ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.04.06 11:43
Кожного дня в якомусь нашому місті траур.
Й загальний траур по всіх українських містах.
Світе, ти маєш на нього управу?
Світе, ти знайдеш на нього управу?
Бо якщо ні, він тебе перетворить на прах.

Світе, ти можеш його і усіх його служок прибрати?

Юрій Гундарєв
2025.04.06 09:49
Сьогодні, 6 квітня, День жалоби за жертвами варварської російської атаки на Кривий Ріг.
Унаслідок цинічного удару, що припав на житловий мікрорайон, загинуло 18 українців, 9 із них – діти…

Приспущений стяг.
Загиблі дорослі і діти.
Холодні вуста.
Х

Віктор Кучерук
2025.04.06 06:09
Коли молодший трохи був,
То я, на безголов’я,
І закопилював губу,
І нехтував здоров’ям.
І папіросами димів,
І пив не тільки воду, –
І поперек за кілька днів
Не віщував погоду.

С М
2025.04.06 06:06
Зірка Терен
Тліє кришиться у темінь
Змісту клоччя
І рвуться сили геть із осі
Промінь скаче
До вад у хмарини ілюзій

Ідемо ~ ти і я ~ скільки ще?

Микола Соболь
2025.04.06 04:54
Цей білий день і білий світ,
і сніг до сивини збілілий,
бреде по снігу білий кіт,
муркоче щось зарозуміло.
Уже пора весні прийти
у ці краї молочно-білі,
стоять насуплені хати
і абрикоси побілілі.

Тетяна Левицька
2025.04.05 22:27
Нехай біснуються, а я люблю —
переплелися душами й тілами
до божевілля, присмаку жалю.
Обоє сунем голови в петлю
і за життя чіпляємось губами.

Ніколи не косила лободу,
та цього разу, як лихий попутав.

Борис Костиря
2025.04.05 21:52
Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.
Чи існувало воно насправді?
Чи не було воно маренням?
Колишнє життя стало
материком, який пішов
під воду чи розчинився
у кислоті забуття.

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  " Баба-а-Шох "
Що Ви, Бабо, з ступи впали
Що на Гентоша напали?
Чи наїлися дурману –
Мухоморів "під сметану"?
(Баба – спец по тій заразі)
Готували в протигазі?
А жаргон: - "Ти брось. Отрава.
Ощущенія" - і слава!
Гонить схоже на "халтуру",
Ох і має вже натуру!
Ваня, бач, під мухомором…
Під статтю! Наклепи! – Сором!
То "просніцця", то "вертіцця":
Тне – нічого не боїться!
Уморила. Каже "плохо" -
"Несварєньє" - тихо оха!
А "сердицця", а "берецця"…
(То піариться, здається)
І з ніким ся не рахує…
А ґанджує! А ґанджує!
Уштрикнути вміє круто –
Треба вже до Баби прута.
Грішне з праведним змішала –
Переварює… Без сала…
Аватарка – то принада!
(Галіфе і бананада…)
Щоки – сила! Страшно аж –
Буряковий макіяж!
Намішала вінегрети,
Вгомониться, думав – де там!
І щаслива, як дитя –
Всіх потроху "жре"… Шутя.
Нелегка прийшла година –
Видно, Кумова родина…
Сильно так не "наїжджайте",
Трохи, Бабо, совість майте!
Ну "на кой" то все Вам, Бабо,
Заварили Ви неслабо.
Може, зремонтуйте ступу,
І летіть кудись …на зупу…
Може просто на "оладкі –
Бєлакрилиє лашадкі"?
Треба, схоже, Бабі "Дєда" –
Повна була би "Пабєда"!

21.10.2010







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-21 16:57:25
Переглядів сторінки твору 6227
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.236 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 22:57:10 ]
Є проблеми в...ступі? Фе!
Пошкодуйте галіфе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-21 23:32:31 ]
Ну при чім тут галіфе?
Йшли б ви... поваром. В кафе.
Шо за тіп ви, гентош нада...
От кусливе, от лихе.
Вас пригрієш на груді, -
Стануть дибом бігуді.
Підіпхнули б краще ступу
Та й зарадили б біді...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 23:50:37 ]
О! Дістало Бабу враз -
Тільки, люба, без образ!
Намололи цілу купу,
І про "тіпа", і про "ступу"...
Підіпхну, що сили маю -
У біді не залишУ!
Бабу, зважте, поважаю -
Із ВЕЛИКОЇ пишУ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 18:53:56 ]
Да! Бабу треба поважать! (посміхаєцця).

Всі полегшено зітхають. Ступа, два рази брумнувши, нарешті, заводицця. У Лазірковій високості над головами Баби та Вані із плакатами "МИР! ДРУЖБА! ФЄСТІВАЛЬ!" проносяцця пернаті: дві Мрії, Чорногуз і Рожева птаха із поеми Свєтіка Луцкової ( є мнєніє, шо вони направляюцця у "Скляну корчму" до ІГОРЯ ПАВЛЮКА). Їм услід багатозначно мнявчить кіт Тетянки Роси і смиче Бабу за галіфе. Баба та Ваня нерешитєльно переглядаюцця. Ваня хапає ув обійми Оксанку Лозову та Схимницю і прудко застрибує до ступи. Услід за ними із криком "Ех, прокачу!" застрибують і Баба з котом. Ступа рушає. Всі інші покидають сцену пєшком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 19:01:10 ]
Чорногуз теж пернатий? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 21:59:47 ]
Не картина - ідилія... Прямо сльози на очі - чи то ступа на понадзвукову перейшла? Чи то слова на плакаті такі душевні? Всі від радості плачуть...
Не вірять, що Баба Ваню так гостинно поперед себе в ступу пропустила. І ще з ТАКОЮ компанією. Не вірицця... Але хочецця... А там і "Скляна корчма" попереду. А там десь і Кум запряжений коло неї... Гарна компанія збираєцця, особливо як всі інші підтягнуцця, що пєшком ідуть - весело буде!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 20:27:11 ]
Як Вам ведеться, Йванку?.. Я, власне, зайшла достойно оцінити Вашу достойну відповідь "мнімому протівніку": миттєву реакцію, багате використання "місцевого матеріалу", терплячість, почуття - гумору, солідарності, гідності та всі інші :) Шкода, що не можу поставити "6" (не дозволяє програма). Але, як треба буде, заходьте, - поворожу ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 22:08:37 ]
Вітаю, дорога Ясновидице! Дякую, по всякому ведеться... Життя, як відомо, смугами - Ви ж з першого разу догадаєтеся, які ширші. Дяка і уклін Вам за достойну оцінку - Ви тут мене стількома файними якостями наділили, що я можу "зогоноруватися" і не полізти в ступу ...
Зайду до Вас ще обов’язково, але і Ви не минайте!
Щира дяка!!!