ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Політика пустих слів
Слово не зробиться хлібом,
зі слів не збудується храм.
Чому ж нам здається, ніби
усе завдяки словам?

Безміром є невагомість
зужитого слова «люблю».
Жбурляють його, натомість
чекаючи врожаю̀.

Як вродить довіра рясно –
комусь пощастило, вважай:
по долях піде нещасних
у свій, особистий рай.

Вправно жонглюють словами
політики і шахраї -
і сплачено буде нами
рахунки за ті раї.

Локшина на вухах – страва
давно уже всім відома.
Вистава – життя. Підстава
слова за справу… Втома.

Та знов підлабуззя плеще
тому, хто дволичити вмів.
А демоси вірять все ще
цяцянкам порожніх слів.

Слово не зробиться хлібом,
зі слів не збудується храм.
Чому ж нам здається, ніби
усе завдяки словам?



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-18 19:26:35
Переглядів сторінки твору 5696
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:41:22 ]
Бог сотворив світ одним словом...
Тому напевно воно так вже є - унаслідовоно від Нього...
Але ми - не Бог, ми його каплички...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:44:06 ]
Ну так з того слова світ постав… Колись словами і люди не надто кидались, бо вірили, що слово має рівну силу з дією. Може, в той час так і було, тому і збереглись у казках образи чарівників і чарівниць… Але з того часу занадто багато слів за вітром пішло, спорожніли вони, а в тих капличках худобу тримати стали…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 20:52:31 ]
А якби не слова, то як же б Ви мене переконали у своїй правоті?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:03:16 ]
Я ж не проти слів взагалі, Анатолію. Я проти слів, не підкріплених реальністю, тобто брехливих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 21:01:33 ]
"Демосы", говорите?
А чё? Культурно-пренебрежительно.
Мне понравилось. Тонко ))
"рахунки за їх раї." Здесь, по-моему, некая недостача одного слога. "Їхні" будет в самый раз.
И, по-моему, "збудується". Убедительнее выглядит.
И вообще, все стихотворение убедительное, несмотря на наличие вопросительного знака.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:17:27 ]
Благодарю, Алексий ІІІ, вначале у меня действительно было "збудується", но показалось, что многовато "з". И "їх" не было, было "ті". Нужно, очевидно, вернуться к первоначальному варианту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 21:11:50 ]
Гарно написано.
Чимало сильних рядків.
Від душі, відразу видно, дістали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:22:34 ]
Ох, Юлечко, а кого ж вони не дістали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 23:01:15 ]
Сильно і вірно. "Збудується" дійсно підсилить враження від прочитаного


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:24:19 ]
Дякую, Іване, якраз збираюсь це виправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 00:12:14 ]
Тетяно, а в останній строфі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 00:24:38 ]
Аа, неуважна, бити треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:21:46 ]
Дуже сподобався вірш. Громадянська тематика плюс образність, метафори, особливо сподобалося, що написано акцентним віршем, це підкреслює гостроту змісту. Дякую. І я б там нічого й не міняв,а якщо й міняв, то ще загострив би акцентності(якщо підганяти розмір, замість їх - їхні і таке інше,то це втратиться, а не хотілося б...).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 23:29:29 ]
Мені дуже приємно, Юрію, чути Вашу похвалу. Дякую за щиро висказану думку щодо змін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 00:08:18 ]
Є така приказка російська: "Словом можно лечить - словом можно убить". І то є глибока правда.
Гарний і сильний вірш, Тетяночко. Сподобалось.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 00:29:11 ]
Отож, Адель, вбивають найчастіше навіть не злі, а саме брехливі і байдужі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 01:01:12 ]
Хороша поезія, пані Тетяно!
Саме такої сильної громадянської лірики нам зараз і не вистачає.
От тільки чи допоможе вона покращити наше життя?! Будемо вірити, як наші великі предки, що справжнє Слово стане колись переможцем у боротьбі зі свавіллям влади і т.д., всупереч тому, що опускаються руки. І писати подібні вірші, на жаль, теж.
Але не будемо про сумне.
Приємного Вам дня!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 09:01:47 ]
Браво!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 11:25:02 ]
Я розумію Вас, Тетяно!
"Спочатку було Слово. Скрізь і всує.
Тепер - слова. Багато різних слів".

Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 23:32:11 ]
Дякую за розуміння, Любо.Будемо сподіватись, що колись таки ми спроможемось повернути словам їх первісну вагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:06:26 ]
Пані Тетяно!
Вірш, безумовно, щирий. Але ж є глухі, сліпі, німі. Ще й талановиті. Є й такі оригінали, що просто не розмовляють, бо вважають це пустою тратою часу. Вони просто роблять свою справу. До речі немало таких і серед державних службовців (я маю на увазі не Януковича!)
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 23:45:42 ]
Дякую за щиро висказану думку, пане Олександре. Але ж сліпі, глухі і німі теж спілкуються. І не факт, що їхнє спілкування позбавлене пустопорожньості, навіть якщо вони талановиті...А якби не було людей, що просто чесно роблять свою справу - світ би вже загинув. До речі, саме ці люди найчастіше є жертвами політики облудливих слів...
Зі взаємною повагою, Тетяна.