексіє,
Не шануєте ви себе. Від непосильної роботи кочегарка не кочегарить
і сейкс-бомби не тим що треба вибухають... за коней - мовчу.
Дякую за уважність - виправив.
Шанумося,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 21:43:32 ]
Я учусь. А примеры полезны.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 22:48:45 ]
Слово є таке "вИнний", але у значенні смаковому. Бабця моя його вживала. Яблука бувать такого винного смаку, оцет буває винний... Ото вірш у тебе - вИнний. З таким класним п"янким присмаком. Ну і словами бавишся, як кораликами.
Цьомики.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:05:35 ]
Ну то причащаю винним віршиком.
Дякую, цьомики
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-02 23:31:00 ]
Є чого повчитись у плані образотворчості. Потужний коник уяви у Лазірка Юрія - не перевершити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:07:28 ]
Я думаю,Михайле, що у кожного свій кінь а кожен кінь по-своєму граціозний.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 00:20:36 ]
Тук. Тук. Це я до тебе з квіточками.) ( Сідає пряменько , спинка рівнесенька, ручки на колінах.)
- Так, в чому сила , брате? Люди кажуть у грошах, а я кажу - у любові.)
Вина!
Кого любитиме вона,
кому збере на мед слова?
Її я в серці приховав,
як у гіркій – шляхи до раю,
як шабля – гонор самурая...!!!
Натхнення тобі! ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 01:16:41 ]
Ну, сестричко,
(наливає у келихи бурону і уважно розглядує кутики уст)
Що будемо переказувати старі істини?
Любов до грошей - це теж любов, аби вона лише не була єдиною.
А сила
це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 12:12:45 ]
1. В прописних істинах не любов, братіку було.
2 Бурон забираю. Досить себе труїти. На ось тримай чай на травах, хоч Кримський з лавандою.:)
3.Старі істини, чом би і не переказати: " Всех люблю на свете я. Єто Родина моя.!
4. Щодо грошей : воно якось з ними і вмирати , і заміж виходити, і хворіти легше."))) Тому люблю я їх , та не лише...а якраз про те , що ти сказав:це коли на щастя
є вітер під крильми
і серце, чисте до сліз,
б`ється вірою.
ЛЮ.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:50:16 ]
Обвітримось тоді щастям, сестричко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:15:05 ]
Вірш, що треба!!! Оксана задала тон, і як майстерно продовжено! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:13:41 ]
А уявіть собі, коли би вона продовжила...
Це ж відмінний стимул...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 02:45:55 ]
Вина
Налиє нам смутна весна.

Коли п’янить мене тобою, –
Не зупинюсь. Немає сил.
Мене ти навіть не проси!
В дурмані серця – спрагла доля.

Вина!
Тріпоче десь зорі струна…

Ти – найпекучіша неволя,
Пошерхлих губ «Іже єси»,
На дні очей згубилась синь,
Пригіркла радість – мед сваволі.

Вина!!!
Бо ти і я – то лиш війна!

Твій погляд – мОє мінне поле.
Вже вибухають полюсИ,
І я осліпла від краси!
Кармінно карма переоре.

Вина!
Медово п’ю за нас до дна.
Одна.

За нас…




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:54:29 ]
Тема спрацьвана майстерно.Вірш гарний і досконалий.Згідний Юрію,що від вина, якщо п'єщ до дна,інколи настає вина і втрачаєш все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 22:15:09 ]
Дякую, п.Михайле.
Вітання Празі Золотій...
З винно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 15:29:39 ]
Юрію, Ви такий вправний зі словами, що я візьму Ваші вірші додому читати (та може й навчусь чомусь до того ж).