Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.09
11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
2026.06.09
09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
2026.06.09
08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
2026.06.09
07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
2026.06.09
06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
2026.06.09
01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
2026.06.09
00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
2026.06.08
23:04
Не забувайте, що я час від часу доповнюю та редагую свій переклад Мандейської Книги Йоанна. Зайшовши на раніше опублікованого "Йошаміна" (тощо), ви можете знайти кілька нових розділів, бо усе за раз оприлюднити неможливо через обсяги.
Дякую,
2026.06.08
22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
2026.06.08
21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
2026.06.08
12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
2026.06.08
11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
2026.06.08
08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
2026.06.08
06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл
2026.06.08
02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав
написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав
написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
2026.06.07
21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " НА ЧАТАХ "
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " НА ЧАТАХ "
Василь Кузан
поезія "Можеш мене не чекати"
Можеш мене не чекати.
Знову ставати на чати?
Біля твоєї чесноти
Цноту твою берегти?
Можеш мене друкувати
В небі дванадцятим кеглем –
Пам’ятник вчора полеглим
В ліжку твоєму постав.
Вистрелить навіть мотика –
Тихо! Ховайся від світла:
Космосу чорна молитва
Бритвою зрізує сміх!
Плачуть, зникаючи, знаки.
Мрякою приспані маки.
Поки ти будеш чекати –
Буду від тебе іти.
пародія
Мила, не треба кричати –
Я зістаріюсь на чатах,
Вже засміяли дівчата…
Що вдома неньці скажý?
Дуже старі нарікають
(Сина одного мають),
Добре, “не доганяють” –
Цнόту твою стережу…
Стрінеться, мо’ дівчина?
Кегель я чи мужчина!
Зглянься, моя єдина,
Може сьогодні, га?
Вистраждано чимало
(Боже, бодай пропало),
Як то мене дістало!
– Нині болить нога?
Дáлися ті чесноти!
Господи! Губи, ротик…
Може, дозволь хоч дотик…
Я би і в ліжку зміг.
… Вибач, я так невміло…
Тепло тут підозріло,
Може, тут було тіло,
Може тут хто “поліг”?
Увіковічнитись мріяв,
Сила – поліграфія!
Щось “Фотошоп” повільний –
Я вже – як монумент.
І у руках мотика –
Швидко ховайсь, дволика!
Навіть, якщо не стрільне…
Де той подівся…кент?
То вже історія друга –
Що ти лепечеш про друга?
Кажеш, на серці туга…
І несприятливі дні…
Щось ти ласкава стала
(Певно, мотика злякала),
Правильно мама казала –
Ти “поробила” мені?
Я відкриваю шафу –
Бачу залітну птаху
(Хоч би накинула лáху) –
Фейсом – біліший стін!
Зжовклий, як квіти в вазі,
Він, як і я, в екстазі…
Хай поживе, нарáзі –
Буде на чатах він!..
23.10.2010
поезія "Можеш мене не чекати"
Можеш мене не чекати.
Знову ставати на чати?
Біля твоєї чесноти
Цноту твою берегти?
Можеш мене друкувати
В небі дванадцятим кеглем –
Пам’ятник вчора полеглим
В ліжку твоєму постав.
Вистрелить навіть мотика –
Тихо! Ховайся від світла:
Космосу чорна молитва
Бритвою зрізує сміх!
Плачуть, зникаючи, знаки.
Мрякою приспані маки.
Поки ти будеш чекати –
Буду від тебе іти.
пародія
Мила, не треба кричати –
Я зістаріюсь на чатах,
Вже засміяли дівчата…
Що вдома неньці скажý?
Дуже старі нарікають
(Сина одного мають),
Добре, “не доганяють” –
Цнόту твою стережу…
Стрінеться, мо’ дівчина?
Кегель я чи мужчина!
Зглянься, моя єдина,
Може сьогодні, га?
Вистраждано чимало
(Боже, бодай пропало),
Як то мене дістало!
– Нині болить нога?
Дáлися ті чесноти!
Господи! Губи, ротик…
Може, дозволь хоч дотик…
Я би і в ліжку зміг.
… Вибач, я так невміло…
Тепло тут підозріло,
Може, тут було тіло,
Може тут хто “поліг”?
Увіковічнитись мріяв,
Сила – поліграфія!
Щось “Фотошоп” повільний –
Я вже – як монумент.
І у руках мотика –
Швидко ховайсь, дволика!
Навіть, якщо не стрільне…
Де той подівся…кент?
То вже історія друга –
Що ти лепечеш про друга?
Кажеш, на серці туга…
І несприятливі дні…
Щось ти ласкава стала
(Певно, мотика злякала),
Правильно мама казала –
Ти “поробила” мені?
Я відкриваю шафу –
Бачу залітну птаху
(Хоч би накинула лáху) –
Фейсом – біліший стін!
Зжовклий, як квіти в вазі,
Він, як і я, в екстазі…
Хай поживе, нарáзі –
Буде на чатах він!..
23.10.2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
