ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Мігренозний ультиматум
Образ твору Прикрутіть навіжене світило,
Познімайте з кота підкови
І влаштуйте хвилину мовчання
Всім довколишнім горобцям…

Заховайте мене у погріб –
І щоб зверху ніхто не гупав!
Щоб ніякі борщі та котлетки
Навіть близько не пахли там!

Бо колись же мігрень ця попустить
(Має совість – шляхетна, лярва!),
І тоді я вам все пригадаю –
Аби стачило тарілок… ;))

(При нападах мігрені нестерпними стають звуки, світло, запахи… Хочеться холоду, тиші і темряви. Ну і вбити кого-небудь… але це - рідко! :))





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-11 20:45:07
Переглядів сторінки твору 9211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.706 / 5.5  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 20:59:37 ]
Як я вас розумію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:15:33 ]
Сестра по нещастю? Мої щирі співчуття... Подітися нікуди - терпімо далі. Головне, що і найдовший напад колись закінчується! А тоді вже можна і усміхнутися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 21:08:50 ]
ой,
а в моєї кохасі
мігрень, як тово треба
масю-масю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:14:44 ]
Чого-чого треба?.. ;) Щось я соображаю тугувато - все вона винна, мігренюка клята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 21:38:27 ]
масю-масю - Старо-Гачинська Камасутра з китайським наклоном...
Як кажуть:
--Оголошення--
Вийду замуж на період крізіса.
Харашо гатовлю, галава не баліт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:13:31 ]
Ого! Уявляю собі ті "наклони"... ;)
Оголошення - точно не моє. Готую-то добре, а от голова зовсім заміж не хоче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:10:51 ]
варто понакупляти металевий посуд )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:16:46 ]
Та гнеться, зараза! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:34:50 ]
зато не б"ється - багаторазовий )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:21:07 ]
Точно. Треба його спеціально для таких випадків тримати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 21:34:22 ]
Гренуіль, а чого рука забинтована? Це була спроба вбити отого, бронзового, під час чергового нападу мігрені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:18:17 ]
Та нє, то я збиралася головою об стінку потовктися (бо дуже боліло), а потім вирішила, що голова мені ще згодиться... ну і товкла рукою... тепер у гіпсі :)) А бронзовий - хороший, холодненький, до нього добре лобом прикладатися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 21:42:04 ]
Важкі муки від нападу мігрені. Але Ваш вірш доводить, що найкращі ліки від неї - це легка самоіронія. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:22:58 ]
Це я з радості, що нарешті триденне пекло позаду... Дякую і вам :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 22:19:16 ]
"Познімайте з кота підкови..." - це щось!!! Моя хвороблива уява намалювала: ковальські кліщі і вухналі, що стирчать з котячих лап ( між кихтями).
Клас! Пані Гренуіль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:29:51 ]
Той рядок - плагіат у самої себе. Це був заголовок до статті на тему рятування страждущих від нєумєрєнних вчорашніх возліяній вранці 1 січня (ну чи коли там хто очухався) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:30:49 ]
оце вірш! ВАУ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 22:41:32 ]
Вірш - голосно сказано... Це швидше ніби радісне гороб'яче цвірінькання після холодної ночі: "Жив-жив!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 23:49:50 ]
О, Гренуіль!На жінку, котра після триденних тортур здатна так "цвірінькати" молитись треба. Хай у Вашої мігрені напад забудькуватості станеться, аби вона дорогу до Вашої голівоньки забула.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 13:38:06 ]
Дякую вам, пані Тетяно, передам ваші побажання мігрені - але вона, на жаль, занадто вірна подруга, щоб отак покинути мене напризволяще ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 01:42:01 ]
Взагалі цікаво написано. Так живописно.
З успішним віршем Вас!:))
...А про біль пора забути. Хоча цікаво, чи знадобилися Вашій ліричній героїні тарілки з метою використання не за призначенням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 13:46:51 ]
Дякую вам, Юлю. А посуд я не б'ю. Раз у житті шваркнула сковорідкою об підлогу (хоча дуже хотілося - об голову, причому не свою), то чавуняці хоч би й що, а половина пластмасової ручки відламалася. Тепер та сковорідка на мене ображено дивиться і цурпалком своїм свариться: мовляв, не смій посудом кидатися - йому теж боляче! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 13:52:55 ]
Співчуваю...
І водночас, вітаю з цікавим віршем!
Про кота особливо колоритно!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 14:23:19 ]
Дякую, Зоряно :)) А як там ваші буряки? Допомоги не треба? Я, правда, одною рукою вам багато накопаю... Ну, можу анекдоти розказувати - щоб веселіше працювалося. А про кота - це якраз натяк на анекдот (ну, коли вранці тихенько прочиняються двері в спальню і заходить кіт - м'якенькими лапками по товстому килиму; а хазяїн - "після вчорашнього" - не повертаючи голови і не відкриваючи очей, мученицьки шепоче: "Не тупай, паразит... не тупай!") :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:05:40 ]
Читала Вашого вірша чоловікові, у якого часто болить голова. Посміявся –і трохи відпустило. Може, варто запатентувати і продавати в аптеках – як допоміжний (а раптом і найефективніший?) засіб від болю? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:27:01 ]
Ого! Не думала, що моя писанина матиме ще й терапевтичний ефект. :) Я в таких випадках КВН дивлюся (вірніше, слухаю) чи "Вечірній квартал". Гарна річ - сміхотерапія: і підходить усім, і побічних ефектів немає. А якщо й не знімає повністю біль, то хоч веселіше терпіти...
А ще краще сміятися, коли здоровий - отож нехай у вашого чоловіка ніколи голова не болить!