ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія " РЕЖИМИ ЛЮБОВІ "
Ярослав Чорногуз
збірка “Березнева ностальгія”,
поезія “* * * “


Наснилось, ти – ось-ось моя,
Я плоть відчув твою покірну,
Ще не ввійшов, лиш пригортав,
Як обрій – сонце надвечірнє.

Здалось – зійшлися вже краї,
Й нема прогалини між ними,
Та рухи впевнені мої
Чомусь зробилися різкими.

Це – од надмірних почувань –
(Не вірилось, що володію!)
А ти, немов ляклива лань,
Втекла.., і не здійснилась мрія.

…Ні, несправдешні сну жалі,
То зла недоля так жартує,
Нас, мов космічні кораблі,
Любові плавний рух стикує!



пародія

У снах обоє ми затяті –
Терпцю не маєм ні хвилини…
В “Ручному” чи на “Автоматі”?
У снів ранкових два режими…

В пакетику – потрійний клон
(Якесь незвичне пакування)
То сміх – “Союз” і “Аполлон”:
Ось зараз буде стикування!

Я враз стаю такий різкий,
Незвично впевнений і впертий:
Екстаз близький – кричи чи вий!
Ось-ось… Лишились міліметри!

Хай зачекають рубаї –
Покірна ти і дуже здала…
Хвилююсь трохи – де краї?
Нема прогалини – пропала!

Знайдемо, люба! Стільки б справ!
(Ти нині супер – просто диво!)
Ов-ва! Я тільки пригортав.
А результат… Несправедливо…

Ти щось, втішаючи, рекла:
– “Найзаповітніше здійснилось!”
Ляклива лань не утекла.
І не віддалась…То наснилось…

15.10.2010






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 15:01:46
Переглядів сторінки твору 6392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.819 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:02:16 ]
Дякую, Світлано! Ви маєте на увазі такий моцний, чи такий маленький, як Котигорошок? А що "багато народу" полягло - то розумію Ваш гумор...
Світлано, я ніколи до ворожки не ходив ( то не з відомої реклами), а в Вашому посиланні в коментах Ви кажете, що наче трохи ворожка на ПМ. Може Ви мені щось наперед скажете - ну, про життя, про творчість... Щиро вдячний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 18:56:11 ]
Аякже! Я хутенько, ун моменто. Поворожу Вам на квасолі :) От, Іванку, бачу, наче якась женщина коло Вас крутицця... І наче не женщина. На чупакабру трохи схожа, но і не мужчина. От що, Ви слідкуйте за подіями на ПМ, а я ще раз квасолю перетасую, - через день-два, думаю, усе проясниться :) А ще, бачу, борщ Ви любите. Але не переборщуєте ніколи. І за це, пане Йванку, буде Вам любов народна тут, на ПМ :)))
Моцний, моцний Котигорошок! Які можуть бути сумніви?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 22:27:17 ]
Вітаю, Світлано! Так туманно Ви поворожили, що тепер точно день-два спокою не матиму (поки ще раз квасолю перетасуєте).Ну, дякую на тім, що хоч не мужчина крутицця... Бо так і Котигорошок злякатися може. А про борщ Ви правильно. І про любов народну так гарно - просто смалець на груди... Тепер Ваше ворожіння кожного дня наніч перечитувати буду. Певно. Нетерпляче чекаю, дорога ясновидице, може ще щось файного там побачите. То кажете день-два?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 19:03:19 ]
Романа Скиби -
Поетичної глиби -
Не злякався.
За Чорногуза -
Козирного туза -
Тепер узявся

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-18 22:29:28 ]
Дякую, Анатолію! Жартуєте - то все по-дружньому...