ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія " ЧИТАННЯ "
Олександр Зубрій
поезія “Прочитанная книга?”

…Бессчетно читая любимую книгу
Я в чувствах вскрываю иные оттенки,
Мелькнувшие молнией в сладостном миге,
Когда прикоснутся коленка к коленке.

Дыхание станет неровно-единым,
А руки плющом обовьют мою шею.
И я, в поцелуе сжигающе-длинном,
От нового смысла совсем захмелею.

И бархаты кожи обложки лаская,
Листая страниц шелковистые глянцы,
Не знаю, хочу ли в безгрешие рая,
Где чувствовать буду себя чужестранцем.

Коль книга любима, то время не властно.
Чем больше читаешь - тем меньше стареет.
А смерть за любовью приходит бесстрастно
Лишь к тем, кто читать до конца не умеет…


пародія

Рука на коліно… Які там відтінки?
Напружився весь, аж в очах зарябіло…
До ліжка б дійти, не тримаючись стінки:
Рядочків не видно – то чорно, то біло.

Про зміст краще завтра. А нині… А нині
Цілую вгорі, починаючи з пальців…
Люблю обкладúнки зелені і сині,
Коричневі в “маті”, і білі у “глянці”.

Зривається подих – Ви дивитесь в очі.
Як той іноземець слова підбираю…
Я прагну… Надіюсь… Соромлюсь і хочу
Листати із Вами сторіночки… раю.

Пробачте за безлад – прибрати не в стані
(Ногою відсуну комп’ютерну мишку)
Присядьте поближче ,ось тут, на дивані…
Про що ми із Вами? Ах, звісно, про книжку!

…Іще поцілунок – розтанула крига,
Себе відчуваю і богом, і паном!
Ви вся – наче та непрочитана книга,
Що третю годину лежить за диваном…

Стемніло. Ви йдете… Втікають Амури…
Цілую. Удачі! – Удачі навзáєм!
“На вогник” Ви файно отак заглянули…
Приходьте назавтра! Іще почитаєм…


17.10.2010






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-17 00:10:09
Переглядів сторінки твору 9501
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.061 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 10:33:43 ]
Ура! Відкривається хата-читальня!!!
Завідує нею шикарний мужчинка!!!
Там зала читальна слугує за спальню,
І в кожної книги двояка начинка...;-)))

Доброго Вам дня, пане Іване! Як Вам читається?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 11:22:06 ]
Патаро! А що Вас цікавить - катрени?
Пародії зверху - он там на полиці!
Порадити Вам обкладИнки зелені?
- Читається легше, спокійніше спиться...

Вітаю, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 11:55:03 ]
Мені непогодитись з Вами не можна,
Спокійніше спиться, як зелені купа.
Дитина, в наш час, переконана кожна,
Що гривню зелений відсунув у д... (((

Знаю, пане Іване, що Ви мали на увазі те, що зелений колір заспокоює нервову систему, але... чомусь пішла така асоціація і... нічого з собою не могла вдіяти.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 12:20:06 ]
Так, так, Патарочко, розумію! "Зелені купа" саме так зазвичай і впливає на людей - нічого з собою не можуть вдіяти (Тут вже не до асоціацій - жартую)
Дякую щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 12:34:04 ]
Ви знаєте, пане Іване, я б вже якось собі дала раду, тільки ось де б ту купу надибати...;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 00:03:01 ]
В слуги народні податися не пробували?


1   2   3   Переглянути все