Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.27
06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
2026.07.27
06:01
Штрих II: Маска великого імені
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18
Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш
2026.07.27
01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
2026.07.27
00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
2026.07.26
19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
2026.07.26
16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
2026.07.26
13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті)
До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта
П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА
«КСАВЕР МОЦАРТ: С
2026.07.26
13:27
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
Там ворони невтомно голосили,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
Там ворони невтомно голосили,
2026.07.26
12:36
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
2026.07.26
11:22
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
2026.07.26
10:04
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
2026.07.26
08:56
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
2026.07.26
08:27
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
2026.07.26
06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
2026.07.26
01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
2026.07.26
00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Гентош (1957) /
Вірші
пародія " ДОРОЖНІ ТЕНЕТА "
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пародія " ДОРОЖНІ ТЕНЕТА "
Олександр Зубрій
поезія “Сільська комашня”,
збірка “Піца життя”
…Комар на припічку сидить
І хобот точить об димар.
Таке мале, ну просто – нежить,
А гарний крилами дзвонар!
Павук зачув знайомий звук,
І тихо виліз на тенета.
І нитку срібла, восьмирук,
Десь допасовує в лабети.
А там, за комином, цвіркун
Сюрчить, немов ДАІ інспектор.
Світляк, вправляючись в цигун,
Не вимкнув в череві прожектор.
І кружить Мертва голова
В танку шаленім коло свічки,
Комаших духів зазива
На власну жертву серед нічки…
пародія
ДАІ у засідці сидить
(Якраз навпроти переїзду).
Як зазіваєшся на мить –
І вже плати! Не було б пізно…
Таке крикливе, той сержант,
Недбало так: – “Права попрошу!”
Губами руха, комерсант,
В умі рахує – скільки грошей…
А там, в “копійці”, як павук,
Повище чин – то справжня кара,
Двадцятку не бере до рук,
Бо він – цабе, бо в нього “фара”.
Не похмелився, злий, як пес,
Прискіпливий і аж зелений.
Величина – у нього жезл,
Удавом витріщивсь на мене.
А голос – противнющий альт,
Ще й восьмирука ця істота:
Пастись виходить на асфальт,
А тут і вілла, і “Тойота”.
В лабети дай – нащо слова,
Обличчя – камінь, “пофіг” плакси…
ДАІшних духів зазива
На свіжі єврики і бакси.
Був на дорозі – бог і цар,
Сюрчав, кричав і матюкався.
Провірка, всунули хабар!
Тенета плів – і сам попався.
А гарний був грішми дзвонар!
“Рильце в пушку”, і хобот навіть…
Ніц не робив… Дорога – бар!
Ну а тепер – життя заставить…
20.10.2010
“фара” – так ніжно в народі і серед автолюбителів називають пристрій для вимірювання швидкості руху.
“копійка” – перша модель славнозвісних "Жигулі"
поезія “Сільська комашня”,
збірка “Піца життя”
…Комар на припічку сидить
І хобот точить об димар.
Таке мале, ну просто – нежить,
А гарний крилами дзвонар!
Павук зачув знайомий звук,
І тихо виліз на тенета.
І нитку срібла, восьмирук,
Десь допасовує в лабети.
А там, за комином, цвіркун
Сюрчить, немов ДАІ інспектор.
Світляк, вправляючись в цигун,
Не вимкнув в череві прожектор.
І кружить Мертва голова
В танку шаленім коло свічки,
Комаших духів зазива
На власну жертву серед нічки…
пародія
ДАІ у засідці сидить
(Якраз навпроти переїзду).
Як зазіваєшся на мить –
І вже плати! Не було б пізно…
Таке крикливе, той сержант,
Недбало так: – “Права попрошу!”
Губами руха, комерсант,
В умі рахує – скільки грошей…
А там, в “копійці”, як павук,
Повище чин – то справжня кара,
Двадцятку не бере до рук,
Бо він – цабе, бо в нього “фара”.
Не похмелився, злий, як пес,
Прискіпливий і аж зелений.
Величина – у нього жезл,
Удавом витріщивсь на мене.
А голос – противнющий альт,
Ще й восьмирука ця істота:
Пастись виходить на асфальт,
А тут і вілла, і “Тойота”.
В лабети дай – нащо слова,
Обличчя – камінь, “пофіг” плакси…
ДАІшних духів зазива
На свіжі єврики і бакси.
Був на дорозі – бог і цар,
Сюрчав, кричав і матюкався.
Провірка, всунули хабар!
Тенета плів – і сам попався.
А гарний був грішми дзвонар!
“Рильце в пушку”, і хобот навіть…
Ніц не робив… Дорога – бар!
Ну а тепер – життя заставить…
20.10.2010
“фара” – так ніжно в народі і серед автолюбителів називають пристрій для вимірювання швидкості руху.
“копійка” – перша модель славнозвісних "Жигулі"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
