ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Куди йдемо?
Образ твору Куди йдемо? Що завтра буде з нами?
Не луками - лукавими шляхами

Блукаємо. Заплутали сліди.
Уже й самим - ні звідси, ні сюди.

Уже душі ні холодно, ні тепло.
І байдуже - до раю чи до пекла.

Відколи йдем? І по якому колу?
Невже отак ходитимем до скону?

Розгублені. Загублені в пітьмі.
Знемовлені. Безмовні - як німі.

Позаду: чорні діри й білі плями.
Уже й не пригадаєм - звідкіля ми.

03.03.2009




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-14 19:52:02
Переглядів сторінки твору 12059
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:04:19 ]
чорні діри
й білі плями
вчорай вірив
же шось гамав
нині гами ма`
вовкови - зима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:06:43 ]
Якось написалося після невтішних роздумів:



Народе мій,
ти плачеш лиш над тими,
хто помер.
А над живими
лиш збиткуєшся, смієшся.
Грабуєш брата свого,
що й тебе обдер,
як липку.
Ти в екстазі б’єшся,
як брата душить прикрая нужда,
радіючи,
що осторонь від болю.
Ти втіху з того матимеш…
Біда
тебе лише опам’ятає, відчай…
Долю
свою клястимеш,
Бога приплетеш
туди,
де Він не сміє вже ступати, -
бо там пануєш ти...
А ти вклякнеш,
руками будеш гнівно потрясати,
грозити Небу –
ти «невинна» кров,
«душа ягняти»…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:13:50 ]
Дуже!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:27:58 ]
Ваші експромти, Зеню, такі специфічні, що я навіть не знаю, що Вам відповідати. Та, дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:33:23 ]
Поділяю Ваші невтішні роздуми, Адель. Пригадалось з Ліни Костенко: "Поети - це біографи народу. А в нього - біографія важка". Може, тому народжуються такі вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 20:34:35 ]
Спасибі, Софіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:56:39 ]
"Уже й не пригадаєм - звідкіля ми."

Німець каже: ви моголи.
"Моголи! Моголи!
Золотого Тамерлана
онучата голі"...

Так було за Шевченка. Так чомусь і зараз. До болю сумно.
Вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 21:05:53 ]
Дуже сподобалася свіжа рима: плями - звідкіля ми?
А взагалі така безнадія і розгубленість у вірші. Дивуюсь молоді сучасній, вона не споглядає і не плаче, а діє, хоч іноді й помиляється, але йде вперед. А ми іноді не знаємо, що робити? Мабуть, боротися з собою і з обставинами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 22:28:45 ]
Дуже сподобалося. Особливо:Не луками - лукавими шляхами;Розгублені. Загублені в пітьмі.
Знемовлені. Безмовні - як німі. Погоджуюся з думкою Ярослава.

З найкращими побажаннями.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:31:13 ]
Мені теж це сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 23:57:46 ]
Написано майстерно - "розгублені", але "плями і діри" позаду. Алегорично, сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 01:39:27 ]
Паны Любо! Вам затишно на ПМ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 01:40:25 ]
Погоджуюсь, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 01:56:29 ]
а ми ішли сьогодні містом, за руки взявшись добровільно. нікому там не було тісно, усім - просторо, легко, вільно... і переповнювала віра, що нас багато й все ми зможем - і побороти бузувіра і вурдалаків його тоже...
/відгукнулося з власнопережитого нині :)/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 10:10:11 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 06:39:06 ]
Є проблиски...Складаймо їх у промінь...
Хай висвітиться - звідки, хто ми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 10:08:52 ]
Щойно поставила свій вірш і помітила Ваш. Вийшов він (мій) ніби відповідь на Ваш вірш. Аж на душі трошки ніяково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 10:11:06 ]
Сумна правда. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:23:36 ]
Цілком погоджуюсь з Вами, пане Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:24:18 ]
Двічі погоджуюсь, пані Серафимо! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:25:18 ]
Дякую, пане Іване за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:34:13 ]
Ви питаєте, пане Анатолію, чи затишно мені на ПМ? Не знаю чи може бути затишно на перехресті стількох доріг, думок, поглядів - на виду, одним словом. Мені тут цікаво. Я тут "тамую спрагу". Бо згідна з В. Базилевським: "Одвічна письменницька спрага - бути почутим". І ще один його вислів дуже пасує ПМ. "Поети перегукуються, як і птахи". І це прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:38:19 ]
Дякую пані Оксано, що завітали, поділились враженнями, принесли Дух віри на мою сторінку! Нехай Ваша світла енергія струменіє ще завзятіше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:39:48 ]
Дякую, Зоряно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:40:44 ]
Нехай висвітиться, пані Вандо! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 11:45:43 ]
Нема чого ніяковіти, Юленько! Ваш вірш - достойна відповідь на мій. Це саме те, про що сказав у коментарі Ярослав Чорногуз. Треба плекати позитив, адже думки матеріалізуються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 11:55:09 ]
Доброго дня, Любове!

Мені давно радили почитати Вас, і я тепер бачу, що недарма! Ваші вірші глибокі за змістом, мелодійні за звучанням і близькі мені за світосприйняттям.
З повагою, Тетяна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 12:00:38 ]
Так і хочеться сказати : Без надії, таки сподіваюсь!
Може таки вийдемо, пані Любочко, із тих манівців?.. Зачепило. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 12:06:59 ]
І Вам, доброго дня, Тетяно! Дякую, що завітали. Це чудово - усвідомлювати, що ти не самотня зі своїм світосприйняттям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 12:10:20 ]
Дякую, Патаро, що нагадали кредо геніальної поетеси. Це саме те... Сподіваймось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 16:23:49 ]
Звідкіля? - пишуть шо з глибин Усесвіту ... :-)

гарно
дуже...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:05:49 ]
"Чия правда, чия кривда і чиї ми діти..." "Відколи йдем? І по якому колу?..." Мусимо себе питати і шукати відповіді, і думати "що завтра буде з нами?" Дякую, пані Любо. Не без надії – навіть найтемніша ніч не вічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 16:58:46 ]
Так, Юрію! Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 16:59:33 ]
Дякую, пані Оксано, що завітали. І за слово підтримки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 00:00:37 ]
Пані Любо! Прочитала Ваш коментар до "Мотрі". Щиро дякую! "Тільки жінка могла так відчути і так
оцінити", - сказав один чоловік. Зворушена, втішена, окрилена – О.Л.